Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Туризм arrow Маркетинг туристичного бізнесу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз конкурентного становища

У процесі переходу до ринку фірми зіткнулися і багатьма проблемами виживання. Повний доступ до зовнішнього середовища приніс не стільки нові можливості, скільки нові проблеми ефективного функціонування у сфері туризму. До впровадження маркетингу фірми приходили і до цього дня приходять тільки через важке становище з просуванням і продажем турпродуктів власної продукції. Це характерно для більшості вітчизняних фірм. Причому часто нещодавно створений відділ маркетингу перетворюється на другий відділ просування і продажу турпродукту. Також часто керівництво не до кінця усвідомлює суть маркетингу й "прив'язує" зарплату фахівців відділу маркетингу до обсягів продажу. І внаслідок цього у туристичних фірмах не вистачає ні часу, ні значної мотивації для постійного і всебічного аналізу ринку. Дії керівництва зрозумілі - необхідно просувати й продавати турпродукт та одержувати прибуток зараз і за максимумом, а не витрачати час, засоби й зусилля фахівців для того, щоб ті проводили дослідження, що часто не приносять швидкої і стовідсоткової віддачі. Таким чином, створюючи відділ маркетингу, туристична фірма сподівається одержати додаткових туристів та забезпечити просування і продаж свого турпродукту.

Тим часом, орієнтуючись винятково на просування й продаж турпродукту, фірма не може повністю контролювати ситуацію. Якщо фірма не відстежує постійно ситуацію у сфері туризму вона застигає на певному етапі розвитку. Через те, що конкурентне становище чітко не визначається, керівництво починає розуміти, що щось не так, тільки після явного зниження обсягів продажу. У даній ситуації, як правило, приймаються спроби налагодити просування й продаж турпродукту пошуком усе нових і нових ринків просування і продажу турпродукту, тоді як його життєвий цикл, наприклад, унаслідок розвитку технології у конкурентів вже перебуває на стадії залишкового попиту. Звідси чітко простежується необхідність постійного моніторингу сфери туризму і комплексного дослідження свого конкурентного становища в ній.

Інформація, необхідна для аналізу конкурентів

Необхідно зазначити, що класичний маркетинг не наполягає в поглибленому дослідженні конкурентів, пропонується їх просте ранжирування по широті асортименту, зовнішніми перевагами, характеристиками якості, цінами і системами просування продукції. Також використовуються думки споживачів щодо продукції конкурентів, що теж впливає на ранг конкурента.

Проте, для українських фірм подібне поверхове дослідження неприйнятне. Річ у тому, що ситуація на більшості вітчизняних ринках надзвичайно нестабільна. Це пов'язано з безліччю особливостей і макрочинників. Цю ситуацію можна охарактеризувати як "непередбачуваність власного становища і становища конкурентів".

У зв'язку з цим необхідно виділити проблему, яка стоїть перед більшістю українських туристичних фірм - як передбачити зміни ситуації в сфері туризму через рік, через ряд років. Для відповіді на поставлене питання необхідно широко і скрупульозно вивчити конкурентів.

Всю інформацію про конкурентів можна класифікувати на дві групи: первинну і вторинну.

Дані, спеціально одержані для аналізу визначених сторін діяльності конкурента, є первинною інформацією. Основними методами збору первинної інформації є спостереження, опитування та експерименти. За їх допомогою встановлюються факти, що цікавлять, та кількісно і якісно описують дії конкурента. Головними джерелами первинної інформації про конкурентів є дії, як правило: канали розподілу продукції, посередники і споживачі продукції; рекламні агентства, торгові агенти, маркетингові туристичні фірми, обслуговуючі конкурента, інженерний, торговий і управлінський персонал фірми конкурента, спеціальні аналітичні служби.

Основна перевага первинної інформації: швидкість відповіді на питання, що цікавлять, простота подальшого її зведення в потрібну форму, формування "живої" думки про діяльність конкурента.

Недоліками первинної інформації є: суб'єктивність, неповнота, високий ступінь невірогідності, складність доступу і дорожнеча (у випадку з персоналом фірми і спеціальними аналітичними службами).

Вторинна інформація про конкурента включає дані, що пройшли попередню аналітичну обробку, мета якої, як правило, не співпадають з метою аналізу. У зв'язку з цим дана інформація вимагає проведення додаткових процедур вибору, ранжирування і компіляції, що приводить її у вигляд, необхідний для проведення аналізу. До основних джерел вторинної інформації належать: звіти про туристичну діяльність, статті про діяльність конкурента у періодичних друкованих виданнях, довідники про кон'юнктуру ринку, тенденції і проблеми його розвитку, що включають дані про конкурента, публіковані інтерв'ю управлінського персоналу і керівництва туристичної фірми, думки споживачів про характеристики продукції конкурента.

Проблеми, пов'язані зі збором необхідної інформації

Необхідно зазначити, що часто для складання картини конкуренції перерахованої вище інформації явно недостатньо. Для поглибленого дослідження необхідна також і вторинна інформація конфіденційного характеру, наприклад, обсяг створення тієї або іншої номенклатурної позиції, календарний план виробництва, база відвантаження фірми-конкурента, куди входять також і опис всіх її споживачів. У цілому, поглиблене дослідження конкурента починається з аналізу фінансових показників (даних балансу) - тут вже можна прослідкувати динаміку розвитку конкурента і Його відносну силу.

Всю вторинну інформацію за ступенем доступності можна розділити на три групи:

відкрита інформація;

умовно відкрита інформація;

закрита інформація.

При зборі і аналізі інформації, виникає цілий ряд проблем: для першої групи характерна неповнота інформації для повноцінного дослідження конкурентної ситуації на ринку, друга група часто характеризується неймовірністю - вітчизняні фірми схильні фальсифікувати дані балансів з метою відходу від податків, тобто можлива неточна оцінка сили конкурента, і, нарешті, третя група характеризується закритістю доступу або надзвичайною дорожнечею.

Для вирішення проблем невірогідності бажано збирати інформацію з різних (незалежних) джерел, що підвищує об'єктивність одержуваних результатів. Тут хорошим способом є експертне зважування джерел інформації за їх відносною достовірністю, або по довірі джерелу. Вирішення проблем і третьою групою інформації виявляється в підвищенні фінансування маркетингу у фірмі. Як показує практика, жодне серйозне дослідження діяльності конкурентів не обходиться без використання подібної інформації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші