Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Процедура проведення екологічного аудиту

Законодавча та нормативна бази проведення екологічного аудиту

Стандарти ISO серії 14000 встановлюють загальні вимоги до побудови системи управління навколишнім середовищем (ISO 14001, ISO 14004) та до аудиту цих систем, у тому числі до екологічного аудиту.

Разом з тим повинні бути чітко нормовані екологічні характеристики об'єктів впливу (повітря, води, ґрунту, флори, фауни, тощо), відповідні методи та засоби контролю їх стану (вимірювань, випробувань, аналізу), а також регламентовані всі процедури оцінювання та підтвердження відповідності стану об'єктів впливу, елементів системи управління нормованим чи регламентованим вимогам.

Усе це вимагає створення сучасної нормативної бази щодо якості об'єктів впливу, правил та процедур сертифікації систем управління навколишнім середовищем, правил та процедур проведення екологічного аудиту, акредитації відповідних органів з сертифікації, органів з атестації аудиторів та інших експертів.

У зв'язку з цим необхідно узгодити чинні в Україні нормативні вимоги:

  • o з вимогами стандартів ISO щодо якості повітря, води, ґрунтів, а також щодо методів контролю якості;
  • o з настановами ISO, Директивами ЄС щодо вимог до органів сертифікації, атестації, акредитації;
  • o з правилами ISO (Настанова 64) з включення екологічних вимог до стандартів на продукцію (послуги);
  • o з вимогами нормативних документів міжнародних та європейських організацій щодо класифікації, визначення характеристик, правил поводження з небезпечними та іншими відходами (за видами економічної діяльності, природними явищами) та контролю їх параметрів.
  • o Доцільно також якнайширше застосовувати метод прямого впровадження міжнародних та європейських стандартів для об'єктів стандартизації. Загальні кваліфікаційні вимоги до аудиторів та правил їх діяльності

вказані в стандартах ISO 14010, ISO 14011, ISO 14012. Для створення базового складу менеджерів, аналітиків, проектантів та аудиторів потрібно організувати їх підготовку на базі найбільш підготовленої до цієї діяльності установи з залученням до цього авторитетних висококваліфікованих фахівців. Для цього потрібно:

  • o розробити та затвердити комплекс навчальних програм та планів;
  • o розробити посібники, довідники, відеофільми, інші навчальні засоби;
  • o встановити правила відбору кандидатів, форму та засоби стимулювання підготовки, підвищення кваліфікації (чи перекваліфікації). Стажування фахівців доцільно проводити на підприємствах, що

впроваджують екологічний аудит, у зарубіжних органах з сертифікації, у консультативних фірмах.

Підготовка аудиту

План аудиту. Розроблений план аудита повинен бути гнучким для того, щоб уможливити внесення істотних змін на основі інформації, зібраної в ході аудиту і забезпечити можливість ефективного використання ресурсів. План повинен включати:

  • а) мету і сферу поширення аудиту;
  • б) критерії аудиту;
  • в) ідентифікацію підрозділів і функцій об'єктів, що підлягають аудиту;
  • г) ідентифікацію посад і/чи функцій окремих осіб у рамках організаційної структури об'єкту аудиту;
  • д) ідентифікацію елементів об'єкту аудиту, що вважаються пріоритетними при проведенні аудиту;
  • е) методики проведення аудиту елементів об'єкту аудиту з обліком його організаційної структури;
  • ж) робочу мову і мову, на якій складається звіт про аудит; и) ідентифікацію документів, на які посилаються;
  • к) запланований час і тривалість виконання основних функцій у рамках

процесу аудиту; л) дату і місце проведення аудиту; м) ідентифікацію членів аудиторської групи;

  • н) графік проведення засідань за участю керівництва об'єкту аудиту; п) вимоги конфіденційності;
  • р) зміст і форму представлення звіту, заплановані дати випуску і поширення звіту про аудит; с) вимоги до збереження документів.

У випадку, якщо об'єкт аудиту заперечує деякі пункти плану аудиту, то такі заперечення повинні бути доведені до відома ведучого аудитора. Вони повинні бути усунуті шляхом консультацій між ведучим аудитором, об'єктом аудиту і замовником до початку аудиту. План аудиту повинен бути погоджений зацікавленими сторонами до (чи під час) проведення аудита.

Предмет екоаудиту - встановлена екологічна діяльність, захід, умова, система управління навколишнім середовищем і(чи) інформація з цих питань.

Критерії, доказ та дані екоаудиту - політика, практика, методики, вимоги, керуючись якими аудитор зіставляє зібрані під час аудиту докази щодо предмета аудиту.

До вимог можуть відноситися, але не обмежуватися ними, вимоги стандартів, провідних указівок, встановлені організаційні вимоги, а також вимоги законодавчих і(чи) нормативних актів.

Доказом аудиту є інформація, протоколи, інші констатації фактів, що можуть бути перевірені. Доказ аудиту, що може бути якісним чи кількісним, використовується аудитором для визначення того, чи задовольняються критерії аудита. Доказ аудиту, як правило, збирається шляхом інтерв'ю, вивчення документів, спостереженням за діяльністю і її умовами, одержання наявних даних результатів вимірів і (чи) іспитів, іншими способами в рамках сфери поширення аудита.

Дані аудиту - це результати оцінювання зібраних доказів аудита, зіставлені з зібраними критеріями аудита. Дані аудиту є основою звіту про аудит.

Робочі документи. До робочих документів, що потребуються для спрощення виконуваних аудитором досліджень, можуть відноситися:

  • а) форми для документування доказів і даних аудиту;
  • б) методики і переліки контрольних питань, що повинні використовуватися для оцінювання елементів системи;
  • в) протоколи засідань.

Робочі документи повинні зберігатися, щонайменше, до завершення аудиту, а ті, котрі містять конфіденційну чи приватну інформацію, повинні бути належним чином захищені членами аудиторської групи від несанкціонованого доступу.

Аудиторська група - група аудиторів чи один аудитор, призначені для здійснення визначеного екоаудиту. Один аудитор зі складу аудиторської групи виконує функцію ведучого (головного) аудитора.

Процес вибору членів до складу аудиторської групи повинний забезпечувати гарантію того, що вони володіють усіма теоретичними знаннями і практичним досвідом, необхідними для проведення аудиту. При цьому повинне бути враховане наступне:

  • а) кваліфікаційні вимоги, встановлені в ДСТУ ISO 14012;
  • б) вид організації, процесів, діяльності і функцій, що підлягають аудиту;
  • в) кількість членів аудиторської групи, їхній рівень володіння мовою і компетентність;
  • г) будь-яке потенційно можливе зіткнення інтересів між членами аудиторської групи й об'єктом аудиту;
  • д) вимоги замовників, а також органів по сертифікації/реєстрації й акредитації.

До складу аудиторської групи також можуть входити технічні експерти й аудитори-стажисти на підставах, прийнятних для замовника, об'єкту аудиту і ведучого аудитора.

Ведучий аудитор з екології - особа, кваліфікована для здійснення екологічних аудитів і виконання відповідних функцій управління.

Кваліфікаційні вимоги до ведучого аудитора з екології викладені в ДСТУ ISO 14012.

Ведучий аудитор відповідає за забезпечення ефективного і результативного проведення і завершення аудита в рамках сфери поширення та плану аудиту, погоджених із замовником.

Крім того відповідальність і діяльність ведучого аудитора повинні охоплювати:

  • а) проведення консультацій із замовником і об'єктом аудиту, якщо це доречно, при визначенні критеріїв і сфери аудита;
  • б) одержання відповідної вихідної інформації, необхідної для виконання задач аудиту, таких як докладні зведення про види діяльності об'єкта аудита, продукції, послуг, місцезнаходження і безпосереднього оточення, а також докладні зведення про попередні аудити;
  • в) визначення рівня можливостей дотримання вимог до екологічного аудиту, встановлених у ДСТУ ISO 14010;
  • г) формування аудиторської групи, з врахуванням потенційно можливих зіткнень інтересів і необхідності узгодження її складу з замовником;
  • д) керівництво діяльністю аудиторської групи відповідно до провідних указівок ДСТУ ISO 14010 і сучасним стандартам;
  • е) розробку плану аудиту з належною консультацією з замовником, об'єктом аудиту і членами аудиторської групи;
  • ж) представлення остаточного плану аудиту аудиторській групі, об'єкту аудита і замовнику;
  • и) координацію розробки робочих документів, деталізованих методик і

інструктаж аудиторської групи; к) сприяння рішенню будь-яких проблем, що виникають при здійсненні аудиту; л) установлення випадків, коли досягнення цілей стає неможливим, і

повідомлення замовника й об'єкта аудиту про відповідні обставини; м) представлення інтересів аудиторської групи на нарадах з об'єктом

аудиту до, під час і після аудиту; н) оперативне повідомлення об'єкта аудиту про дані аудиту, що свідчать

про істотні невідповідності;

  • п) представлення чітких і обґрунтованих звітів про аудит замовнику в термін, погоджений у рамках плану аудиту;
  • р) підготовку рекомендацій з удосконалення системи управління навколишнім середовищем, якщо це погоджено в рамках сфери поширення аудиту.

Аудитор з екології - особа, кваліфікована для здійснення екологічних аудитів.

Кваліфікаційні вимоги до аудитора з екології викладені в ДСТУ ISO 14012. Відповідальність і діяльність аудитора повинні охоплювати:

  • а) виконання вказівок ведучого аудитора і підтримку його діяльності;
  • б) планування, об'єктивне, ефективне і результативне виконання дорученого завдання в рамках сфери поширення аудита;
  • в) збір і аналіз відповідних і достатніх доказів аудиту для одержання даних аудиту і формулювання висновків аудиту;
  • г) розробку робочих документів під керівництвом ведучого аудитора;
  • д) документальне оформлення, індивідуальне отриманих даних аудиту;
  • е) надійне збереження документів, пов'язаних з аудитом, і повернення цих документів за вимогою;
  • ж) надання допомоги в складанні звіту про аудит.

Належні професійні якості екоаудиторів. При проведенні екологічного аудиту аудитори повинні виявляти передбачливість, старанність, уміння і розважливість, очікувані від будь-якого аудитора в подібних обставинах.

Відносини між членами аудиторської групи і замовником повинні ґрунтуватися на конфіденційності й обачності. Якщо інше не передбачено законом, то члени аудиторської групи не повинні розголошувати інформацію чи документи, отримані під час аудиту, чи передавати підсумковий звіт будь-якій третій стороні без чітко вираженої згоди з боку замовника і, якщо це доречно, згоди з боку об'єкта аудиту. Аудитор повинен дотримуватись методики щодо забезпеченню якості аудиту.

Розподіл обов'язків між членами аудиторської групи. За кожним членом аудиторської групи повинні бути закріплені визначені елементи, функції чи види робіт, і йому повинні бути представлені інструкції щодо методик аудиту, яких необхідно дотримуватись. Такий розподіл обов'язків повинен здійснювати ведучий аудитор, проводячи консультацію з тими членами аудиторської групи, яких це стосується. В ході аудиту ведучий аудитор може вносити зміни в існуючий розподіл завдань для забезпечення оптимальної реалізації цілей аудиту.

Технічний експерт - особа, що здійснює конкретну допомогу аудиторській групі, використовуючи власні знання чи досвід, але не бере участь у її діяльності як аудитор.

Замовник - організація, що доручає здійснення аудиту. Замовником може бути сам об'єкт аудиту, чи будь-яка інша організація, що має на це встановлене законом чи нормативним актом право, та право доручати здійснення аудиту іншій організації на контрактних умовах.

Відповідальність і діяльність замовника повинні охоплювати:

  • а) визначення потреби в аудиті;
  • б) встановлення і підтримка зв'язків з об'єктом аудиту для сприяння його всебічному співробітництву під час аудиту, організацію початку процесу аудиту;
  • в) визначення цілей аудиту;
  • г) вибір ведучого аудитора чи організації-виконавця аудиту і, якщо це доречно, схвалення складу аудиторської групи;
  • д) надання відповідних повноважень і ресурсів для проведення аудиту;
  • е) проведення консультацій з ведучим аудитором з метою визначення сфери поширення аудиту;
  • ж) схвалення критеріїв аудиту системи; и) схвалення плану аудиту;
  • к) прийом звіту про аудит і визначення порядку його поширення.

Відповідальність і діяльність об'єкта аудиту повинні охоплювати:

  • а) належне інформування працівників про цілі і сферу поширення аудиту;
  • б) надання засобів, необхідних аудиторській групі, з метою забезпечення ефективності і результативності процесу аудиту;
  • в) призначення відповідального і компетентного персоналу для допомоги членам аудиторської групи, виконання ролі супровідних осіб на місцях аудиту, а також для забезпечення ознайомлення членів аудиторської групи з діючими в організації вимогами щодо охорони здоров'я, безпеки й іншими відповідними вимогами;
  • г) забезпечення доступу до засобів, персоналу, що надає інформацію і протоколів на прохання аудиторів;
  • д) співробітництво з аудиторською групою для забезпечення можливості досягнення мети аудиту;
  • е) одержання копії звіту про аудит, якщо тільки немає спеціального заперечення з боку замовника.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші