Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Адміністрування податків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зміст та порядок виникнення безнадійного податкового боргу. порядок списання безнадійного податкового боргу

Відповідно до чинного законодавства [22, ст. 18 п. 2; 39, ст. 101 п. 1] безнадійним вважається:

  • а) податковий борг платника податків, визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
  • б) податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку безвісти відсутньою або померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути спрямоване стягнення згідно із законодавством;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути спрямоване стягнення згідно із законодавством;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

  • в) податковий борг платника податків, щодо якого минув строк позовної давності, встановлений законом;
  • г) податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
  • д) податковий борг платника податків, державна реєстрація якого припинена на підставі рішення суду та внесено запис про виключення з Державного реєстру.

Безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції підлягають списанню.

У разі коли фізична особа, визнана у судовому порядку безвісти відсутньою або померлою, з'являється або фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню у загальному порядку, без дотримання строків позовної давності [22, ст. 18 п. 2; 39, ст. 101 п. 3].

Податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом.

1. Податкові зобов'язання або податковий борг, у тому числі плата (відсотки), нарахована на наданий податковий кредит, пеня за порушення термінів розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, штрафи за порушення вимог валютного законодавства, а також реструктуризований (розстрочений або відстрочений) податковий борг (у тому числі нараховані на такий податковий борг відсотки), що після ліквідації платника податків залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю його активів або активів засновників чи учасників, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законодавством, а у разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - їхніх активів та активів юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, збору (обов'язкового платежу), стосовно якого виникло податкове зобов'язання або виник податковий борг таких філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню відповідно до цього Порядку [76].

Дія цього Порядку [76] поширюється також на непогашені податкові зобов'язання або податковий борг фізичної особи - платника податків, який помер чи визнаний судом безвісти відсутнім або померлим чи недієздатним, за винятком випадків, коли з'являються інші особи, що вступають у права спадщини незалежно від часу набуття таких прав.

2. Податковий борг визнається безнадійним для подальшого його списання рішенням податкового органу, яке приймається на підставі одного з таких документів:

рішення органу державної реєстрації про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу (платника податків);

повідомлення державного органу реєстрації актів цивільного стану;

рішення суду про визнання фізичної особи (платника податків) безвісти відсутньою або померлою чи недієздатною.

Таке рішення приймається, якщо за даними податкового органу активів ліквідованого платника податків або засновників чи учасників, які несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законодавством, недостатньо для погашення податкових зобов'язань або податкового боргу.

3. У разі коли контролюючий орган не є податковим органом, рішення про визнання податкового боргу безнадійним приймається податковим органом за зверненням контролюючого органу, яке подається разом з одним з документів, зазначених у пункті 2.

Рішення про визнання податкового боргу безнадійним складається у двох примірниках: перший - для податкового органу, другий - для контролюючого органу.

  • 4. Податкові повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день прийняття податковим органом рішення про визнання податкового боргу безнадійним.
  • 5. На підставі рішення про визнання податкового боргу безнадійним керівник контролюючого органу (його заступник) приймає рішення про списання такого податкового боргу.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається в двох примірниках: перший - для органу державної податкової служби, другий - для контролюючого органу. В разі коли контролюючий орган є податковим органом, рішення складається в одному примірнику.

  • 6. Списання безнадійного податкового боргу проводиться контролюючими органами в межах їхньої компетенції, визначеної законодавством.
  • 7. Сума безнадійного податкового боргу визначається за даними карток особових рахунків платників податків контролюючими органами на день прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу.
  • 8. У разі порушення кримінальної справи щодо умисного ухилення осіб від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) прийняття рішень про визнання податкового боргу безнадійним та його списання відкладається до вирішення справи.
  • 9. Якщо прийнято рішення про списання безнадійного податкового боргу, в картках особового рахунка платника податків у графі "Списано" зазначаються сума безнадійного боргу, дата прийняття цього рішення, а також норма закону (пункт 12.3 статті 12 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [22], відповідно до якої провадиться списання боргу.

У випадках, пов'язаних з визнанням податкового боргу безнадійним у зв'язку із закінченням строку давнини або з форс-мажорними обставинами, платник податків звертається до органу контролю за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації (якщо органом контролю є податковий орган) з письмовою заявою, у якій вказуються суми податків, зборів, інших платежів, що підлягають списанню.

Відповідно до п. 4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків [76] визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами ДПС, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах ДПС в установленому порядку, станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили, з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату.

Тобто при списанні безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок форс-мажорних обставин, органи ДПС повинні враховувати суму податкового боргу за даними карток особових рахунків станом на день виникнення непереборної сили без урахування сум, які були сплачені платником податків у наступних періодах.

Отже, під час списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок форс-мажорних обставин, враховується не якийсь період діяльності підприємства, а сума податкового боргу, яка рахувалася в картках особових рахунків такого підприємства на день виникнення вказаних обставин, що зазначений у висновку ТІШ України.

Тобто днем виникнення форс-мажорних обставин є конкретна дата, яка фіксує дату стихійного лиха, а не, наприклад, дата виписки висновку ТІШ або дата протоколу комісії райдержадміністрації, або дата довідки геофізичної обсерваторії. У разі нечіткого визначення дати виникнення форс-мажорних обставин державні податкові органи позбавлено права проводити списання безнадійного податкового боргу.

За умови відсутності у платника податків податкового боргу на день виникнення стихійного лиха у органів ДПС немає підстав для проведення процедури списання.

Для проведення експертизи на предмет форс-мажорних обставин та видачі документа, що підтверджує виникнення обставин непереборної сили чи стихійного лиха, платник податків звертається до ТІШ України з письмовою заявою у довільній формі, де конкретно викладається суть питання, вказуються обставини, що обов'язково перешкоджали виконанню податкових зобов'язань, а також інша інформація, яку заявник вважає необхідною.

На підставі інформації, наданої платником податків, ТІШ України видає довідку, якою підтверджує дату виникнення форс-мажорних обставин. Після цього органи ДПС визначають суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню.

При цьому сума безнадійного податкового боргу до списання не може перевищувати суми прямих збитків платника податків, які виникли внаслідок форс-мажорних обставин.

У разі виникнення стихійного лиха підтвердження сум понесених збитків є виключною компетенцією платника податків, а не органів ДПС.

Відповідно до п. 1.2 дія Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків [76] поширюється на платників податків - юридичних осіб, їхні філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що мають статус СПД чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримання та/або сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), пені та сум штрафних санкцій. Тобто дія зазначеного Порядку поширюється на загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), затверджені Законом України від 25.06.91 р. № 1251-ХП "Про систему оподаткування" [23].

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші