Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємств
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розміщення, концентрація та спеціалізація виробництва

Поняття і суть розміщення виробництва

Аграрні підприємства формують комплекс взаємопов'язаних галузей, що виробляють різні види сільськогосподарської продукції. На рівні підприємства також формуються окремі галузі. Під галуззю розуміють частину сфери матеріального виробництва, яка відрізняється від інших складом продукції, засобами і предметами праці, технологією й організацією виробничих процесів, фаховими навичками працюючих.

Галузева структура характеризується суспільним поділом праці та є однією з форм розміщення виробництва. Розміщення - це суспільний поділ праці, який зумовлений розвитком продуктивних сил і відображає кількісний аспект процесу, тобто місце і кількість продукції, що виробляється.

Це територіальний поділ праці не лише в сільськогосподарському виробництві, а й у масштабі окремого підприємства. Поділ праці - процес географічного, просторового розподілу виробництва окремих видів продукції на території країни чи регіону.

Це створення підприємств або галузей для виробництва однорідної продукції. Розміщення характеризується об'ємними і кількісними показниками виробництва тієї чи іншої продукції, її питомою вагою в загальному обсязі валової і товарної продукції підприємства. Розміщення є вихідним і первинним щодо спеціалізації та концентрації виробництва, саме воно визначає їх рівень. Розміщення значною мірою залежить від соціально-економічного розвитку як формації, так і підприємств, залежно від того, що є рушійним у розміщенні певного виду виробництва продукції (інтереси держави, прибуток і под.). Воно може мати однобічний розвиток або й недостатній. Розміщення (а це і орієнтація на виробництво певного виду продукції) може надто впливати на ефективність діяльності підприємства.

Розміщення виробництва в аграрних підприємствах має особливості. Вони здебільшого пов'язані з тим, що економічний процес тісно переплітається з природним, і на результати виробництва впливають якість ґрунтів, рельєф місцевості, клімат, склад і структура сільськогосподарських угідь. Сільськогосподарські культури по-різному вибагливі до природно-кліматичних умов. Через це одні й ті самі земельні ділянки, за інших рівних умов і однакових затрат праці, можуть забезпечувати різну продуктивність. Сприятливі природні чинники, зазвичай, забезпечують підвищення врожайності сільськогосподарських культур, і це дає змогу різко збільшити виробництво сільськогосподарської продукції, досягти економії затрат живої й уречевленої праці на ЇЇ одиницю.

У процесі виробництва сільськогосподарської продукції, з одного боку, беруть участь машини й обладнання, а з іншого - живі організми. У зв'язку з цим поділ праці здійснюється не так, як у промисловості, де поряд із поділом праці на виробництво окремих видів продукції має місце і поділ праці за технологічними процесами або й випуском окремих частин і деталей. В аграрному ж виробництві можливе (і допускається) лише виконання окремих робіт як складових технологічного процесу різними працівниками, а не поділ процесу.

Раціоналізм розміщення того чи іншого виду продукту харчування або сільськогосподарської сировини в потрібних розмірах повинен мати обґрунтування як з погляду споживача, так і з огляду рівня розвитку науково-технічного прогресу. Широка індустріалізація, розвиток селекції й всебічна меліорація та хімізація дають змогу підприємствам розміщувати виробництво тих видів продукції, які найповніше відповідають їх умовам. У свою чергу, раціональне розміщення певних видів продукції стимулює розвиток науково-технічного прогресу. Потреба аграрного виробництва в сировині та матеріалах і спеціальних машинах слугує поштовхом для розвитку сільськогосподарського машинобудування й хімічної промисловості, а наявність сільськогосподарської сировини як результату діяльності аграрних підприємств - для розвитку комбікормової, харчової, текстильної й інших галузей переробної промисловості в кожному окремо взятому регіоні.

Досягти раціонального розміщення виробництва того чи іншого виду продукції можна лише за умови дотримання важливих принципів, які відображають об'єктивні вимоги до розвитку суспільних відносин і продуктивних сил підприємства (рис. 21.1).

Принципи розміщення виробництва продукції на підприємстві

Рис. 21.1. Принципи розміщення виробництва продукції на підприємстві

Основним принципом розміщення виробництва того чи іншого виду продукції в господарстві є врахування суспільно необхідних затрат на його виробництво і транспортування. Розміщувати необхідно той вид, що забезпечує постійний приріст валової продукції за економії матеріальних і трудових витрат з розрахунку на її одиницю.

Підприємству доцільно розміщувати виробництво того виду продукції, який забезпечить повне використання природних та економічних умову а також трудових ресурсів і навичок населення. Це означає, що підприємство може отримати максимальну кількість сільськогосподарської продукції з мінімальними затратами праці й засобів лише у випадку повного та всебічного врахування природно-кліматичних умов і рівня розвитку трудових ресурсів.

Розміщуючи виробництво, підприємство повинно обрати ті види продукції, технологія яких може бути забезпечена наявним рівнем матеріально-технічної бази і які забезпечать повне використання виробничих ресурсів.

Підприємствам приміського типу, а також тим, котрі розміщені в сировинній зоні переробних підприємств, бажано випускати ті види продукції, що швидко псуються і мало-транспортабельні, але їх виробництво економічно вигідне.

Врахування вимог ринку. Підприємствам доцільно відмовитися від випуску нерентабельних і низькорентабельних видів продукції. Таке виробництво можливе лише в тому випадку, якщо це буде визнане необхідним державою й відповідно забезпечене пільгами, субсидіями, дотаціями та закупівельними цінами.

Необхідно також брати до уваги принцип самозабезпеченості регіону продуктами харчування, а також міжрегіональний поділ праці.

Розміщуючи виробництво продукції, підприємство має обов'язково врахувати рівень розвитку всіх видів транспорту і мережі шляхів. Наявність на території регіону шосейних доріг і залізниць скоротить терміни доставки сільськогосподарської продукції до споживачів і тим самим забезпечить зниження затрат на перевезення малотранспортабельної та швидкопсувної продукції до місць зберігання і переробки.

Економічна ефективність розміщення виробництва продукції на підприємствах характеризується системою натуральних і вартісних показників. Основні з них:

  • - обсяг виробництва, асортимент і якість продукції;
  • - затрати праці та собівартість одиниці продукції;
  • - виробництво продукції сільського господарства з розрахунку на один гектар площі сільськогосподарських угідь, ріллі й одного середньорічного працівника;
  • - сума чистого доходу та прибутку з розрахунку на одиницю земельної площі й середньорічного працівника;
  • - рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші