Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вплив зміни доходу та цін на бюджетне обмеження споживача

При зміні цін і доходу можливості споживача змінюються. При зміні доходу і постійних цінах можливі два випадки: 1) доход зростає; 2)доход зменшується (див. рис).

Вплив зміни доходу на бюджетне обмеження

Рис. 1 а) Вплив зміни доходу на бюджетне обмеження

Вплив зниження ціни товару X на бюджетне обмеження

Рис. 1 б) Вплив зниження ціни товару X на бюджетне обмеження

Якщо доход зростає, то зростає відношення доходу до цін (І/Рх, I / Py).

Отже, у випадку збільшення доходу нове бюджетне обмеження M1N1 має такий же нахил і зсувається паралельно лінії MN праворуч вгору.

При зменшенні доходу - відповідно паралельно ліворуч вниз (лінія M2N2.

Пропорційна зміна цін адекватна зміні реального доходу, тобто теж призводить до паралельного зсуву бюджетного обмеження: при зростанні цін - ліворуч, при зниженні - праворуч.

При зміні ціни одного товару змінюється нахил бюджетного обмеження. Наприклад, при зменшенні ціни товару X відбувається поворот бюджетного обмеження проти годинникової стрілки навколо точки М, точки перетину бюджетного обмеження з віссю Y (лінія MN1 - рисі б).

Рівновага споживача

Моделювання процесу прийняття рішення споживачем охоплює три етапи:

  • - на першому - формалізуються індивідуальні смаки й уподобання споживача, тобто визначається, чого він бажає;
  • - на другому - формалізується, що споживач може споживати реально, виходячи з його доходу та ринкових цін на блага;
  • - на третього - формалізуються бажання споживача з його можливостями, тобто визначається, який імовірний вибір максимізує добробут споживача (див. рис.)

На рисунку показано, що певні набори товарів при заданому доході і цінах взагалі недосяжні споживачеві (Ш, Ш), тому що розташовані за межами його можливостей.

Точки А і В на кривій байдужості Ш не можуть забезпечити максимізацію корисності, бо при своєму доході споживач має змогу отримати вищий рівень задоволення, перебуваючи на максимально високій кривій байдужості.

Точка Е - точка оптимуму споживача (стан рівноваги споживача).

Максимальна корисність досягається у точці Е, де лінія бюджетного обмеження дотична до кривої байдужості, тобто у точці, де нахил кривої бюджетного обмеження дорівнює нахилу кривої байдужості.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні. Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули замінювати його на інший.

Рівновазі споживача можна дати геометричне тлумачення.

Якщо рівновага досягається у точці дотику лінії бюджетних обмежень N до кривої байдужості и2, то це означає, що у точці Е нахил цих двох ліній збігається (довідково: нахил кривої у будь-якій точці відповідає нахилу дотичної, проведеної до неї у цій точці). Тоді

Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме два види товару таким чином, щоб їхні граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржинальним принципом.

Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою.

Однак може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається кутовою.

Наприклад, споживач вирішив обмежити споживання блага У, тоді кут нахилу кривої байдужості значно зросте, і в жодному місці лінія бюджетних обмежень не зможе бути дотичною. Рівновага буде досягатися в точці, яка відповідає максимально можливій кількості блага X, що може придбати споживач залежно від його бюджету.

У наведеному прикладі кутова рівновага може перетворитися у внутрішню, коли ціни значно знизяться на благо У, чи значно зростуть на благо X. Якщо споживач взагалі не бажатиме відмовлятися від блага X заради блага У, то крива байдужості матиме вигляд вертикальної прямої, і перехід від кутової рівноваги до внутрішньої буде взагалі неможливий.

Виключно кутовою рівновага споживача буде і тоді, коли один з товарів є антиблагом, тобто таким, що має від'ємне значення корисності для споживача. У цьому разі зміниться сам характер кривої байдужості: замість спадної вона стане зростаючою. Але споживач ніколи добровільно не придбає антиблаго.

Слід зауважити, що практично кожен товар може перетворитися на антиблаго, коли він доступний у такій кількості, що повністю задовольняє потреби споживача. Точка, в якій споживач перестає розглядати додаткове споживання як таке, що приносить йому користь, називається точкою насичення.

Треба звернути особливу увагу на споживання товарів, що ідеально доповнюють один одного, тобто, коли ефективне споживання одного товару без певної кількості іншого взагалі неможливе (автомобілі та номерні знаки, черевики та шнурки до них тощо). У цьому випадку ні зміна співвідношення цін, ні доход споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у наборі, який отримає споживач.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші