Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Еволюція системи платежів

Ми можемо краще зрозуміти функції грошей і те, яких форм набували гроші, розглянувши еволюцію системи платежів і метод проведення обмінних операцій в економіці. Система платежів розвивається уже протягом багатьох століть, а з нею - і форма грошей. В певному періоді часу дорогоцінні метали, такі, як золото, використовувалися як основний платіжний засіб і були основними формами грошей. Пізніше такі грошові активи, як чеки і готівка, почали застосовуватися у системі платежів і розглядалися як гроші Там, де система платежів розвивається, важливе значення має те, як гроші визначатимуться у майбутньому.

Щоб зрозуміти, куди прямує система платежів, варто дослідити, як вона еволюціонувала. Для того, щоб певний об'єкт функціонував як гроші, він має бути загальноприйнятим, тобто кожний повинен бути готовим прийняти його в оплату за товари і послуги. Та річ, що має вартість для кожного, ймовірно, буде кандидатом на гроші. В ході природного вибору грішми стали дорогоцінні метали, такі, як золото і срібло. З давніх часів аж до пізнього середньовіччя ці метали функціонували як засіб обміну в усіх суспільствах, за винятком найпримітивніших. Проблема системи платежів, що ґрунтувалася виключно на дорогоцінних металах, полягала в тому, що така форма грошей є дуже видатковою. Такі гроші важко перевозити з одного місця в інше. Уявіть собі дірки, які б ви мали у ваших кишенях, якби вам доводилося купувати речі тільки за монети. Ймовірно, для значних покупок, таких, як житловий будинок, вам довелося б орендувати вантажівку, щоб доставити гроші для оплати.

Наступним етапом у розвитку системи платежів була паперова готівка (аркуші паперу, що функціонували як засіб обміну). Початково паперові гроші мали гарантію обміну на монети, тобто на певну кількість дорогоцінного металу. Проте в більшості країн ці паперові гроші еволюціонували в фідуціарні паперові гроші, які уряд робить законним платіжним засобом (тобто, за законом, такі гроші мають прийматися як платежі за борги) і які не обмінюють на монети або дорогоцінні метали. Паперові гроші мають істотну перевагу, бо значно легші, ніж монети або благородні метали. Проте такі паперові гроші можуть прийматися як засіб обміну тільки тоді, коли існує певне довір'я до влади (звичайно уряду), який здійснює їх емісію. Коли друкування грошей досягнуло досить високого рівня, фальшивомонетництво стає надто важкою справою. Оскільки паперові гроші еволюціонували у юридичну домовленість емітента і громадян, країни за їхнім бажанням можуть замінювати гроші, що використовуються в обігу. Справді, це саме те, що трапилося нещодавно в Німеччині і може в майбутньому статися в решті Європи (див. вставку 2.1).

Вставка 2.1. Глобальна перспектива.

Об'єднання грошових систем у Німеччині, 1990 р. Європа-1992. Чи буде Європа далеко позаду?

Об'єднання грошових систем - прийняття спільної грошової одиниці двома регіонами або країнами - часто розглядається як остання фаза політичної та економічної інтеграції. Захисники об'єднання грошових систем вказують на ту перевагу, що спільна грошова одиниця повинна усунути мінові витрати, пов'язані з обміном грошей однієї країни на гроші другої. Як свідчать надзвичайно свіжі події в Європі, ймовірно, існують інші важливі причини, щоб поставити віз економіки перед конем політики і здійснити спершу об'єднання грошових систем. З вибухом еміграції зі Східної до Західної Німеччини у 1989 р. і на початку 1990 р. (що продовжувалася навіть після падіння комуністичного режиму у Східній Німеччині) швидке об'єднання двох економік стало необхідністю навіть раніше від політичного об'єднання. Економічне об'єднання було потрібне задля того, щоб уповільнити еміграцію зі Сходу. Для прискорення економічної інтеграції дві Німеччини здійснили радикальний крок у липні 1990 р., прийнявши західнонімецьку марку як спільну валюту і дозволивши східним німцям обмінювати одну східнонімецьку марку на одну західнонімецьку марку.

Об'єднання грошових систем у Німеччині - можливо, лише початок подальшого валютного союзу всієї Європи. Як частину ініціативи "Європа-1992", з метою забезпечення одного інтегрованого ринку для дванадцяти країн Європейського Співтовариства, Європейська економічна комісія (ЄБК) накреслила план створення єдиної європейської валюти, що базується на ЕКЮ, європейській валютній одиниці. Знову рушійною силою цього валютного союзу є вигоди щодо ефективності внаслідок зменшення мінових витрат. Такий валютний союз також підштовхує вперед інтеграцію економік різних країн Європи. Оскільки існують суперечки навколо плану ЄЕС про єдину європейську валюту, немає певності у тому, чи валютний союз в Європі можливий у найближчому майбутньому. Проте вперше в історії єдина європейська валюта нині цілком можлива.

Основними недоліками паперових грошей і монет є те, що їх легко викрадають і витрати на їх транспортування можуть бути значними через їхню велику кількість. Щоб розв'язати цю проблему, відбувся ще один крок в еволюції системи платежів. Розвиток сучасної банківської справи сприяв поширенню в обігу чеків. Чеки - це вид IOU ("Я винен вам" - "І owe you"), що мають оплачуватися на вимогу. Це дозволяє здійснювати обмінні операції без застосування значної кількості готівки, яку потрібно було б переносити. Запровадження чеків було значною інновацією, що підвищило ефективність системи платежів. Часто платежі здійснюються вперед і назад, що дозволяє взаємо погашення платежів, де без чеків потрібно було б залучати великі суми готівки. За чекової системи платежі взаємо погашають один одного без пред'явлення готівки. Використання чеків, отже, зменшує транспортні витрати, що обумовлені системою платежів, і підвищує економічну ефективність. Інша перевага чеків полягає в тому, що їх можна виписувати на будь-яку суму, що не перевищує залишок на рахунку. Це спрощує мінові операції на великі суми. Чеки мають і ту перевагу, що втрати внаслідок крадіжок у величезній мірі зменшуються, бо чеки забезпечують зручні квитанції для покупок.

Однак існують дві проблеми за системи платежів, яка базується на чеках. Перша - вимагає певного часу для доставки чеків з одного місця в інше. Ця проблема загострюється, якщо ви оплачуєте особі з іншої місцевості і вона потребує гроші негайно. Крім того, якщо ви маєте чековий рахунок, то знаєте, що потрібно декілька ділових днів для того, щоб банк прокредитував ваш рахунок на чек, який ви здали в банк. Якщо ваша потреба в готівці термінова, то цей вид платежів за допомогою чеків може справді підвести. Друга проблема полягає в тому, що папір, необхідний для забезпечення чекового процесу, обходиться дорого. Оцінки свідчать, що нині витрати, пов'язані з випискою і обробкою чеків, становлять у США понад 5 млрд. дол. щорічно.

З розвитком комп'ютерної та високої телекомунікаційної технології, здається, відкрився кращий спосіб організувати нашу систему платежів. Паперової тяганини можна уникнути, запроваджуючи електронну систему платежів (EFTS), тобто систему, в якій всі платежі здійснюються через електронний зв'язок. Подивімось, як така система може працювати.

Крамниці у майбутньому мали б комп'ютерні термінали, що дозволило б вам здійснювати ваші покупки без готівки або чеків. Ви вибрали покупку, скажімо, нову пару джинсів, після того ви сідаєте за термінал, вводите свій секретний кодовий номер і переміщуєте кошти з вашого банківського рахунку на рахунок магазину. Крамниця перевіряє правильність ваших дій, ви отримуєте джинси і покидаєте її. Якщо вам доводиться оплачувати рахунок, ви вмикаєте ваш персональний комп'ютер і набираєте номер спеціальної електронної мережі, на який ви можете перерахувати кошти з вашого банківського рахунку на рахунок особи або фірми, якій ви заборгували. Ці операції могли б відбуватися миттєво, і жодному індивіду не потрібно мати при собі купу грошей.

Чи система EFTS виглядає штучно? Ні, бо значною мірою цей вид системи платежів уже функціонує. Федеральна резервна система має телекомунікаційну систему, яка зветься федлінією (Fedwire). Вона дозволяє всім фінансовим інституціям, що мають рахунки у ФРС, передавати кошти один одному без пересилання чеків. Крім того, існує

CHIPS(Міжбанківська палата клірингових розрахунків) - приватна електронна система платежів, що використовується для переказів коштів між банками у міжнародному масштабі. Нині банки, інвестиційні фонди відкритого типу, ділери з цінними паперами і корпорації можуть перевозити гроші, застосовуючи ці системи. Телеграфні перекази є типовими для сум, що більші за 1 млн. дол. Хоча вони становлять менше 1 % від кількості операцій, для яких використовується електронна система платежів, все ж за вартістю ці операції становлять понад 80 % всіх операцій, що здійснюються за допомогою електронної мережі. Справді, коли говоримо, що корпорація оплачує щось за допомогою чека, то часто вона оплачує це через електронну систему платежів.

Нещодавно EFTS безпосередньо увійшла в життя широких верств населення. Певні борги, що існують періодично, такі, як рахунки за комунальні послуги і платежі по заставних, можуть тепер оплачуватися автоматично кожного місяця із чийогось поточного рахунку. Багато компаній виплачують платню, пересилаючи її безпосередньо на банківські рахунки своїх службовців. Окремі банки пропонують своїм клієнтам таку послугу: клієнти можуть увійти через їхні особисті комп'ютери у мережу, що дозволяє їм здійснювати певні операції, наприклад, переводити кошти з їхніх ощадних рахунків на їхні поточні рахунки.

Хоча передбачалося, що чеки швидко зникнуть з економіки США, рух до без чекового суспільства відбувається далеко повільніше, ніж дехто сподівався. EFTS, можливо, була б ефективнішою, ніж система платежів, що ґрунтується на документах, написаних на папері, але деякі речі спрацьовують проти повного зникнення цієї паперової системи Паперовий документ має ту перевагу, що забезпечує квитанції і унеможливлює шахрайство. Ми часто читаємо в газетах, що не уповноважена особа була здатною "увійти" в комп'ютерний банк даних і змінити закладену туди інформацію. Той факт, що це часто трапляється, свідчить, що безпринципні особи, можливо, будуть спроможні входити до банківських рахунків в електронній системі платежів і викрадати кошти, переміщуючи їх з чийогось рахунку на свій власний. Попередження цього виду злочинної діяльності - нелегке завдання, і не випадково розробляються нові методи з метою поліпшення безпеки комп'ютерних систем. Інша проблема з системою електронних платежів полягає в тому, що ще існує багато неврегульованих, важких правових питань, що потребують вирішення. Наприклад, чи ви можете нині припинити платежі через телеграфний переказ і повернутися до чеків? Хто несе відповідальність, якщо хтось отримує доступ до вашого секретного кодового номера і вилучає кошти нелегально з вашого рахунку?

Висновок з нашого аналізу полягає в тому, що ми рухаємося у напрямі до системи платежів, у якій кількість паперових документів зменшиться. Проте розвиток нових форм електронних грошей, напевно, буде уповільненим процесом через перешкоди, які спричиняє відсутність потрібного рівня убезпечення цих нових форм грошей.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші