Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Дитяча психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості мислення дитини від народження до 7 років

ПЛАН

  • 1. Розвиток мислення у немовлячому віці
  • 2. Характеристика мислення дитини раннього віку
  • 3. Основні лінії у розвитку мислення дошкільника
  • 3.1. Розвиток міркувань дошкільника
  • 3.2. Особливості міркувань дошкільника, пов'язаних із поясненням явищ
  • 3.3. Розвиток планування діяльності та операцій мислення
  • 4. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення

Література

  • 1. Артемова Л. В. Вчись граючись. Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільників. - К.: Томіріс, 1995 - 112 с.
  • 2. Бауэр Т. Психическое развитие младенца. - М.: Прогресс, 1979. - 320 с.
  • 3. Буре Р. С. Готовим детей к школе. - М.: Просвещение, 1987. - 96 с.
  • 4. Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Про-колиенко. - К.: Рад школа, 1991. - 368 с. - С. 129-185.
  • 5. Воспитание и обучение детей 6-го года жизни. - М.: Просвещение, 1987. - 160 с.
  • 6. Индивидуальный подход к детям в воспитательно-образовательном процессе детского сада.: Метод. реком. / Под ред. В. К. Котырло, С. Е. Кулачковской . - К.: Рад. Школа, 1989. - 88 с.
  • 7. Кондратенко Т. Д., Котырло В. К., Ладывир С. А. Обучение старших дошкольников. - К.: Рад школа, 1986. - 152 с.
  • 8. Люблінська Г. О. Дитяча психологія.- К.: Вища школа, 1974. -

С. 198-232.

  • 9. Проколієнко Л. М. Формування допитливості у дітей дошкільного віку. - К.: Рад школа. -1979. - 88 с.
  • 10. Развитие мышления и умственное воспитания дошкольника / Под ред. Н. Н. Поддъякова. - М.: Педагогика, 1985.
  • 11. Развитие познавательных способностей в процессе дошкольного воспитания. / Под ред. Л. А . Венгера. - М.: Педагогика, 1986. - 223 с.
  • 12. Содержание и методи умственного воспитания дошкольников / Под ред. Н. Н. Поддьякова. - М.: Педагогика, 1980. - 216 с.
  • 13. Субботский Е. В. Ребенок открьівает мир. - М.: Просвещение, 1991. - 207 с.
  • 14. Умственное воспитание детей в детском саду / Под ред. В. И. Логиновой . - Л.: ЛГПИ, 1981. - 166 с.
  • 15. Умственное воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Н. Н. Поддьякова. - М.: Просвещение, 1984. - 207 с.
  • 16. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. - М.: Изд. центр "Академия", 1997. - С. 187-209.

Розвиток мислення у немовлячому віці

Пізнання починається із відчуття та сприймання. Інформація, сприйнята за допомогою органів чуттів, узагальнюється, осмислюється, тобто є матеріалом мисленнєвої діяльності. Мислення через відчуття і сприймання пов'язане із зовнішнім світом. Через це його називають опосередкованим відображенням. У ході мислення здійснюється більш глибоке пізнання світу, людина виходить за межі чуттєвих вражень і пізнає такі предмети і явища, зв'язки між ними, які безпосередньо не сприймаються Чуттєві і раціональні компоненти пізнавальної діяльності нерозривно пов'язані і взаємозумовлені. Суперечність між ними дозволяє людині проникати вглиб явищ, розкривати їх сутність та істинні зв'язки між ними.

Мислення - це процес пізнавальної діяльності людини, що характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.

Людське мислення неможливе без мовлення. Примітивне мислення тварин стосується лише предметів, які в даний момент їх оточують, характеризується як ситуативне. Слово допомагає абстрагуватись від наявної ситуації, зобразити її за допомогою мовних засобів. Цим мислення людини стає ситуативно незалежним. Думка формулюється і формується в мовленні. Людське мислення має соціальну природу. Людина не народжується з готовою здатністю до мислення, а оволодіває способами і засобами мислення, знаннями, мовою в тому вигляді, в якому вони існують на сучасному їй етапі історії.

Мислення має цілеспрямований характер. Розумовий процес починається з усвідомлення проблемної ситуації, з постановки питання. Засобами рішення задачі виступають такі розумові операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстракція, узагальнення та ін.

Як зазначає Г. О. Люблінська, мислення в дитини починає розвиватись з другого року життя [79, с.205], проте психічний розвиток дитини до року закладає необхідні передумови подальшого розвитку мислення. Основою для розвитку мислення у ранньому віці стає та система досягнень, яка формується на першому році життя дитини, насамперед у сфері сенсорно-перцептивних, комунікативних, моторних процесів. Першим видом мислення в онтогенезі є наочно-дійове, що спирається на предметну діяльність дитини. Саме становлення предметно-маніпулятивної діяльності, що інтенсивно відбувається протягом першого року життя дитини, виступає безпосередньою основою для подальшого розвитку мислення у ранньому віці.

С. Л. Новосьолова і М. Ю. Кістяковська, які досліджували розвиток предметно-маніпулятивної діяльності немовляти у зв'язку із розвитком її психомоторики, виділили етапи цього процесу, що поступово виявляються як здатність дитини мислити. Головна лінія розвитку предметно-маніпулятивних дій виявляється у переході від дій неспецифічних, які не враховують властивостей предметів, до дій, націлених на властивості конкретного їх об'єкту. Коротко розкриємо сутність цих етапів.

  • 1. Неспецифічна психічна активність, в якій злиті воєдино всі психічні функції (1-й місяць).
  • 2. Сенсорна активність (1-3-й місяць) - роздивляння, прислухо-вування.
  • 3. "Переддія" (3-4,5 місяців) - дитина обмацує і оглядає випадково захоплений предмет, поплескує його без зорового контролю, утримує, наближає до рота, "куштує". Тобто виникає дія хапання і предметність сприймання - дитина виділяє предмет як комплекс його властивостей.
  • 4. У 4-7 місяців з'являється "проста" і "результативна" дія. Активність малюка спрямовується на виявлення прихованих властивостей об'єктів: кидає їх у певне місце, наприклад на підлогу, розмахує брязкальцем, щоб почути звук; знаходить отвір у предметі, намагається його відкрити, прикласти до іншого. Малюк передбачає властивості, які виявляться в результаті певних дій з предметом: папір можна зім'яти, коробочку можна відкрити, якщо м'ячик штовхнути, то він покотиться. З цього починається встановлення найпростіших причинно-наслідкових зв'язків. Малюк досліджує нові предмети однаково, без врахування їх особливостей: розгойдує, стукає, трясе, куштує на смак, тобто дії виступають як спосіб вивчення об'єктів. Через це батьки ховають від дитини скляні, гострі, хімічно небезпечні предмети, досліджуючи які дитина може завдати шкоду своєму здоров'ю. Головні та другорядні ознаки не розрізняються. Малюк спостерігає взаємозв'язки між предметами, використовує їх у своїх діях: кільце нанизує на паличку, закриває кришкою коробочку.
  • 5. Для дитини 7-10 місяців характерними є елементарні дії співвіднесення. Спочатку вони стосуються двох однотипних предметів, або предмету та місця його розташування, або частини предмету та цілого. Так, у дослідженні Грінфіллда, Нелсона, Салцмана однорічні діти розміщували два циліндри різного розміру, ставлячи менший на більший, або вкладаючи їх один в один. Коли циліндрів було більше, розмістити їх у порядку від більшого до меншого діти не могли [12, с. 281]. Малюк починає співвідносити свої дії зі змінами у предметах: машинка може поїхати або зупинитись залежно від того, як на неї подіяти - штовхнути чи виставити рукою бар'єр на її шляху. Дитина за зразком дорослого справляється із розбірними іграшками, вкладаючи меншу частину у більшу, за власною ініціативою складає мілкі предмети у коробочку. На основі виділення частини і цілого засвоює такі властивості, як роз'єднання і з'єднання: знімає з ляльки капелюшок та одягає його, садовить ляльку в машинку та забирає її. Якщо предмет втрачає своє звичайне положення, виправляє його: правильно ставить будиночок, перекинутий на дах. У діях малюк фактично враховує співвідношення під, над, за, перед.

У віці 8-9 місяців спостерігається певна диференціація дій дитини у зв'язку з його властивостями: брязкальце потрібно потрясти, щоб почути звук, а гумову іграшки для цього потрібно стиснути; підвішений предмет можна штовхнути, на легеньке пір'ячко подути - і воно починає "літати", якщо натиснеш на кнопку лампи - з'являється світло. За допомогою предметних дій дитина вирішує певні задачі, проявляючи певну наполегливість та чималу кмітливість. Так, щоб дістати менший предмет з більшого, вона починає з хаотичних спроб і помилок: крутить, трясе, б'є об стіл більшим предметом. Потім намагається дістати іграшку рукою. Через деякий час увага малюка переключається на оточення, помічаючи паличку, він успішно її використовує. Помітивши одержаний результат, він повторює знайдений спосіб дії: відбувається перехід з мети на засіб її досягнення, що є важливим для засвоєння автоматизованих дій. Дія починає приваблювати малюка як така, виділяється її засіб, з'являється початкове розуміння причинно-наслідкового зв'язку між дією, знаряддям і результатом.

Кінець 1-го року життя та 3 місяці другого. Поява функціональної дії. Дитина вже не просто задовольняється діями з предметами, що є безпосередньо в її оточенні, але й орієнтується на дії з предметами, відсутніми у полі її сприймання. Така здатність свідчить про появу у дитини уявлень про предмет та його властивості, про розкриття дитиною зв'язку між властивостями предмету та вимогами задачі. Наприклад, дитина вкладає один предмет в інший; їй це не вдається, тому що більший предмет не порожній і виготовлений з дерева, а менший - порожній - не вміщує більший. Тоді вона йде за маленьким м'ячиком в іншу кімнату. Виникають перші уявлення про зникнення предмету, якщо дорослий заховує його. Низку таких експериментів описує англійський психолог Томас Бауер. З 5-ти місяців починає формуватись розуміння відношення "всередині", коли один предмет виявляється захованим всередині іншого. Наприклад, предмет накривали хустинкою чи чашкою. Спочатку діти піднімали предмет разом із хустинкою, згодом просто стягали її. При цьому характерною є так звана "помилка місцерозташування": коли на очах у дитини заховати предмет під чашку, а поряд перевернути ще одну і переставити чашки місцями, малюк піднімає чашку на тому ж місці, де дорослий заховав предмет, не враховуючи переміщення чашки [12, с. 253].

Виникають прояви переносу певних способів дій на нові ситуації. Наприклад, дитина вміє штовхати дерев'яні кульки, щоб вони котились. Коли батьки принесли їй великий гумовий м'ячик, вона виконала з ним таку ж дію, що викликало в неї бурхливу радість.

ВИСНОВКИ про розвиток мислення у немовлячому віці:

  • - у немовлячому віці закладаються передумови для появи наочно-дійового мислення у ранньому віці;
  • - найбільше значення для розвитку передумов наочно-дійового мислення має становлення предметно-маніпулятивної діяльності малюка;
  • - головна лінія розвитку предметно-маніпулятивних дій виявляється у зростанні специфічності цих дій, чимдалі більше націлених на властивості конкретного їх об'єкту;
  • - до кінця першого року життя дитина враховує у своїх діях не тільки властивості безпосередньо доступних їй предметів, але й відсутніх, спираючись на уявлення про їх якості.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші