Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стабілізація ринкової трансформації економіки України

-2004pp. - етап стабілізації та економічного зростання

Почала утверджуватися якісно нова економічна ситуація в результаті поєднання політики системних реформ і економічного зростання з активною соціальною політикою. Системності набула діяльність урядів Віктора Ющенка (грудень 1999 р. - квітень 2001 p.), Анатолія Кінаха (квітень 2001 р. - листопад 2002 р.,), Віктора Януковича (листопад 2002 р. - січень 2005 p.).

Економічна стратегія четвертого етапу реформування була визначена в 2000 р. у Посланні Президента Л. Кучми "Україна; поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004pp.". На її основі розроблена урядова програма за назвою "Реформи заради добробуту".

Стратегія розвитку передбачала виведення української економіки на траєкторію сталого розвитку, поєднання політики структурних змін та економічного зростання з активною соціальною політикою держави. Пріоритетами були: утвердження механізмів остаточної стабілізації та пришвидшеного зростання економіки, інноваційний шлях розвитку, грошова приватизація, реформування паливно-енергетичного комплексу, подолання кризових явищ в АПК і утвердження в перспективі високоефективного експортоспроможного сільського господарства, перебудова соціальної сфери. Економічна політика визначалася як спокійний лібералізм і виважене державництво ("лібералізму - скільки можливо, держави - скільки необхідно"). Почався перехід до інституціональної моделі ринкових перетворень. Трансформація економіки України обґрунтовувалася на основі ендогенної моделі розвитку, орієнтованої на реалізацію інноваційної стратегії.

Було виокремлено дві фази реалізації зазначеної політики: за 2000-2002 pp. забезпечити зростання ВВП на 1-4 %, сформувати критичну масу ринкових відносин, завершити переважно перехідний етап трансформації української економіки; впродовж 2003- 2004 pp. щорічне зростання ВВП мало становити в середньому 6,5 %, економічне зростання повинно відбуватися на власній відтворювальній (інвестиційній) базі та достатній ринковій основі. Політика економічного зростання забезпечувалася посиленням дієздатності держави та проведенням адміністративної реформи.

У 2002 р. стратегічні пріоритети економічного розвитку України були поглиблені в документі "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 рр.п. Найважливіші завдання передбачали створення передумов набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі, забезпечення сталого економічного зростання, утвердження інноваційної моделі розвитку, соціальну переорієнтацію економічної політики. Впродовж 2002-2004 рр. необхідно було зміцнити конкурентоспроможність вітчизняної економіки, створити умови для нагромадження інвестиційних ресурсів, розширити внутрішній попит і на цій основі досягти стабілізації та сталого зростання. У 2005-2011 рр. передбачалися комплексна модернізація підприємств, утвердження структурно-інноваційної моделі розвитку та формування базових засад соціально орієнтованого ринкового господарства, переосмислення ролі держави в напрямі активізації її регулюючої функції, ухвалення концепції розвитку сфер і галузей національної економіки. У сфері приватизації - забезпечити стабільність процесу та привабливість для інвесторів, продаж за гроші контрольних пакетів стратегічних підприємств, отримання коштів від приватизації в сумі 1 млрд дол. США щорічно, публічність та прозорість продажу, не допускаючи тінізації процесу.

Визначальним документом для розвитку аграрної економіки був Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" (грудень 1999 р.). Передбачалося до квітня 2000 р. реорганізувати КСП на приватні структури, розширити значення оренди в землекористуванні, надати можливість вилучення земельних ділянок на місцевості, в тому числі їх приєднання до особистих селянських господарств, одночасно зберегти цілісність земельних і майнових комплексів агропідприємств.

У жовтні 2001 р. ухвалено новий Земельний кодекс України, що остаточно закріпив право приватної власності громадян на землю, формування ринку землі. Вводився перехідний період для формування нормативно-правової бази, забороняли до 2005 р. продаж сільськогосподарських угідь, що використовувалися для товарного господарювання, до 2010 р. - їх концентрацію у власності громадян не більше 100 га.

Аграрна політика, спрямована на підтримку сільськогосподарського виробництва за рахунок бюджетних коштів, була переорієнтована на створення сприятливих економічних умов для функціонування та розвитку шляхом оподаткування, встановлення дотацій до цін, фінансування державних програм, часткової компенсації ставки за кредити комерційних банків, фінансової підтримки покупців техніки.

2000 р. був переломним у макроекономічній динаміці:

обсяги ВВП збільшилися на 5,9 %, промислового виробництва - 13,2, сільського господарства - 9,8, інвестицій в основний капітал - 14,4, експорту товарів і послуг - 18,8, імпорту - на 16,6 %. Залучено 750 млн дол. США прямих інвестицій. Однак темпи зростання ВВП були нижчими серед країн СНД. У Росії вони становили 8 %, Таджикистані - 8,3, Казахстані - 10,5, Азербайджані - 11,4 %.

Поліпшилося фінансове становище підприємств. Бартеризація зменшилася, частка розрахунків у грошовій формі зросла до 60 %. Частка збиткових підприємств зменшилася до 48 %. Приріст роздрібного товарообороту становив 6,9 %. Частка вітчизняних товарів у загальному обсязі реалізації споживчих товарів - 75 %. Однак інноваційно активні підприємства становили лише до 8 % від загальної кількості, у той час, як у розвинутих країнах нормою вважається 60-80 %. Внутрішні витрати на НДДКР в Україні коливалися в межах 1,19-1,37 % від ВВП або 9,6 дол. на особу, що в понад 50 раз менше, ніж у розвинутих країнах.

Поліпшився стан державних фінансів. Реальні надходження до державного бюджету збільшилися на 38,9 %. Профіцит дорівнював 0,969 млрд грн. Країна виконала зобов'язання з обслуговування і погашення зовнішнього боргу без залучення зовнішнього фінансування. Банківська система почала орієнтуватися на обслуговування реального сектору. Кредити комерційних банків збільшилися на 62 %.

Упродовж 2000-2004pp. відбувалося подальше економічне зростання, про що свідчить динаміка економічних показників (табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Динаміка економічних показників, % до попереднього року

Динаміка економічних показників, % до попереднього року

Слід зауважити, що темпи економічного розвитку були вищими ніж у країнах Європейського Союзу, але не достатні для подолання економічної кризи. Більшість промислових підприємств працювали на експорт. У середньому в 2001-2004 рр. частка експорту товарів і послуг у ВВП становила понад 50 % (для порівняння: у Франції, Польщі - 20, у США і Японії - 10 %).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші