Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Етнопсихологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мовознавчі дослідження етнічної самобутності

Основоположником сучасного теоретичного мовознавства є В. Гумбольдт. В основу його вчення про мову було покладено поняття мовної форми. Науковець вважав, що з одного боку, існує незалежний від конкретної мови "звуковий матеріал", тобто звукова сировина, сукупність потенційно можливих для людського голосового апарату звуків, а з іншого - незалежна від мови її психологічна сутність - емоції, воля та уявлення.

Мовна форма - це специфічний для певної мови спосіб об'єднання звукового матеріалу та психологічного змісту, тобто спосіб пристосування звуків для відображення психологічного змісту.

В. Гумбольдт вказав на те, що мова - це "саморозвиток духу". Цей абсолютний світовий дух виступає тим двигуном, який змушує мову розвиватися і змінюватися. Він виявляється однаково у всіх людей, на якій конкретній мові вони б не спілкувалися. І якщо різні групи людей розмовляють подібними мовами, то подібність їх мовлення, спільність їх мовної форми визначається, по-перше, єдністю звукового матеріалу; по-друге, єдністю психологічної сутності.

Єдність звукового матеріалу дослідник пояснив за допомогою чинника спадковості. Наприклад, немовля успадковує від батьків здатність до вимови певних звуків. В, Гумбольдт розглянув закони розвитку і зумовленості мови за межами мови і навіть людини, оскільки ці закони він відніс до метафізичних.

Г. Штейнталь, учень В. Гумбольдта, вважав, що психіка індивідуальна і її закони слід відшуковувати всередині людини - в її психічному світі, що досяжний для самоспостереження. У зв'язку з цим він відзначив, що мова, тобто те, що пов'язує звук і психічний зміст також є чимось індивідуальним, прихованим у психіці кожного окремого носія мови. Саме тому мова є частиною психіки.

Однак, якщо мова є повністю індивідуальним явищем, то як пояснити єдність мови для багатьох людей, народів і те, що існують різні мови (німецька, англійська, російська тощо), а не лише твоя, моя чи його індивідуальна мова. Тому дослідник припустив, що у представників однієї нації загальні риси в мові та у психіці в цілому зумовлені спадковістю. Вплив суспільства, який у лінгвістичній теорії В. Гумбольдта відігравав велику роль, у Г. Штейнталя звівся до нуля.

В. Вундт поділив психологію на три напрямки: 1) "фізіологічну психологію"; 2) "колективну психологію"; 3) "психологію народів". До "колективної психології належало все специфічно людське; все, що пов'язано з суспільством, що є однією з форм вияву "духу" як форми психічного життя. Мова також потрапила до "колективної психології". Складовими мови було названо: 1) духовну сутність, яка розвивається водночас з іншими психічними явищами за специфічними, незалежними від матерії законами духу; 2) зовнішні прояви цієї сутності - "виразні рухи". За допомогою цих рухів виявляється прихована у психіці духовна суть.

О.О. Потебні належить розробка оригінальної концепції мови, що грунтувалася на дослідженнях ЇЇ психологічної природи. Науковець шукав відповідь на питання про механізми формування етнічної специфіки. У своїх роботах "Думка і мова", "Мова і народність", "Про націоналізм" О. Потебня розглянув поняття "народність" як все те, що відрізняє один народ від іншого, складає його національну своєрідність. На думку дослідника, мова виступає не лише етнодиференціюючою, але й етноформуючою ознакою будь-якого народу, зумовлюючи його існування. Всі мови, які існують у світі, споріднюють дві властивості: 1) звукова "членовідокремленість" кожної мови; 2) усі мови є системою символів, які необхідні для вираження думок.

О.О. Потебня зазначив, що однією з основних функцій мови є те, що вона творить, формує думку. В різних народів думки утворюються по-різному, оскільки вони мають неоднакові мови. Тому, мова зумовлює розвиток прийомів розумової діяльності. Мова виступає важливим чинником, що об'єднує людей у "народність". Втрата народом своєї мови призводить до денаціоналізації народу, тому дуже важливо дбати про національну освіту та розвиток інтелекту в його представників.

Серед мовознавчих досліджень у етнопсихології помітне місце займає робота Д.М. Овсяннико-Куликовського "Психологія національності". Вчений вважав, що національна специфіка виявляється в особливостях мислення представників будь-якої національності, що складається історично. Однак цю специфіку необхідно шукати не у змістовній частині мислення, а в підсвідомій сфері психіки людини. Науковець назвав мову стрижнем народної думки і психіки. Саме мова виступає особливою формою нагромадження та збереження психічної енергії народу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші