Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Державне регулювання економіки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи планування

При розробці індикативних планів на різних рівнях планування використовуються методи: системного аналізу, балансовий, нормативний, економіко-математичний, програмно-цільовий та ін.

Метод системного аналізу застосовується для вивчення економічної ситуації у народному господарстві в минулому та майбутньому з урахуванням різних варіантів розвитку. Системний економічний аналіз передбачає:

  • o економічний аналіз організаційної структури об'єкта, який планується, ефективності діяльності структурних підрозділів;
  • o оперативне виявлення і вивчення відхилень від запланованих завдань розвитку економіки;
  • o аналіз ефективності використання ресурсів у процесі реалізації індикативного плану.

Аналіз економічного і соціального розвитку національної економіки - це початковий етап формування державного плану. Його предметом на макрорівні є дослідження тенденцій, факторів, структурних змін, інтенсивності, ефективності суспільного виробництва, народногосподарської діяльності і кон'юнктури.

Аналіз найважливіших загальноекономічних пропорцій здійснюють з огляду на соціальну спрямованість. Кількісному та якісному їх аналізові підлягають:

o економічний і науковий потенціал країни (земельні ресурси, запаси мінеральної сировини, водні, лісові ресурси, структура населення, трудові ресурси, основні фонди й оборотні засоби);

" темпи економічного зростання (валового національного продукту, валового внутрішнього продукту, національного доходу);

  • o макроекономічні пропорції (частка фонду відшкодування продукції першого і другого підрозділів, кінцевого продукту у валовому національному продукті, фонди споживання і нагромадження в національному доході, грошові доходи і видатки населення, купівельна спроможність і ринкові фонди тощо);
  • o фінансові показники (доходи і видатки державного бюджету, показники фінансового балансу держави, статистика банків тощо);
  • o динаміка і структура матеріальних витрат (питомі витрати сировини, матеріалів, енергії, палива на одиницю суспільного продукту);
  • o основні характеристики міжгалузевих народногосподарських комплексів (паливно-енергетичного, машинобудівного, агропромислового, інвестиційного, транспортного та ін.).

На рівні регіонів економічний і соціальний розвиток аналізується за двома групами показників. Показники першої групи характеризують регіон як виробника матеріальних благ, а показники другої групи - як їх споживана.

Суть балансового методу планування полягає у застосуванні розрахунків, в яких потреби суспільства пов'язані з ресурсами.

Балансовий метод застосовується в плануванні для досягнення рівноваги в сферах виробничого і особистого споживання на основі порівняння матеріальних, трудових, фінансових ресурсів з потребою в них. Система балансів дає змогу забезпечити збалансованість окремих розділів плану і державного плану економічного й соціального розвитку в цілому. За допомогою цього методу розкриваються: економічні зв'язки, пропорції, виявляються вузькі місця і диспропорції, встановлюються величини дисбалансів у різних сферах економіки.

Баланс - це документ у вигляді таблиці, в якому одна частина, що характеризує ресурси за джерелами надходження, дорівнює іншій частині, що характеризує розподіл ресурсів за всіма напрямами.

Баланси класифікуються за різними ознаками: видом виробничих ресурсів, охопленням кількості видів матеріальних ресурсів, формою виконання.

За видом виробничих ресурсів виділяються баланси матеріальних, трудових, фінансових, природних ресурсів і виробничих потужностей.

За охопленням кількості видів матеріальних ресурсів розрізняють одно- і багатопродуктові баланси.

Мобілізація внутрішніх резервів передбачає економію певних видів ресурсів, яка досягається:

  • o зниженням норми витрат при зберіганні, перевезенні та використанні ресурсів;
  • o впровадженням ресурсозберігаючих технологій;
  • o використанням взаємозамінних матеріалів (при дефіциті одних та наявності інших).

Сутність нормативного методу полягає в тому, що за допомогою норм і нормативів визначають потребу в продукції (послугах) і обґрунтовують її ресурсами. Через систему норм і нормативів обґрунтовують низку індикативних показників, контролюють ефективність виробництва, екологічну ситуацію, регулюють взаємовідносини між товаровиробником і державою, регіонами і державою.

В індикативному плануванні важливе місце посідають соціально-економічні норми і нормативи, а саме:

  • o споживання товарів (раціональні норми споживання в середньому на душу населення основних харчових продуктів, продукції легкої промисловості, забезпечення предметами культурно-побутового і господарського призначення та ін.);
  • o споживання послуг (рівень споживання на душу населення окремих видів послуг - транспорту, хімчисток, перукарень тощо);
  • o розвиток матеріальної основи соціальної інфраструктури (нормативні параметри розвитку торгівлі, громадського харчування, освіти, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, культури, житлово-комунального господарства та ін. Норми і нормативи характеризуються великою різноманітністю, що зумовлює необхідність створення автоматизованої системи нормативів] виділенням підсистем, перелік яких відповідає їхнім основним групам. При виборі оптимального варіанта індикативного плану

використовуються економіко-математичні методи, які характеризують формалізоване співвідношення елементів народногосподарської системи.

Програмно-цільовий метод планування передбачає розробку цільових соціально-економічних, науково-технічних, організаційних, екологічних та інших програм, проектів, вибір найважливіших напрямів робіт і визначення комплексу взаємопов'язаних заходів щодо їх вирішення.

Однією з головних особливостей програмно-цільового методу є планування від кінцевих цілей. Один із методів визначення системи цілей - це метод структуризації, який полягає у побудові деревних цілей і в подальшій числовій оцінці коефіцієнтів відносної важливості (КВВ) її елементів.

У разі вирішення таких комплексних завдань коефіцієнти відносної важливості обчислюють на підставі як кількісних методів аналізу (техніко-економічного аналізу, визначення вартості і трудомісткості виконання окремих робіт тощо), так і методу експертних оцінок.

У процесі переходу економіки до ринкових відносин програмно-цільовий метод посідає все важливіше місце серед методів індикативного планування.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші