Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Україна в Європі і світі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Галузеві взаємовідносини України з Європейським Союзом

З моменту набуття Україною незалежності у 1991 р. ЄС та Україна динамічно розвивають взаємовідносини. Правові засади зв'язків "ЄС - Україна" ґрунтуються на Угоді про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (УПС).

Водночас політику України у розбудові відносин з ЄС визначає Закон України від 1 липня 2010 р. "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики". Відповідно до ст. 11 основоположною засадою зовнішньої політики України є забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС Однак намір України розбудовувати відносини з ЄС на принципах інтеграції проголошений набагато раніше. Так, у Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. "Про основні напрями зовнішньої політики України" заявлені євроінтеграційні прагнення. У документі наголошено, що перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, коли це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна укладатиме з ними Угоду про партнерство і співробітництво, реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом - до повного її членства у цій організації.

Підтримка курсу на інтеграцію до ЄС традиційно надається й на рівні Верховної Ради України. Належні положення містить Постанова Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про співробітництво України та ЄС, ухваленій 28 листопада 2002 р., Заява Верховної Ради України від 22 лютого 2007 р. з приводу підготовки до початку переговорів щодо нової угоди між Україною та ЄС, а також Постанова Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про стан та перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом, ухваленій 19 травня 2011 р.

Співпраця України з ЄС активно розвивається у таких сферах: торговельно-економічній, безпеки й оборони, юстиції, свободи та безпеки, енергетичній, охорони довкілля, транспортній, науки й технології та дослідження і розвитку, освітньо-культурній, регіональній або транскордонній. З огляду на це проаналізуємо кожну з них.

Торговельно-економічна сфера співробітництва України в ЄС

Пріоритетним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України є подальший розвиток торговельно-економічного співробітництва з країнами ЄС. Після набуття чинності Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС головним завданням став розвиток вільної торгівлю між Україною і Євросоюзом. Розширення доступу до зовнішніх ринків ЄС компенсує для товаровиробників негативні наслідки різкого спаду купівельної спроможності всередині країни, а в майбутньому розширення експорту українських товарів на західноєвропейський ринок може стати одним із головних чинників прискореного зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) у нашій державі.

Географічне наближення ЄС до кордонів України збільшує його вплив на неї. У довгостроковому плані цей процес розглядається позитивним. Торговельно-економічні відносини України і ЄС засвідчують недостатнє використання у них наявного потенціалу й існування низки серйозних проблем, котрі гальмують розвиток цих відносин. Вони набули актуальності після розширення членства в ЄС, який поширив єдиний торговельний режим на його нових членів, що висуває на порядок денний додаткові питання стосовно підняття торговельно-економічних відносин України і ЄС на вищий рівень, надання їм реальної спрямованості.

Останнє розширення ЄС відкрило перед Україною можливості забезпечити нову якість її присутності на ринку Євросоюзу - повну інтеграцію до структур його єдиного ринку зі застосуванням режиму - вільного пересування людей, товарів, послуг і капіталів та спільної політики в низці ключових галузей економіки. Це створило й певні ризики: скорочення обсягів торговельних операцій унаслідок денонсації договорів про вільну торгівлю між Україною і країнами, котрі вступили до ЄС; послаблення конкурентних позицій українських експортерів на ринках нових членів через поширення на останніх торговельного режиму ЄС стосовно імпорту з третіх країн. Зазначимо, що основними статтями українського експорту до ЄС є: чорні метали та вироби з них, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, руди, зернові культури, одяг текстильний, жири та олії тваринного або рослинного походження, деревина і вироби з деревини, електричні машини й устаткування; визначальними статтями імпорту в Україну з ЄС стали: котли, машини, апарати і механічні пристрої, наземні транспортні засоби, крім залізничних, електричні машини й устаткування, фармацевтична продукція, полімерні матеріали, пластмаси, енергетичні матеріали, нафта і продукти її перегонки, папір та картон.

Отже, у практичному плані на найближчу перспективу перед Україною постають такі завдання: визначення шляхів підвищення конкурентоспроможності економіки України в умовах розширеного ЄС; здійснення заходів стосовно забезпечення доступу українських товарів та послуг на ринок розширеного ЄС; досягнення домовленостей з ЄС про збільшення обсягів квот на поставки української сталеливарної продукції на ринок розширеного ЄС; створення в Україні систем моніторингу якості продукції (насамперед сільськогосподарської) згідно з нормами ЄС; приведення систем стандартизації та підтвердження її відповідно до стандартів, норм і правил ЄС.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші