Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Основи екології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Рослинні ресурси

Рослинні ресурси - це всі рослинні організми (вищі рослини, гриби, мохи, лишайники, водорості), які ростуть на територіях і акваторіях та використовуються або можуть бути використані для різних потреб суспільства. Серед них особливе господарське значення мають лісові ресурси.

Ліси займають близько третини поверхні земної кулі. Деревина є універсальною сировиною, з якої може бути виготовлено більш ніж 15-20 тис. різноманітних виробів. Відомо також гідрокліматичне, ґрунто- та полезахисне значення лісу. Крім того, дуже важливими є санітарно-гігієнічна, бальнеологічна та рекреаційна функції лісів. Лісам притаманний найвищий рівень утворення біомаси - сьогодні вони створюють близько 92 % біомаси суші. Ліси цінні ще й тим, що є відновними ресурсами і виробляють приблизно дві третини органічної речовини, яка створюється на Землі.

Лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо), що використовуються для задоволення суспільних потреб.

Лісові ресурси світу налічують близько 4 млрд га, а промислові запаси деревини становлять до 50 млрд м3. Більша частина лісів сконцентрована у двох лісових поясах - північному, з переважанням хвойних порід (пролягає через Канаду, США, Скандинавію і Росію), та південному, з листяними породами дерев (території Центральної та Південної Америки, екваторіальної Африки, Південної та Південно-Східної Азії). Ліси вкривають близько 38 % європейської території, а приблизно 80 % європейських лісових ресурсів знаходиться в Росії. Найбільші площі лісів збереглися в Азії та Південній Америці, найменші - в Австралії та Європі. Оскільки розміри континентів неоднакові, важливо враховувати їхню лісистість, тобто відношення лісовкритої площі до загальної площі. За цим показником перше місце у світі посідає Південна Америка. За таким показником, як запаси деревини, виділяють країни Азії, Південної й Північної Америки - Канаду, Бразилію, Росію і США. Майже відсутні ліси у Бахрейні, Катарі, Лівії та ін.

Для раціонального використання лісових ресурсів необхідно комплексно переробляти сировину, не вирубувати ліси в обсязі, що перевищує їхній приріст, проводити лісовідновлювальні роботи. Ліси називають "легенями" планети, вони відіграють величезну роль у житті всього людства: відновлюють кисень в атмосфері, зберігають ґрунтові води, запобігають руйнуванню ґрунту. Суцільна вирубка тропічних лісів Амазонії призводить до руйнування цих "легень". Збереження лісів необхідне у тому числі і для здоров'я людства.

У поняття "лісові ресурси" входить не лише деревина, а й живиця, пробка, гриби, плоди, ягоди, горіхи, лікарські рослини, мисливські, промислові ресурси і т. ін., а також корисні властивості лісу (водоохоронні, кліматорегулюючі, протиерозійні, оздоровчі тощо). Деревну зелень хвойних порід використовують для виготовлення вітамінного борошна, хвойного екстракту, хвойної пасти та іншої продукції. Важливе економічне і соціальне значення мають ресурси недеревної рослинності та лісової фауни, з яких комплексні лісові підприємства виготовляють цінні харчові продукти.

Світові лісові ресурси безжалісно вирубуються під ріллю і плантації, під будівництво, до того ж деревина широко використовується на дрова і деревообробну продукцію. У результаті знеліснення набуло загрозливих масштабів: загальна площа лісів у світі щорічно зменшується мінімум на 25 млн га. Останнім часом відбувається катастрофічно швидке зведення тропічних лісів. За останні 200 років площа лісів скоротилася мінімум удвічі; щороку знищується у середньому 125 тис. км2 лісів, що дорівнює території таких країн, як Австрія і Швейцарія, разом узяті.

Головними причинами знищення лісів є розширення сільськогосподарських угідь і використання деревини. Ліси також вирубуються під будівництво ліній електропередач і зв'язку. Крім країн, що розвиваються, у яких ліси вирубують задля використання деревини як палива і одержання орних земель, скорочуються і деградують від забруднення атмосфери і ґрунтів лісові масиви у високорозвинених країнах. Відбувається масове усихання верхівок дерев унаслідок їхнього ураження кислотними дощами, тому найбільш розвинуті і водночас малозабезпечені лісом країни вже впроваджують у життя програми щодо збереження і поліпшення лісових угідь. Так, у Японії і Австралії, а також у деяких західноєвропейських країнах площі під лісами залишаються стабільними, а виснаження деревостанів останніми роками не спостерігається.

Лісові ресурси - це сукупність матеріальних благ лісу, які можна використати без шкоди навколишньому середовищу з найбільшою господарською ефективністю. Всю різноманітність лісових ресурсів залежно від їх призначення та особливостей використання об'єднують у такі групи:

  • - сировинні ресурси деревного походження - деревина, деревна зелень, кора;
  • - ресурси недеревного походження - гриби, ягоди, плоди, горіхи, лікарські ресурси, кормові і технічні ресурси недеревної рослинності тощо;
  • - ресурси тваринного походження - корисна та шкідлива лісова фауна, яйця, мед, роги диких копитних та ін.;
  • - багатосторонні корисні функції лісу та його позитивний вплив на природне середовище.

До складу лісового комплексу входять три галузі промисловості: лісова, деревообробна та целюлозно-паперова. У лісовій промисловості найбільш розвинутими є лісозаготівельне та лісохімічне виробництва. Лісозаготівельне виробництво забезпечує заготівлю круглих лісоматеріалів, виробництво технологічної тріски і транспортування їх на кінцеві пункти споживання, заготівлю та вивезення осмолу і деревної зелені. Лісохімічне виробництво у складі лісової промисловості забезпечує переробку осмолу на каніфоль, скипидар, а деревної зелені - на вітамінне борошно, екстракт, пасту, віск та інші продукти, заготівлю та переробку живиці.

До галузей лісового комплексу належить лісове господарство, основним завданням якого є відтворення високопродуктивних лісів, їх захист і охорона. Лісове господарство має обмаль вузькоспеціалізованих підприємств, які б займалися тільки лісовирощуванням, охороною та захистом лісу. Більшість підприємств лісового господарства комплексні. Крім лісовирощування, вони займаються лісоексплуатацією та переробкою деревини на товари широкого вжитку. Як правило, у країнах, що розвиваються, деревообробні підприємства лісового господарства характеризуються низьким рівнем технічного розвитку і неефективним використанням сировинних ресурсів.

Вплив антропогенних факторів на ліси проявляється як прямо (знищення при вирубці, будівництві, створенні водосховищ, відкритих розробках корисних копалин, пожежах тощо), так і опосередковано - внаслідок зміни екологічних умов (при зрошенні, осушенні, засоленні ґрунтів, забрудненні середовища шкідливими хімічними речовинами тощо). У господарсько освоєних лісах порушуються природні лісорослинні умови, відбувається зміна всіх компонентів та зв'язків у екосистемах. Порушується температурний режим, на 5-10 % знижується відносна вологість, підвищується швидкість вітру. При вирубці з лісових ґрунтів виноситься величезна кількість азоту, фосфору, кальцію, формуються одновікові, одновидові деревостої, розвиваються лісові монокультури. При створенні завалів із сухих дерев підвищується пожежна небезпека. Отже, сучасні тенденції характеризуються погіршенням в цілому ґрунтово-кліматичних умов, які стають все більш несприятливими для розвитку високостовбурних порід дерев.

Наприклад, у Європі в доземлеробський період ліси вкривали від 70 до 80 % території. Лише за час, коли людина почала активно використовувати викопне паливо, тобто з 1850 по 1980 р., площі лісів на планеті скоротилися на 15 %. Ліси Землі також значно потерпають від пожеж, які у 97 % випадків відбуваються з вини людей. Потреби людства вже перевищили можливості лісів. За останні півстоліття світова площа лісів істотно скоротилася, і найбільших втрат зазнали країни, що розвиваються. У 2050 р. передбачається скорочення лісів на душу населення з теперішніх 0,56 до 0,38 га1. Ця цифра враховує як зростання населення, так і перетворення частини лісів на орні землі. У багатьох випадках зросли світові потреби у продуктах лісівництва - папері, лісоматеріалах, дровах, і вони вже перевищують можливості сталої лісозаготівлі.

У більшості європейських країн кількість лісів, на які ніяким чином не впливала діяльність людини, становить менше 1 %, за винятком Росії та північних країн (північна частина Швеції, Фінляндії і Норвегії). Близько 7 % територій лісових угідь в Європі перебуває під охороною, а близько 3 % є заповідними територіями, що суворо охороняються.

Термін знеліснення (внаслідок вирубки лісів), який з'явився лише в останні десятиріччя, зараз вживається так само широко, як і "спустелення" або "деградація ґрунтів". За визначенням ЮНЕП, знеліснення - повне знищення лісової рослинності та переведення земель у інший тип господарського використання. Серед екологічних наслідків знеліснення головними є такі:

  • - пряме зменшення кількості органічної речовини, зміни кругообігів енергії, води, глобальних біохімічних циклів основних біогенних елементів та ін.;
  • - помітні зміни кліматичних умов на локальному, регіональному і глобальному рівнях;
  • - зміни біологічного різноманіття рослинного і тваринного світу.

Саме біорізноманіття є найважливішим природним ресурсом, глобальним надбанням усього людства і національним надбанням кожної держави. Збереження біорізноманіття, головними формами якого є генетичне, видове й екосистемне, має ґрунтуватися на сталому (збалансованому) використанні та відновленні біологічних ресурсів. Цьому сприятимуть різноманітні заходи з охорони і відновлення лісів, які передбачають такі дії:

  • o По-перше, правильне ведення та інтенсифікація лісового господарства, основаного на нормуванні вирубок і повному використанні лісової продукції. Норми вирубок повинні визначатися для кожного регіону з урахуванням лісистості і фактичної можливості їх лісопромислового освоєння для того, щоб не викликати знеліснення одних регіонів та утворення перестійних лісів у інших. Одним з найважливіших завдань захисту лісу є розроблення оптимальної частки лісистості диференційовано для різних природних зон.
  • o По-друге, підвищення продуктивності лісів та покращання їх якості шляхом зміни лісорослинних умов: осушення заболочених територій, поліпшення дренажу та інших лісотехнічних заходів.
  • o По-третє, боротьба а лісовими пожежами та охорона лісів від шкідників.
  • o По-четверте, зміни порідного складу лісів для більш ефективного використання потенційної родючості лісових ґрунтів, тобто упровадження порід, що швидко ростуть, відновлення лісів на вирубках, інші заходи.

Таким чином, високу інтенсивність лісового господарства розуміють як суму заходів і лісогосподарських робіт, які послідовно здійснюються протягом тривалого періоду - від вирубки природних лісів до вирубки лісів, які виростила людина. З метою збереження та підвищення продуктивності, відтворення, охорони і захисту лісів, а також поліпшення культури ведення лісового господарства проводиться лісовпорядкування. Його основні завдання такі:

  • - визначення меж територій лісогосподарських підприємств, лісових ресурсів, порідного та вікового складу лісів, розрахункових лісосік;
  • - виявлення ділянок, на яких необхідно проводити вирубку з метою догляду і дотримання санітарних умов;
  • - уточнення площ, призначених для відновлення лісів і лісорозведення та визначення способів відтворення лісів;
  • - уточнення поділу лісів на групи і категорії захищеності.

Відновлення лісу може здійснюватися трьома шляхами: перший - природне лісовідновлення з використанням комплексу лісівничих заходів; другий - штучне лісовідновлення, тобто висівання насіння або висаджування сіянців та саджанців, вирощених у лісових розсадниках; третій - комбіноване лісовідновлення, яке поєднує природне і штучне відновлення на одній площі.

Не лише лісові ресурси виконують різноманітні господарські функції у суспільстві. Трав'янисті рослинні ресурси відіграють не менш важливу роль. За значенням для людини їх поділяють на такі групи:

  • - цінні кормові рослини;
  • - лікарські рослини;
  • - технічні рослини;
  • - решта - декоративні та інші рослини.

Слід зазначити, що рослинність жодної природної зони не підлягала такому катастрофічному впливу людини, як рослинність степів, особливо за останні 150-200 років, коли зовнішній вигляд цієї ландшафтної зони докорінно змінився. Основні напрямки впливу господарської діяльності людини на степовий травостій пов'язані із такими факторами, як випас худоби, повне знищення цілинної рослинності при оранні, сінокіс, будівництво міст, промислових об'єктів, транспортних магістралей та ін. Наслідками зникнення природного рослинного покриву степу стали висушування ґрунтів та зменшення поверхневого і підземного стоку.

Крім рослинності степів, відновленню й охороні підлягають також луки і пасовища, болотні масиви (як важливі гідрологічні і кліматичні регулятори), а також дикорослі види рослин, З господарською метою використовують лише незначну частину величезної кількості видів дикорослих рослин. Основними напрямками використання дикорослих рослин є виготовлення лікарських препаратів, отримання масел, меду та інших продуктів. Останнім часом кількість видів дикорослих рослин значно скоротилася, а багато видів стали рідкісними та зникаючими.

Нині під загрозою зникнення на Землі перебуває близько 20-25 тис. видів рослин. Комісія з охорони зникаючих видів рослин і тварин Міжнародного союзу охорони природи прийняла таку класифікацію видів рослин, яким загрожує небезпека:

  • 0 - види, які, мабуть, вже зникли (не зустрічались у природі протягом кількох років);
  • 1 - види, що перебувають під загрозою (подальше існування не можливе без спеціальних заходів охорони);
  • 2 - рідкісні види (прямої загрози зникнення поки немає, але вони зустрічаються у такій невеликій кількості або у таких обмежених за площею місцях, що можуть швидко зникнути);
  • 3 - види, чисельність яких скорочується (а також звужується ареал протягом певного часу);
  • 4 - невизначені види (можливо, перебувають під загрозою, але нестача відомостей про них не дозволяє достовірно оцінити їх нинішній стан).

Отже, рослинні ресурси - один з найважливіших видів біологічних ресурсів. Це вичерпні, але відновні ресурси багатоцільового призначення, які мають величезне значення: відновлюють атмосферний кисень, зберігають ґрунтові води, запобігають руйнування ґрунту; є джерелом різноманітних матеріалів, палива, грибів, плодів, ягід, горіхів і лікарських рослин. Рослини, зокрема ліси, є місцем відпочинку людей та відіграють надзвичайно важливу природоохоронну роль. Але при цьому рослини ще й найбільш беззахисні перед діяльністю людини, тому їх охорона є комплексним міжнародним завданням.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші