Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Література arrow Історія українського літературознавства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Уроки минулого і сучасні "канонізації"

У сучасних історіях літератури і хрестоматіях "хроматичний ряд" виглядає інколи досить таки несподівано. Більш-менш одностайно визначається, щоправда, номенклатура письменників кінця XIX — початку XX ст.: Леся Українка, О. Кобилянська, М. Коцюбинський, "покутська трійця", М. Вороний, О. Олесь, В. Винниченко, Г. Чупринка, С. Васильченко, а "молодомузівці" і "хатяни" подаються, як правило, гуртом. Так, принаймні, пропонується розглядати письменників у дописаних до "Історії української літератури" Д. Чижевського розділах Ю. Луцького (англійською мовою, 1997) і в "Українській літературній цивілізації" О. Пахльовської (італійською, 1998). З "гуртом" модерністів, очевидно, так буде ще довго, оскільки й справді нелегко визначити більш і менш талановитих між Карманським, Яцковим, Пачовським, Лепким та ін. Упорядники діаспорної "Хрестоматії української літератури XX століття" Є. Федоренко та П. Маляр (1997), щоправда, кожному з цих авторів відводять уже окреме портретне місце, таке, як В. Винниченкові чи Г. Хоткевичу.

Значно складнішим видається питання канону письменників, що утвердилися в пореволюційну пору. Академічна "Історія української літератури XX століття" (перевидана 1998 р. в 2-х книгах) пропонує цей канон із 70 імен (приблизно). У хрестоматії "Українське слово" (упорядники В. Яременко і Є. Федоренко) їх понад 100. Хрестоматія Є. Федоренка і П. Маляра дає 50 імен (теж приблизно). Натомість Ю. Луцький обмежується приблизно сорока авторами, а О. Пахльовська — шістдесятьма. Спостерігається тенденція "відстані": щодалі знаходяться дослідники від України, то менша кількість імен потрапляє в поле їхнього горизонту.

Літературознавство наукове І навчальне

Кількісні показники в літературознавстві, як відомо, ніколи не були продуктивними і викликали до себе, щонайменше, іронічне ставлення. Свого часу І. Світличний іронізував з приводу дослідження І. Білодіда, в якому зміст творчості Т. Шевченка пов'язувався з кількістю вжитих ним "революційно-демократичних" займенників та інших частин мови. До такої практики вдаються і деякі сучасні дослідники, зокрема ті, які пробують свої сили в психоаналітичному літературознавстві. Р. Корогодський, наприклад, у двох числах журналу "Сучасність" за 1999 р. опублікував невідомі раніше 18 листів О. Довженка до артистки Олени Чернової, в яку О. Довженко був закоханим. Листи ще раз підтверджують геніальність автора "Зачарованої Десни", але коли Р. Коро-годський, коментуючи їх, починає акцентувати, що, скажімо, в шістнадцятому листі О. Довженко вживає слово "важко" — 4 рази, "горе", — 3, "життя" — 5, "боягуз" — 6, а займенники "я", "мені" відповідно — 29 і 34 рази, і саме за цим, вважає, можна визначити психічно загальмований стан режисера й письменника як людини, то мимоволі збиваєшся на іронію і втрачаєш довіру до такої методики досліджень.

А втім, тут треба вже говорити не про методику, а про методологію. В останні роки це слово стало навіть модним, оскільки в науці з'явився ґрунт не просто для плюралізму, а для справжнього розгулу методологій. Провідною вважається думка, що історично-ідеологічні методології відійшли остаточно в минуле разом із вульгарним соцреалізмом. Натомість панівні позиції повинні займати і займають усі наймодерніші та постмодерні методології — від "невинного" екзистенціалізму та "елітарного" психоаналітизму до претензійного фемінізму. Про структуралізм уже й говорити нічого, оскільки елементи його наявні фактично в усіх модерних "ізмах".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси