Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Господарське право України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКРУТСТВА

  • 36.1. Неплатоспроможність суб'єкта підприємництва.
  • 36.2. Особи, що беруть участь у провадженні справи про банкрутство.
  • 36.3. Державна політика з питань банкрутства.
  • 36.4. Процедури, що застосовуються щодо неплатоспроможного боржника та його майнові активи.
  • 36.5. Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство.

Неплатоспроможність суб'єкта підприємництва

При нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до ч. 1 ст. 209 ГК України визнається неспроможним.

Спеціальним законодавчим актом, що регулює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності-боржника або визнання його банкрутом і застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, є ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.99 р. (далі - Закон).

Визначена в ГК України неспроможність названа в зазначеному Законі як неплатоспроможність. Закон встановлює формальні кількісні критерії такої неплатоспроможності, наявність яких дає можливість порушити господарським судом справу про банкрутство:

  • - безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати;
  • - вони не були задоволені боржником протягом 3 місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено.

Під грошовими зобов'язаннями розуміються зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору і на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, в тому числі із заробітної плати, а також зобов'язання зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються:

  • - недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду,
  • - зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян,
  • - зобов'язання з виплати авторської винагороди,
  • - зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Безпосередньо склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи та надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які повинен сплатити боржник, визначаються на день подачі до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено Законом.

Банкрутством є визнана судом абсолютна неплатоспроможність боржника, що тягне за собою застосування ліквідаційної процедури до нього з метою задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Проходження процедури банкрутства розглядається законодавцем як надзвичайний захід щодо боржника, яка відкривається тільки судом у разі, як правило, неотримання очікуваних результатів, спрямованих на відновлення платоспроможності з використанням інших, передбачених законодавством, процедур.

Основною метою оновленого законодавства про банкрутство є підтримка боржника, надання йому допомоги для виходу зі скрутного становища, тобто превенція його ліквідації внаслідок визнання його банкрутом.

Особи, що беруть участь у провадженні справи про банкрутство

Відповідно до абз. 21 ст. 1 Закону сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Термін "учасники провадження у справі про банкрутство" є більш широким за змістом та включає: сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Також у абз. 22 ст. 1 Закон встановлює у провадженні справ про банкрутство процесуальне становище таких учасників, як "заінтересовані особи стосовно боржника" - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

У ст. 1 зазначеного Закону визначено, що суб'єктом банкрутства є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути:

  • - відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо) - абз. 5 ст. 1 Закону;
  • - казенні підприємства - ч. 3 ст. 209 ГК України.

В абз. 6 ст. 1 Закону міститься легальна дефініція "кредитор", а також класифікація кредиторів на конкурсних кредиторів та поточних кредиторів.

Кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, з виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю і своєчасністю сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги. Вимоги кредиторів, забезпечені заставою, задовольняються, за загальним правилом, в першу чергу.

До конкурсних кредиторів віднесені:

  • - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника,
  • - кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок право-наступництва, за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

До поточних кредиторів Закон відносить кредиторів за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Включення кредитора в ту чи іншу групу має ряд правових наслідків. Так, наприклад, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів з дня опублікування в офіційному друкованому органі (газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр") оголошення про порушення справи про банкрутство зобов'язані звернутися до Господарського суду. Інакше відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Для спрямування інтересів кредиторів щодо грошових вимог до боржника (два і більше кредиторів одного боржника) в рамках загального процесу врегулювання проблеми неплатоспроможності або визнання його банкрутом, ч. 2 коментованої статті передбачає утворення зборів (комітету) кредиторів.

Повідомляє кредиторів (відповідно до реєстру вимог кредиторів) про місце і час проведення перших зборів кредиторів та організовує його проведення розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство.

У подальшому збори кредиторів скликаються:

  • - з ініціативи арбітражного керуючого;
  • - з ініціативи комітету кредиторів;
  • - за ініціативою інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше 1/3 всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів,
  • - за ініціативою 1/3 числа голосів кредиторів.

Збори кредиторів проводиться за місцезнаходженням боржника. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про:

  • - вибори членів комітету кредиторів;
  • - вибори голови комітету;
  • - визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів;
  • - скликання зборів кредиторів;
  • - підготовку та укладення мирової угоди;
  • - внесення пропозицій господарському суду про продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника або санації боржника;
  • - звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим великих угод (угоди про розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує 1% балансової вартості активів боржника на день укладення угоди) боржника.

Для представлення інтересів кредиторів на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше 7 осіб.

Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші