Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ризик та його вплив на економічну безпеку підприємства

Діяльність підприємств за умов ринку характеризується передусім певним рівнем економічної свободи суб'єктів господарювання. Однак свобода одного учасника ринкових відносин обмежується правами та економічною свободою інших суб'єктів господарювання, які прагнуть насамперед власної вигоди. Таке поняття, як вигода, є майже ключовим у причинно-детермінаційному комплексі виникнення ризиків, оскільки вигода одного учасника ринкових відносин може стати руйнівною силою виникнення ризику, збитків, втрат і навіть банкрутства для інших учасників. Це положення посилюється ще й тим, що підприємства, які виробляють однорідну продукцію або надають подібні послуги, прагнуть у будь-який спосіб витіснити свого конкурента з ринку або хоча б посісти домінуюче положення.

Отже, учасники економічних відносин незалежно від власного бажання протягом своєї діяльності будуть мати справу з певним рівнем невизначеності і, як наслідок цього, відчувати на собі вплив тих видів ризиків, які притаманні ринковій економіці взагалі та конкретним економічним умовам країни в цілому або тому чи іншому напрямку діяльності зокрема.

Умови невизначеності, які існують у будь-яких видах економічної діяльності, е предметом досліджень і об'єктом постійного спостереження фахівців різних галузей науки — юристів, економістів, соціологів, політологів тощо. Комплексність підходу до вивчення цієї проблеми зумовлюється тим, що суб'єкти господарювання у процесі своєї діяльності залежать від цілої низки умов, залежно від їх причинного складу та місця виникнення, а саме: соціально-політичних, адміністративно-управлінських, законодавчих, виробничих, комерційних, фінансових. Поняття ризику як об'єктивного прояву невизначеності з'явилося у військових, економічних, демографічних, медичних, біологічних, правових та інших дисциплінах. У вищих навчальних закладах багатьох країн дедалі більше уваги приділяється проблемі вивчення методів управління ризиками.

Нині категорія "ризик" входить до повсякденного словника керівника, стає складовою частиною та необхідною передумовою процесу здійснення господарської діяльності. Що складнішим та невизначенішим є навколишнє середовище, то актуальнішим є урахування ризику та управління ним.

У СРСР у 20-ті роки XX ст. таке поняття, як ризик, було нормативно закріплено у низці законодавчих актів стосовно виробничої і раціоналізаторської діяльності. Проте вже із середини 30-х років встановлення адміністративної системи управління неминуче сприяло формуванню стереотипу щодо поступового відмирання економічного ризику в міру зміцнення планового господарства. Ризик вважався несумісним із соціалістичною плановістю економіки. Тому в СРСР важлива економічна категорія на багато десятиліть майже (але не зовсім) зникла з поля зору науки та практики управління економікою.

Сьогодні у наукових та періодичних фахових джерелах можна знайти багато різних за обсягом та багатогранністю визначень "ризику". Це обумовлюється насамперед багатоаспектністю цього явища, а також практично повною відсутністю його законодавчого врегулювання.

Ризик — це ймовірність виникнення збитків або недоодержання прибутків порівняно із варіантом, що прогнозується.

Сутність ризику як феномену характеризує взаємозв'язок таких основних його елементів:

  • • можливість відхилення від передбачуваної мети, заради якої здійснюється вибір одного з альтернативних рішень;
  • • імовірність досягнення бажаного результату;
  • • відсутність упевненості в досягненні поставленої мети;

можливість матеріальних, моральних та інших втрат, пов'язаних із втіленням у життя вибору, зробленого за наявності альтернативи, за умов невизначеності.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що ризик економічної діяльності зводиться до загрози виникнення у період реалізації певного проекту або чинності певної угоди дій або подій, які можуть призвести до додаткових витрат суб'єкта господарювання або отримання менших доходів, ніж ті, на які він розраховував.

Багатогранність імовірних ризиків обумовлюється різноманітністю його джерел — чинників, що зумовлюють невизначеність результатів, а саме:

  • • спонтанність природних процесів та явищ, стихійні лиха;
  • • випадковість (різні аварії, вихід з ладу обладнання, нещасні випадки на транспорті тощо);
  • • наявність антагоністичних тенденцій, зіткнення суперечливих інтересів (від воєн і міжнаціональних конфліктів до конкуренції та звичайної розбіжності інтересів);
  • • імовірнісний характер науково-технічного прогресу;
  • • неповнота, брак інформації про об'єкт, процес, явище, яких стосується рішення, обмежені можливості людини щодо збирання та перероблення інформації, а також постійне її оновлення;
  • • обмеженість, недостатність матеріальних, фінансових, трудових та інших ресурсів, необхідних для прийняття та реалізації рішень;
  • • неможливість однозначного пізнання об'єкта за наявних рівні: та методів наукового пізнання.

У найбільш загальному вигляді ризик, основним джерелом якого є внутрішня та зовнішня невизначеність, виникає за таких основних причин:

  • • раптове настання непередбачених змін у зовнішньому серед вищі, які відображаються (або можуть відобразитися) на діяльності суб'єкта господарювання (зміна цін, зміни у податковому законодавстві, коливання валютного курсу, зміни соціально-політичної ситуації та ін.);
  • • зміни відносин суб'єкта господарювання з його контрагентами. Ці зміни можуть бути викликані як самим суб'єктом, та

і безпосередньо його партнерами (можливість укласти вигіднішу угоду, збільшення або зменшення строку угоди, вигідніші умови діяльності, зміни за умов переміщення товарних, фінансових та трудових ресурсів та інші), що призведе до перегляду досягнутих домовленостей або відмови від них;

  • • зміни, що відбуваються в межах самого суб'єкта господарювання, або інші причини внутрішнього походження (невідповідність рівня кваліфікації персоналу запланованим завданням, раптовий вихід із ладу основних виробничих фондів та ін.);
  • • зміни, що відбуваються внаслідок науково-технічного прогресу, результатом чого є формування нової системи орієнтації (наприклад, зміна ставлення до ручної праці після виникнення машинної).

У літературі, присвяченій вивченню теорії ризиків, висвітлюються різні засади їх класифікації. Вони дозволяють проаналізувати найзагальніші ознаки класифікації ризиків, що можуть виникати під час економічної діяльності.

Існують загальні зовнішні джерела загрози функціонуванню підприємства, а саме:

  • • несприятлива для підприємства економічна політика держави. Маніпулювання (з метою регулювання економіки) валютним курсом, ставками митного тарифу, податків і т. ін. можуть вступати у протиріччя виробництву, комерційній і фінансовій політиці держави. Крім вищезгаданого, реальну загрозу для підприємства становлять адміністративні дії влади, насильницьке звуження сфери товарно-грошових відносин, порушення (з боку державних органів) законів, що регламентують підприємницьку діяльність, перевищують встановлену компетенцію у взаємовідносинах із підприємством, необґрунтоване втручання в його виробничу, фінансову і комерційну діяльність, зазіхання на власність підприємства і т. ін.
  • • при виході на зовнішні ринки підприємство може також зазнати негативного впливу внаслідок несприятливої економічної політики іноземних держав.
  • • джерелом зовнішньої загрози для комерційної діяльності підприємства є дії деяких господарчих суб'єктів. Насамперед ідеться про недобросовісну конкуренцію, яка, до речі, різними джерелами трактується по-різному.
  • • руйнації, пов'язані із землетрусом, повінню (затопленням), пожежею, аваріями енергопостачання, радіаційною небезпекою, небезпекою від впливу сильних акустичних і електромагнітних полів.

Загрози приміщенням, устаткуванню, транспорту можуть бути спрямовані або на їх знищення (розплата за щось), або на внесення істотних обмежень у їх нормальне функціонування. У цьому випадку загрози можуть бути реалізовані під виглядом стихійних (аварійних) явищ або під виглядом діянь, що перебувають у полі дії кримінального кодексу, коли передбачене законом покарання незмірно менше завданих збитків.

Загрози персоналу і клієнтам можуть мати як фізичний, так і психологічний характер. Це можуть бути акти насильства, шантажу, замасковані під "гумову" статтю 206 Кримінального кодексу (Хуліганство), а можуть бути і серйозні розборки, про результати яких ми дізнаємося з кримінальної хроніки (з вибухами та вбивствами). Тут також можна простежити дії, спрямовані на примушування виконати визначені умови, або помста за що-небудь (зазвичай вони поєднуються).

Загрози інформації переважно спрямовані на її негласне одержання, знищення (відновлення) і модифікацію. Ці загрози можуть бути реалізовані за допомогою агентів (викрадання, використання сильних світу цього тощо) або за допомогою спеціальних технічних засобів. Як відомо, вартість техніки з приставкою "спеціальна" значно зростає, а заробітна плата потенційних агентів (найманих працівників) такої тенденції не має. Тому вашому потенційному супротивнику у наших умовах вигідніше годувати агента, що працює з вами, ніж купувати техніку з приставкою "спеціальна", залучати осіб, ще її обслуговують, і прокидатися вночі з думкою про те, що вони ще чиїсь агенти. В інших економічних умовах (стабільність, наявність середнього класу (де існує страх найманих працівників втратити роботу назавжди), природно, більш небезпечними є загрози, пов'язані із застосуванням технічних засобів.

Отже, зробимо маленьке відкриття — одержати повний перелік загроз неможливо.

Пояснюючи його, візьмемо до уваги такі узагальнення:

• фізичні загрози присутні як у середовищі, яке вас оточує (стихія, фізичні і хімічні середовища, аномальні явища, етнічне оточення, економіка, політика, право), так і у вигляді таких самих інших, але спеціально створених і реалізованих людиною явищ, актів у правовому полі кримінального кодексу або поза ним. Повні знання про такі загрози та методи їх здійснення повинні охоронятися державою і застосовуватися тільки у випадках, які зачіпають інтереси держави (питання дуже суперечливе, звичайно, але історія свідчить, що саме так і відбувається).

Говорячи про загрози підприємницькій діяльності, потрібно підкреслити, що найбільше поширення в українських реаліях одержали крадіжки, пограбування, розбої, шахрайства, вимагання, хабарництво, зловживання службовим становищем, службова фальсифікація, а також різні форми недобросовісної конкуренції і такі небезпечні форми, як замовлені вбивства і захоплення заручників.

Не будемо також забувати, що все це відбувається на фоні таких притаманних українському ринку особливостей, як:

  • • несприятлива для підприємця економічна політика держави, що виявляється у маніпулюванні з метою регулювання економіки обліковою ставкою, валютним курсом, ставками митного тарифу і податків;
  • • руйнування господарських зв'язків;
  • • штучно знижений курс гривні;
  • • економічна корупція.

Крім цього, при спробі дати повну картину ситуації, що склалася у сфері української національної економіки, слід враховувати такі особливості нашого ринку:

  • • розмах промислового і комерційного шпигунства (з боку різних структур, що використовують методи агентурного і технічного проникнення до комерційної таємниці);
  • • відсутність єдиної стратеги забезпечення безпеки підприємницьких структур;
  • • відсутність цивілізованих юридичних гарантій для реалізації комерційних інтересів.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші