Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Ділова кар'єра
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Начальник-початківець

Чотирма правилами для керівника - початківця вважаються наступні:

  • 1) Не ставитися зарозуміло. Не слід показувати, що керівник все знає і вміє. Слід покладатися на знання і кваліфікованість працівників. Кожний з них, у принципі, є компетентним у своїй сфері.
  • 2) Слід мати авторитет. Якщо між начальником і підлеглим встановилися, навіть, дружні стосунки, - все ж таки необхідно бути лідером. Якщо начальник поступиться комусь іншому у колективі своїм становищем лідера, то функції начальника як лідера і авторитета неминуче будуть підірвані.
  • 3) Начальник має надавати працівникам право на вчинення ними помилок. Не слід контролювати кожний крок співробітників. Їх потрібно привчати до відповідальності. Співробітникам необхідно надавати свободу, інакше вони стануть безініціативними, не будуть розвиватися та вдосконалювати свої знання. Якщо начальник відчуває, що він вміє щось робити краще, ніж підлеглий, все ж таки свою роботу підлеглий має виконувати з максимальною самостійністю. Той начальник, який відбирає у підлеглих свободу, буде виконувати ту роботу, яку б слід було виконувати підлеглим.
  • 4) Слід докладати начальнику зусиль до того, щоб працівники сприймали робочий колектив як свою другу сім'ю. Підлеглі мають відчувати турботу про них у словах ти діях начальника.

Риси лідерів

Лідерам притаманні такі риси.

  • 1. Вміння ставити перед собою важливі, а то й грандіозні завдання.
  • 2. Начальник має говорити голосно та висловлювати свої думки відкрито та впевнено. Це призведе до того, що до думки начальника підлеглі змушені будуть прислухатися.
  • 3. Начальник має не поступатися своїми інтересами. Він має навчитися торгуватися з підлеглими. Лідер має завжди знайти, як винайти вигоду для себе з будь-якої ситуації.
  • 4. Начальнику не слід приховувати свої емоції. Не слід відкладати пояснення своїх вчинків на майбутнє. Свої почуття начальник має висловлювати у рамках пристойності. Кажуть, що рамки пристойності можна розсувати до рамок непристойності.
  • 5. Начальник має докладати зусиль до того, щоб повернути у належне місце ситуації, які виходять з-під контролю. На цьому слід стояти до кінця. За це слід боротися незламно. Чим складнішою була несприятлива ситуація, яку начальнику вдалося зруйнувати, то тим більший авторитет він отримає в очах оточуючих. Не завадить про це вишукано нагадувати співробітникам тоді, коли це доречно.
  • 6. Начальник не може існувати без того, щоб командувати. Підлеглі не зрозуміють того начальника, який не вміє цього робити.
  • 7. Начальник мусить вміти сперечатися. Якщо він на це не здатний, то він - не начальник. Тим, хто хоче стати начальником, але ще не вміє сперечатися, слід неомінно навчитися цього.
  • 8. Люди є егоїстами. Хтось - більшим, а хтось - меншим. Всіх людей, передусім, хвилюють їхні проблеми. Начальнику слід докласти зусиль до того, щоб довести підлеглим: досягнення мети начальника є шлях до вирішення проблем підлеглих. Керівникам слід докласти зусиль до того, щоб їх інтереси і проблеми стали інтересами і проблемами працівників.
  • 9. Начальникам слід вміти постояти за себе. Хто не вміє, - той не начальник. Фахівці кажуть, що такому вмінню можуть допомогти заняття бойовими мистецтвами.
  • 10. Начальникам не слід боятися викликати негативні емоції у стосунках. Начальник - не добра тьотя, яка завжди і скрізь всім подобається.

Слід мати на увазі, що у тих людей, які досягли успіхів, неминуче з'являються недоброзичливці та заздрісники. Встановлено, що частка недоброзичливців сягає приблизно 10 відсотків від кількості тих людей, які чули про везунчика.

У відомих публічних діячів частка недоброзичливців є ще вищою.

Отже, слід бути готовим до того, що не у всіх людей успіхи везунчика викличуть позитивні емоції. Заздрість і недоброзичливість слід розглядати як плату за успіх. Не було б успіхів - не було б і недоброзичливості.

Спочатку недоброзичливість створює певний дискомфорт, але потім везунчики до цього звикають. Імунітет з'являється досить швидко.

Якщо ж частка недоброзичливців менша ніж 10 відсотків, то це означає відсутність серйозних успіхів. Слід докласти зусиль до того, щоб успіхи з'явилися. Тоді з'являться і недоброзичливці.

  • 11. Начальнику не слід вірити у те, що у житті існує ідеальний та безпроблемний шлях. Такого не буває. Будь-який шлях - це шлях спроб та помилок. Також в них слід виявити найважливіші та підготуватися до них. Отже, той хто не вміє розпізнавати важливе, - той не начальник.
  • 12. Начальник не повинен бути вразливим. Дрібниці не повинні його турбувати. Начальник має бути, як кажуть, товстошкірим. Якщо начальник витрачатиме свою енергію на дрібниці, то у нього на інше енергії не залишиться.
  • 13. Ініціативність - важлива риса начальника. Ініціативу далеко не всі завжди люблять у багатьох країнах і народах. Ініціатива, як кажуть підлягає покаранню. Хто її запропонував, - той її і виконує. Тому, хто здатний запропонувати ініціативу, ймовірно, раніше чи пізніше потрібна підтримка. У ініціатора з'являється моральне право прохати у вищого начальства дещо більше, ніж у тих виконавців, яких призначили "згори". Це знали, як свідчить досвід автора цих рядків, ще й за радянських часів. Партійний чи державний начальник, якого призначили на посаду, замість звільнюваного, прохав " на посаг" надання йому ресурсів, які б дозволили йому впоратися з тими завданнями, з якими не впорався попередник. До того, хто призначався на посаду, ставлення вищого начальства завжди було кращим ніж до тієї людини, яку з посади звільняли.
  • 14. Начальник має бути помірковано самовпевненим.

В українській мові починає приживатися слово "ассертивність". Воно за походженням англійське - аssertiveness. Слава Богу, в українській мові у цьому випадку є й своє слово. Це - самовпевненість, впевненість у собі.

При описі сильних рис керівника найчастіше згадуються такі риси як концентрація, ефективність, компетентність. При описі слабких рис начальника на першому місці знаходиться самовпевненість. Кепсько коли начальник - самовпевнений, але ще гірше, коли окрім самовпевненості у нього нічого іншого немає.

Самовпевненість - це для керівника - палиця з двома кінцями. Кепсько, коли у керівника самовпевненості мало. Не краще і тоді, коли її занадто багато. Занадто велика самовпевненість дозволяє досягти короткотермінових цілей, але руйнує взаємини з підлеглими. У керівників, які мають невелику самовпевненість, встановлюються гарні взаємини з підлеглими. Що ж стосується досягнення цілей, то з цим керівники зі слабкою самовпевненістю, мають проблеми. Якщо ж керівнику вдається знайти баланс між ефективністю і гарними відносинами з підлеглими, то самовпевненість керівника не викликає незадоволення його підлеглих. Вони просто не помічають самовпевненості свого боса. Отже, кепсько, коли самовпевненості забагато і кепсько, коли її - замало.

Якщо самовпевненості недостатньо, то її потрібно розвивати, зокрема, на тренінгах.

Кажуть, то самовпевненість - це різниця між тим, коли людина відчуває, що їй море по коліна і тим станом, коли вона втрачає розум від страху. Багато чинників, що впливають на самовпевненість, від людини прямим чином не залежить.

Існує ціла низка прийомів, за допомогою яких самовпевненість можна усвідомлено зміцнювати. Самовпевненість потрібна не лише начальникам. Вона потрібна всім працівникам. Без розумної самовпевненості важко щось досягти.

Зміцненню самовпевненості сприяють такі заходи.

  • 1. Одягайтеся статечно. Неохайний зовнішній вигляд відбивається на ставленні до вас оточуючих.
  • 2. Крокуйте швидко. Саме так ходять упевнені у собі люди. Вони рухаються швидко, оскільки їм є куди йти, є з ким зустрічатися, є що вирішувати. У них є і важлива робота, яку потрібно виконати.
  • 3. Тримайте поставу. Стояти слід прямо з піднятою головою. Оточуючим потрібно дивитися в очі. Цим ви справите позитивне враження на людей, які довкола вас.
  • 4. Рекламуйте себе. Реклама - це не лише рушійна сила торгівлі, а й інструмент зміцнення самовпевненості. Ще з українського прислів'я відомо: "Хвали мене моя губонько, а то роздеру тебе

до вух".

  • 5. Дякуйте собі. Щоденно слід відшукувати час, щоб подумати про те за що люди мають бути вдячні вам. Слід якомога частіше згадувати свої досягнення, вміння, навички та інші позитивні характеристики.
  • 6. Робіть компліменти. Відшукуючи все найкраще у інших людях, ви опосередковано відкриваєте їм і свої кращі якості.
  • 7. Сидіть на різного роду зібраннях у першому ряду. Багато людей віддають перевагу заднім рядам, щоб бути непоміченими. Схильність до непоміченості - це ознака браку самовпевненості.

Відвідуйте різного роду заходи, навіть, для вас нецікавих і робіть все залежне, щоб на тих заходах вас помічали. Американці називають це "помахати прапором".

  • 8. Висловлюйтеся. На кожному груповому обговоренні виступайте, щонайменше, один раз. Завдяки цьому прийому ви удосконалюєте свої ораторські навички, а оточуючі визнають вас як лідера.
  • 9. Опікуйтесь спортом. Спорт допомагає підтримувати форму. Ті, хто не у формі, відчувають себе невпевненими і непривабливими.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші