Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Основи економічної теорії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Монополістична конкуренція

У реальному житті завжди зберігаються відмінності між товарами та послугами, які пропонують різні продавці навіть у тому випадку, коли існує вільний доступ на ринок. Різноманітність продукції може грунтуватися на фізичних властивостях продукту (наприклад, одна пара взуття дещо відрізняється від іншої), місцерозташуванні (одна хімчистка розташована ближче, ніж інша), типу сервісу (одна фірма обслуговує клієнтів за один день, а інша - за годину) і навіть за уявними відмінностями (одна марка аспірину нібито ефективніша за інші).

Продавці товарів, які відрізняються в очах споживачів, можуть якоюсь мірою здійснювати контроль над призначеними ними цінами. Продавець диференційованого товару, який збільшив ціну, не завжди може позбавитися своїх клієнтів, як це може трапитися в умовах досконалої конкуренції, тому що споживачі надають перевагу саме цьому товару, не зважаючи на зростання його ціни (див. приклад 9.2) [14].

Приклад 9.2

IBM зміцнює свої позиції в умовах монополістичної конкуренції

Коли комп'ютерна фірма-велетень приступила до виробництва персональних комп'ютерів, то вона вирішила виробляти чималу частину їх з деталей, які випускають інші фірми. Це дало змогу дрібним фірмам скористатися розробками IBM та виробляти деталі, які аналогічні тим, що випускає IBM. Отже, ринок став більш конкурентоспроможним, а позиції IBM як монополіста похитнулися. В новій серії персональних комп'ютерів IBM навмисно ускладнив операційну систему і зробив недоступним виготовлення її деталей фірмами-конкурентами. В результаті ринок комп'ютерів став менш конкурентним, а стан компанії IBM зміцнився.

Визначення монополістичної конкуренції

Галузь промисловості, яка в основному є конкурентною, за винятком продажу диференційованих товарів, називається галуззю в умовах монополістичної конкуренції. Найбільша відмінність між досконалою та монополістичною конкуренцією полягає в тому, що крива попиту тепер не горизонтальна (див. рис. 9.1), а від'ємний. Ціна може зростати без втрачання усієї кількості торгових угод (продаж), але навіть незначне зростання ціни веде до збитків, особливо у фірм, що виробляють мало диференційовані (однорідні) товари.

Характерні риси монополістичної конкуренції

Характерні риси ринку (галузі) в умовах монополістичної конкуренції:

  • 1) різноманітність товарів та послуг;
  • 2) важливе значення має не тільки ціна, а й нецінові чинники (умови продажу, можливість товари в кредит, гарантія, реклама і т. д.);
  • 3) легкий вхід та вихід фірми з галузі.

Оскільки конкуруючі фірми в умовах монополістичної конкуренції зберігають свободу входу на ринок (галузь) та виходу з нього, то ефект від одержання економічного прибутку (чи збитків) діє так само, як і за умов досконалої конкуренції. Економічний прибуток залучає до галузі нові фірми, збитки спонукають фірми-невдахи залишати галузь. Протягом довгострокового періоду замість економічного прибутку фірми одержують нормальний прибуток, і тоді вхід до галузі нових фірм та вихід старих призупиняється.

Довгострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції

Довгострокова рівновага фірми - учасниці монополістичної конкуренції графічно відображена на рис. 9.4. Оскільки крива попиту має від'ємний нахил, то точка рівноваги, за умови отримання нульового економічного прибутку, розташована не в мінімальній оптимальній точці випуску продукції, а дещо ліворуч від неї.

Довгострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції

Рис. 9.4. Довгострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції

Отже, протягом довгострокового періоду фірми, що діють в умовах монополістичної конкуренції, продовжують виробляти продукцію, поки ціна не дорівнюватиме середнім витратам, однак обсяг випуску їхньої продукції повинен бути меншим від мінімального оптимуму випуску продукції в умовах досконалої конкуренції.

Хоча в галузях, які існують в умовах монополістичної конкуренції, діє тенденція руху економічного прибутку до нульової позначки, тобто до його перетворення на нормальний прибуток, але фірми в подібній ситуації ведуть себе інакше, ніж в умовах досконалої конкуренції. Вони стримують обсяг випуску продукції не на мінімальному оптимумі, який продиктований перевагами великомасштабного виробництва, а на нижчому від нього рівні. Тобто тут діє тенденція недовикористання виробничих потужностей. Монополістична конкуренція і диференціація продукту якоюсь мірою стримує ефективність галузі з виробничого боку, але диференціація продукту робить життя більш яскравим та цікавим, оскільки розширює споживчий вибір у відношенні товарів та послуг.

Зберігання вільного входу та виходу нових фірм у монополістично-конкурентну галузь зближує її і робить схожою з досконалою конкуренцією. Якщо наявні в галузі фірми одержують економічний прибуток, нові фірми-конкуренти входять в галузь та "відбирають" у старих фірм їхніх покупців. Коли нові фірми розкривають секрет диференціації продукту, вони тиражують технічні новинки. Якщо все більша кількість фірм вступає в галузь, то вони пропонують покупцям все більше товарів, які є близькими замінниками колишнім новинкам. Покупці втрачають свою прихильність до вже відомих фірм та їхніх товарів. Число фірм, які здатні зберегти контроль над цінами своїх товарів, зменшується, і цілком імовірно, що крива попиту для фірми-учасниці монополістичної конкуренції набуде такого самого вигляду, як і для її суперниці в умовах досконалої конкуренції, тобто стане горизонтальною лінією.

Вигоди від торгівлі. Рента споживача . Рента виробника

Покупці, як і продавці, отримують вигоди від обміну товарів на конкурентному ринку. Про величину такої вигоди дають наочне уявлення криві попиту та пропозиції. На рис. 9.5 графічно проілюстровано конкурентний ринок, який перебуває в точці рівноваги при ціні 9 грн і з обсягом виробництва у 400 од.

Вигоди від торгівлі

Рис. 9.5. Вигоди від торгівлі

Усі покупці платять однакову ціну, незважаючи на те, що деякі з них готові були сплатити за ці товари ціну, вищу за ринкову. Також

покупці одержують прибуток від ринкового обміну - рента (надлишок) споживачів. Ця рента становить 1600 грн (1/2 o 8 o 400), тобто різниця між ціною, яку покупці готові були заплатити за певну кількість товару, і тією, яку вони фактично заплатили. Виробники також мають вигоду від того, що вони продають товари на конкурентному ринку. Усі продавці продають товари за такою самою ціною, навіть якщо деякі продавці могли би продати свій товар за більш низькою ціною. На рис. 9.5 графічно проілюстровано перші одиниці виробленої продукції, що пропонуються до продажу за ціною 5 грн, хоча ринкова ціна, яку може отримати виробник, становить 9 грн. Таким чином, 4 грн - це рента виробника (продавця). Ціна, яка запропонована за 100-у одиницю - 6 грн, отже, рента цього виробника - 3 грн. Виробник 400-ї одиниці товару потребував ціну в 9 грн, і вона збігалася з ринковою; в цьому випадку він не отримує ренти. Загальна рента всіх виробників становить 800 грн (1/2 o 4 o 400). Отже, рента виробника - це перевищення суми, яка отримана за фактично проданий товар, за ринковою ціною, над розміром ціни, яка була спочатку встановлена виробником.

Вигоди від вільного обміну дорівнюють сумі ренти споживачів та виробників. Чому? Перші одиниці товару мають вартість 17 грн для деяких споживачів, а деякі виробники готові продати одиницю продукції за 5 грн. Таким чином, перша одиниця товару для суспільства має вартість приблизно 12 грн ((17 - 9) + (9 - 5)). Ці 12 грн - надлишок від торгівлі між виробником, який оцінив першу одиницю в 5 грн, і покупцем, який її оцінив у 17 грн. Так само, можна сказати, що 100-а одиниця коштує 15 грн для деяких покупців і 6 грн - для деяких продавців, тоді як її можна продати за ринковою ціною 9 грн ((15 -9) + (9 - 6)). Рента від торгівлі зменшується під час продажу 400-ї одиниці товару. Оскільки рента споживачів становить 1600 грн, а рента виробників - 800 грн, то загальний виграш суспільства становить 2400 грн (1600 + 800). Якщо б не існувало конкурентного ринку, то 2400 грн були б втратами суспільства від відсутності торгівлі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші