Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПОВЕДІНКА, ЩО ВІДХИЛЯЄТЬСЯ ВІД НОРМ

Далеко не завжди поведінка людей відповідає соціальним нормам. Навпаки, в багатьох випадках відбувається їхнє недотримання, порушення. Поведінка, яка не узгоджується з нормами, не відповідає тому, чого чекає від людини суспільство, називається поведінкою, що відхиляється. Соціологи дають і інше визначення: поведінка, що відхиляється - це форма дезорганізації поведінки індивіда в групі або категорії осіб у суспільстві, що виявляє невідповідність сформованим очікуванням, моральним і правовим вимогам суспільства. Негативні відхилення від соціальних норм на рівні особистості виявляються насамперед у злочинах і інших правопорушеннях, в аморальних учинках. На рівні малих соціальних груп ці відхилення виявляються в деформаціях, порушеннях нормальних взаємин людей (розбрати, скандали тощо). У діяльності державних і громадських організацій такі відхилення виявляються в бюрократизмі, тяганині, корупції й інших явищах.

Відхилення від норм можуть носити і позитивний характер, тобто мати корисні для суспільства наслідки (наприклад, прояви ініціативи, новаторські пропозиції, спрямовані на поліпшення суспільних відносин). Бувають і індивідуальні, що не приносять ніякої шкоди особливості поведінки окремої людини: дивацтво, ексцентричність.

Прояви поведінки, що відхиляється, настільки ж різноманітні, як різноманітні соціальні норми. Не менш різноманітні наслідки цих відхилень, їхня загальна риса - шкода, збиток, що наносяться суспільству, соціальній групі, іншим людям, а також особистості, яка допускає негативні відхилення.

Особливо небезпечні соціальні відхилення як масове явище. Злочини й інші правопорушення, алкоголізм, наркоманія, релігійний фанатизм, расова нетерпимість, тероризм - ці и інші подібні негативні процеси в розвитку суспільства приносять надзвичайну втрату людству.

Які причини поведінки, що відхиляється? Дослідники мають різні точки зору з цього питання. Наприкінці XIX ст. було висунуто біологічне пояснення причини відхилень: наявність у деяких людей природженої схильності до порушень соціальних норм, яка пов'язана з фізичними особливостями індивіда, злочинним темпераментом тощо. Ці теорії згодом були піддані переконливій критиці.

Інші вчені шукали психологічне пояснення причини відхилень. Вони прийшли до висновку, що велику роль відіграють ціннісно-нормативні уявлення особистості: розуміння навколишнього світу, ставлення до соціальних норм, а головне - загальна спрямованість інтересів особистості. Дослідники прийшли до висновку, що в основі поведінки, яка порушує встановлені норми, лежить інша система цінностей і правил, ніж та, котра закріплена в праві. Наприклад, психологічне дослідження таких мотивів протиправних дій, як жорстокість, жадібність і облудність, показало, що в злочинців названі якості найбільш виражені, причому їхня допустимість або необхідність виправдується ними ("Завжди краще показати свою силу", "Бери

від життя усе, що можеш!").

Учені прийшли до висновку, що названі деформації особистості є наслідком її неправильного розвитку. Наприклад, жорстокість може бути наслідком холодного, байдужного ставлення до дитини з боку батьків, а нерідко і жорстокості дорослих.

Дослідження показали, що низька самоповага, самоприниження в підлітковому віці компенсується надалі поведінкою, що відхиляється, за допомогою якої вдається привернути увагу до себе, домогтися схвалення з боку тих, хто оцінить порушення норм як ознаки "сильної" особистості.

Широке визнання одержало соціологічне пояснення причин відхилень від соціальних норм. Відомий соціолог Е. Дюркгейм показав залежність поведінки, що відхиляється, від кризових явищ у суспільному розвитку. Під час криз, радикальних соціальних змін, в умовах дезорганізації соціального життя (несподівані економічні спади і підйоми, падіння ділової активності, інфляція) життєвий досвід людини перестає відповідати ідеалам, втіленим у соціальних нормах. Соціальні норми руйнуються, люди втрачають орієнтацію, і це сприяє виникненню поведінки, що відхиляється.

Деякі вчені пов'язували поведінку, що відхиляється, з конфліктом між пануючою культурою і культурою якої-небудь групи (субкультурою), яка заперечує загальноприйняті норми. У цьому випадку злочинна поведінка, наприклад, може бути результатом переважного спілкування індивіда з носіями злочинних норм. Злочинне середовище створює свою субкультуру, свої норми, що протистоять нормам, визнаним у суспільстві. Частота контактів із представниками злочинного співтовариства впливає на засвоєння людиною (особливо молодою) норм антигромадської поведінки.

Існують і інші пояснення поведінки, що відхиляється. Подумайте над викладеними точками зору і спробуйте самі пояснити причини відхилення поведінки від соціальних норм.

Стосовно осіб, що допускають негативне відхилення від норм, суспільство застосовує соціальні санкції, тобто покарання за несхвалювані, небажані дії. Слабкі форми поведінки, що відхиляється (помилка, обман, брутальність, недбалість тощо), коректуються іншими людьми - учасниками взаємодії (зауваження, гумор, осудження тощо). Більш значні форми соціальних відхилень (правопорушення тощо) залежно від їхніх наслідків спричиняють осуд і покарання, що виходять не тільки від громадськості, але і державних органів.

З багатьох проявів поведінки, що відхиляється, докладніше розглянемо злочинність, алкоголізмі наркоманію.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші