Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Туризм arrow Міжнародний туризм і сфера послуг
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Некаузальні моделі

Некаузальні моделі, такі, як тимчасові ряди, засновані на вивченні трендів однієї змінної, наприклад, кількості прибуттів чи туристських витрат протягом кількох років. Некаузальні моделі застосовуються в тих випадках, коли бракує інформації чи знань для пояснення причини змін.

Тимчасові ряди є числовими значеннями, що описують зміну показника в часі й зазвичай мають вигляд таблиці або графіка. Характер зміни рівнів ряду з часом і сформовані тренди дають змогу з достатньою ймовірністю прогнозувати значення показника, особливо на короткострокові періоди.

Для прогнозування туристичного попиту й передбачення можливого розвитку подій, пов'язаних із туризмом, необхідно використовувати якісні підходи. У багатьох випадках якісні характеристики суттєво доповнюють результати аналізу кількісних показників. Обчислюючи та аналізуючи кількісні показники, дослідники прагнуть об'єктивно оцінити існуючі тренди. У формуванні якісних показників вирішальну роль відіграють суб'єктивні фактори: експерти при оцінці тих чи інших явищ спираються на власне сприйняття і досвід.

Якісні моделі в туристичних дослідженнях варто застосовувати там, де немає можливості використати кількісні. Наприклад, при спорудженні нового туристичного центру чи освоєнні нового району, коли аналітики не мають відомостей про кількість прибуттів, сезонність попиту чи про середні витрати для цього місця перебування. Якісні моделі можуть виявитися корисними і тоді, коли відбуваються кардинальні зміни в зовнішньому середовищі туристичного бізнесу, в політичному чи соціальному житті, які можуть вплинути і на стан туризму. За такої ситуації кількісні методи аналізу можуть виявитися неприйнятними чи недостатніми для оцінки і прогнозування в туризмі.

Мабуть, важко знайти метод дослідження, який був би однаково прийнятним для всіх у такій багатокомпонентній і динамічній галузі, як туризм. Наприклад, в Австралії Рада з туристичних прогнозів розробила власний метод як комбінацію кількісного та якісного підходів. У його основу покладено економіко-математичну модель, побудовану на базі двох основних показників: доходу і ціни — для окремих сегментів ринку. Результати кількісного аналізу коригуються за якісними характеристиками, такими, як очікувані зміни у поведінці споживачів, політика уряду, зовнішньополітичні фактори, незвичайні ситуації. Остаточні прогнози є найбільш імовірними показниками з урахуванням усіх факторів.

Для дослідження туристичного ринку використовують методи маркетингового опитування реальних або потенційних мандрівників. Проте, оскільки опитування споживачів вимагає багато часу і засобів, іноді замість споживачів опитують підприємства, які надають туристичні послуги. Наприклад, національні туристичні організації можуть отримати статистичні відомості від готелів і великих туроператорів про стан ф'ючерсного бронювання і наміри з приводу оренди місць на майбутній рік і в такий спосіб окреслити досить точні орієнтири. Аналітичні висновки фахівців із цього приводу можуть суттєво доповнити оцінні показники.

Відомий фахівцям метод (модель) Дельфі також використовується для досліджень у сфері туризму. Метод заснований на досягненні консенсусу думок авторитетних учених і дослідників з приводу конкретних ситуацій чи прогнозів у туризмі. На початковому етапі розробляють анкету, розсилають її групі відомих експертів, кожний з яких дає незалежні відповіді. У такий спосіб вдається уникнути тиску на фахівців. Після первинного аналізу отриманих відповідей можливий другий чи третій раунди опитування, доки не буде досягнуто консенсусу або не знайдено точки зближення.

Учені Уйсал і Кромптон запропонували свою модель туристичних досліджень — постійні семінари експертів. Відповідно до розробленого Уй-салом і Кромптоном сценарію, групу експертів запрошують на семінар, присвячений визначеній темі. Експерти виступають із доповідями, поглиблено і різнобічно висвітлюють різні питання в межах обраної теми і регламенту, беруть участь у дебатах з приводу: теперішньої ситуації (базовий аналіз); можливої майбутньої ситуації; прогнозів розвитку поточної ситуації. На думку вчених, подібні семінари доцільно проводити не рідше одного разу на рік. Матеріали семінарів можуть стати вагомим внеском у формування прогнозів зайнятості, будівництва нових об'єктів, розширення сфери послуг тощо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші