Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Формування ціни у ринковій економіці

Аналіз попиту і пропозиції показав, що вони тісно пов'язані з ціною. Остання може як сприяти збільшенню попиту та пропозиції, так і приводити до їх зменшення. Тобто між попитом, пропозицією і ціною існує певна взаємозалежність. Розглянемо її.

Почнемо з визначення ціни. Ціна - це кількість грошей, які потрібно заплатити за право власності на товар. Вона є грошовим вираженням вартості, цінності товару. В ринковій економіці ціна виступає тією ланкою, що пов'язує виробника товару і його споживача, тобто сполучає виробництво і споживання. Від її рівня залежить реалізація інтересів як виробників, так і споживачів. Висока ціна сприяє реалізації інтересів виробника і продавця товару, бо приносить йому високий дохід. Водночас, вона негативно впливає на інтерес споживача, покупця, бо він за придбання товару повинен платити більшу частину свого доходу, ніж за нижчої ціни. Отже, ціна повинна бути на такому рівні, аби забезпечувати реалізацію інтересів як продавця, виробника, так і покупця, споживача. Тому необхідний механізм, який би дозволив встановлювати ціну саме на такому рівні.

Формування цін у ринковій економіці здійснюється під впливом багатьох факторів. По-перше, ціна визначається затратами на виготовлення товару. За інших рівних умов збільшення затрат приводить до збільшення ціни товару і навпаки. По-друге, на рівень ціни впливає співвідношення попиту та пропозиції. Якщо товару пропонується багато, а попит з боку покупців невисокий, то ціна, як правило, знижується. І навпаки, якщо охочих придбати товар багато, а пропозиція невелика, то це веде до зростання ціни. По-третє, на рівень цін впливають психологічні фактори, під якими розуміють чисто суб'єктивне сприйняття певних залежностей між ціною товару та деякими його властивостями. Так, багато покупців вважають, що чим вища ціна, тим товар якісніший. Престижність товару також приводить до того, що на нього встановлюється висока ціна. Покупці з більшою довірою ставляться до цін, які визначаються не лише цілими грошовими одиницями, а й їх частинами. Так, покупець сприймає ціну в 99 грн 10 коп. як справедливішу порівняно з ціною 100 грн.

Розглянемо, як встановлюється ціна на ринку. Як уже зазначалося, зміна ціни зумовлює зміну як попиту, так і пропозиції. При цьому зміна останніх здійснюється в протилежних напрямах: при зростанні ціни за інших рівних умов попит зменшується, а пропозиція збільшується, і навпаки. Це зумовлює існування на ринку двох видів цін: продавця і покупця. Ціна продавця - це ціна, нижче якої він продавати свій товар на ринку не хоче, бо тоді не отримає нормального доходу. Ціна покупця - це та максимальна величина, яку покупець може заплатити за товар. Купівля-продаж товару може відбутись лише за умови, що ціна покупця і ціна продавця співпадають. Як же досягається така ситуація? Розглянемо одночасно проаналізовані раніше криву попиту (схема 5.1) і криву пропозиції (схема 5.6) (див. схему 5.8).

З графіка 5.8 видно, що величина попиту та пропозиції співпадають лише в одному випадку: коли ціна 1 кг м'яса дорівнює 40 грн. За цією ціною виробники можуть і хочуть продати 150 кг м'яса, а покупці хочуть і можуть купити також 150 кг м'яса. Якщо ж ціна становить 25 грн, то на ринку виникає ситуація, яку економісти називають дефіцитом, бо покупці за цією ціною можуть купити 280 кг м'яса, а продавці - продати лише 60 кг (різниця 220 кг м'яса і є дефіцитом). Іншою є ситуація, якщо ціна становить 60 грн за 1 кг. покупці можуть купити лише 80 кг м'яса, тоді як продавці пропонують 250 кг. Різниця в 170 кг м'яса буде виступати у формі надлишку пропозиції над попитом.

Отже, величина попиту і пропозиції співпадають лише в одному випадку: в точці А, де перетинаються крива попиту і крива пропози

Графік співвідношення попиту і пропозиції

Схема 5.8. Графік співвідношення попиту і пропозиції

ції. Цій точці відповідає ціна 40 грн за 1 кг м'яса. Це і є ринкова ціна м'яса, за якої попит і пропозиція урівноважуються. Така ціна називається рівноважною ціною. Саме в ній співпадають ціна продавця і ціна покупця. Вона визначає і рівноважний обсяг м'яса, що характеризує кількісне співпадіння попиту та пропозиції.

Слід зауважити, що встановлення рівноважної ціни відбувається стихійно, без впливу зовнішніх сил. У випадку, коли ціна становить 25 грн на ринку, значна частина покупців не може купити товар, бо пропозиція менша за попит. У цій ситуації продавці будуть підвищувати ціну, бо це дасть їм більший дохід. Але коли вони підвищать її до 60 грн, то значна частина покупців купити товар не зможе. Отже, частина продавців не зможе продати товар за такою ціною, а отже, не отримає ніякого доходу. Це примусить їх змінити ціну, щоб продати товар. При цьому рішення вони приймають самостійно, виходячи лише з власних інтересів. І коли ціна знизиться до 40 грн, тоді будь-який продавець зможе продати свій товар, і в той же час будь-який покупець, згодний платити таку ціну, може придбати товар. Таким чином, стихійно, шляхом змагальності за реалізацію своїх інтересів покупці і продавці на ринку створюють ситуацію, за якої їх інтереси узгоджуються і встановлюється ціна, що задовольняє усіх суб'єктів даного ринку. Така ціна і є рівноважною ціною, а ситуація на ринку називається ринковою рівновагою. При цьому кількість товарів на ринку є рівноважною.

Рівноважна ціна, сприяючи встановленню рівноваги на ринку, виконує функцію, яку називають врівноважуючою, або нормувальною. Суть її полягає в тому, що її дія приводить до встановлення відповідності між попитом і пропозицією, тобто до синхронізації рішень покупців і продавців про покупку та продаж товарів. Складається ситуація, за якої суб'єкти ринку не мають бажання її змінювати, бо кількість товару на ринку є достатньою для задоволення потреб усіх споживачів даного товару і водночас задовольняє потреби всіх постачальників його на ринок. За такої ситуації ринок забезпечує найвищу економічну ефективність, бо всі затрати на виробництво запропонованих на ринку товарів окупуються і приносять їх виробникам дохід, що відповідає їх інтересам. У той же час при рівновазі ринку досягається і найвищий соціальний ефект, бо за рівноважну ціну споживач набуває граничну, тобто найбільшу для його доходу кількість корисностей, а отже, найповніше реалізує свої інтереси. Крім того, на ринку у стані рівноваги не створюється ні дефіциту товарів, ні надлишку, тобто їх кількості, що не може бути реалізована за даного обсягу доходів населення.

Аналізуючи встановлення рівноважної ціни, ми абстрагувалися від нецінових факторів. Однак у реальному житті вони постійно існують і впливають на обсяги як попиту, так і пропозиції. Розглянемо, як цей вплив позначається на встановленні рівноважної ціни і ринкової рівноваги.

Нехай під впливом нецінових факторів відбулися зміни у попиті, покупці почали купувати за незмінної ціни менше товару. Це означає, що за діючої до цього ціни той обсяг пропозиції, який надавали продавці і який забезпечував ринкову рівновагу, покупці не будуть купувати. На ринку створиться надлишок, і, щоб його уникнути, продавці змушені будуть знижувати ціну. Це зниження буде здійснюватись до того моменту, коли обсяг пропозиції урівноважиться з новим обсягом попиту. Це приведе і до встановлення нової рівноважної ціни, яка буде нижчою за попередню.

При збільшенні попиту під впливом нецінових факторів ситуація буде протилежною. У разі незмінної ціни ринковий обсяг попиту збільшиться, і наявна пропозиція буде недостатньою для його покриття. Утвориться дефіцит товару, на який продавці відреагують підвищенням ціни до того рівня, при якому пропозиція урівноважить зрослий попит, а отже, встановиться і нова рівноважна ціна, вища за попередню. Отже, при зміні у попиті під впливом нецінових факторів рівноважна ціна буде змінюватись в однонаправленому із зміною попиту напрямку (за умови, що на пропозицію не впливають не ці нові фактори).

Рівноважна ціна буде змінюватись і за умови, коли відбуваються зміни у пропозиції під впливом нецінових факторів. Якщо пропозиція збільшиться, то при незмінній величині попиту на ринку буде надлишок товарів, що за діючої рівноважної ціни не може бути реалізований. Щоб його реалізувати, продавці вимушені будуть знижувати ціну до того рівня, при якому пропозиція урівноважиться з попитом. Ця ціна і буде новою рівноважною ціною, бо саме за нею покупці зможуть купити весь обсяг запропонованого товару. При зменшенні обсягу пропозиції під дією нецінових факторів ситуація на ринку змінюється таким чином, що при попередній ціні обсяг попиту перевищить пропозицію, а це призведе до дефіциту товарів. Щоб його уникнути, необхідно збільшити обсяг пропонованого товару. Але це може бути здійснене лише при підвищенні ціни. Саме за такої умови продавці поставлять на ринок дефіцитний обсяг товару. Ціна буде зростати до того рівня, за яким пропозиція урівноважить попит. На цьому рівні і визначиться нова рівноважна ціна, за якої на ринку буде встановлено рівновагу. Отже, при зміні у пропозиції під впливом нецінових факторів рівноважна ціна буде змінюватись, причому вектор цієї зміни протилежний вектору зміни пропозиції (за умови незмінності нецінових факторів попиту).

Рівноважна ціна пов'язана з рівноважною кількістю попиту. Нею є та кількість продукції, за якої попит на неї та її пропозиція урівнюються. Вона, з одного боку, є кількістю продукту, в межах якої споживачі мають намір продовжувати купувати товар, а з іншого - відповідатиме тій кількості продукту, яку виробники мають намір продовжувати постачати на ринок за незмінної ціни та інших чинників.

Отже, взаємодія попиту і пропозиції приводить до утворення рівноважної ціни, за якою на ринку встановлюється ринкова рівновага. За такої ситуації будь-який суб'єкт господарської діяльності (виробник чи споживач) не має стимулів до зміни своєї економічної поведінки. Розрізняють часткову рівновагу на окремому ринку і загальну рівновагу ринку. Частковою є рівновага на ринку якогось певного товару. Але ціни на ринку постійно змінюються під впливом різних чинників. Оскільки зміна ціни на один товар спричиняє зміну цін і на інші товари, то за певних умов уся система цін опиняється у стані рівноваги, що означає настання загальної рівноваги ринку.

Важливою умовою такої рівноваги є економічна свобода суб'єктів ринку. Проте ринкове ціноутворення може підпадати під вплив факторів, що обмежують економічну свободу суб'єктів ринку. Це може бути держава або монополії. Таке втручання впливає на рівноважну ціну, встановлюючи її вище або нижче.

Це приводить до встановлення ціни "стелі" і ціни "підлоги". Ціна "стелі" - це ціна, що обмежує рух ціни вгору. Вона є штучно заниженою. Такі ціни держава нерідко використовує в умовах високої інфляції, щоб обмежити зростання цін, яке негативно позначається як на економічній діяльності, так і на життєвому рівні населення. Ціни "стелі" приводять до дефіциту товарів і прихованої інфляції. Такі ціни використовуються в Україні на тарифи на комунальні послуги.

Ціною "підлоги" є ціна, що обмежує зниження ціни нижче визначеного рівня. Вона є штучно завищеною і використовується для забезпечення певного рівня доходності окремим групам виробників. Наслідком таких цін є виникнення надлишку товарів, які при цих цінах не можуть бути реалізованими. Прикладом такої ціни на Україні є встановлення державою мінімальних закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію.

Таким чином, аналіз взаємодії попиту, пропозиції та ціни засвідчує, що в результаті такої взаємодії на ринку встановлюється рівновага. Саме під впливом цієї взаємодії ринок здатний встановлювати порушену рівновагу, зумовлену зовнішніми факторами. Попит, пропозиція і ціна формують той механізм, який зумовлює рух ринку до рівноваги, пристосовуючи його до нових умов. Рівновага ринку досягається в результаті стихійної дії суб'єктів ринку, кожен з яких дбає насамперед про свої інтереси. Саме боротьба за їх реалізацію і виступає тією силою, що змушує ринок підтримувати рівновагу, пристосовуючись до зумовлених різними факторами змін. Цю силу економісти називають конкуренцією.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші