Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow РПС arrow Теорія економіки регіонів
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Економічні і екологічні імперативи розвитку регіону

Вирішуючи проблему сталого розвитку економіки регіонів, перш за все треба бачити вирішення даної проблеми на рівні всіх поселень регіону: малих і середніх міст, селищ міського типу та безпосередньо сіл. Вирішення завдання побудови стійкого і життєздатного розвитку регіону повинно сприяти формуванню комплексної системи прийняття рішень і конкретного перегляду традиційних підходів. Необхідно перейти від оздоровчих заходів, таких як скорочення забруднення і ліквідації його наслідків, до заходів, які ґрунтуються на прогнозуванні і упередженості, від споживання до збереження, а також до раціонального і ефективного використання природних ресурсів, до регулювання потреб цих ресурсів та їх технологічних замінників у процесі виробництва високоякісної і конкурентоспроможної продукції. В центрі уваги повинна знаходитись людина, яка має право на здорове, плідне і якісне життя, що цілком гармонічне з навколишньою природою та урбанізованим середовищем. Природні умови для людини — це не тільки умови нормального функціонування її організму, це ще й умови нормального і повноцінного існування її як людини з усіма багатогранними потребами, умовами її розвитку як культового ресурсу свого фізичного та духовного життя. Утрата повноти суспільно-розвинутих зв'язків з природою — це втрата повноцінності людського існування.

Екологічне питання для людини — це проблемне питання способу її існування в природі, її місце в світі, в біосфері — місце, яке не дано їй в готовому вигляді, яке вона зобов'язана завоювати і самоутвердитися, освоюючи для цього природні сили (природні умови і ресурси) в якості умов свого розвитку, не порушуючи при цьому загальний процес розвитку довкілля. Дану особливість людської екологічної ситуації, людської екологічної потреби, людського екологічного питання виконує і вивчає філософія, яка предметом свого дослідження робить людські відносини з природою своєрідними, загальнодоступними, а регіональна економіка є творчим учасником раціонально продуманого творення довкілля, зберігаючи при цьому першооснову.

Філософія безпосередньо досліджує особливий рівень єдності людини з природою — рівень, на якому людина виступає носієм і виразником "цілого", тобто істотою, в якій весь світ знаходить своє відбиття. Регіональна економіка вбачає в людині не тільки творця який змінює природу, але і творця самого себе, який творить і розвиває в собі здібності і потребу відноситися до природи як до суверенної цінності, співставляти своє існування з навколишнім середовищем. Відношення людини до природи проявляється в наступному: не тільки перетворювати, але й оберігати; не тільки брати, споживати, використовувати, але й обдаровувати, збагачувати, прикрашати, відтворювати її завоюваннями людської культури.

Можна визначити три кола філософських проблем, які аналізуються в зв'язку з сучасною екологічною ситуацією. Перше коло проблем — онтологічне. Воно пов'язане з усвідомленням фундаментальності діалектичного протиріччя між людиною і природою з розглядом філософських принципів, на основі яких дане протиріччя можна би подолати, не відбиваючись згубністю на долі людського роду і біосфери. Друге коло — гносеологічне. Воно зачіпає питання пізнання взаємодії людини і природи в плані суб'єкт — об'єктного відношення. Третє коло проблем виступає як етико-естетичне. Воно стосується моральної, духовної і естетичної переоцінки відношення до природного середовища кожної людини зокрема і всього суспільства в плані формування екологічної етики, екологічної свідомості, естетики природи і довкілля і особливого переосмислення діалектики свободи і відповідальності людини за стан і збереження природного середовища. Звичайно, всі ці проблеми взаємопов'язані і підсумковими є етико-естетичними, вирішення яких позитивно демонструють наше майбутнє.

Взаємодія природи і суспільства є однією з актуальних проблем сучасної науки. Неадекватний розв'язок даної проблеми на сучасному етапі розвитку суспільства призводить до поглиблення екологічних, демографічних криз. Часто радіючи за впровадження нового наукового досягнення людина не задумується і не хоче передбачати наслідки через пару десятків років. Як це відіб'ється на здоров'ї самої людини і перш за все навколишнього природного середовища. Тому людству, світовій спільноті необхідна нова модель розвитку, в якій повинні гармонійно поєднуватися економічні інтереси суспільства із збереженням високоякісного навколишнього середовища. Проблема "людина — природа — суспільство" особливо актуальна при вирішенні сталого розвитку економіки регіону та України загалом.

Необхідно зауважити, що перехід до сталого розвитку можливий лише при умові досягнення екологічної грамотності населення, розуміння взаємодії глобальних, регіональних і локальних аспектів екологічної проблеми, бажати бути причетним і не байдужим до вирішення екологічної проблеми з позитивними наслідками. Однак, основною проблемою забезпечення сталого розвитку регіону і України в цілому є дефіцит фінансових і інвестиційних ресурсів на дані цілі. Варто підкреслити, що сталий розвиток регіонів здебільшого залежить на даний час не стільки від ефективного механізму розподілу органічних ресурсів, як перш за все від екологічного виховання щодо раціонального їх використання, ефективного впровадження в народне господарство сучасних екологічних безпечних енерго- і ресурсозберігаючих технологій, які спрямовані на ефективний захист навколишнього середовища і зменшення антропогенного впливу на природні екосистеми.

На даний час проблеми екології особливо актуальні, тому що вони зв'язані в першу чергу із здоров'ям нації. Концепція сталого розвитку і програми, які приймаються на різних рівнях ще недостатньо враховують взаємозв'язок екологічних проблем з соціальними. Мова йде про охорону здоров'я населення і орієнтацію екологічної політики на людину, яка є творцем і споживачем навколишнього середовища. Різного виду нормативні оцінки гранично допустимих концентрацій і гранично допустимих викидів у біосферу і т.п. ще недостатньо чітко висвітлюють стан навколишнього середовища, його забруднення і вплив на здоров'я людини. Підсумки господарської діяльності зазвичай не дають чіткої інформації про вплив на здоров'я людини, природу, пам'ятники культури і т.д. З метою досягнення сталого розвитку будь-якого регіону охорона навколишнього середовища повинна стати невід'ємною частиною цього процесу. Екологічні умови, фактори і об'єкти необхідно розглядати як економічні категорії, які рівноцінні з іншими категоріями багатства і добробуту. Однак, поряд з екологічною орієнтацією проблема сталого розвитку в нашій державі та її регіонах є соціальною і економічною. Тому необхідно сконцентрувати увагу на забезпечення гармонійного поєднання соціально-економічних пріоритетів суспільства. При цьому важливо посилити роль держави як гаранта збереження екологічної безпеки і умов проживання людини. Найвищою ціллю науково-економічного прогресу повинна стати людина, її духовне і фізичне здоров'я у сприятливому безпечному середовищі.

Зауважимо, що екологічна проблема не зводиться тільки до організації і реорганізації природного середовища і управління нею. Вона має в якості досить важливого елемента — це усвідомлення людиною уже сформованої екологічної ситуації і наступну цінову переорієнтацію її світогляду і діяльності. В зв'язку з цим необхідно формувати у особі екологічне світосприйняття. Тобто завдання екологічної освіти складається з трьох напрямів: 1) навчання, 2) виховання, 3) розвиток, здатності до аналізу явищ в системі "людина — природа — суспільство" з метою оцінити ситуацію і прийняти раціональне рішення задля ефективного і позитивного розв'язку екологічної проблеми. Отже, метою загальної середньої і вищої освіти в галузі екологічних знань повинно стати формування у молоді, яка навчається, системи знань про взаємодію людини, природи і суспільства, про існування глобальних, регіональних і локальних проблем навколишнього середовища і які можливі шляхи їх вирішення; формування екологічної культури і відповідальності як позитивної риси особи, умінь і навиків поведінки по відношенню до навколишнього середовища.

До першочергових основних завдань у сфері охорони навколишнього середовища, які вимагають негайного вирішення на майбутні десять років, необхідно віднести такі: 1) забезпечення екологічної експертизи і оцінки впливу на навколишнє середовище і здоров'я населення регіону всіх програм і проектів господарської та іншої діяльності;2) формування надійних систем моніторингу всіх компонентів навколишнього середовища^) забезпечення загальнодоступної інформації про стан довкілля, оперативного повідомлення населення про екологічно небезпечну ситуацію; 4) підвищення рівня екологічної освіти і виховання населення; 5) екологізація всіх ланок суспільного виробництва на основі поетапного переведення промисловості на неенергоємні гнучкі виробництва, які обслуговують технології сталого розвитку і альтернативну енергетику; 6) поетапний вивід найбільш екологічно небезпечних виробництв, що розміщені близько до житлових поселень, та за межі їх територій; 7) посилення правової відповідальності і економічні санкції за порушення природокористування, а також відповідальність посадовців за приховання чи перекручення екологічної інформації.

Одним із головних завдань сталого розвитку регіону є максимальне скорочення кількості населення, що знаходиться за межею бідності, шляхом забезпечення їм більш широкого доступу до ресурсів, які необхідні для нормального життя, до послуг охорони здоров'я, культури, освіти, житлово-комунального господарства, транспорту, зв'язку і т.д.

Основні напрями подолання бідності повинні включати:

  • — сприяння росту зайнятості і створення умов для трудової діяльності всім проживаючим в регіоні, шляхом створення нових робочих місць;
  • — надання всьому працездатному населенню можливості для забезпечення достатнього рівня доходу через отримання зарплати;
  • — проведення активної соціальної політики в області захисту від ризику (хвороби, інвалідності, відправки на пенсію, втрати годувальника, безробіття і т.п.) через систему гнучких соціальних програм;
  • — забезпечення соціального захисту малозабезпечених верств населення і активізація попиту на висококласних професіоналів через засоби масової інформації.

Таким чином, сталий соціально-економічний розвиток регіону (чи країни в цілому) передбачає високу громадську відповідальність, усвідомлення необхідності прогнозувати наслідки на далеку перспективу своїх дій та уміння передбачати потреби майбутніх поколінь. Ефективність даних процесів в основному визначається соціально-економічною політикою державних органів влади і реалізацією ними стратегічних і тактичних цілей сталого розвитку регіону, враховуючи проблему вразливості навколишнього середовища.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>