Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Ділова кар'єра
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вдачі і невдачі у працевлаштуванні

Пошук вдалого працевлаштування вимагає великих зусиль, терпіння, моральних, а часто і матеріальних затрат. Що ж подієш - "Без труда - не вытянешь и рыбки из пруда".

Для того, щоб знайти вдалу роботу, слід дуже цього хотіти та бути впевненим, що саме так і трапиться. Впевненість у собі має неодмінно бути. Слід мріяти, обговорювати з друзями проблеми, які виникли, цікавитися їх баченням шляхів подолання труднощів.

Кажуть, що чим настирливішим є бажання, тим більше накопичується інформації і тим активніше над проблемою працює мозок. В результаті знаходяться шляхи розв'язання тієї чи іншої проблеми.

Слід зауважити, що ринок праці є ринком. Ринку ж притаманні товар, попит, пропозиція. Пропонувати себе і свої таланти - не соромно. Зрозуміло, що хвалити себе кожна людина може по-різному. Шукач роботи, якщо ж він хоче її знайти, неодмінно має сповістити зацікавленим посадовим особам фірм чи організацій інформацію про свою освіту, професійній досвід, навички та всі доречні ділові якості. Далі хай отриману інформацію оцінює роботодавець.

Колись одного прапорщика запитали, що він уміє робити. Той відповів, що зможе в автомобілі вночі за темноти точно і порівну розлити пляшку горілки у 3 стакани. Зробили експеримент. Виявилось, що цю операцію прапорщик виконав справді блискуче. Він знав, що наливаючи горілку з півлітрової пляшки буде двадцять одне булькання. Тобто по сім булькань на стакан. Отже, сім булькань в один стакан, ще сім - у другий, а решту - у третій.

Ніхто не ставить під сумнів можливості впливового покровителя. Казки Шарля Перро закінчуються роллю та діями покровителя. Він може забезпечити гарну посаду, високу заробітну плату, лояльність до працівника з боку начальства. Ставлення колег до протежованого працівника покровитель не у змозі забезпечити. Свій імідж доведеться створювати щоденними зусиллями. Ті, кому вдалося працею і характером довести, що посаду посідають справедливо, вписуються у колектив і проблем не мають.

Працевлаштування - це марафонська, а не спринтерська дистанція. На першій потрібно вміти розраховувати сили та їх витрачання у часі. Стосовно ж пошуку роботи це означає, що її потрібно шукати доти, поки вона не знайдеться. Період пошуку залежить від об'єктивних та суб'єктивних чинників (ділова активність, професійний рівень, ситуація на ринку праці, вимоги до шукачів роботи. До уваги слід брати і так зване "спортивне щастя", адже ж давно відомо, що комусь везе у картах, а комусь - у коханні.

Зазвичай, збір інформації про вакансії, розсилання резюме, налагодження контактів та зв'язків з кадровими агентствами забирають від одного до трьох тижнів.

Потім починають надходити запрошення на співбесіди. Шукачу роботи, очевидно, доведеться відвідати кілька фірм. Це забирає 2-3 тижні. Після співбесіди роботодавець обіцяє визначитися, зазвичай, впродовж одного тижня. Отже, приглядини роботи загалом заберуть від одного до трьох місяців за умови активного пошуку і реальної оцінки своєї конкурентоспроможності на ринку праці та гнучкості пошукача щодо умов праці та зарплати.

Поширеним лозунгом у середовищі фахівців, які діють на ринку праці, є: "Ловити потрібно сіткою, а не вудочкою". Лозунг означає, що чим ширшим буде розмах пошуків, тим більше буде шансів на успіх.

Слід розіслати резюме кадровим агентствам і рекрутинговим фірмам. Пам'ятатимемо застереження про різницю між ними. Рекрутинговим агентствам платять фірми, що шукають собі потрібні кадри.

Пошук ускладнюється для чоловіків віком понад 35 років. Для жінок віком понад 40 років двері агентств практично закриті. Шукати роботу можна й у державних центрах зайнятості. Там теж трапляються цікаві оголошення.

Резюме слід надсилати тим організаціям та фірмам, які викликали ваш інтерес, хоч ці юридичні особи і не подавали оголошень про набір працівників. Такий крок рекрутери називають "самопрезентація". Може виявитися досить ефективним. Цікаво складене резюме рідко залишається поза увагою. Кажуть, що ніщо так швидко не орієнтує людину на місцевості як пошуки туалету. Ніколи і людина не буває досконалішою ніж коли вона заповнює анкету для прийому на роботу.

У жодному разі не можна скаржитися на людину, від якої очікуєте допомогу у пошуку роботи. Не слід про себе створювати враження страждальця. Такій людині варто стисло описати ситуацію і попрохати подумати над тим, чим би вона могла вам допомогти.

Майте на увазі, що вам можуть запропонувати зовсім не те, або дещо не те, що ви шукали. У багатьох випадках варто погодитися на те, що пропонують, і продовжувати подальші пошуки. Для початку добре, що у долоні з"явилася синиця. Якби у ній ще з"явився і той журавель, що поки що літає у небі, то було б ще краще.

Без сумніву, настане час, коли знайдете те, що шукали.

У теорії пошук роботи має вигляд досить простого ланцюжка: розсилання резюме - співбесіда - робота. На практиці пошук роботи значно ускладнюється.

Невдалим може виявитися пошук роботи з огляду на зовнішній вигляд шукача. Зовнішній вигляд співробітників відіграє важливу роль у багатьох фірмах. Він - складова дрес-коду. Жорсткі вимоги до зовнішнього вигляду стосуються співробітників, які працюють з клієнтами: продавців або консультантів. Є компанії, у яких вимоги до зовнішнього вигляду записуються у трудових контрактах. Наприклад, жінкам забороняється фарбувати губи яскравою помадою чи носити каблуки заввишки понад 4 см. Часто нелогічні або дивні вимоги працедавців зумовлені об'єктивними факторами. Фільтрація на етапі первинного відбору кандидатів на вакантні посади відлякує багатьох з тих, хто шукає роботу.

Вітчизняні роботодавці підозріло ставляться до тих, хто хоче повернутися на роботу за наймом після того, як була праця на себе. Маються на увазі фрілансери та підприємці. Особливо складно працевлаштовуватися тим, хто мав власний бізнес. Основна перепона - звичка свободи, яку набув фрілансер чи бізнесмен.

Більшість з тих, кому доводилося працювати з фрілансерами, зазначають дві проблеми:

  • - неможливістю управляти фрілансерами з огляду на віддаленість виконуваної ними роботи;
  • - необов'язковістю фрілансерів.

Ніхто не любить неслухняних. Роботодавці люблять працівників, які піддаються управлінню, а їхня поведінка є передбачуваною.

Роботодавець остерігається тієї обставини, що людина, яка звикла працювати на себе, буде шукати додатковий сторонній приробіток. Такі речі роботодавці не люблять.

Позитивне вирішення питання про прийом на роботу фрі-лансера багато в чому залежить від того, якою була його кар'єра. Якщо його діяльність була інтенсивною, проекти - солідними та успішними, відгуки замовників - позитивними і про зазначене вище можна пред'явити докази потенційному роботодавцеві, то, в принципі, не повинно бути проблем з прийомом такого фрілансера на роботу за наймом.

Досвід свідчить, що жодних переваг при працевлаштуванні досвід роботи на себе у минулому не дає. У роботодавців неодмінно виникає запитання про причини повернення з вільного польоту до офісної клітки.

Фахівці радять на це запитання давати чесну відповідь. Причинами повернення можуть бути зміни в макроекономічній ситуації, сімейні обставини, втрата інтересу до фрилансерської чи підприємницької діяльності.

Кажуть, що у фрілансера є більше шансів влаштуватися на постійну роботу за наймом, ніж у підприємця Фріланс може, навіть, стати "входом" у фірму. Роботодавці часто запрошують в штат фрі-лансерів, співробітництвом з якими вони задоволені.

Підприємницький досвід може не бути нездоланною перепоною на шляху працевлаштування. Роботодавці вважають, що підприємець звик управляти всіма аспектами свого бізнесу. Найманого працівника беруть на конкретну ділянку роботи.

Отже, колишньому підприємцю слід докласти значних зусиль, щоб довести чинному підприємцю та роботодавцеві державної чи комунальної форми власності те, що робота за наймом не буде Троянським конем.

Наймаючись на нову роботу, щонайменше 30% кандидатів обманюють у резюме або на співбесіді. Такого висновку дійшли дослідники Міжнародної рекрутингової компанії "Kelly Services". Вони опитали 115 тисяч людей у 33 країнах світу. Найчастіше шукачі роботи обманюють про розмір своєї платні на попередньому місці роботи.

Менеджери, які опікуються персоналом, з підозрою ставляться до того, що у пошукача роботи була тривала перерва у трудовій діяльності. Вони впевнені, що гарний фахівець може легко знайти місце роботи, яке його влаштує. У реальному житті причин для вимушеного простою - більше, ніж достатньо. Вони абсолютно можуть бути не пов'язаними з професійним рівнем шукача чи його особистісними рисами. Причинами можуть бути, наприклад, народження дитини, хвороба своя чи членів родини, навчання, робота на фрілансі (тобто особиста), власний бізнес.

Керівник фірми наказав новому співробітнику взяти віник і підмести підлогу в офісі. Новачок з обуренням сказав: "Я закінчив університет!". Керівник зреагував: "А, ось воно що! Тоді давайте віник мені і я покажу як це робиться".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші