Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow РПС arrow Регіональна економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Водний транспорт

Незважаючи на незначний обсяг перевезень пасажирів і вантажів водним (морським та річковим) транспортом, цей вид транспорту має певні переваги і можливості для більш ефективного використання. Водний транспорт є одним із найдешевших, а екологічні навантаження на природні комплекси — найменші. Для організації перевезень пасажирів і вантажів використовують природний водний шлях. Перевезення річковим транспортом здійснюється на річках Дніпро, Дністер. Для морських перевезень існують необмежені можливості світових морських просторів.

Транспортний флот знаходиться:

  • • у загальнодержавній власності, закріплений за підприємствами міністерств і відомств України;
  • • у комунальній власності, закріплений за підприємствами адміністративно-територіальних одиниць;
  • • у колективній і приватній власності юридичних і фізичних осіб. Річкові перевезення здійснює судноплавна компанія "Укррічфлот", морські перевезення — державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство", орендне підприємство "Азовське морське пароплавство", "Українсько-Дунайське пароплавство" та інші.

Трансформація економіки України, впровадження приватизації негативно вплинуло на стан та використання річкового та морського транспорту. Практично зруйновані міжрегіональні транспортні зв'язки, що забезпечувалися річковим транспортом в Дніпропетровському басейні. Морське судноплавство не використовується для формування сталих вантажних перевезень між портами України та інших держав. Парк суден морського і річкового флоту істотно не поповнюється новими сучасними суднами, основна його частина не придатна до довготермінової експлуатації.

Можливості для пожвавлення в роботі водного транспорту України пов'язують із відновленням використання українського глибоководного суднового ходу "Дунай-Чорне море", що має важливе геополітичне значення та соціально-економічну ефективність. Прогнозується, що частина водного транспорту у перевезенні вантажів між Європою та Азією складатиме 30%, враховуючи, що водний транспорт є найдешевшим видом транспорту, екологічні навантаження на природні комплекси — найменші.

Використання українського ходу "Дунай-Чорне море" входить до складу VII пан'європейського міжнародного транспортного коридору. Цей водний шлях перетинає 17 країн Європи та проходить через внутрішні водні шляхи і канали річок Рейн, Майн та Дунай, з'єднуючи Північне море з Чорним. В українській частині він проходить по р. Дунай від морського порту Рені до входу в Чорне море, на берегах якого знаходяться суднобудівні та судноремонтні підприємства міст Ізмаїла, Кілії та Вилкового.

Міжнародний транспортний коридор має перспективу щодо продовження його у східному напрямку до промислових регіонів Росії, Казахстану, Азербайджану, Узбекистану, Туркменістану, Ірану тощо. Цей шлях проходить Чорним морем, Керченською протокою, Азовським морем, Волго-Донським каналом, Волгою та Каспійським морем.

Практика функціонування українського глибоководного суднового ходу підтверджує ефективність його використання.

Воднотранспортний комплекс потребує ефективного державного управління, запроваджуючи вплив на роботу державних транспортних підприємств та підприємств інших форм власності через ліцензування їхньої діяльності та контроль за їх відповідністю, використання тарифної, податкової політики тощо.

Авіаційний транспорт

Авіаційний транспорт має можливість налаштовувати і розвивати зв'язки практично з усіма державами. Розвиток авіаційного транспорту, як самостійної галузі, почався після проголошення незалежності України в результаті створення спільних підприємств. Одним із провідних авіапідприємств є СП "Міжнародні авіалінії України", Період формування авіаційного транспорту як галузі економіки почався із використання здебільшого застарілих літаків колишнього "Аерофлоту", залученням іноземних літаків нових типів, в тому числі "Боїнг-737".

Діяльність авіаційного транспорту в значній мірі залежить від стану та використання його наземної бази — аеропортів. Тривалий час зберігаються істотні диспропорції у розвитку наземної бази. Виробничі потужності аеропортів не забезпечують виконання зростаючих обсягів транспортної роботи, відстають, таким чином, від перевізної здатності парку літаків, що призводить до обмеження обсягів перевезень. Крім того, сервіс багатьох аеропортів не відповідає міжнародним стандартам. В Україні із 36 зареєстрованих аеропортів статус міжнародних мають тільки 17, тоді як у Франції, яка за територією та населенням дорівнює Україні, статус міжнародних мають 50 аеропортів, у Німеччині — 43, Італії — 38, США — 66 міжнародних портів. При цьому, оснащеність цих портів значно вище від вітчизняних.

Незважаючи на складність у економічних перетвореннях окремі аеропорти змогли перебудувати свої технологічні лінії в аеровокзалах, впровадити міжнародну технологію обслуговування пасажирів. До таких аеропортів належать Бориспільській, Дніпропетровський, Запорізький, Одеський.

Оснащення авіапідприємств літаками нових типів, переобладнання мереж цивільних аеропортів з дотриманням сучасних вимог до обслуговування пасажиропотоків — основні завдання цивільної авіації. Акціонування аеропортів здійснено із збереженням контрольного пакету акцій головного аеропорту, а також регіональних та обласних аеропортів у володіння держави. Акціонування проведено за умови дотримання цілісності та технологічної єдності у функціонування аеропортів, виконання вимог авіаційної безпеки. Впроваджені організаційно-економічні заходи забезпечили становлення авіаційного транспорту в нових ринкових, гостро конкурентних умовах.

Комбіновані (змішані) транспортні перевезення — такі, що на відміну від звичайних, забезпечують доставку вантажів з використанням декількох видів транспорту за єдиною технологією. Останнім часом активно розвиваються з використанням декількох суміжних видів транспорту міжрегіональні та міждержавні транспортні зв'язки. Робота окремих видів транспорту пов'язана єдиним графіком руху. Застосовується єдина тара і упаковка вантажів: контейнери, пакети, кузови автомобілів тощо. Вантажі транспортують за єдиним транспортним документом незалежно від того, скільки видів транспорту бере участь у виконанні транспортної роботи. Один оператор забезпечує безперервність транспортного процесу, здійснює контроль за транспортуванням вантажу від дверей виробника-постачальника до дверей споживача. При цьому одночасно вирішуються питання складування, збереження вантажу, фінансування перевезень. Такий спосіб організації транспортної роботи перетворює окремі види транспорту із конкурентів в партнерів, компромісно узгоджуючи приватні інтереси кожного виду транспорту, поліпшуючи якість транспортних послуг та знижуючи собівартість перевезень.

Практичне значення має відкриття нового комбінованого транспортного маршруту "Вікінг" із Іллічівська до Клайпеди, який пролягає територіями України, Білорусі, Литви, з'єднав мережу морських контейнерних ліній Чорного і Середземного морів з аналогічною системою Балтійського регіону. Його використання дає можливість уникнути тривалого і дорогого транспортування контейнерів навколо Європи через Середземне "море, Біскайську затоку, Атлантику і Північне море. В організації комбінованого транспортного маршруту приймають участь "Укрзалізниця", управління Литовської та Білоруської залізниць, працівники портів Одеси, Іллічівська, Клайпеди, експедиторських організацій трьох країн. Побудований спеціалізований рухомий склад особливих контейнерних платформ, відпрацьована технологія та організація перевезень, узгоджений рівень пільгових тарифів на перевезення великотоннажних та спеціалізованих контейнерів.

Новий маршрут взяли під контроль митні і прикордонні служби трьох держав. Перетин кордонів і митне оформлення скорочено до мінімуму. Досвід комбінованого маршруту свідчить про значні можливості співпраці портовиків, залізничників, автомобілістів.

Перспективи подальшого розвитку транспортної системи України пов'язані із формуванням міжнародних транспортних коридорів, які складаються із автодорожніх, залізничних, водних інфраструктур, включаючи шляхи сполучення, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління транспортним процесом. Наявні транспортні артерії України стануть, таким чином, частиною мережі міжнародних транспортних коридорів. Це забезпечить покрашення міжрегіональних транспортних зв'язків, а також буде сприяти міжнародному транспортному сполученню з участю України.

Розвиток комбінованих (змішаних) перевезень буде здійснюватися за рахунок створення:

  • • транспортного коридору Європа-Україна-Росія-Китай, Корея;
  • • транспортного коридору Варшава-Ковель-Київ-Москва;
  • • транспортного коридору Сімферополь-Харків-Москва-Санкт-Пе-тербург-Гельсінкі.

Для забезпечення перевезень будуть задіяні автомобільний, залізничний, річковий, морський види транспорту; передбачено будівництво швидкісних шляхів сполучення, портів, покращення умов для судноплавства; створення системи кадрового, інформаційного та фінансового забезпечення.

Міжнародні транспортні коридори в межах України створюють головні напрями для перевезення вантажів, сходяться у таких важливих транспортних вузлах, як Київський, Львівський, Одеський. Чимало країн Європи почали пропонувати свої проекти, які передбачають розширення існуючої мережі транспортних коридорів.

Трубопровідний транспорт мас важливе значення для економіки України. До складу трубопровідного транспорту входять:

  • • магістральний трубопровідний транспорт;
  • • промисловий трубопровідний транспорт.

Магістральний трубопровід функціонує як технологічний комплекс, до складу якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам. Магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю. Приватизація, а також зміна власності державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту забороняється.

До промислових трубопроводів відносять всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафгобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газопровідні, во-доповідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо.

Державне управління у сфері трубопровідного транспорту здійснюють центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в мережах їх компетенції.

Підприємства трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження перевантаження і транспортування трубопроводами вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

На території України розташована та використовується мережа нафтопроводів та газопроводів. В їх складі важливі магістральні нафто- та газопроводи (рис. 4.10).

Важливе значення для економіки України має будівництво нафтопроводу "Одеса-Броди", створення Євро-Азійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК). ЄАНТК — це маршрут транспортування каспійської нафти на європейські нафтопереробні заводи в обхід протоки Босфор. Ідея створення такого коридору виникла, коли європейські споживачі усвідомили, що попит на нафту щороку зростає, а наявні маршрути і поставки не можуть задовольнити їх потреби. Крім цього, в Європі істотно підвищилися екологічні вимоги до перевізників нафти. Споживачі зацікавлені в переорієнтуванні на легку високоякісну нафту із Каспійського регіону замість російської.

Магістральні нафто- і газопроводи України

До будівництва трубопроводу "Одеса-Броди" каспійська нафта транспортувалась до Європи складним маршрутом: з каспійських родовищ трубопроводом на узбережжя Чорного моря, далі танкерами через турецькі протоки Босфор і Дарданелли до Трієста, а звідти знову трубопроводом до нафтопереробних заводів. Зростаючий попит на нафту призвів до збільшення кількості танкерів у Босфорі. Щоб запобігти екологічній катастрофі у разі аварії танкера в протоці влада Туреччини ввела обмеження, які ускладнили проходження суден через Босфор.

ЄАНТК з використанням нафтопроводу "Одеса-Броди" має перевагу — шлях каспійської нафти в Європу — найкоротший порівняно з іншими варіантами транспортування. Нафтопровід може бути продовжений до міста Полоцьк (Польща), від якого споруджено нафтопровід до портового Гданська, таким чином буде завершено створення на-фтотранспортного коридору. Крім цього, нафтопровід "Одеса-Броди" може використовуватися разом з нафтопроводом "Дружба" для транспортування каспійської нафти до Словаччини та Чехії.

Завантаження нафтопроводу "Одеса-Броди" здійснюється з використанням на Чорному морі нафтотерміналу "Південний", що побудований в 2001 р. з початковою потужністю 9-14,5 млн. т. і резервуарним парком 200 тис. м3. Нафтовий термінал "Південний" на Чорному морі може приймати танкери дедвейтом до 100 тис. т. У перспективі передбачається розширення потужності нафтопроводу до 40-45 млн. т. за рік з резервуарним парком 600 тис. м3.

Для України введення в експлуатацію нафтопроводу "Одеса-Броди" має стратегічне значення. Україна стає невід'ємною частиною енергетичної безпеки Європи, забезпечуватиме європейські країни стратегічною сировиною. Створення ЄАНТК підтримується Європейськими країнами, а також Російською Федерацією, оскільки транспортування каспійської нафти трубопроводом "Одеса-Броди" істотно розвантажить Босфор, і, відповідно, полегшить транспортування російської нафти в Європу. Прохачка каспійської нафти трубопроводом "Одеса-Броди" через "Дружбу" в Європу за маршрутом "Одеса-Броди-Карлупи-Інгольштадт" створить нові можливості для російських компаній.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші