Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхова справа
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Страхування відповідальності перевізників

Страхування цивільної відповідальності перевізників вантажів набуває подальшого розвитку у зв'язку зі збільшенням як внутрішніх, так і міжнародних вантажоперевезень.

Страхування відповідальності перевізників вантажу охоплює такі види (рис. 9.4):

Види страхування відповідальності перевізників вантажу

Страхування відповідальності ваптажоперевізника, незалежно від виду транспорту, здійснюється на загальних принципах. Разом із тим, ураховуються специфічні умови перевезень кожним видом транспорту.

Страхувальник — це транспортне підприємство, яке бере участь у вантажоперевезенні. Він може бути формальним або фактичним перевізником.

Об'єктами страхування є:

  • 1) відповідальність перевізника вантажів за втрату, загибель або пошкодження вантажу, прийнятого ним до перевезення;
  • 2) відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну вантажу в результаті затримки у доставці (за додаткову страхову премію);
  • 3) відповідальність вантажоперевізника перед третіми особами за шкоду, завдану їхньому життю, здоров'ю або майну під час транспортування вантажу.

Договір страхування укладається на рік щодо всіх перевезень транспортом страхувальника або його субпідрядників, якщо це обумовлено, та може бути подовжений на будь-який подальший період зі сплатою щорічної премії.

Страхова сума визначається за обсягами перевезень та цінністю вантажів. Вона залежить від максимально можливих сум претензій, що їх перевізник повинен буде виплатити за нормами права та чинною судовою практикою у країнах, де здійснюється бізнес перевізника.

Важливим видом страхування відповідальності є обов'язкове страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам, та відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу. Страховик, відповідно до умов проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, приймає на страхування відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам, багажу, пошті, вантажу, у межах, у строки та на умовах договору.

Страхувальником є працівник повітряного судна, який експлуатує його на законних підставах.

Третіми особами вважаються фізичні та юридичні особи (їхнє майно), не пов'язані зі страхувальником договірними зобов'язаннями (у тому числі договором на перевезення) та які не є працівниками страхувальника або не діють за його дорученням.

Об'єктами страхування, згідно з Порядком і правилами, є:

  • — майнові інтереси страхувальника, які виникають унаслідок зобов'язання відшкодовувати в порядку, встановленому законодавством, шкоду, заподіяну третім особам, під час експлуатації повітряного судна;
  • — майнові інтереси страхувальника, які виникають унаслідок зобов'язання відшкодовувати в порядку, встановленому законодавством, пасажирам (спадкоємцям), вантажовласникам збитки, завдані внаслідок страхового випадку.

У разі страхування відповідальності стосовно одного повітряного судна загальна страхова сума відповідальності повинна бути не меншою, ніж загальна страхова сума відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам, пасажирам багажу, поклажі, пошті, вантажу, визначена в договорі.

Страхова сума, встановлена договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою:

  • — за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів:
    • а) під час виконання польотів у межах України — від суми, еквівалентної 20 тис. дол. США за офіційним обмінним курсом Національного банку, за кожне пасажирське крісло та відповідно до кількості пасажирських крісел, передбаченої сертифікатом експлуатанта повітряного судна. Страховик сплачує страхове відшкодування кожному пасажиру або його спадкоємцю;
    • б) під час виконання міжнародних польотів — у межах, передбачених міжнародними угодами або законодавством країни (у тому числі для військових та пов'язаних із ними ризиків), на території якої здійснюються пасажирські перевезення, відповідно до уніфікованих умов об'єднання лондонських страховиків або інших умов, що застосовуються в міжнародній практиці;
  • — за втрати або шкоду, заподіяну багажу, пошті або вантажу, — від суми, еквівалентної 20 дол. США за офіційним обмінним курсом Національного банку, за кожен кілограм ваги;
  • — за речі (багаж), що знаходяться у пасажира, — від суми, еквівалентної 400 дол. США за офіційним обмінним курсом Національного банку.

Страховий тариф визначається в розмірі відсотка страхової суми. Страхове відшкодування не може перевищувати страхову суму, яку встановлено договором.

Відповідальність перед пасажиром вважається застрахованою за наявності в нього авіаквитка з моменту його реєстрації та внесення до поіменного списку перевізника до моменту, коли пасажир залишив територію аеропорту під наглядом уповноваженої особи повітряного перевізника.

Відповідальність за майнові збитки вважається застрахованою на час офіційного перебування багажу, пошти та вантажу на борту повітряного судна та під час завантаження (розвантаження) повітряного судна.

Страховим випадком у договорі вважається:

  • — подія за участю повітряного судна страхувальника, внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю фізичних осіб, та збитки, завдані майну фізичних і юридичних осіб;
  • — подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів;
  • - подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду (втрату, пошкодження, псування), заподіяну багажу, пошті, вантажу.

Порядком та умовами такого страхування передбачені випадки відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів регламентується Законом України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 p., Законом України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 6 квітня 2000 p., Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів" JS6 733 від 1 червня 2002 p., Наказом Міністерства транспорту України "Про здійснення контролю за наявністю договорів про страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів" >& 734 від 15 жовтня 2002 р.

Суб'єктами страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів є страхувальники, страховики та треті особи, яким заподіяно шкоду під час перевезення небезпечних вантажів.

Страхувальники — це суб'єкти перевезення небезпечних вантажів, а саме:

  • — відправник небезпечного вантажу — зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка готує та надає цей вантаж для перевезення;
  • — перевізник небезпечного вантажу — юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка здійснює перевезення небезпечного вантажу;
  • — одержувач небезпечного вантажу — зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка одержує небезпечний вантаж від перевізника.

Страхувальником може виступати особа, що виконує експедиторські функції в разі згоди на це перевізника.

Страховиками є юридичні особи — резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів.

Треті особи — це фізичні та юридичні особи, яким заподіяно шкоду у зв'язку з негативними наслідками під час перевезення небезпечних вантажів.

Об'єктом страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди життю, здоров'ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів у порядку, визначеному законодавством.

Страховими ризиками, із настанням яких виникає цивільно-правова відповідальність страхувальника, є шкода, заподіяна життю, здоров'ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів.

Страховий випадок — це будь-яка подія під час перевезення небезпечних вантажів, унаслідок якої заподіяно шкоду життю, здоров'ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб, а також виникла цивільно-правова відповідальність страхувальника щодо відшкодування цієї шкоди.

Усі майнові претензії чи позови щодо збитків, завданих однією подією, вважаються одним страховим випадком.

Відповідальність страховика починається з початком діяльності суб'єкта перевезення, пов'язаної з перевезенням небезпечного вантажу від місця його виготовлення до місця призначення, із підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, із прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажу на всіх етапах перевезення, та закінчується після завершення процесу перевезення.

Страхова сума за кожну повну та неповну тонну небезпечного вантажу встановлюється залежно від класу небезпеки вантажу.

Страхові виплати поділяють на:

  • 1) компенсування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю третіх осіб, — 50 % страхової суми, у тому числі на одну особу страхова сума встановлюється:
    • — у разі компенсування шкоди спадкоємцям особи, яка загинула (померла) внаслідок страхового випадку, — 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
    • — у разі призначення потерпілій третій особі I, II і III групи інвалідності — відповідно 450, 375, 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
    • — за кожний день непрацездатності потерпілої третьої особи — один неоподатковуваний мінімум доходів громадян, але не більше ніж 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за весь час втрати працездатності;
  • 2) компенсування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, — ЗО % страхової суми;
  • 3) компенсування шкоди, заподіяної майну третіх осіб, — 20 % страхової суми.

Розмір страхових тарифів установлюється у відсотках страхової суми й визначається залежно від класу небезпечного вантажу та виду транспорту.

Страхувальник має право обирати страховика, із яким він буде укладати договір страхування. Страхувальник зобов'язаний укласти договір страхування до початку діяльності, пов'язаної з перевезенням небезпечного вантажу.

Відправникові та одержувачеві небезпечного вантажу на кожне перевезення видається окремий договір страхування, складений із зазначенням транспортного засобу та обсягу небезпечного вантажу.

Перевізник небезпечного вантажу зобов'язаний укласти договір страхування, виходячи з обсягу небезпечного вантажу. У випадку, коли перевізник виконує функції відправника та (або) одержувача, він повинен застрахувати свою відповідальність у повному обсязі.

У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний протягом двох робочих днів із дати повідомлення його про це письмово повідомити також страховика.

Страховик має право у визначених порядком та умовами такого страхування випадках відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Контроль за наявністю та правильністю укладення договорів страхування здійснюють центральні органи виконавчої влади, які, згідно із законодавством, мають повноваження щодо нагляду та контролю у сфері перевезення небезпечних вантажів, та вповноважені ними організації.

Без укладання договору страхування дозвіл на перевезення небезпечного вантажу автомобільним транспортом Державтоінспекцією МВС не видається.

Страхування небезпечних відходів — це обов'язкове страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо компенсування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації небезпечних відходів, проводиться з метою забезпечення компенсування шкоди, заподіяної здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу внаслідок виникнення страхових випадків і в основному регламентується Базельською конвенцією про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням (1989), Законом України "Про страхування", Законом України "Про відходи", Положенням про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1120 від 13 липня 2000 р.

Суб'єктами обов'язкового страхування є страхувальники, страховики та треті особи, яким заподіяно шкоду.

Страхувальники — це експортери небезпечних відходів і особи, які відповідають за утилізацію небезпечних відходів.

Страховики — це юридичні особи, резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення обов'язкового страхування.

Треті особи — це фізичні або юридичні особи, яким заподіяно шкоду під час транскордонного перевезення та утилізації небезпечних відходів, а також фізичні та юридичні особи, що здійснювали превентивні заходи.

Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству та пов'язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної третім особам і навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації небезпечних відходів.

Страховими ризиками, на випадок яких проводиться обов'язкове страхування, є шкода, заподіяна здоров'ю фізичних осіб, власності будь-яких суб'єктів, навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації небезпечних відходів.

Страховим випадком у такому виді страхування вважається подія, що сталася під час транскордонного перевезення та утилізації небезпечних відходів, унаслідок якої заподіяно шкоду здоров'ю фізичних осіб, власності будь-яких суб'єктів, навколишньому природному середовищу та виникла цивільно-правова відповідальність страхувальника стосовно відшкодування ним цієї шкоди.

Страхова сума встановлюється у такому розмірі:

  • а) для експортера небезпечних відходів за перевезення небезпечних відходів вагою до 1 тонни включно — 200 тис. грн, від 1 до 5 тонн включно — 1 млн грн, від 5 до 25 тонн включно — 2 млн грн, від 25 до 50 тонн включно — 4 млн грн, від 50 до 1000 тонн включно — 6 млн грн, від 1000 до 10 000 тонн включно — 10 млн грн, а також додатково 500 грн за тонну в разі перевезення таких відходів вагою понад 10 000 тонн, але не більше ніж 30 млн грн;
  • б) для особи, яка відповідає за утилізацію небезпечних відходів, — 2 млн грн.

Страхові виплати розподіляють відповідно до умов договору обов'язкового страхування. У разі заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу на її компенсування повинно бути спрямовано не менше ніж 55 % страхової суми. Зазначені кошти спрямовують до державного, республіканського Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства.

Максимальний розмір страхових тарифів установлюється для:

  • а) експортера небезпечних відходів — 0,25 % страхової суми;
  • б) особи, яка відповідає за утилізацію небезпечних відходів, — 0,2 % страхової суми.

Договір обов'язкового страхування відповідальності експортера небезпечних відходів укладається між страховиком та страхувальником до дня надсилання повідомлення про транскордонне перевезення небезпечних відходів компетентним органам заінтересованих держав.

Договір обов'язкового страхування відповідальності особи, яка відповідає за утилізацію небезпечних відходів, укладається між страховиком та страхувальником до дня отримання імпортером письмової згоди Мінекоресурсів на імпорт небезпечних відходів.

Відправникові та одержувачеві небезпечного вантажу на кожне перевезення видається окремий договір страхування, складений із зазначенням транспортного засобу та обсягу небезпечного вантажу.

Перевізник небезпечного вантажу зобов'язаний укласти договір страхування, виходячи з обсягу небезпечного вантажу. У випадку, коли перевізник виконує функції відправника та (або) одержувача, він повинен застрахувати свою відповідальність у повному обсязі.

У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний протягом двох робочих днів із дати повідомлення його про це письмово повідомити також страховика.

Страховик має право у визначених порядком та умовами такого страхування випадках відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Контроль за наявністю та правильністю укладення договорів страхування здійснюють центральні органи виконавчої влади, які, згідно із законодавством, мають повноваження щодо нагляду та контролю у сфері перевезення небезпечних вантажів, та вповноважені ними організації.

Без укладання договору страхування дозвіл на перевезення небезпечного вантажу автомобільним транспортом Державтоінспекцією МВС не видається.

Страхування небезпечних відходів — це обов'язкове страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо компенсування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації небезпечних відходів, проводиться з метою забезпечення компенсування шкоди, заподіяної здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу внаслідок виникнення страхових випадків і в основному регламентується Базельською конвенцією про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням (1989), Законом України "Про страхування", Законом України "Про відходи", Положенням про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1120 від 13 липня 2000 р.

Суб'єктами обов'язкового страхування є страхувальники, страховики та треті особи, яким заподіяно шкоду.

Страхувальники — це експортери небезпечних відходів і особи, які відповідають за утилізацію небезпечних відходів.

Страховики — це юридичні особи, резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення обов'язкового страхування.

Треті особи — це фізичні або юридичні особи, яким заподіяно шкоду під час транскордонного перевезення та утилізації небезпечних відходів, а також фізичні та юридичні особи, що здійснювали превентивні заходи.

Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству та пов'язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної третім особам і навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації небезпечних відходів.

Страховими ризиками, па випадок яких проводиться обов'язкове страхування, є шкода, заподіяна здоров'ю фізичних осіб, власності будь-яких суб'єктів, навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації небезпечних відходів.

Страховим випадком у такому виді страхування вважається подія, що сталася під час транскордонного перевезення та утилізації небезпечних відходів, унаслідок якої заподіяно шкоду здоров'ю фізичних осіб, власності будь-яких суб'єктів, навколишньому природному середовищу та виникла цивільно-правова відповідальність страхувальника стосовно відшкодування ним цієї шкоди.

Страхова сума встановлюється у такому розмірі:

  • а) для експортера небезпечних відходів за перевезення небезпечних відходів вагою до 1 тонни включно — 200 тис. грн, від 1 до 5 тонн включно — 1 млн грн, від 5 до 25 тонн включно — 2 млн грн, від 25 до 50 тонн включно — 4 млн грн, від 50 до 1000 тонн включно — б млн грн, від 1000 до 10 000 тонн включно — 10 млн грн, а також додатково 500 грн за тонну в разі перевезення таких відходів вагою понад 10 000 тонн, але не більше ніж 30 млн грн;
  • б) для особи, яка відповідає за утилізацію небезпечних відходів, — 2 млн грн.

Страхові виплати розподіляють відповідно до умов договору обов'язкового страхування. У разі заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу на її компенсування повинно бути спрямовано не менше ніж 55 % страхової суми. Зазначені кошти спрямовують до державного, республіканського Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства.

Максимальний розмір страхових тарифів установлюється для:

  • а) експортера небезпечних відходів — 0,25 % страхової суми;
  • б) особи, яка відповідає за утилізацію небезпечних відходів, — 0,2 % страхової суми.

Договір обов'язкового страхування відповідальності експортера небезпечних відходів укладається між страховиком та страхувальником до дня надсилання повідомлення про транскордонне перевезення небезпечних відходів компетентним органам заінтересованих держав.

Договір обов'язкового страхування відповідальності особи, яка відповідає за утилізацію небезпечних відходів, укладається між страховиком та страхувальником до дня отримання імпортером письмової згоди Мінекоресурсів на імпорт небезпечних відходів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші