Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Інформаційна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інформаційна війна як форма ведення інформаційного протиборства

Інформаційні війни, СІО та АІА є формами ведення інформаційного протиборства (ІП). Слід відмітити, що IB складаються з певної кількості СІО й АІА, узгоджених між собою метою й упорядкованих у часі, але СІО та АІА можуть і не бути складовими IB. ІП у наукових колах прийнято розрізняти в широкому і вузькому розумінні слова.

У широкому розумінні інформаційне протиборство - це форма боротьби, що являє собою сукупність спеціальних (політичних, економічних, дипломатичних, технологічних, військових та інших) методів, способів і засобів вигідного впливу на інформаційну сферу об'єкта зацікавленості та захисту власної в інтересах досягнення поставлених цілей.

У вузькому розумінні інформаційне протиборство (у військовій, оборонній сферах) - це комплекс заходів інформаційного характеру, здійснюваних з метою захоплення й утримання стратегічної ініціативи, досягнення інформаційної переваги над супротивником і створення сприятливого пропагандистського підґрунтя під час підготовки й ведення бойової й іншої діяльності збройних сил.

Види ІП: інформаційно-технічне й інформаційно-психологічне (ІПП). Головними об'єктами впливу інформаційно-технічного протиборства е системи телекомунікацій і зв'язку, радіоелектронні засоби тощо. Об'єктом інформаційно-психологічного впливу залишаються свідомість і психіка населення й особового складу збройних сил, спецслужб противника та системи формування суспільної думки і прийняття стратегічних рішень.

ІПВ передбачає цілеспрямовану розробку та поширення спеціальної актуальної інформації, здатної зробити безпосередній або непрямий вплив на суспільну свідомість, психологію і поведінку населення, військовослужбовців. При цьому інформація психологічного і пропагандистського типу може бути не тільки усного, друкованого, письмового, аудіо та візуального походження, а й екстрасенсорного, телепатичного й іншого, розрахована насамперед на підсвідомість реципієнта впливу.

ІП ведеться на трьох рівнях: стратегічному, оперативному та тактичному. На стратегічному рівні ІП планують і координують найвищі органи державної влади. На оперативному та тактичному рівнях ця діяльність проводиться силами і засобами збройних сил, спецслужб, а також суспільно-політичних інститутів держави.

Інформаційна війна (ІВ) - форма ведення ІП між різними суб'єктами (державами, неурядовими, економічними або іншими структурами), який передбачає проведення комплексу заходів з нанесення шкоди інформаційній сфері конфронтуючої сторони і захисту власної інформаційної безпеки.

Завдання І В:

  • o створення атмосфери бездуховності, негативного ставлення до культури та історичної спадщини у суспільстві конкурента чи ворога;
  • o маніпулювання громадською думкою і політичною орієнтацією населення держави з метою створення політичного напруження та стану, близького до хаосу;
  • o дестабілізація політичних відносин між партіями, об'єднаннями та рухами з метою розпалення конфліктів, стимулювання недовіри, підозри, загострення ворожнечі, боротьби за владу;
  • o провокування, застосування репресивних дій з боку влади щодо опозиції;
  • o зниження рівня інформаційного забезпечення органів влади та управління, інспірація помилкових управлінських рішень;
  • o введення населення в оману щодо роботи державних органів влади, підрив їх авторитету, дискредитація їхніх дій;
  • o провокування соціальних, політичних, національно-етнічних і релігійно-конфесійних зіткнень;
  • o ініціювання страйків, масових заворушень, інших акцій протесту та непокори;
  • o підрив міжнародного авторитету держави, її співпраці з іншими державами;
  • o створення чи посилення опозиційних угруповань чи рухів;
  • o дискредитація фактів історичної, національної самобутності народу; зміна системи цінностей, які визначають спосіб життя і світогляд людей;
  • o применшення та нівелювання визнаних світових досягнень у науці, техніці та інших галузях, перебільшення значення помилок, недоліків, наслідків хибних дій та некваліфікованих урядових рішень;
  • o формування передумов до економічної, духовної чи військової поразки, втрати волі до боротьби та перемоги;
  • o представлення свого способу життя як поведінки та світогляду майбутнього, які мають наслідувати інші народи;
  • o підрив морального духу населення і, як наслідок, зниження обороноздатності та бойового потенціалу;
  • o здійснення іншого деструктивного ідеологічного впливу;
  • o нанесення шкоди безпеці інформаційно-технічної інфраструктури (машинно-технічним засобам, програмному забезпеченню, мережам передачі даних, засобам та режиму захисту від несанкціонованого витоку інформації);
  • o захист від іншого деструктивного ІПВ та ІТВ.

Основне завдання ІВ (між державами) - здійснення безпосереднього негативного руйнівного впливу на сукупну політичну могутність держави шляхом послаблення її реальних і потенційних можливостей щодо забезпечення власної безпеки, створення труднощів у внутрішньому розвитку й проведенні активної зовнішньої діяльності, а також у підтриманні міжнародних зв'язків, завдання шкоди політичному іміджу, тобто ослаблення правлячої еліти, встановленого нею соціально-політичного режиму чи навіть сприяння усуненню останньої від влади.

Розглянемо об'єкти посягань ІВ. Загалом об'єкт - те, на що спрямовано певну діяльність, а в нашому випадку - те, на що суб'єкт ІВ намагається вплинути з метою досягнення позитивного результату для нього. Отже, головний об'єкт, на якому концентрується безпосередній інформаційний деструктивний вплив у межах заходів ІВ, - громадська думка та свідомість окремої людини.

Об'єкти посягань ІВ поділяються на:

  • o загальні об'єкти;
  • o спеціальні об'єкти;
  • o об'єкти розвідувальних спрямувань.

До загальних об'єктів можна віднести правопорядок, нормальне функціонування органів влади та управління, мобілізаційну готовність і боєздатність збройних сил, органів безпеки та правоохоронних структур, налагоджені зовнішньополітичні зв'язки, міжнародний авторитет держави.

До спеціальних об'єктів - можна віднести суспільство загалом та окремі його верстви, прошарки, групи осіб, окремих їх представників. Це може бути той чи інший етнічний або соціальний прошарок чи навіть специфічні групи осіб, приміром, представники маргінальних елементів, зокрема засуджені, безпритульні, сектанти, політизовані радикали з числа націоналістів, анархістів тощо.

До категорії об'єктів розвідувальних спрямувань ІВ належать:

o засоби масової інформації та комунікації, інформаційні агентства,

незалежні аналітичні центри та дослідні установи, які постійно займаються висвітленням ситуацій, що виникають у державі, регіоні та світі, здійснюють аналіз і прогнозування можливого перебігу подій, тенденцій у різних суспільно-політичних, геополітичних, геоекономічних та геостратегічних процесах;

o відповідні підрозділи міністерств, відомств чи інших органів державного управління, на які покладається обов'язок налагодження і підтримання зв'язків із громадськістю та інформування останньої щодо діяльності зазначених установ, а також інші об'єднання громадян, які виступають від імені своїх членів. Такими структурами є політичні партії та блоки, громадські організації, профспілки тощо, які певним чином впливають на політичні процеси у державі.

Отже, основними об'єктами деструктивного інформаційного впливу е:

  • o ідеологічно-психологічне середовище суспільства, пов'язане а використанням інформації, інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури для здійснення впливу на психіку й поведінку людей;
  • o інформаційні ресурси, які розкривають духовні, культурні, історичні, національні цінності, традиції, надбання держави, нації в різних сферах життя суспільства;
  • o інформаційна інфраструктура, тобто абсолютно всі проміжні ланки між інформацією та людиною;
  • o система формування суспільної свідомості (світогляд, політичні погляди, загальноприйняті правила поведінки тощо);
  • o система формування громадської думки;
  • o система розроблення та прийняття політичних рішень;
  • o свідомість та поведінка людини.

Попри все, головним об'єктом ураження залишається людина, прихований вплив на яку здійснюється через її нервову систему та психіку, здебільшого на підсвідомому рівні. При цьому використовується подвійна психобіологічна природа інформації. Так, "комфортна" на рівні психобіологічного сприйняття інформація може спричинити шкоду на психосоціальному рівні чи навпаки, "цікава" - призвести до неусвідомлюваних психобіологічних негараздів, стимулюючи девіантну поведінку особи та руйнувати позитивні соціальні тенденції в суспільстві.

Цілеспрямований інформаційний вплив на населення передбачає пануюче становище суб'єкта ІВ у всіх сферах життєдіяльності іншої держави: економічній, політичній, психологічній, релігійній, науково-технічній, мистецькій, а також міжнаціональних і міжнародних зв'язків. Зростання ефективності заходів безпосереднього підриву, зокрема ІВ, досягається за рахунок встановлення контролю над Інформаційним простором іноземної країни, точності та цілеспрямованості таких акцій з урахуванням необхідного обсягу та рівня достовірності інформації, що доводиться, ступеня диференціації населення за системами матеріальних і духовних цінностей, здатності адекватно сприймати відомості та реагувати на них, а також політичної, економічної, етнорелігійної та іншої ситуації в державі й регіоні.

Відповідно до визначення ІВ слід зробити акцент на тому, що об'єкт спрямовують на таку поведінку, яка за своєю суттю є протилежною його інтересам. Когнітивний характер операції визначається уведенням до сфери життєдіяльності певної особи чи групи нових елементів, які мають призвести до змін у діяльності цих осіб (груп). Способи уведення такого роду елементів сприяють утворенню методів та відповідних форм ІВ. Сили та засоби, які використовуються у процесі їх імплантації, можна визначити як такі, що застосовуються під час проведення певного заходу безпосереднього підриву.

Нині є величезна кількість різноманітних технологій здійснення негативного впливу на духовно-ідеологічну сферу життєдіяльності суспільства. їх можуть застосовувати спецслужби іноземних держав, терористичні організації, політизовані радикальні угруповання, кримінальні структури, транснаціональні корпорації та інші формальні й неформальні учасники сучасних міжнародно-правових відносин. Принаймні можливість такого використання видається досить реальною.

Крім цього, характер деструктивних впливів на інформаційний простір, тобто на процеси отримання, оброблення, збереження й поширення інформації будь-якого виду, визначає три форми ІВ:

  • o вплив на форму повідомлень, механізми їх передачі, зберігання, обробки даних тощо;
  • o блокування передавання повідомлень;
  • o вплив на зміст повідомлень шляхом проведення СІО та АІА. Інститут національно-стратегічних досліджень США та деякі західні експерти і вчені виділяють сім складових елементів ІВ:
    • 1. Стратегія і тактика нейтралізації органів управління противника (командна війна).
    • 2. Розвідувальна війна.
    • 3. Електронна війна.
    • 4. Психологічна війна.
    • 5. Комп'ютерна війна.
    • 6. ІВ в економічній сфері.
    • 7. Інформаційний тероризм.

Основними компонентами ІВ у військовій сфері прийнято вважати:

  • o розвідку;
  • o контррозвідку (насамперед протидію розвідці противника, включаючи маскування і дезінформацію);
  • o радіоелектронну боротьбу;
  • o автоматизоване управління військами і зброєю;
  • o з'ясування державної приналежності військових об'єктів, їх ідентифікацію;
  • o навігаційне забезпечення своїх військ (сил) і засобів;
  • o морально-психологічне забезпечення дій власних військ (сил), психологічну боротьбу (придушення) противника.

Інформаційний вплив на особистість, суспільство і державу під час ІВ здійснюється за допомогою інформаційної зброї (ІЗ). Теоретики відносять до цього виду зброї широкий спектр заходів і засобів інформаційного впливу на противника - від дезінформації й пропаганди до засобів радіоелектронної боротьби.

Наведемо деякі найуживаніші в публікаціях визначення інформації зброї:

  • o комплекс специфічних програмно-інформаційних засобів, створених для ураження інформаційного ресурсу противника;
  • o засоби знищення, викривлення або викрадення інформаційних масивів, добування з них потрібної інформації після подолання систем захисту, обмеження або заборони доступу до них незаконних користувачів, дезорганізації роботи технічних засобів, виведення з ладу телекомунікаційних мереж, комп'ютерних систем - усього високотехнологічного забезпечення життєдіяльності суспільства й функціонування держави;
  • o засоби подолання систем захисту, засоби дезорганізації роботи технічних засобів та комп'ютерних систем;
  • o технічні або програмні засоби для забезпечення несанкціонованого доступу або, навпаки, обмеження доступу до інформаційної бази даних; порушення штатного режиму функціонування технічних засобів і програмного забезпечення, а також виведення з ладу ключових елементів інфраструктури окремої держави або регіону.

У деяких джерелах сутність ІЗ визначається через розвиток інформаційних технологій, які забезпечують можливість системам (індивідам, суспільним або політичним угрупованням, державам) з більш високим рівнем інформатизації керувати системами з дещо нижчим рівнем інформатизації, спрямовуючи їх діяльність у своїх інтересах під постійним інформаційним контролем.

Найбільш вдалим, на наш погляд, є таке визначення: інформаційна зброя - це різновид зброї, головними елементами якої є інформація, інформаційні технології (зокрема технології інформаційного впливу), інформаційні процеси та технічні засоби, що застосовуються в Ш.

На сьогодні за допомогою інформаційної зброї протиборчі сторони здатні вирішувати стратегічні завдання, зокрема: завдавати серйозної шкоди національним інтересам, підривати основи державності; дискредитувати органи влади й ускладнювати прийняття ними важливих рішень, паралізувати управління країною в кризових ситуаціях; створювати атмосферу напруженості в суспільстві, провокувати соціальні, політичні, національні і релігійні безладдя, ініціювати страйки, масові заворушення й інші акції економічного протесту; створювати атмосферу бездуховності й аморальності, негативного ставлення до культурного спадку; дезорганізовувати техносферу, економіку, систему комунікацій; підривати міжнародний авторитет держави, перешкоджати її співробітництву з іншими країнами.

В оборонній сфері об'єктами ІЗ є, по-перше, інформаційні ресурси стратегічного управління, науково-дослідних підрозділів, військово-промислового комплексу, по-друге, системи зв'язку та управління військами і зброєю, їх інформаційне забезпечення, по-третє, інформаційні інфраструктури, зокрема центри обробки й аналізу інформації штабів, пункти управління, вузли та лінії зв'язку силових структур, по-четверте, морально-психологічний стан військ.

Інформаційно-технічне протиборство теж є важливим аспектом нинішньої ІП. У сучасних умовах, коли відбувається бурхливе зростання темпів розвитку не тільки засобів масової інформації і комунікації, а й обчислювальної техніки, автоматизованих систем управління, електронних засобів інформаційного обміну, зокрема міжнародної глобальної інформаційної мережі Інтернет, з'явилися принципово нові прийоми і методи подачі інформації.

Таким чином, ІЗ може служити ефективним засобом знищення, зміни або розкрадання інформаційних масивів, здобування з них необхідної інформації після подолання систем захисту, обмеження або заборони доступу до них законних користувачів, дезорганізації роботи технічних засобів, виведення з ладу телекомунікаційних мереж, комп'ютерних мереж, усього високотехнологічного забезпечення життєдіяльності суспільства і функціонування державних структур.

Головним завданням ІЗ є, за яскравим висловом М. А. Булгакова, "розруха в головах", яка небезпечніша за розруху в економіці, тому що втрата національних, духовних цінностей веде до виродження народу й краху суспільства. Об'єктами ІЗ е: психіка і свідомість населення, інформаційно-технічні системи, інформаційні ресурси.

У сучасній науковій літературі виділяють такі види ІЗ: психотронна ("психофізична"), засоби програмно-математичного впливу на функції ЕОМ, інформаційні матеріали.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші