Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Національна економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Державне регулювання розвитку промислового виробництва

Однією з провідних галузей економіки є промисловість, здатна забезпечити: зростання національного багатства та продуктивного капіталу, розширене відтворення валового внутрішнього продукту, умови для економічного та соціального розвитку суспільства.

Метою державного регулювання розвитку промисловості е створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво промислового комплексу, здатного в умовах інтеграції та глобалізації розв'язувати основні завдання соціально-економічного розвитку та утвердження України як високотехнологічної держави. Це передбачає реалізацію завдань щодо активізації трансформаційно-інституціональної та інноваційно-інвестиційної діяльності промисловості з позитивним впливом на її обсяги і структуру виробництва, прискорення інтеграції промислового комплексу у світове виробництво.

У схваленій урядом Концепції проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року визначено варіант вирішення цих завдань через цільовий вплив держави на трансформаційні процеси і забезпечення найбільш сприятливих умов для виходу на якісно новий рівень промисловості за масштабністю, інституціональними можливостями, конкурентоспроможністю, івновативністю, ефективністю, соціальною спрямованістю та екологічною безпекою. Названим проектом визначено напрями створення сприятливих умов для розвитку промислового виробництва, які по суті є основними завданнями його державного регулювання. Такими напрямами-завданнями є: запровадження ефективних механізмів координації і взаємодії держави, регіонів, бізнесу і суспільства при формуванні та реалізації промислової політики; подальше проведення інституційних перетворень у промисловості; формування нової системи прискореного інноваційного розвитку промисловості; удосконалення структури промислового виробництва та здійснення його технологічного переоснащення; вдосконалення інвестиційної політики; розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків в умовах вступу України до СОТ; покращання макроекономічних умов діяльності промисловості; розвиток людського потенціалу в промисловості; активізація регіональної промислової політики; стимулювання соціальної спрямованості промислового бізнесу; забезпечення екологічної безпеки.

Залежно від специфіки завдань, що вирішуються, та типу галузей і форм власності державне регулювання промислового виробництва здійснюється у вигляді: а) прямого управління; б) регулювання підприємницької діяльності.

Пряме державне управління спрямоване на забезпечення ефективного функціонування промислового виробництва і включає: реформування системи управління промисловістю; визначення цілей та пріоритетів промислового розвитку і проведення структурної перебудови; підвищення ефективності управління корпоративними правами; фінансування та кредитування державних підприємств; укладення контрактів з керівниками державних підприємств; розвиток системи державних закупівель та державних замовлень; індикативне планування розвитку; інтегрування промислового комплексу в європейську і світову спільноту (насамперед у такі високотехнічні сектори, як авіакосмічний, інформаційні технології, сучасне енергетичне обладнання, виробництво побутової техніки); поглиблення міжнародного співробітництва в науково-технічній та інноваційних сферах; перехід до європейських та світових стандартів. Зокрема, згідно з проектом Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року, вдосконалення системи управління промисловістю передбачає суттєве підвищення ефективності функціонування й розвитку промислового комплексу і буде здійснюватися за рахунок: переходу на функціонально орієнтовану структуру центрального органу виконавчої влади із запровадженням дієвих важелів та механізмів проведення державної промислової політики; орієнтації на досягнення конкретних показників розвитку промисловості; ефективних механізмів взаємодії з регіональною та місцевою владою; сучасних методів програмованого розвитку з консолідацією дій центральних і регіональних органів влади та бізнесу; подальшого розвитку умов ринкової самоорганізації промисловості шляхом удосконалення нормативно-правового забезпечення; створення комп'ютеризованої системи підтримки прийняття управлінських рішень з автоматизованим доступом до єдиної бази даних статистичної інформації; формування трирівневої структури промисловості на основі запровадження другого рівня управління у вигляді великомасштабних об'єднань з передачею їм розпорядчо-господарських функцій; вдосконалення системи наукового забезпечення процесів формування й реалізації поточних та стратегічних управлінських рішень щодо розвитку промисловості та оцінки їх наслідків; оптимізації системи державних і галузевих програм із забезпеченням спільних зусиль держави, регіонів і приватного капіталу на комплексне вирішення ключових питань інноваційного розвитку.

Регулювання підприємницької діяльності спрямоване на формування конкурентного середовища для функціонування промислових підприємств і здійснюється шляхом реалізації заходів щодо їх підтримки та стимулювання розвитку.

Основними формами державної підтримки розвитку підприємництва в промисловості, згідно з чинним законодавством, є: а) законодавче забезпечення; б) податкове стимулювання (упровадження системи пільг і стимулів, диференціації податків, звільнення від оподаткування, запровадження єдиного або фіксованого податку, надання податкових кредитів); в) фінансова і кредитна підтримка (надання державних дотацій та кредитів, розширення ліній кредитування, стимулювання комерційних банків щодо надання пільгових кредитів малим підприємствам, гарантування кредитування виробництва); г) антимонопольне регулювання (обмеження монополізму та подолання недобросовісної конкуренції); д) організаційне та іифраструктурне забезпечення (спрощення процедури реєстрації підприємства (за системою "єдиного вікна" чи "єдиного офісу"), спрощення звітності, скорочення кількості ліцензованих видів діяльності, розвиток об'єктів ринкової інфраструктури та інфраструктури підтримки промислових підприємств); е) інформаційна та консультативна підтримка; є) кадрове забезпечення; ж) інноваційна та науково-технічна підтримка (розвиток мережі технологічних парків, інкубаторів, технополісів та інших ефективних форм поєднання наукової діяльності з промисловим виробництвом і капіталом, створення багатофункціональної системи наукового забезпечення розвитку промисловості, зокрема галузевих і регіональних науково-технічних центрів, науково-технічних служб); з) підтримка інвестиційної діяльності (попередження та зменшення інвестиційних ризиків, поліпшення економічних, правових та організаційних умов діяльності інвесторів, використання потенціалу інститутів спільного інвестування (інвестиційних, пенсійних, страхових фондів).

Механізми державного регулювання розвитку промислового виробництва конкретизуються в розрізі основних завдань регулювання.

Так, а метою концентрації потенціалу держави, регіонів, бізнесу і суспільства для формування умов розвитку промислового виробництва передбачається запровадження ефективних механізмів їх взаємодії. В цьому контексті держава забезпечує створення сприятливих умов, захист і підтримку вітчизняного виробника, бюджетне фінансування (насамперед галузевої науки, конструкторсько-технологічних розробок, підготовки виробництва), надає довгострокові привабливі кредити, державні інвестиції, нормативно-правове забезпечення, підтримку на міжнародному рівні. Регіональні та місцеві органи влади забезпечують оформлення землі, отримання дозволів та погоджень, у тому числі на використання енергетичних мереж та комунальної інфраструктури, вирішення соціальних питань.

Інституціональні перетворення в промисловому комплексі передбачають передусім: реформування промисловості як системи в цілому шляхом створення та відродження стратегічно важливих галузей, замкнених макротехнологічних комплексів, переважно тих, що належать до п'ятого та шостого укладів; стимулювання утворення великомасштабних об'єднань у вигляді концернів, холдингів, фінансово-промислових груп, які здатні виконувати повний спектр робіт (розроблення, виробництво, продаж, сервіс, утилізація тощо) з проведенням попередніх робіт з реорганізації та реформування окремих підприємств; сприяння розвитку транснаціональних компаній.

Створення системи прискореного інноваційного розвитку промисловості спрямоване на сприяння масштабному технологічному оновленню всіх галузей економіки на основі передових науково-технічних розробок, формування платоспроможного ринку інноваційної продукції, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної промисловості на світових ринках. Для цього передбачається: вдосконалення нормативно-правової бази для стимулювання інноваційної діяльності; доведення рівня фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності до 1,7 % від ВВП; створення галузевого інноваційного фонду з наповненням його коштами від приватизації промислових об'єктів; створення академії промислових наук; реформування галузевої науки (об'єднання, перепрофілювання наукових установ; використання коштів від продажу надлишкового майна на розвиток матеріальної бази); включення наукових установ у великомасштабні об'єднання; стимулювання розвитку інноваційної інфраструктури; створення галузевого центру трансферу технологій; стимулювання розвитку галузей п'ятого та шостого укладів.

Структурна політика спрямована на вдосконалення пропорцій промислового виробництва і має на меті формування структури випуску промислової продукції, яка відповідає потребам ринку, збалансуванню виробничих потужностей промисловості. Структурні зміни будуть здійснені за рахунок: випереджального розвитку наукомістких галузей; формування нових галузей (під-галузей) для виробництва принципово нових та суттєво поліпшених видів промислової продукції; розширення асортименту промислової продукції; створення нових підприємств, виробництв, цехів, дільниць для випуску нової продукції.

Інвестиційна політика передбачає: розвиток системи довгострокового інвестиційного кредитування; запровадження економічних механізмів для залучення інвестицій у конкурентоспроможні галузі промисловості; спрямування державних інвестиційних ресурсів суто на розвиток пріоритетних галузей; оптимізацію амортизаційної політики; впровадження податкової політики, яка стимулює інвестиційну та інноваційну активність; поліпшення економічних, правових та організаційних умов діяльності інвесторів; розвиток страхового бізнесу; посилення ролі інституціональних інвесторів (пенсійний фонд, інвестиційні та страхові фонди); створення суверенного інвестиційного фонду промисловості; реалізацію спільних (держава і бізнес) масштабних інвестиційних проектів.

Розвиток ринків промислової продукції має на меті суттєве збільшення ринків збуту промислової продукції, оптимізацію балансу між внутрішнім і зовнішнім ринками, зменшення імпорту та експортозалежності держави. Основними напрямами дій є: розвиток виробництва промислової продукції для споживчого ринку (товари широкого вжитку, одяг, взуття, меблі тощо); створення нових виробництв і розширення випуску конкурентоспроможної продукції поглибленої переробки з вищими інноваційними рівнями; розвиток виробництва імпортозамінної продукції; освоєння трансферу високих промислових технологій та ринку інтелектуальної власності; стимулювання розвитку інфраструктури та вдосконалення механізмів просування вітчизняної промислової продукції на зовнішні ринки.

Для забезпечення конкурентоспроможності промисловості та її розвитку необхідно створити сприятливі макроекономічні умови: визначити механізми здешевлення кредитних ресурсів до рівня світових; вирішити проблему повернення ПДВ; запровадити систему оподаткування, яка стимулює інноваційно-інвестиційну діяльність (у тому числі: ПДВ на рівні 15%, податок з прибутку - 20, зменшення податків за інноваційно-інвестиційної діяльності, віднесення інвестицій в основні фонди на валові витрати); врегулювати діяльність природних монополій.

Розвиток людського потенціалу в промисловості передбачає відновлення системи підготовки та перепідготовки кадрів для промисловості з доведенням її річної потужності до 25-30 тис. інженерних і управлінських спеціальностей та 120-150 тис. сучасних робітничих спеціальностей. Створення такої системи досягатиметься шляхом: удосконалення галузевої системи підготовки кадрів робітничих професій та післядипломного навчання; відпрацювання механізмів закріплення та забезпечення роботою молодих спеціалістів; залучення потенціалу вищих навчальних закладів усіх форм власності до підготовки і перепідготовки кадрів; залучення ресурсів (кошти, приміщення, виробничі бази) промислових підприємств; запровадження галузевої системи підготовки кадрів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук); формування державного замовлення на підготовку спеціалістів перспективних професій.

Завданням регіональної промислової політики є поєднання галузевих і регіональних механізмів для забезпечення ефективної діяльності промисловості. Це буде досягатися шляхом: оптимізації регіональних промислових кластерів; використання сприятливих умов регіонів для розширення виробництв, спроможних позитивно впливати на галузеві та міжгалузеві результати діяльності; залучення до розвитку промисловості поряд із державними регіональних ресурсів; надання підтримки регіонам у створенні та освоєнні виробництва промислової продукції.

Соціальна політика в промисловості має на меті покращання умов праці та підвищення добробуту її працівників за рахунок: удосконалення механізму укладання й виконання колективних договорів на підприємствах галузі; запровадження державного соціального стандарту в галузі; економічне заохочення власників у підвищенні соціальних благ для працівників.

Метою промислової політики у сфері екологічної безпеки є зниження техногенного тиску на природне середовище та створення умов для реалізації процесів самовідтворення екологічних ресурсів за рахунок застосування економічно обґрунтованих і технічно досконалих ресурсо- та природозберігаючих, маловідхідних технологій, впровадження високоефективних очисних споруд.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші