Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економічних учень у запитаннях і відповідях
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Прокоментуйте проблему, висунуту Т. Мальтусом у його відомій праці "Дослід про закон народонаселення". Як трактується вона в сучасних умовах?

Англійський священик і економіст Томас Роберт Мальтус (1766-1834) у праці "Дослід про закон народонаселення" наполегливо переконував у тому, що населення зростає надто високими темпами - у геометричній прогресії, а виробництво продовольства не встигає за ним, збільшуючись лише в арифметичній прогресії. Звідси випливав висновок про те, що цей розрив у темпах приросту населення і життєвих благ є причиною бідності, що допомога нужденним також є причиною бідності й не має рації, тому що призведе до ще більшого демографічного "вибуху".

З мальтузіанської концепції випливає, що працююче населення саме винне у своєму важкому становищі. Виправити умови життя не можна, тому що не можна виправити, "скасувати" закони природи.

Мальтус ігнорував той факт, що зі зростанням життєвого рівня, поліпшенням матеріальних умов змінюються й демографічні процеси, скорочується народжуваність.

У теорії Мальтуса важлива постановка проблеми обліку демографічних зрушень, аналізу взаємозв'язку соціально-економічних процесів і тенденцій у демографічній сфері. Але Мальтус, хоч і намагався неодноразово підправити свою теорію, зіставляв непорівнянні речі - передбачувані зростання населення і реальні темпи приросту життєвих благ.

За Мальтусом, зростання населення обмежується тільки одним - нестачею продуктів харчування, страхом голоду. А практика свідчить про інше: зростання життєвого рівня веде до зміни демографічної ситуації, скорочення народжуваності, свідомого планування родини.

Сама проблема, висунута у свій час Мальтусом, зберігає актуальність до сьогодні. І не тільки для країн "третього світу", де поки що зберігається низький рівень життя і не спостерігається істотних змін у темпах приросту населення.

Глобалізація економічних процесів вимагає більш широкого підходу до аналізу демографічних тенденцій. Важливо уявити, як вони протікають у світі в цілому.

В останні 10-15 років нові тенденції з'явилися й у динаміці світового виробництва продовольства. Обсяги виробництва основних сільськогосподарських культур внаслідок низки причин знижуються. Якщо раніше виробництво продовольства в розрахунку на душу населення зростало, то тепер цей показник знижується. Згідно з прогнозами демографів населення планети збільшиться до 2030 р. з 6 до 9 млрд осіб. У результаті справді загостриться дефіцит продовольчих ресурсів.

Як Ж.Б. Сей трактував політичну економію як науку?

Пояснюючи погляди А. Сміта на предмет і метод політичної економії, Ж.Б. Сей у чіткій формі виклав своє бачення їх. Він докоряв А. Сміту за те, що той зробив значну поступку нормативній (практичній) стороні економічної теорії. Французький дослідник намагався порвати з давньою традицією, яка сягає ще вчень каноністів і меркантилістів, щодо намагань зробити з теорії практичні рекомендації, свого роду інструкції для адміністраторів і державних чиновників.

За визначенням Сея, політична економія - наука виключно про спонтанний (стихійний) і об'єктивний економічний устрій, "про закони, які управляють багатствами", вона е простим викладом способу, згідно з яким "утворюються, розподіляються і споживаються багатства". Тому економічну науку, за переконаннями Сея, потрібно відокремити від економічної політики і статистики. За Сеєм, політична економія - наука суто теоретична й описова. Роль ученого-економіста він вбачав у спогляданні, описанні та аналізуванні економічних процесів і явищ, а не у повчанні та наданні якихось порад щодо методів і форм господарювання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші