Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Педіатрія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості кишкової мікрофлори в дітей

Нормальна кишкова мікрофлора виконує такі головні функції: захисну, імунну, метаболічну, сприяє остаточному перетравленню рештків їжі, синтезу вітамінів і ферментів тощо. Склад її залежить від віку дитини та виду вигодовування. У новонародженого кишки стерильні, але вже на 1-шу добу життя вони заселяються кишковою паличкою, ентерококом, дріжджовою флорою, рідше стрептококом. При природному вигодовуванні в кишках переважають В. bifidus, В. laktis aerogenes, при штучному – В. colli.

Порушення нормального стану кишкового мікробіоценозу призводить до розвитку кишкового дисбактеріозу, який вважають граничним станом інфекційного процесу. Ступінь дисбактеріозу оцінюють за співвідношенням кількості ешерихій та умовно-патогенних мікробів. При дисбактеріозі легкого ступеня умовно-патогенні мікроби становлять 25 %, при помірному – 50 %, при тяжкому – 75 % при дуже тяжкому – 100 %.

Характеристика мікробіоценозу кишечнику (за В.А. Доскіним, X. Келлером, 1997)

Види мікроорганізмів Кількість мікроорганізмів в 1 г фекалій
Діти 1-го року життя Дорослі
min-max М ± m log 10 min-max М ± m log 10
Біфідобактерії 10 у 8 ступені –

10 у 10 ступені
8,6 ±0,6 10 у 9 ступені –

10 у 10 ступені
9,8 ±0,19
Бактероїди 10 у 9 ступені –

10 у 10 ступені
9,2 ±0,1 10 у 8 ступені -
Молочнокислі палички 10 у 8 ступені –

10 у 7 ступені
6,9 ±0,2 10 у 6 ступені –

10 у 8 ступені
7,5 ±0,1
Молочнокислі стафілококи 10 у 6 ступені –

10 у 7 ступені
6,6 ±0,1 10 у 7 ступені –

10 у 8 ступені
7,4 ±0,36
Ентерококи 10 у 6 ступені –

10 у 6 ступені
5,2 ±0,1 10 у 5 ступені –

10 у 6 ступені
6,4 ± 0,2
Ентеробактерії з нормальною

ферментативною активністю
10 у 7 ступені –

10 у 8 ступені
7,7 ±0,3 10 у 7 ступені –

10 у 8 ступені
7,8 ± ОМ
Ентеробактерії зі зниженою ферментативною активністю 10 у 6 ступені –

10 у 7 ступені
6,7 ±0,3 10 у 6 ступені –

10 у 7 ступені
6,8 ±0,24
Ентеробактерії

лактозонегативні
10 у 6 ступені –

10 у 7 ступені
6,4 ±0,2 10 у 6 ступені –

10 у 7 ступені
6,5 ±0,2
Інші умовно патогенні ентеробактерії < 10 у 5 ступені - 10 у 4 ступені -
Мікроби роду протеїв < 10 у 4 ступені 3,4 ±0,1 10 у 3 ступені -
Стафілококи (сапрофітні, епідермальні) < 10 у 4 ступені - 10 у 4 ступені –

10 у 6 ступені
5,3 ±0,4
Дріжджеподібні гриби < 10 у 4 ступені - < 10 у 4 ступені -
Спороносні анаеробні палички (клостридії) < 10 у 5 ступені - - -

Основні методи дослідження травної системи

Фракційне дослідження шлунка виконують вранці, після 12-14-годннного голодування. Базальний секрет оцінюють за сумою 4 порцій шлункового секрету, одержаних кожні 16 хв. Він відображає стан діяльності залозистого апарату шлунка та його регуляції. Після введення подразника (7% відвар капусти, м'ясний бульйон, частіше 0,1 % розчин гістаміну із розрахунку 0,01 мг на 1 кг маси тіла дитини парентерально) через 25 хв одержують вміст шлунка, за кількістю якого оцінюють його евакуаторну функцію. Потім протягом години кожні 15 хв відсмоктують шприцом вміст шлунка, який у сукупності є показником так званої стимульованої, або послідовної, секреції. Визначення абсолютної кількості соляної кислоти за одиницю часу (дебіт соляної кислоти) є більш об'єктивним показником кислотоутворю-вальноїфункції шлунка порівняно з титраційними одиницями. У здорових дітей шкільного віку кількість шлункового вмісту натще становить 0-30 мл, кількість базального секрету – 30-100 мл, послідовного – 40-110 мл. Дебіт-година вільної кислоти в базальному секреті становить 0,55-2,74 ммоль (20-100 мг), у послідовному – 1-4,93 ммоль (40-180 мг).

Поряд з титруванням вилученого шлункового вмісту використовують інтрагастральну рН-метрію, яку виконують зондом з датчиком рН або радіокапсулою з рН-радіометричною системою.

Ультразвукове дослідження в будь-якому віці дає змогу визначити розміри та структуру печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки. Його використовують для виявлення запальних процесів, наявності солей і каменів у жовчному міхурі, дискінезії жовчного міхура. Метод інформативний, не завдає дитині неприємних відчуттів.

Езофагогастродуоденоскопія дає можливість визначити характер і локалізацію патологічного процесу стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки. Можна поєднувати з біопсією і мікроскопічним дослідженням слизової оболонки. Використовують спеціальну підготовку, інколи наркоз.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші