Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит: організація і методика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Перевірка правильності складання фінансової звітності

Як указано в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні базується на таких принципах: обачності, повноти, автономності, сталості, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності.

Під час перевірки фінансової звітності підприємства вивчають усі її форми. Перевірка полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів звітності, аналітичної перевірки, встановлення достовірності показників звітності.

Перевіряють також у складі звітності сільськогосподарських підприємств спеціалізовану статистичну форму річного звіту № 50 с.-г. "Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств", статистичну форму № 21-заг "Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції", статистичну форму № 24 "Звіт про стан тваринництва", статистичну форму № 29 "Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур", статистичну форму № 1 П-НПП "Звіт про виробництво промислової продукції".

Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України, а також, національними стандартами: П(С)БО 2 "Баланс"; П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів", П(С) БО 5 "Звіт про власний капітал", П (С)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами". Крім того, під час складання річної фінансової звітності необхідно користуватися Наказом МФУ від 29.11.2000 р. № 302. Підприємства, що мають дочірні філії, крім фінансових звітів про власні операції, зобов'язані складати та подавати (оприлюднювати) консолідовану фінансову звітність.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року).

До завдань перевірки фінансової звітності включається:

* перевірка складу фінансової звітності;

* перевірка правильності і повноти складання фінансової звітності;

* перевірка достовірності інформації;

* перевірка повноти інформації фінансових звітів;

* перевірка порівняння показників фінансової звітності.

Для здійснення перевірки правильності і повноти складання фінансової звітності користуються вказівками щодо заповнення фінансової звітності; наказами Міністерства фінансів України № 39 "Про затвердження положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" від 25.02.2000 р. зі змінами; № 302 "Про примітки до річної фінансової звітності" від 29.11.2000 р. (зміни внесені 28.10.2003), № 817 "Про затвердження положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів" від 24.12.2004 р. (зміни внесені 11.12.2006), № 412 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами" від 19.05.2005 р. (зміни внесені 14.12.2005 p.).

Під час перевірки балансу потрібно знати, що він заповнюється згідно з П(С)БО 2 "Баланс". Метою його складання є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.

Актив балансу має чотири розділи:

I. Необоротні активи.

II. Оборотні активи.

III. Витрати майбутніх періодів.

IV. Необоротні активи та групи вибуття. Пасив балансу має п'ять розділів:

I. Власний капітал.

II. Забезпечення наступних витрат і платежів. НІ. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні зобов'язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

Під час перевірки правильності заповнення статті "Нематеріальні активи" потрібно знати, що в ній відображається первісна і залишкова вартість об'єктів, а також накопичена амортизація за період з початку експлуатації. До складу нематеріальних активів включають права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, інші нематеріальні активи.

Орендоване майно (фінансова оренда) відображається у балансі орендаря за вартістю на початок оренди або за теперішньою вартістю загальної суми мінімальних орендних платежів. При операційній оренді майно відображається на балансі орендодавця, при цьому у орендаря такі об'єкти оренди обліковуються поза балансом.

Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу, яка наводиться в дужках.

Незавершені капітальні інвестиції у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва відображають у статті "Незавершене будівництво". Незавершене будівництво оцінюється за собівартістю, що включає всі витрати, інвестовані у будівництво.

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" показують фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в ході нормального операційного циклу (акції, пайові внески до статутних фондів, кооперативів тощо).

При цьому собівартість фінансових інвестицій включає: ціну придбання; комісійні винагороди; гонорари; податки, які не відшкодовуються; банківські збори; інші витрати.

Акції переробних і сервісних підприємств АПК, набуті в процесі приватизації цих підприємств, оцінюють за їх номінальною вартістю.

Дані статей "Відстрочені податкові активи" та "Відстрочені податкові зобов'язання" заповнюються з урахуванням норм П(С)БО 17 "Податок на прибуток". Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 101 від 24.02.2001 р. П(С)БО 17 не застосовується суб'єктами малого підприємництва, незалежно від того, чи є вони платниками податку на прибуток, чи ні.

У статті "Виробничі запаси" показується вартість запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

У статті "Поточні біологічні активи" відображається вартість поточних активів тваринництва в оцінці за справедливою або первісною вартістю, а також рослинництва в оцінці за справедливою вартістю.

У статті "Незавершене виробництво" показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва. Стаття також уключає суму валової заборгованості замовників за будівельними контрактами.

У статті "Товари" відображають вартість товарів без суми торгових націнок. У вартість товарів включають транспортно-заготівельні витрати, які за розподілом відносяться до залишку товарів. Роздрібні торговельні підприємства, які ведуть облік товарів за ціною продажу, облік і розподіл транспортно-заготівельних витрат на окремому субрахунку 289 можуть не вести. Транспортно-заготівельні витрати ці підприємства обліковують і розподіляють їх за такою обліковою політикою на субрахунку 282 "Товари в торгівлі".

Статті "Векселі одержані", "Інша поточна дебіторська заборгованість", "Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків", якщо за ними створено резерв сумнівних боргів, то має відображатися за принципом оцінки "нетто", тобто заборгованість за виконаними угодами, зменшена на суму створеного за ними резерву сумнівних боргів.

У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселями), у підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" (рядки 230 і 240) відображають тільки грошові кошти в касі та їх еквіваленти. Сальдо рахунків 333 і 334 - грошові документи, зазначають у статті "Інші оборотні активи" (рядок 250). Сальдо субрахунків 643 і 644 до статті "Розрахунки з бюджетом" не включають, а відображають у рядках 250 "Інші оборотні активи" і 610 "Інші поточні зобов'язання" відповідно. У рядках 230 "Грошові кошти та їх еквіваленти у національній валюті" і 240 "Грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті" відображають суму грошових коштів у головній і операційних касах підприємства, на його поточних та інших (акредитивних, чекових книжках для розрахунків, депозитних, короткострокових) рахунках в установах банків. Кошти в іноземній валюті оцінюються у гривнях за курсом Національного банку України на дату складання звіту, тобто на останній день звітного року.

У статті "Статутний капітал" наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

Суму пайових внесків членів спілок та інших підприємств відображають у статті "Пайовий капітал".

У статті "Додатковий вкладений капітал" акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Інші підприємства відображають у цій статті суму капіталу, який вкладено засновниками понад статутного капіталу.

Сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства, або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства відображають у статті "Резервний капітал".

У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" відображається або сума прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Для заповнення другого розділу пасиву Балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів" необхідно мати на увазі, що сальдо на рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" на дату балансу має відповідати розрахунковим виплатам з подій, що відбулися.

Показники рядка 420 "Цільове фінансування" визначаються на рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" з урахуванням вимог, викладених у пунктах 16-19 П(С)БО 15 "Дохід". Формування інформації про цільове фінансування в бухгалтерському обліку проводиться відповідно до П(С)БО 15 "Дохід".!

У більшості сільськогосподарських підприємств на цьому рахунку обліковують:

* суми ПДВ, спрямовані на підтримку власного виробництва тваринницької і рослинницької продукції;

* суми на утримання дитячих дошкільних закладів;

* суми на господарське утримання культурно-виховних установ;

* фінансування із бюджету, некапітальні інвестиції;

* суми на науково-дослідні роботи;

* гуманітарна допомога;

* суми на операційні витрати;

* фонд відтворення орендованих основних засобів;

* інші види цільового фінансування і цільових надходжень.

Плату за користування дитячими дошкільними закладами у складі цільового фінансування не відображають, а включають до складу інших операційних доходів підприємства.

У статті "Довгострокові кредити банків" показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням.

У статті "Інші довгострокові фінансові зобов'язання" наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки.

У статті "Відстрочені податкові зобов'язання" показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

У статті "Інші довгострокові зобов'язання" показується сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу "Довгострокові зобов'язання".

У статті "Короткострокові кредити банків" відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.

У статті "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" показується сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

У статті "Векселі видані" показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів.

У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" показується сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

У статті "Поточні зобов'язання за одержаними авансами" відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

У статті "Поточні зобов'язання із розрахунків з бюджетом" показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

У статті "Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів" показується заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

У статті "Поточні зобов'язання зі страхування" відображається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

У статті "Поточна зобов'язання за розрахунками з оплати праці" відображається заборгованість підприємства за виплатами працівникам, уключаючи депоновану заробітну плату.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" відображається заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу.

У статті "Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків" відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.

У статті "Інші поточні зобов'язання" відображаються суми зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі "Поточні зобов'язання".

У цій статті наводиться, зокрема, сальдо рахунка 644 "Податковий кредит" і сума валової заборгованості замовникам за будівельними контрактами.

Під час перевірки складання Форми № 2 "Звіт про фінансові результати" потрібно знати, що вона заповнюється на підставі П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Рядок 050 або 055 визначають як різницю показників у рядках 035 і 040. Також, якщо в одного підприємства - юридичної особи є прибуток (рядок 100), а в інших підприємств - юридичних осіб, що включені до Зведеного звіту, - збитки (рядок 105), то у Зведеному звіті про фінансові результати відповідні показники мають бути наведені одночасно у рядку 100 і в рядку 105.

Сільськогосподарський податок слід відображати в складі інших операційних витрат розділу II "Елементи операційних витрат" Звіту про фінансові результати. Статтю ж "Податок на прибуток від звичайної діяльності" відображають окремо (ряд. 180) у Звіті про фінансові результати підприємства.

Сума всіх витрат операційної діяльності у розділі І може не збігатися із сумою за елементами операційних витрат (розділ II, форма № 2), зокрема, на суму зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва, готової продукції, а також у зв'язку з відмінністю щодо включення собівартості товарів, які вибули. Собівартість товарів, що вибули, не включають до елементів витрат розділу II, тоді як їх показують у розділі I. При цьому транспортно-заготівельні витрати, що приєднані до первісної вартості (собівартості) товарів і запасів, мають бути включені до відповідних елементів витрат операційної діяльності (матеріальні, оплата праці, амортизація тощо). До розділу 11 не включають собівартість (еквівалент за курсом Національного банку України) реалізованої Іноземної валюти й собівартість (балансова вартість) реалізованих матеріальних цінностей, хоча такі суми наводяться у розділі І. Суму витрат за економічними елементами визначають за вирахуванням тих витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв і господарств, що спожита в основному або в іншому допоміжному та обслуговуючому виробництвах (господарствах) підприємства.

Під час перевірки Звіту про рух грошових коштів (ф. N° 3) необхідно знати, що він заповнюється на підставі П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів".

Показник рядка 010 має бути використаний відповідно з рядка 170 або 175 форми № 2.

Прибуток (збиток) від бартерних операцій виділяти (вираховувати) не слід.

Показник рядка 020 заповнюється за даними показника рядка 260 форми № 2.

Показник "Збільшення (зменшення) забезпечень" визначають як різницю між показником на кінець звітного року (графа 4) і показником на початок звітного року (графа 3) за рядком 430 Балансу (якщо там не створено забезпечень для інвестиційної і фінансової діяльності).

У рядку 050 "Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності" у графі "Надходження" - збиток, у графі "Видаток" - прибуток від володіння (дивіденди, відсотки тощо) та реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, від обміну оборотних активів на необоротні активи і фінансові інвестиції, від неопераційних курсових різниць та інші прибутки та збитки.

Показник рядка 060 "Витрати на сплату відсотків" дорівнює показнику рядка 140 Звіту про фінансові результати "Фінансові витрати".

Зміни оборотних активів визначають як різницю між даними Балансу на кінець року і на початок року в рядку 260 (без урахування показників рядка 190, 220, 230,240 та інших неопераційних оборотних активів у рядку 250, які визначають вибірково) і показують одним числом у відповідній графі - або 3 "Надходження", або 4 "Видаток". При визначенні цієї різниці також не враховується зміна дебіторської заборгованості з податку на прибуток і зменшення дебіторської заборгованості за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування кредиторської заборгованості за податком на прибуток.

Показники рядків 090 "Збільшення (зменшення) витрат майбутніх періодів" і 110 "Збільшення (зменшення) витрат майбутніх періодів" визначають також різницею показників балансу на кінець і на початок року відповідно у рядках 270 "Витрати майбутніх періодів" і 630 "Доходи майбутніх періодів" Балансу.

Показник змін поточних зобов'язань (рядок 100) в основному може бути визначений різницею між даними за графою 4 і графою З у рядку 620 Балансу без урахування показників відповідно рядків 500, 510, 590 Балансу і без урахування зобов'язань за операціями, не пов'язаними з операційною діяльністю, які встановлюють шляхом вибірки з аналітичного обліку.

У рядку 130 "Сплачені відсотки" зазначають суму сплачених грошових коштів у порядку погашення зобов'язань за користування позиками, облігаціями, фінансовою орендою.

У рядку 140 "Сплачені податки на прибуток" наводять суму, що сплачена грошима у погашення заборгованості за податком на прибуток.

Показник рядка 280 "Чистий рух коштів до надзвичайних подій" формується як надходження або видаток коштів, відображених у статті "Грошові кошти від операційної діяльності" з урахуванням видатку коштів (на сплату відсотків за користування позичковим капіталом, на оплату податків на прибуток).

Звіт про власний капітал (ф. № 4) складається на підставі П (С)БО 5 "Звіт про власний капітал". Він містить інформацію про види власного капіталу і причини його змін.

Залишок на початок року власного капіталу за його видами (рядок 010) визначають за показниками на кінець року Звіту про власний капітал за попередній рік. Дані про зміни власного капіталу на початок звітного року внаслідок зміни облікової політики, виправлення помилок, що виявлені у звітному році за попередні роки тощо, наводять у рядках 020,030 і 040 з наступним визначенням скоригованого сальдо власного капіталу на початок звітного року у рядку 050.

Показник чистого прибутку (збитку) за звітний рік (рядок 130) відповідатиме такому самому показнику Звіту про фінансові результати (рядки 220 або 225) і може також бути одержаний (для перевірки) з оборотів на субрахунках 441 і 442 у кореспонденції з рахунком 79.

Вартість безкоштовно отриманих активів, яка впливає на збільшення іншого додаткового капіталу (рядок 270 графи 6), визначають шляхом аналізу записів на субрахунку 424 у кореспонденції з рахунками 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи", 15 "Капітальні інвестиції". Зменшення іншого додаткового капіталу щодо безоплатного одержання необоротних активів має бути відображено (у рядку 280 графи 6 у дужках) у сумі нарахованої амортизації їх вартості, поточного податку на прибуток від вартості безоплатно одержаних необоротних активів.

Під час перевірки форми 5 "Примітки до річної фінансової звітності" потрібно знати, що вона є обов'язковою для подання всіма підприємствами і організаціями, крім тих, що подають річну фінансову звітність у складі тільки Балансу (форма № 1-М) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-М).

У Примітках наводять дані про рух необоротних активів та їх знос за видами, що збігаються з відповідною класифікацією основних засобів і нематеріальних активів за П (С)БО 7 "Основні засоби" та П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" і субрахунками бухгалтерського обліку, а також про рух капітальних і фінансових інвестицій, про структуру (складові) інших операційних, фінансових та інших доходів і витрат, дані про обсяг бартерних операцій, про структуру грошових коштів і запасів на кінець року, про склад дебіторської заборгованості за строками непогашення, про вартість майна, оформленого в заставу, взятого і переданого в оренду. Дебіторську заборгованість у рядках 940,950 і 951 показують за первісною вартістю, тобто без зменшення на суму створеного резерву сумнівних боргів.

У розділі VII "Забезпечення і резерви" наводять дані про залишок, нарахування і витрачання забезпечень майбутніх витрат і резерву сумнівних боргів. Порядок їх створення визначається положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У розділі VIII "Запаси" наводять балансову вартість запасів на кінець року.

У розділі IX "Дебіторська заборгованість" відображають дебіторську заборгованість підприємства за строками погашення.

При заповненні розділу X про нестачі та втрати від псування цінностей слід керуватися П(С)БО 9 "Запаси" і вказівками про застосування позабалансового рахунка 07 "Списані активи".

У розділі XI "Будівельні контракти" наводять дані про дохід за будівельними контрактами, заборгованість, суму затриманих коштів, вартість виконаних субпідрядниками за незавершеними будівельними контрактами.

Розділ ХП заповнюють згідно з П(С)БО 17 "Податок на прибуток". У рядку 1210 наводять суму податку на прибуток за звітний рік, яку визначено відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і зазначено у Декларації про прибуток. Дані рядків 1220, 1225,1230 і 1235 заповнюють як відповідне сальдо (на початок і кінець звітного року) на рахунках бухгалтерського обліку 17 "Відстрочені податкові активи" і 54 "Відстрочені податкові зобов'язання".

У рядку 1240 наводять суму податку на прибуток, що відображена за дебетом рахунка 98 "Податок на прибуток" і у Звіті про фінансові результати (рядки 180 і 210).

Рядок 1250 може бути заповненим, якщо у підприємства у звітному році виникла різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними бухгалтерського обліку і оцінкою активу або зобов'язання, що використовується з метою оподаткування, яка відповідає критеріям тимчасової податкової різниці за П(С)БО 17. У рядку 1251 наводять поточний податок на прибуток, у рядку 1252 - зменшення (збільшення) відстрочених податкових активів, у рядку 1253 - збільшення (зменшення) відстрочених податкових зобов'язань.

У розділі XIII "Використання амортизаційних відрахувань" показують дані нарахованої і використаної амортизації за звітний рік.

У розділі XIII зазначають суму нарахованої і використаної (за напрямами) амортизації. При заповненні цього розділу слід враховувати роз'яснення листа Міністерства фінансів України від 17.11.2003 р. №31-04200-04-5/5570.

У розділі XIV "Біологічні активи" показують довгострокові біологічні активи і поточні біологічні активи за первісною вартістю.

У розділі XV "Фінансові результати від первісного визнання і реалізації сільськогосподарської продукції та/або довгострокових біологічних активів" показують вартість продукції при первісному визнанні, витрати, результати, виручку від реалізації, собівартість реалізованої продукції, фінансові результати від реалізації.

Далі перевіряють порядок заповнення "Додатка до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами".

Доходами звітного сегмента визнається частина доходів підприємства від продажу зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками, отримання яких забезпечено звичайною діяльністю господарського або географічного сегмента та які безпосередньо можуть бути віднесені (або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі) до звітного сегмента, за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів і вирахувань з доходу (збори, знижки, повернення товарів тощо).

Витратами звітного сегмента визнається частина витрат підприємства, що пов'язані із звичайною діяльністю господарського або географічного сегмента та безпосередньо можуть бути віднесені (або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі) до звітного сегмента.

У розділі І Додатка до приміток до річної фінансової звітності наводяться показники основної діяльності пріоритетних звітних (господарського, географічного виробничого або географічного збутового) сегментів і нерозподілені статті. Сукупні дані показників за звітними сегментами та нерозподіленими статтями мають узгоджуватися із відповідними показниками фінансової звітності підприємства (консолідованої фінансової звітності).

Доходи звітних сегментів наводяться за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів і вирахувань з доходу.

Фінансові доходи і фінансові витрати звітних сегментів наводяться, якщо отримання фінансових доходів є основною діяльністю підприємства.

Дохід сегмента від участі в капіталі асоційованих і спільних підприємств та дохід від інших інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, наводяться в сумі, що безпосередньо стосується звітного сегмента.

Доходи і витрати звітних сегментів, пов'язані з продажем та зменшенням корисності фінансових інвестицій, наводяться, якщо здійснення фінансових інвестицій є основною діяльністю підприємства.

Доходи та витрати, які не можуть бути розподілені на окремі звітні сегменти, включаються до нерозподілених статей, зокрема втрати від участі в капіталі.

Доходи і витрати, пов'язані з продажем основних засобів і нематеріальних активів, уключаються до складу інших доходів та інших утрат за умови, що зазначені активи стосуються звітного сегмента.

До складу доходів звітних сегментів не включаються доходи від надзвичайних подій та дохід з податку на прибуток.

До складу витрат звітних сегментів не включаються: адміністративні витрати та витрати на збут, які пов'язані з діяльністю підприємства в цілому і не можуть бути віднесені до окремого сегмента; витрати з податку на прибуток; надзвичайні витрати, якщо їх виникнення прямо не пов'язано з певним звітним сегментом.

Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати наводяться в сумі, яка безпосередньо стосується звітного сегмента або визначена шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі на окремий звітний сегмент.

Показники доходів за рік допоміжних звітних сегментів наводяться в розділах II і III Додатка до приміток до річної фінансової звітності.

Якщо пріоритетним видом сегмента обрано господарський сегмент, то в розділі II за кожним допоміжним звітним географічним збутовим сегментом наводиться дохід (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів і вирахувань з доходу) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.

Якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний виробничий або географічний збутовий сегмент, то в розділі II за кожним допоміжним звітним господарським сегментом наводиться дохід (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів і вирахувань з доходу) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.

Якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний виробничий сегмент і якщо місце розташування покупців відрізняється від місця розташування активів підприємства, то в розділі III за кожним звітним допоміжним звітним географічним збутовим сегментом наводиться дохід (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів і вирахувань з доходу) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.

У розділі І Додатка до приміток до річної фінансової звітності наводяться дані про балансову вартість активів і зобов'язань пріоритетних звітних (господарського, географічного виробничого або географічного збутового) сегментів і нерозподілені статті. Сукупні дані про активи і зобов'язання за звітними сегментами та нерозподіленими статтями мають узгоджуватися із відповідними загальними показниками фінансової звітності підприємства (консолідованої фінансової звітності).

Активами звітного сегмента визнаються активи господарського або географічного сегмента, які використовуються ним для виконання своєї звичайної діяльності і безпосередньо стосуються цього сегмента.

Активами звітного сегмента визнаються активи господарського або географічного сегмента, які використовуються ним для виконання своєї звичайної діяльності і безпосередньо стосуються цього сегмента.

Зобов'язаннями звітного сегмента визнають заборгованість господарського або географічного сегмента підприємства, що виникла внаслідок виконання ним своєї звичайної діяльності і безпосередньо стосується цього сегмента.

Активи та зобов'язання вважаються такими, що безпосередньо стосуються звітного сегмента підприємства, якщо доходи та витрати, пов'язані із їх використанням або виникненням, включаються до складу інформації про цей сегмент при складанні фінансової звітності. Наприклад, дебіторська (кредиторська) заборгованість з нарахованих до одержання (до виплати) відсотків до складу активів (зобов'язань) сегмента, якщо ці відсотки віднесені до доходів (витрат) звітного сегмента.

Основні засоби і нематеріальні активи, які використовуються одночасно кількома звітними сегментами підприємства, включаються до того звітного сегмента, до витрат якого включено суму амортизації за такими необоротними активами.

Інвестиції, у тому числі фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі у капіталі, включаються до складу активів звітного сегмента, якщо доходи у вигляді відсотків (дивіденди) та доходи (втрати) від участі в капіталі від таких інвестицій включаються до доходів (витрат) такого звітного сегмента.

Дебіторська заборгованість та інші активи, що призводять до виникнення у підприємства доходів у вигляді відсотків чи дивідендів, належать до звітного сегмента, якщо зазначені доходи включені до доходів такого звітного сегмента.

До складу активів звітного сегмента не включаються:

  • o відстрочені податкові активи;
  • o дебіторська заборгованість з податку на прибуток;
  • o фінансові інвестиції, якщо цей актив не виникає внаслідок основної діяльності цього звітного сегмента, а доходи і витрати, пов'язані з такими фінансовими інвестиціями, не включаються до складу доходів і витрат такого звітного сегмента;
  • o дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів у вигляді дивідендів, якщо такі доходи не включаються до складу доходів звітного сегмента;
  • o інші необоротні активи, які пов'язані з діяльністю підприємства в цілому і не стосуються окремого сегмента.

У примітках до річної фінансової звітності наводяться дані про суму доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і суму доходів за внутрішньогосподарськими розрахунками сегмента, який не визначено звітним сегментом, якщо більша частина доходу цього сегмента сформована за внутрішньогосподарськими розрахунками та дохід цього сегмента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям становить не менше ніж 10% загального доходу підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.

Для заповнення кодів 010-0210 форми № 50 с.-г. кількість фактично одержаної у звітному році продукції необхідно взяти з аналітичного обліку за рахунком 23, субрахунка "Продукція тваринництва", маючи на увазі, що із кількості приросту, відображеного за цією формою, слід виключити вагу загиблого молодняку відповідних видів тварин.

У продукцію рослинництва включають також вартість вирощування молодих багаторічних насаджень, яка включає в себе вартість закладки багаторічних насаджень і вартість вирощування їх до плодоносного віку (експлуатаційного, повного віку).

У вартість продукції рослинництва (субрахунок "Продукція рослинництва") включають зміну незавершеного виробництва в рослинництві від початку до кінця календарного року, яка визначається множенням окремо приросту або зменшення посіву озимих культур і окремо приросту або зменшення площі зябу на вартість 1 гектара незавершеного виробництва озимих і на вартість 1 гектара незавершеного виробництва ярих культур.

Продукція вирощування продуктивної худоби і птиці за видами складається із маси одержаного у звітному році приплоду худоби та птиці, приросту маси молодняку і приросту маси худоби та птиці на вирощуванні та відгодівлі. Продукція вирощування худоби в натурі визначається у живій масі.

Вартість продукції вирощування продуктивної худоби і птиці (великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, птиці) розраховується у цінах за 1 центнер вирощування в живій масі за видами тварин.

У валову продукцію включають кількість виробленого (вирощеного) м'яса в живій вазі тільки господарством (без продукції, виробленої за договорами з населенням).

У кількість виробленого молока включається все молоко, одержане протягом року за видами (коров'яче, овече, козяче, кобиляче). Кількість вовни визначається в натурі (фізичній вазі) окремо за видами (овеча, козяча).

До іншої продукції тваринництва включається вартість проданих сільськогосподарськими підприємствами вовни-линьки, щетини та іншої продукції сільськогосподарських тварин і виробленого гною.

Продукція гною встановлюється розрахунковим шляхом за приблизними нормами виходу свіжого гною від однієї середньорічної голови тварин за рік: великої рогатої худоби - 8 тонн, коней - 6, свиней - 12, овець - 0,8 тонни, пташиного посліду на одну середньорічну голову птиці за рік - 25 кг.

Норма виходу гною від молодняку великої рогатої худоби і коней визначається у розмірі 40% від норми виходу гною дорослої худоби.

З розрахованого таким чином валового виходу свіжого гною необхідно віднести приблизно 30-50 відсотків на загальні витрати при його зберіганні.

Середньорічну чисельність робітників, зайнятих у сільському господарстві, код (0400-0411), визначають розрахунковим шляхом: до середньорічної кількості працівників, зайнятих безпосередньо в сільськогосподарському виробництві, додають кількість працівників, зайнятих у підсобних промислових підприємствах і промислах, і множать на питому вагу затрат праці у сільськогосподарському виробництві, одержаний результат ділять на 100.

Для визначення середньорічної чисельності робітників, зайнятих у рослинництві (код 0410) і тваринництві (код 0411), спочатку визначають питому вагу витрат праці в цих галузях до всіх прямих витрат праці в сільськогосподарському виробництві, а потім за нею визначають чисельність робітників галузей від загальної середньорічної чисельності робітників, зайнятих у сільському господарстві.

До цього прямі затрати праці в рослинництві необхідно розділити на всі прямі затрати праці в сільському господарстві і одержаний результат помножити на 100. Таким чином визначимо питому вагу затрат праці в рослинництві. Питома вага затрат праці в тваринництві відповідно буде дорівнювати різниці (від 100 відняти питому вагу затрат праці в рослинництві).

Середньорічна чисельність робітників, зайнятих у рослинництві, буде дорівнювати загальній кількості працівників, зайнятій у сільськогосподарському виробництві, розділеній на 100 і помноженій на питому вагу затрат праці в рослинництві.

Такий же порядок визначення середньорічної чисельності працівників і в тваринництві.

Під час перевірки розділу 2 "Витрати на основне виробництво" потрібно знати, що в ньому наводяться дані про прямі затрати в рослинництві, тваринництві, допоміжних і підсобних промислах, промисловому виробництві за календарний рік з 1 січня по 31 грудня звітного року в групуванні за елементами затрат. Затрати за елементами відрізняються від затрат за статтями калькуляції тим, що в них усі затрати, включаючи і комплексні, розподіляються за видами, які характеризують їх економічний зміст.

Загальна сума цих затрат відображається за кодом 0355. У графах 1 і 2 (ф. № 50 с.-г., розділ 2) показують прямі затрати на виробництво продукції рослинництва і тваринництва з урахуванням затрат на закладку нових і догляд за молодими багаторічними насадженнями до переводу їх у плодоносні (основні засоби), а також затрат під урожай майбутнього року в сумі перевищення (або зниження) цих затрат над затратами минулого року під урожай поточного року.

У затрати на виробництво продукції рослинництва і тваринництва включаються також затрати за повністю загиблими посівами сільськогосподарських культур і за окремими видами тварин, що не дали протягом року тваринницької продукції, які списані на збитки господарства (у дебет рахунка 991 "Надзвичайні витрати" з кредиту рахунка 23 "Виробництво", субрахунки "Рослинництво" і "Тваринництво").

За кодом 0280 "Витрати на оплату праці" відображається пряма основна і додаткова оплата праці всього персоналу основної діяльності господарства, включаючи найнятих та залучених осіб, крім оплати праці керівників і спеціалістів, які входять до адміністративно-управлінського персоналу, працівників житлово-комунального господарства і культурно-побутових закладів, торгівлі і громадського харчування, дитячих установ і навчальних закладів, капітального ремонту будівель і споруд, капітального будівництва й інших видів діяльності. За цією ж статтею відображають оплату праці неспискового складу державних підприємств, віднесену на основну діяльність, і заробітну плату за навантажувально-розвантажувальні роботи, які списані у звітному році на рахунки матеріальних цінностей.

За кодом 0285 "Відрахування на соціальні заходи" господарства відображають суми нарахованого податку за рік, який розподіляється між видами основного виробництва.

Сільськогосподарські підприємства, які не є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, за цим кодом відображають відрахування до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування та до Фонду зайнятості.

За кодом 0290 "Матеріальні затрати, які ввійшли в собівартість продукції" показують вартість продукції сільського господарства і промисловості, послуг сторонніх організацій, які використані на виробництво продукції (робіт, послуг) господарства.

За кодами 0295 "Насіння і посадковий матеріал", 0300 "Корми" і 0305 "Інша продукція сільського господарства" (гній, підстилка, яйця для інкубації) показуються витрати продукції сільського господарства незалежно від джерел їх надходження. Покупні насіння і посадковий матеріал, корми та інша продукція сільського господарства відображається в цінах фактичного їх придбання, а вироблені у власному господарстві - за справедливою вартістю з урахуванням дооцінок за рішенням уряду.

До затрат як на покупне, так і на вироблене у власному господарстві насіння, корми і інші продукти сільського господарства ніякі інші витрати даного року (транспортування до господарства і всередині господарства, доробка, підготовка до годівлі і т. ін.) не включаються. Вони належать до виробництва за відповідними елементами затрат (оплата праці, пальне, оплата робіт, виконаних сторонніми організаціями тощо).

Крім цього, за кодом 0305 "Інша продукція сільського господарства" у графі 1 відображається вартість сільськогосподарської продукції, яка направлена на промислову переробку як на власних виробничих потужностях, так і на умовах давальницької.

За кодом 0310 "Мінеральні добрива" показується вартість мінеральних добрив, фактично використаних у звітному році. Затрати транспортування мінеральних добрив у господарство, підготовка до внесення в ґрунт, вивезення їх на поля і тому подібне до затрат за цим кодом не включаються. Вони указуються за відповідними елементами затрат.

За кодом 0315 "Нафтопродукти" показується вартість паливно-мастильних матеріалів, які використані на виробничі потреби господарства. Затрати на перевезення цих матеріалів власним і найнятим транспортом за цією статтею не показуються.

У графах 2 і 3 показуються затрати на паливно-мастильні матеріали на роботу тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин і автопарку, які безпосередньо брали участь у виробництві продукції рослинництва і тваринництва та ЇЇ транспортуванні.

За кодом 0320 "Електроенергія" показують затрати на електроенергію, як одержану зі сторони, так і вироблену на власних електростанціях, використану на виробничі потреби в рослинництві, тваринництві, промислових і допоміжних виробництвах.

За кодом 0325 "Паливо" відображають вартість окремих видів палива, витраченого на виробничі потреби, в оцінці за фактичною вартістю їх придбання. Ці затрати за галузями виробництва розподіляються за фактичним використанням кожного виду палива (вугілля, газ, торф, дрова й інші види палива).

За кодом 0330 "Запасні частини, ремонтні і будівельні матеріали для ремонту" відображаються затрати запасних частин до тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин, машин і обладнання для тваринництва і кормовиробництва, шляхових і меліоративних машин, у металовиробах, також враховується вартість інструментів, кольорових і чорних металів, які використані на ремонт техніки і обладнання для виробничих цілей.

За цим кодом показуються затрати на будівельні дерев'яні деталі (дверні полотна, дерев'яні і віконні блоки, паркет), плити дерев'яно-волокнисті, дерев'яностружкові і дерев'яно-цементні, тара бочкова, ящична, корзини, коробки, затрати на ремонт тари та інше, папір і картон всіх видів і виробів з них, дерев'яні частини повозок і возів, парникові рами і вулики. Затрати на ремонт пиломатеріалів, цементу усіх видів, м'якої покрівлі, цегли всіх видів, черепиці, стінових блоків, керамічних, каналізаційних і дренажних труб, лінолеуму, вапна, гіпсу, скла віконного, шиферу, фанери та інших будівельних матеріалів.

За цим кодом не показується вартість шин та інших гумових деталей, використаних під час експлуатації техніки і обладнання, які відображаються за статтею інші матеріальні затрати (код 0335).

За кодом 0335 "Оплата послуг і робіт, що виконані сторонніми організаціями, та інші матеріальні затрати" показуються затрати на всі види продукції промисловості, які використані на виробничі потреби і не відображені за кодами 0295-0330. Тут показуються також суми оплати за послуги стороннім організаціям за поточний ремонт сільськогосподарської техніки, автомобілів, внесенням добрив, боротьбу з шкідниками сільськогосподарських рослин і хворобами тварин (включаючи вартість використаних ядохімікатів, біопрепаратів, медикаментів та інших засобів захисту), транспортування вантажів як до господарств, так і всередині господарств і т. ін. При включенні в затрати послуг сторонніх організацій слід із загальної суми затрат на оплату послуг відняти вартість мінеральних добрив, пального і мастильних матеріалів.

У цей код включають також вартість хімікатів, які використані для ветеринарно-профілактичних цілей, хлорного вапна, каустичної соди, гексахлорану, мідного і залізного купоросу і т. ін.

За галузями виробництва ці затрати розподіляються пропорційно обсягу виконаних робіт у тій або іншій галузі сільськогосподарського виробництва.

За кодом 0340 "Амортизація основних засобів" наводяться суми нарахованої амортизації за всіма видами основних засобів виробничого призначення, які використовуються у рослинництві, тваринництві, допоміжних, підсобних промислових виробництвах тощо.

За кодом 0345 "Інші затрати включаючи плату за оренду" відображаються інші нематеріальні затрати. До них належать затрати на підготовку кадрів масових професій, витрати на службові відрядження, премії і винагороди за раціоналізацію і винахідництво, заплачені відсотки, невиробничі витрати, орендна плата за оренду земельних і майнових паїв. Тут же державні сільськогосподарські підприємства відображують обов'язкові страхові платежі, які внесені господарством у календарному році. У цей код не включаються витрати, які належать до адміністративних.

Під час перевірки підрозділу "Реалізація продукції (робіт, послуг)", графи 4,5,6,7 передбачається, що в цій формі сільськогосподарські підприємства відображають операції з реалізації сільськогосподарської та іншої продукції, з виконаних робіт і наданих послуг на сторону, що обліковується на рахунку 70 "Доходи від реалізації" без урахування сум податку на додану вартість, та на рахунку 90 "Собівартість реалізації". При цьому у графах відображають продаж продукції, виробленої протягом звітного року і минулих років.

У графі 5 відображають фактичну виробничу собівартість реалізованої продукції, а у графі 7 - фактично виручені суми від реалізованої продукції, тобто фактично оплачені (перераховані) і ті, що належать оплаті (перерахуванню) сільськогосподарському підприємству. Адміністративні витрати та витрати на збут до собівартості не включаються.

До складу виручки від реалізації продукції зараховують також суми нарахованих дотацій за продані переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. № 805 "Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі".

Продукція, видана робітникам сільськогосподарських підприємств, найнятим і залученим особам у рахунок оплати праці поточного року, оцінюється за собівартістю згідно зі звітом про очікувані результати фінансово-господарської діяльності на 1 жовтня звітного року, яка наприкінці року до фактичної собівартості не коригується.

За кодами 0140,0150,0160, 0170 у графі 6 відображається фактична собівартість живої маси реалізованої худоби і птиці за рік на підставі складеного господарством розрахунку фактичної собівартості одного центнера живої ваги худоби (за її видами) і птиці (без урахування племінного молодняку тварин).

Реалізований племінний молодняк тварин (за їх видами) відноситься на собівартість реалізованої продукції тваринництва за фактичною його вартістю, яка склалася на рахунку 21 "Поточні біологічні активи".

У форму № 50 с.-г. розділ 1 "Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції" сільськогосподарські підприємства включають дані про виробництво всіх видів продукції рослинництва, витрати коштів і праці на їх вирощування.

У графі 1 "Зібрана площа" відображається зібрана площа сільськогосподарських культур за їх видами, з яких оприбутковано за даними бухгалтерського обліку валовий збір і обліковані затрати на виробництво. У зібрану площу включаються площі, які на кінець року залишилися необмолоченими або незібраними (за окремим розрахунком), а також площі повторних (післяжнивних), проміжних, міжрядних (ущільнених) посівів.

У господарствах, які мають зрошувані і осушені землі, зібрані площі і збір урожаю показується загальний - з политих посівів, з осушених земель і решти посівів.

Показана у графі 1 зібрана площа за кожною культурою повинна бути зіставлена з площею, показаною в статистичній звітності за формою № 29 с.-г. "Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур". У випадку розходження даних необхідно дати пояснення.

У графі 2 (коди 0010-0120) наводять збір продукції з одного гектара. При цьому збір з 1 га зернових культур, соняшнику та інших культур визначають шляхом ділення валового збору в первісно оприбуткованій масі на зібрану площу, крім сіна, за яким збір з 1 га визначається шляхом ділення валового збору на фактично зібрану площу.

У графі 3 "Виробнича собівартість - усього" відображають затрати, віднесені на відповідну продукцію культур (груп культур), крім затрат на побічну продукцію, затрат за загиблими посівами від стихійного лиха. При обчисленні собівартості продукції слід керуватися Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 року № 132, та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" і 16 "Витрати".

Собівартість основної продукції зернових культур визначається за кількістю виробленої продукції у вазі після доробки, тобто за вирахуванням усушки і ваги відходів, що не використані. При цьому використані зернові відходи переводять у повноцінне зерно, виходячи із даних лабораторного аналізу з визначення відсотка наявності зерна в цих відходах. Для цього рекомендується зробити спеціальний розрахунок.

Якщо на кінець року за рослинництвом виявилися необмолочені зернові маси, то фактичні затрати розподіляють в такому порядку:

Із загальної суми фактичних затрат за зібраною обмолоченою і зібраною але необмолоченою масою виключаються витрати з обмолоту і вивезення продукції з поля. Решта суми затрат розподіляється пропорційно кількості гектарів між зібраною обмолоченою і зібраною необмолоченою масами.

Для визначення фактичної собівартості зібраних необмолочених культур ураховують затрати з їх обмолоту і вивезення. У такому ж порядку в подібних випадках визначають затрати і за іншими культурами.

У наступному році до вартості необмолочених мас додають затрати з їх обмолоту, очищення і транспортування.

Збір урожаю кукурудзи на зерно відображають у річному звіті в перерахунку качанів на сухе зерно. Перерахунок качанів кукурудзи повної стиглості на сухе зерно проводять відповідно до інструктивного листа колишнього МСГ СРСР від 16 травня 1977 року № 34 "Про порядок оформлення документів по перерахунку кукурудзи повної стиглості в зерно". При цьому переведення проводиться за фактичним виходом зерна в качанах, визначеним хлібоприймальним пунктом шляхом обмолоту середньодобових зразків, з урахуванням базисної вологості зерна в качанах (базисна вологість зерна в качанах кукурудзи приймається в розмірі 14%). У зв'язку з цим за зерном кукурудзи, реалізованим господарством хлібоприймальному підприємству в качанах, приймається залікова вага зерна, яка визначена хлібоприймальним підприємством. Переведення в зерно качанів кукурудзи повної стиглості, які залишилися в господарстві, проводять за середнім відсотком виходу зерна із качанів кукурудзи, реалізованої хлібоприймальному підприємству.

Якщо реалізація кукурудзи в господарстві не проводилася, то качани кукурудзи в повній стиглості переводять в зерно на основі лабораторного аналізу.

Розділ "Землекористування протягом звітного року" заповнюють за участю головного агронома господарства на основі Акта на право-користування землею, записів у земельно-кадастровій книзі і даних державного обліку земель.

Під час перевірки розділу "Продукція тваринництва" враховують, що до цього розділу форми № 50 с.-г. сільськогосподарські підприємства включають дані про затрати і виробництво всіх видів тваринницької продукції, включаючи вирощування, дорощування і відгодівлю худоби, як власної, так і одержаної від інших господарств-учасників.

При визначенні собівартості продукції тваринництва слід керуватися Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 р. № 132 та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" і 16 "Витрати". За кодом 0210 форми № 50 с.-г. показують суму одержаного гною. При цьому рідкий гній, назбираний і використаний як добрива або для виготовлення компостів, обліковується залежно від його вологості з перерахунку в умовний підстильний гній. Кількість сухої речовини в рідкому гної визначається періодично зональними агрохімічними лабораторіями і підтверджується довідками. Рідкий гній вологістю 98 % і більше слід відносити до стічних вод тваринницьких ферм і за аналогією з побутовими стічними водами їх не слід обліковувати як органічні добрива.

Затрати на гній визначаються, виходячи із нормативно-розрахункових витрат на його збирання в конкретних умовах (витрати складають амортизацію і поточний ремонт гноєсховищ і технічних засобів з видалення гною з тваринницьких приміщень, затрати щодо його зберігання і вилучення з гноєсховищ) і вартості підстилки.

За кодом 0300 "Корми - всього" наводять дані про витрату всіх видів кормів як власного виробництва, так і придбаних.

Переведення витрачених кормів у кормові одиниці здійснюється за даними лабораторного аналізу кормів, які підтверджуються відповідними документами, а за відсутності лабораторій - за нормативними оцінками кормової цінності. У графі 2 показують фактичну витрату кормів.

У формі № 24 "Звіт про стан тваринництва" відображають загальну кількість середньорічного поголів'я тварин стійлового і пасовищних періодів, включаючи середньорічне поголів'я тварин і птиці, що загинули, середньорічне поголів'я тварин і птиці за видами і групами тварин, які не дали продукції і затрати за ними списані на збитки підприємства.

Середньорічне поголів'я за відповідними видами і групами тварин та птиці визначається шляхом ділення загальної кількості їх кормо-днів на 365. Кількість кормо-днів за рік визначається шляхом складання кількості кормо-днів худоби і птиці за кожний місяць. У загальну кількість кормо-днів включаються і кормо-дні тварин і птиці, що загинули.

У формі № 24 також відображають кількість голів одержаного за рік приплоду м'ясних корів і живу масу телят при народженні. Кількість голів приплоду від м'ясних корів показують за вирахуванням кількості телят, що загинули у віці до восьми місяців (діловий вихід).

У розділі 10 форми № 24 показують витрачені корми за основним молочним стадом тільки на виробництво молока. При цьому кількість кормових одиниць за молочним стадом розподіляють за питомою вагою затрат, що припадають на молоко і приплід телят.

Кількість кормових одиниць, витрачених на 1 ц продукції (у кормових одиницях), визначають за основним молочним стадом шляхом ділення кількості кормових одиниць на кількість надоєного молока. За великою рогатою худобою - шляхом ділення загальної кількості кормових одиниць, витрачених на молодняк великої рогатої худоби і дорослу худобу на відгодівлі, включаючи м'ясну худобу до восьми місяців і старшу, на фактичний вихід продукції. За свинарством - шляхом ділення загальної кількості кормових одиниць, витрачених на стадо свиней усіх вікових груп, на фактичний вихід продукції.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші