Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Філософія arrow Філософія історії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Закономірності історії своєрідність і основні виміри дії

До наріжних завдань філософії історії належать: з'ясування специфічності закономірностей історичного процесу, їх типологізація і виявлення особливостей дії кожного з різновидів таких тенденцій та закономірностей.

Закономірності історичного процесу: постановка проблеми

Історичні закономірності: сучасний стан вивчення

На сучасному етапі дедалі відчутнішою стає обмеженість домінуючого у нашій філософсько-історичній, соціально-філософській та філософсько-соціологічній літературі лінійного одновимірного підходу до закономірностей історії, прагнення уніфікувати погляди численних дослідників і обов'язково привести їх до спільного знаменника. Будучи органічним породженням командно-адміністративної системи і зорієнтованою на жорстке підпорядкування суспільної науки потребам, інтересам і цілям політики, подібна уніфікація дедалі помітніше розходилася з вимогами об'єктивного дослідження номо-логічних питань суспільного розвитку.

Три ракурси розгляду закономірностей історії

Крах колишнього СРСР — етакратичного устрою з виявами тоталітарного характеру, в якому суспільствознавці, як правило, були змушені працювати за лакейським принципом — "чого бажаєте?" і видавати саме бажані етакратії, а не об'єктивно істинні результати, дав можливість дослідникам зняти "уніформу". Зокрема, й у вивченні законів та закономірностей історії. Нині, нарешті, з'явилася можливість не обмежувати вивчення закономірностей історичного процесу та законів історичної науки лише аспектом, який виходить на політику і управління, а розглянути їх різнобічніше. Завдяки цьому можливим стало і врахування давно назрілої необхідності аналізу закономірностей історичного процесу не в одному, як раніше, а в трьох основних напрямах, чи вимірах. Відповідно з'явилися й необхідні передумови для виділення і з'ясування особливостей дії основних різновидів (тилів) означених закономірностей.

Перший — традиційний, класичний. Другий можна умовно позначити як некласичний, пов'язаний з розкриттям нелінійної природи закономірностей розвитку, будови і функціонування певної історичної цілісності, наприклад, того чи іншого конкретного суспільства як складної нерівноважної органічної системи. І, нарешті, третій підхід

  • — назвемо його в робочому порядку філософсько-антропологічним,
  • — спрямований на з'ясування своєрідності закономірностей історії, виходячи не з соціального цілого, а з людини, особистості.

У вітчизняній соціально-філософській літературі розроблявся переважно перший аспект номологічної проблематики. Другий же в кращому разі декларувався за відсутності реальних розробок, а третій — взагалі пройшов, по суті, "поза спиною свідомості" дослідників.

Закономірності історії: традиційний підхід

Колорит Просвітництва

У рамках першого з трьох зазначених напряму закони історичного процесу розглядаються власне у традиціях Просвітництва. Причому, Просвітництва не тільки й не стільки у його традиційному розумінні, скільки, можливо, у тому його значенні, якого воно набуло у провідних представників так званої Франкфуртської школи філософії та соціології — Теодора Адорио і Макса Хорхаймера. Зокрема у їхній відомій праці "Діалектика просвітництва: Філософські фрагменти", суспільна реальність розглядається в контексті цього першого напряму як цілком "прозора" для суб'єкта пізнання й дії і відтворювана його раціональними засобами цілком і повністю, вичерпно, без "ірраціонального залишку". Історичний закон постає тут водночас і певною ідеалізацією, як постійний образ мінливих суспільних процесів та явищ, і чимось реально існуючим, причому однопорядковим із сутністю. Тобто як інваріантна основа мінливих, варіативних подій, що відбуваються у світі людської життєдіяльності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші