Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Література arrow Основи літературознавства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Літературна група

Окреме місце в літературному процесі займають літературні групи. "Літературна група", - - за визначення Ю. Коваліва, — це "спільнота письменників, об'єднана близькими творчими інтересами, стильовими уподобаннями, розумінням специфіки художньої творчості". Літературні групи можуть бути офіційними (формальними) і неофіційними (неформальними), членськими і референтними, мати свого лідера або дотримуватися правила внутрішньої рівності. Вони мають конкретно-історичний характер. Помітний слід у художній літературі залишили групи "неокласиків'', нью-йоркська група, Асоціація Комун культу (1924 р.), Київська Асоціація письменників (1923—1924 рр.), Асоціація панфутуристів (1921). Групу "неокласиків'' склали київські поети, літературознавці та перекладачі "розстріляного відродження" — М. Драй-Хмара, М. Зеров, П. Филипович, О. Бургардт (Юрій Клен), М. Рильський. Це було неформальне товариство вільних митців.

"Спільними для "неокласиків", — відзначає Ю. Ковалів, — стали принципи "аристократизму духу", творчого інтелекту, тяжіння до гармонії між раціональною сферою та почуттями, тобто до калокагатії, до високої культури мислення й дисципліни поетичного мовлення. Це зумовлювало їхнє захоплення досконалістю античної лірики, вишуканістю доробку трубадурів, глибиною орієнтальної поезії, естетичним смаком класицистів, шляхетністю барокової метафорики, кларизмом та філігранністю творів французьких "парнасців", мовленнєвою вишуканістю поезій представників російського срібного віку, а також зацікавлення українською класикою, розбудовою національного, перейнятого "вітаїстичною" енергією письменства".

Нью-Йоркська група виникла у середині 50-х років XX століття, вона об'єднала українських письменників-емігрантів. До неї входили Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, Женя Васильківська, Патріція Килина, Емма Андієвська, Віра Вовк. Вони орієнтувалися на сюрреалізм, у світогляді — на екзистенціалізм, виступали проти соціальної та національної заангажованості митця і зв'язків із традиціями української літератури. Сьогодні нью-йоркська група є явищем модернізму. До нью-йоркської групи згодом приєдналися Ю. Коломієць, М. Царинник, Р. Бабовал, Марія Ревакович. Близька до нью-йоркської групи "київська школа".

Асоціація Комун культу (АсКК) є угрупованням, яке виникло внаслідок об'єднання Аспанфуту з Березолем (1924 р.). Керували Асоціацією Комун культу М. Семенко і М. Яловий, вона мала друкований орган "Гонг Комункульту". У 1925 році частина членів організації увійшла до "Гарту", інша започаткувала групу "Жовтень".

Асоціація панфутуристів (Аспанфут) з'явилася у Києві у 1921 році на основі групи "Фламінго", "Української групи поетів-футуристів" і науково-мистецької групи "Комкосмос". Членами групи були М. Семенко, Г. Шкурупій, О. Слісаренко, М. Терещенко, М. Ірчан, М. Бажай, Ю. Японський. Свої твори вони друкували у газеті "Катафалк искусств", "Жовтневому збірнику панфутуристів" і збірнику "Семафор у майбутнє".

Київська Асоціація письменників (Аспис) проіснувала з 1923 року по 1924 рік. Членами організації були Людмила Старицька-Черняхівська, Наталя Романович-Терещенко, М. Рильський, М. Зеров, П. Филипович, Д. Загул, Григорій Косинка, В. Підмогильний, Б. Антоненко-Давидович, Т. Осьмачка. Вони критично ставилися до таких літературних груп, як "Плуг" і "Гарт", відстоювали свободу творчості.

"Плуг" — спілка селянських письменників (1922—1932 рр.), яка заявила про необхідність утверджувати нову культуру, пропагувати ідею змички села і міста засобами традиційного реалізму. Рівень творчості багатьох "плужан" був досить низьким. Керівник спілки "Плуг" С. Пилипенко вважав, що немає ніякої різниці між письменником і робсількором. Спілка "Плуг" видавала альманах з однойменною назвою і місячник художньої літератури й критики "Плужанин" (1925—1932 рр.).

"Гарт"— Спілка пролетарських письменників (1923—1925 рр.), яку організували Микола Хвильовий, В. Коряк, В. Сосюра, К. Гордієнко, І. Кулик, Іван Дніпровський, О. Довженко, М. Йогансен, В. Поліщук, І. Сенченко, М. Тарновський, П. Тичина, М. Бажан. "Гартованці" заявляли, шо мають намір створити єдину інтернаціональну комуністичну культуру, пропагувати комуністичну ідеологію, боротися з міщанством і націоналізмом. Після розпаду групи частина її членів склала основу "розстріляного відродження", сформувала ВАПЛІТЕ (Вільну академію пролетарської літератури). Ця організація з'явилася у Харкові в 1926 році, проіснувала два роки. її очолював Микола Хвильовий, який проголошував гасла: "психологічна Європа", "азіатський, ренесанс", "романтика вітаїзму". До групи входили відомі митці "розстріляного відродження": О. Довженко, Іван Дніпровський, О. Досвітній, Г. Епік, М. Йогансен, Г. Коцюба, О. Копиленко, І. Сенченко, Петро Панч, Ю. Смолич, В. Сосюра, П. Тичина, М. Яловий, Ю. Яновський. ВАПЛІТЕ припинила своє існування внаслідок ідеологічного тиску 28 січня 1928 року.

У 90-х роках XX століття з'явилися такі літературні угруповання: "Асоціація Нова література" (С. Квіт, В. Цибулько, Є. Пашковський, Л. Кононович, С. Лавренюк), "Гурт ім. Марка Проклятого" (М. Розумний, С. Руденко), "Музейний провулок, 8"(В. Борисполець, О. Бригинець, В. Жовнорун), "Творча асоціація 500" (А. Кокотюха, М. Розумний), Харківська "Червона фіра" (С. Жадан, Р. Мельників, І. Пилипчук), Івано-Франківська "Нова дегенерація" (І. Андрусяк, С. Процюк, І. Ципердюк), Львівський ЛУГОСад (І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський), Тернопільський "Західний вітер" (В. Махно, Б. Щавурський, Г. Безкоровайний), "Асоціація 500"(С. Руденко, А. Кокотюха), Бу-Ба-Бу (Бурлеск — Балаган — Буфонада) — Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси