Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЯКИМ БУВАЄ СВІТОГЛЯД

Від чого залежить той чи інший світогляд людини? Насамперед відзначимо, що світогляд людини носить історичний характер: кожна епоха людської історії має свій рівень знань, свої проблеми, що стоять перед людьми, свої підходи до їх вирішення, свої духовні цінності.

Можна сказати: скільки людей, стільки і світоглядів. Однак це буде неправильно. Адже ми вже відзначали, що людей не тільки роз'єднує щось, але і поєднує спільність батьківщини, мови, культури, історії свого народу, майнового становища. Людей поєднують школа, характер освіти, загальний рівень знань, загальні цінності. Тому не дивно, що в людей можуть бути подібні, загальні позиції при розгляді світу, у його усвідомленні й оцінці.

Класифікація типів світогляду може бути різною. Так, в історії філософії простежується кілька підходів до вироблення світоглядних установок. Одні з них пріоритет віддають Богу - теоцентризм чи природі - природоцентризм, інші - людині (антропоцентризм), суспільству - соціоцентризм, знанням або науці - знанняцентризм, наукоцентризм. Іноді світогляд поділяють на прогресивний і реакційний.

Виділяють наступні типи світогляду.

Повсякденний світогляд виникає в житті людини в процесі її особистої практичної діяльності, тому його іноді називають життєвим світоглядом. Погляди людини в цьому випадку не обґрунтовуються релігійними доказами чи даними науки. Вони формуються стихійно, особливо якщо людина не цікавилася світоглядними питаннями в навчальному закладі, не вивчала самостійно філософію, не знайомилася зі змістом релігійних вчень. Звичайно, не можна цілком виключити вплив релігії чи досягнень науки, тому що людина постійно спілкується з різними людьми.

Відчутний і вплив загальнодоступних засобів масової інформації. Але переважає життєва, повсякденна основа. Повсякденний світогляд спирається на безпосередній життєвий досвід людини, у цьому його сила. Але він мало використовує досвід інших людей, досвід науки і культури, досвід релігійної свідомості як елемента світової культури, у цьому його слабість.

Повсякденний світогляд дуже поширений, оскільки зусилля навчальних закладів і пастирів церкви найчастіше зачіпають лише саму поверхню сфери духовного життя людини і не завжди залишають у ній помітний слід.

Релігійний світогляд - світогляд, основою якого є релігійні вчення, що містяться в таких пам'ятках світової духовної культури, як Біблія, Коран, священні книги буддистів, Талмуд і ряді інших. Нагадаємо, у релігії міститься і певна картина світу, вчення про призначення людини, заповіді, спрямовані на виховання в неї певного способу життя, на порятунок душі. Релігійний світогляд також має сильні і слабкі сторони. До його сильних сторін можна віднести тісний зв'язок зі світовою культурною спадщиною, орієнтацію на вирішення проблем, пов'язаних з духовними потребами людини, прагнення дати людині віру в можливість досягнення поставлених цілей.

Слабкими сторонами релігійного світогляду є непримиренність до інших життєвих позицій, що іноді виявляється, недостатня увага до досягнень науки, а часом їх ігнорування. Правда, останнім часом багато богословів висловлюють думку проте, що перед теологією стоїть завдання вироблення нового шляху мислення "про відповідність Бога змінам, що даються наукою і технологією". Але поки ще богослови не можуть виразно сказати, "який саме тип згоди може бути встановлений між лабораторною табуреткою і церковною лавою".

Науковий світогляд є законним спадкоємцем того напряму світової філософської думки, який у своєму розвитку постійно спирався на досягнення науки. Він містить у собі наукову картину світу, узагальнені підсумки досягнень людського пізнання, принципи взаємин людини з природним і штучним середовищем проживання. Науковий світогляд також має достоїнства і недоліки. До достоїнств віднесемо його міцну обґрунтованість досягненнями науки, реальність цілей і ідеалів, що містяться в ньому, органічний зв'язок з виробничою і соціальною практичною діяльністю людей. Але не можна закривати очі на те, що людина ще не зайняла в ньому належного місця. Людина, людство, людяність

  • - це воістину глобальна проблема сьогодення і майбутнього. Розробка цієї тріади
  • - завдання невичерпне, але невичерпність завдання вимагає не відсторонення від неї, а наполегливості в її вирішенні. Це і є домінантою сучасної науки, покликаної збагачувати світогляд.

Звернення до людини, людства, людяності, якщо воно прийме всеосяжний характер, може стати вирішальним облагороджуючим фактором для всіх типів світогляду; тоді їх головною рисою стане гуманістична спрямованість.

Така спрямованість ставить в основу поглядів і діяльності вищі цінності: життя індивіда, його права і свободи. З їхніх позицій людина розглядається частиною суспільства і природи, яка відповідальна за їх збереження і розвиток, володіє широтою бачення світу, визнає рівноправність різних світоглядних орієнтації, культур і ставить на "вершину кута" взаєморозуміння людей, їхнє фізичне і моральне здоров'я, захист достоїнства людини, її творчої праці і добробуту, мирних добросусідських відносин між людьми, різними соціальними групами, народами, країнами. У число вищих цінностей, крім загальнолюдських, включаються цінності і загальнонаціональні (стосовно нашої країни - загальноукраїнські), етнокультурні (тобто такі, що належать до нації, регіону, етнічної групи), соціально орієнтовані на турботу про дітей і батьків, розвиток освіти й охорони здоров'я, пенсійне забезпечення, недоторканність житла тощо.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші