Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сутність, етапи формування, структура та тенденції розвитку світового господарства

Світове господарство - це сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов'язані між собою системою міжнародних економічних відносин [1, с. 282].

Світове господарство як цілісна система склалося близько ста років тому на рубежі XIX-XX ст.

Основою його поступового формування став світовий ринок.

Основними етапами у розвитку світового господарства є:

  • - виникнення міжнародних монополій;
  • - територіальний поділ світу;
  • - виникнення соціалістичної системи;
  • - після другої світової війни почався процес якісної зміни системи світового господарства. Він в основному завершився у 1960-х роках, коли пішла в минуле колоніальна система і на світовій арені з'явилися молоді незалежні держави;
  • - три останніх десятиріччя XX ст. вважаються початком нового періоду в розвитку світового господарства. Воно все більше набуває ознак цілісності. Цей процес проявляє себе у функціонуванні прямих зв'язків між підприємствами, об'єднаннями, у поглибленні процесів спеціалізації та кооперування виробництва, створенні міжнародних господарських організацій, товариств, спільних підприємств тощо;
  • - період - кінець XX - початок XXI ст. характеризується насамперед тим, що світове господарство, зберігаючи багато протиріч і різнопланових тенденцій, є ціліснішим, інтегрованішим і динамічнішим, ніж у середині XX ст.

Світове господарство розвивається під впливом різноманітних чинників, які надають йому високого динамізму та нових якостей, основними серед яких є:

  • - розвиток НТП і перетворення інформаційних технологій на найважливіший чинник світової економіки;
  • - зростаюча взаємозалежність національних господарств, загальна лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків;
  • - поглиблений розвиток МПП: міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва;
  • - інтенсифікація міжнародного руху факторів виробництва: робочої сили, капіталів, технології, інформації, засобів виробництва;
  • - загострення енергетичної і продовольчої проблем;
  • - формування самостійної фінансової системи, безпосередньо не пов'язаної з обслуговуванням руху товарів та ін.

Внаслідок дії цих чинників утверджується тенденція до зростання взаємозалежності, інтеграції країн, інтернаціоналізації процесів виробництва та інших складових господарського життя світової економіки.

У загальному вигляді світове господарство включає дві складові: національні господарства та міжнародні економічні зв'язки між країна-ми-партнерами. Міжнародні економічні відносини (зв'язки) є похідними від національних відносин, але їх розвиток генерує зростання національних економік.

Суб'єктами світового господарства є:

  • - на мікроекономічному рівні: юридичні (фірми) та фізичні особи, які здійснюють зовнішньоекономічні операції, пов'язані з рухом товарів, факторів виробництва тощо;
  • - на макроекономічному рівні: країни, їх регіональні й муніципальні суб'єкти, інтеграційні об'єднання країн, світове господарство загалом в умовах глобалізації фінансових ринків;
  • - на маркоекономічному та глобальному рівнях: транснаціональні корпорації і транснаціональні банки;
  • - на наднаціональному рівні: міжнародні організації та наднаціональні інститути [2].

Світове господарство динамічно розвивається. Серед тенденцій, які визначають його сучасний стан, перспективи розвитку, наступні:

  • - розширення сфери дії принципів ринкової економіки;
  • - включення у сферу всесвітніх господарських зв'язків абсолютної більшості країн планети та посилення у розвитку кожної з них зовнішнього фактора;
  • - координація дій суб'єктів світового господарства з метою формування єдиної економічної стратегії з урахуванням інтересів країн світового співтовариства;
  • - формування нової системи міжнародного поділу праці, характерною ознакою якої є перетворення групи економічно розвинених країн на центр науково-технічного прогресу, творців передових технологій, інновацій тощо;
  • - формування регіональних союзів груп країн світу [3].

Примітки

1. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. - К. : КНЕУ, 2001. - 328 с.

У підручниках, навчальних посібниках знаходимо й такі визначення (Зазимко А. 3. Політична економія: Структурно-логічний навч. посіб. - К. : КНЕУ, 2005. - С. 330):

  • - "Світове господарство - це система міжнародного поділу праці та економічних відносин національних господарств. Поєднує в одне ціле всі міжнародні торговельно-економічні, фінансові та науково-технічні зв'язки".
  • - "Світове господарство - це складна система національних господарств окремих країн та їхніх угруповань, що взаємозв'язані міжнародними відносинами (МЕВ) на основі міжнародного поділу праці; система, яка складається з національно-економічних підсистем".
  • 2. У 2001 р. в світі налічувалося до 230 держав, відокремлених між собою приблизно 260 сухопутними кордонами. В обігу налічується понад 300 найменувань грошей Нації і народності розмовляють більше ніж 2800 мовами.

Більша частина з них існує в умовах докапіталістичних формацій, поєднуючи різні способи виробництва (Білецька Л. В., Білецький О. В., Савич В.І. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навчальний посібник. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - С. 85).

ООН класифікує країни за станом соціально-економічного розвитку таким чином: промислово розвинуті; країни з перехідною економікою; країни, що розвиваються (Бочан І. О., Михасюк І. Р. Глобальна економіка: підручник. - К. : Знання, 2007. - С. 240-245):

Згідно з класифікацією Світового банку, за рівнем доходу економіка країни може визначатися як економіка з низьким доходом, середнім доходом (який може бути нижчим, середнім та вищим) та економіка з високим доходом.

Таблиця. Суб'єкти світового господарства

Загальна назва суб'єктів

Назва конкретних суб'єктів

Національні економіки

США, Китай, Росія, Україна та ін.

Міжнародні монополії, ТНК, фірми

Головні суб'єкти світової економіки, які мають необмежену владу у світі

Регіональні об'єднання держав, інтеграції

Країни ОПЕК, європейські країни (ЄС); країни ОЕСР, АСЕАН та ін.

Міжнародні економічні інститути, організації

ООН та її інститути, МББР,СОТ тощо

Класифікація Світового банку охоплює 209 країн:

  • - країни з низьким доходом - 64 держави, в яких ВНП на душу населення становить менше 725 дол. США;
  • - країни середнім доходом, які поділяються на: а) країни з нижчим середнім доходом - 66 держав з ВНП на душу населення - 726 до 2895 дол. США; б) країни з вищим середнім доходом - 35 держав, в яких ВНП на душу населення - 2896 - 8995 дол. США;
  • - країни з високим доходом - 44 держави, в яких ВНП на душу населення становить 8995 дол. США і вище. Більшість країн з високим рівнем доходу - це індустріальні, промислово розвинуті країни.
  • 3. Федоренко В. Г., Діденко О. М., Реженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник / За науковою ред. доктора економ. наук, проф. В.Г. Федоренка. - К. : Алерта, 2008. - 487 с.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші