Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Місцеві фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Засади побудови системи оподаткування в Україні

Законом України "Про систему оподаткування визначено засади побудови та призначення вітчизняної системи оподаткування, які значною мірою зумовлені основними напрямками сучасної фінансової політики України, а також віддзеркалюють найважливіші проблеми у сфері оподаткування. Законом, зокрема, зазначено, що основними принципами системи оподаткування є:

  • o стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності за допомогою введення пільг щодо оподаткування прибутку, спрямованого на розвиток виробництва;
  • o обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
  • o рівнозначність та пропорційність у справлянні податків з юридичних осіб через вилучення певної частки від одержаного прибутку, сплата рівних податків за однакових розмірів прибутку, пропорційно більших податків із більших прибутків;
  • o рівність - недопущення проявів податкової дискримінації, застосування однакового підходу до всіх суб'єктів господарювання;
  • o соціальна справедливість, тобто надання підтримки малозабезпеченим верствам населення за допомогою запровадження обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і застосування диференційованого та прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі доходи;
  • o стабільність - забезпечення незмінності податків, зборів, їхніх ставок, пільг протягом бюджетного року;
  • o економічна обгрунтованість рівня податків та обов'язкових зборів із урахуванням показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей держави, необхідності досягнення збалансованості витрат і доходів бюджету;
  • o рівномірність сплати через встановлення таких строків сплати податків і зборів, які б забезпечили своєчасне надходження коштів до бюджету і фінансування запланованих потреб;
  • o компетенція, тобто встановлення та скасування податків і зборів, податкових пільг їхнім платникам повинно здійснюватися відповідно до розмежування повноважень між Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними та міськими радами;
  • o єдиний підхід у розробці податкових заковів із чітким визначенням платника податку та збору, податкового періоду, ставок, строків і порядку сплати, підстав для надання пільг;
  • o доступність, тобто забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів.
  • o Класичні засади обкладання, а також принципи побудови національних систем оподаткування торкаються не лише справляння загальнодержавних податків, вони повинні "працювати" і в місцевому оподаткуванні. Органи місцевого самоврядування в багатьох країнах наділені правом запроваджувати власні податки, встановлювати ставки оподаткування чи надбавки до загальнодержавних податків. Тому діяльність місцевих властей повинна відповідати загальновизнаним критеріям оптимального оподаткування, а також основним пріоритетним напрямкам національної політики, спрямованої на розвиток економіки, забезпечення соціального захисту та підвищення життєвого рівня населення.

Загальні критерії оптимального оподаткування

Найважливішими підходами щодо добору місцевих податків, за висновками Керівного комітету місцевих І регіональних органів влади Ради Європи, є:

  • o достатні обсяги надходжень і справедливий розподіл коштів. Місцеві податки необхідні для того, аби місцеві органи влади мали змогу надавати послуги, рівень яких у населення асоціюється з розміром сплачених податків. Кошти, зібрані на місцях, будуть використані ефективніше та економніше, аніж надані центральним урядом. Крім того, у використанні коштів місцеві органи влади підконтрольні своїм виборцям. Надходження від місцевих податків повинні бути відчутними в загальному обсязі фінансових ресурсів місцевих властей, а потреби місцевого бюджету повинні задовольнятися в основному за рахунок надходжень від місцевих податків і зборів. Практика європейських країн підтверджує, що неможливо забезпечити виконання останньої вимоги без застосування в місцевому оподаткуванні прибуткового податку. Усі інші місцеві податки не забезпечують таких значних надходжень, як зазначений податок;
  • o невеликі адміністративні та виконавські витрат Найменшими такі витрати є при стягненні прибуткового податку, а не майнових податків, податку з обороту, податку на додану вартість. Суттєвого зниження адміністративних витрат можна досягти за допомогою використання єдиного фіскального апарату, спільних форм і баз оподаткування при справлянні загальнодержавних і місцевих податків;
  • o рівень впливу. Місцеві податки не повинні впливати на соціальну поведінку громадян і сприяти переміщенню податкових баз. З огляду на це найдоцільнішими місцевими податками є майнові та прибуткові. При використанні місцевих податків з обороту необхідним є контроль центрального уряду за визначенням ставок оподаткування місцевими властями. Розмір місцевих податків має бути безпосередньо пов'язаний із рівнем надання місцевих послуг;
  • o рівень ефективності витрат. Місцеве оподаткування повинно сприяти тому, щоб видатки місцевих органів влади залишалися на доцільному рівні, тобто збільшення видатків необхідне лише тоді, коли переваги від такого збільшення стануть вищими, ніж вартість самих витрат.

Окрім таких загальних критеріїв оптимального оподаткування, до місцевих податків висувається низка специфічних вимог, які зумовлені їхнім особливим значенням щодо забезпечення гармонійного розвитку територій, найповнішого задоволення потреб населення. Місцеві податки повинні забезпечувати:

  • o невеликі коливання надходжень упродовж усього ділового циклу;
  • o відповідність між економічним розвитком і надходженнями місцевих податків;
  • o одержання податкових надходжень із місцевих баз оподаткування;
  • o відчутність податків і балансу інтересів, рівновагу між споживанням місцевих послуг і податковим тягарем;
  • o захист від однобічного розвитку місцевої економічної структури;
  • o розподіл податкового потенціалу залежно від місцевих потреб;
  • o гнучку систему ставок місцевих податків;
  • o місцеві органи самоврядування повинні мати право встановлювати ставки одного або двох найголовніших податків;
  • o в однакових за розмірами адміністративних одиницях різниця між надходженнями від місцевих податків на душу населення повинна бути незначною. Розвиток держави, а в її складі окремих територіальних громад, завжди передбачав, з одного боку, тісну взаємодію між ними, а з другого - потребував, наскільки це можливо, чіткого поділу завдань і повноважень.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші