Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Україна на шляху індустріальної модернізації

Передумови промислового перевороту

Україна не була індустріальною країною. Рух до високого рівня розвитку індустріалізації розпочався у XX ст. Соціально-економічні передумови для промислового перевороту і становлення капіталізму в Україні зумовили створення царського маніфесту і законодавчих актів про звільнення селян від кріпацтва навесні 1861 р. Принципові ознаки російської моделі селянської реформи, що відобразилася на долях 5,3 млн осіб, схожі з австрійською (у 1848-му за імператорським патентом селян звільнили від панщини та інших повинностей на користь дідичів у Галичині й на Буковині) та угорською (ухвала Угорського сейму (1848), підтверджена згодом імператорським патентом (1853) стосовно селян Закарпаття): ліквідація їх особистої залежності від поміщиків, створення органів селянського самоврядування, надання селянам землі та визначення повинностей за неї, викуп селянських наділів.

Унаслідок реформи 94 % колишніх поміщицьких селян одержали наділи менше ніж п'ять десятин, 220 тис. залишилися безземельними, майже 100 тис. мали наділ лише до однієї десятини, 1600 тис. — від однієї до трьох.

Реформи 1861 р. зберігали селянську общину, яка перетворювалася на найнижчу адміністративну одиницю. До її функцій належали місцеве самоврядування, забезпечення вчасної сплати платежів та податків і виконання повинностей. Для України характерною особливістю було незначне поширення селянських общин. Наприклад, на Лівобережжі общиною жили понад 30%, а на Правобережжі — лише 20, тоді як у Росії — більше як 95 % селян. У перспективі переважання індивідуальних господарств привело до того, що українські селяни більше прагнули приватної власності, порівняно з російськими.

Реформи сприяли активізації господарської діяльності звільнених з кріпацтва селян, які, як і представники інших соціальних верств населення, могли купувати рухоме й нерухоме майно, займатися не лише сільськогосподарським виробництвом, а й торгівлею, відкривати промислові підприємства. Виникли умови для вільного наймання робочої сили.

Проте слід зауважити, що модернізація народного господарства Російської імперії, до складу якої входило 80 % українських земель, мала наздоганяючий характер. В основі такої моделі був принцип упровадження іноземних передових технологій та економічних механізмів з метою досягнення розвитку і зрілості національної економіки, але, як правило, під впливом зовнішніх чинників, що загрожують втратою позицій на міжнародній арені державі-аутсайдеру.

Для наздоганяючої моделі економіки характерні такі ознаки:

  • 1) застосування прогресивних явищ та процесів не за допомогою еволюції з боку широких верств населення, а шляхом силової модернізації — "революції з боку правлячих кіл";
  • 2) вибіркове, а не системне запозичення та використання світових досягнень у галузі техніки, технології та організації виробництва;
  • 3) пріоритетність окремих галузей, що в перспективі зумовлює деформацію структури економіки;
  • 4) збереження на тривалий час багатоукладності, паралельне функціонування нового, що набуває чинності, укладу та попередніх, що не досягли відповідного розвитку і повністю не вичерпали своїх можливостей;
  • 5) порушення однорідності економічного простору, ускладнення соціальних та політичних проблем, збільшення соціальної напруженості в суспільстві.

Принципова особливість цієї моделі — різке зростання ролі держави, що ви являється в установленні державного контролю за всіма сферами економіки, в активному втручанні державних структур у перебіг реформ. Реалізація такого плану на практиці сприяє збільшенню авторитарності влади та значення чиновництва, посиленню централізму, бюрократизації управління.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші