Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інформатика arrow Інформаційні технології в агрономії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Передмова

Ефективний розвиток аграрного виробництва потребує високої та ефективної системи землеробства. Інформаційні технології можуть надати істотну допомогу при вирішенні великої кількості завдань, пов'язаних із плануванням, прогнозом, аналізом і моделюванням сільськогосподарських процесів. Високоефективні технології збору та обробки інформації (сільськогосподарських показників), що впроваджуються, виступають інструментом досягнення поставленої мети шляхом координації виробничих процесів.

Дисципліна "Інформаційні технології в агрономії" - важлива складова частина в системі підготовки магістрів за фахом "Агрономія". Під час її вивчення розглядаються основні принципи та методи застосування сучасних інформаційних технологій у сільському господарстві; технологія роботи з інформаційними та телекомунікаційними системами; механізми підвищення швидкості обробки та пошуку інформації, розосередження даних; доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування. Дана дисципліна є основою для подальшого використання інформаційних технологій у процесі вивчення інших дисциплін, виконання наукової роботи, а також використання в професійній діяльності.

Метою вивчення дисципліни є формування у студентів цілісного уявлення про інформаційні технології в агрономії; засвоєння студентами теоретичних основ та придбання практичних навичок з метою їх ефективного застосування в професійній діяльності; а також для неперервного, самостійного підвищення рівня своєї професійної кваліфікації на основі сучасних освітніх та інформаційних технологій.

Основне завдання практичних занять - використання професійних знань, умінь і навичок у штучно створеному інформаційному середовищі, розширення і закріплення теоретичних знань у студентів, здобуття навичок з основ використання Інтернет, дистанційних технологій. Це здійснюється шляхом проведення занять за відповідною тематикою з обов'язковим обґрунтуванням та доведенням доцільності використаних технологій; виконанням індивідуальних завдань.

Самостійна робота здійснюється у вільний від занять час і включає опрацювання наукових джерел з визначеної теми, написання на основі знайдених матеріалів рефератів з подальшим їх захистом, а також виконання певних завдань при підготовці до практичних занять.

Інформаційні процеси агрономії

Інформаційні технології в сільському господарстві

Роль інформації в сільському господарстві.

Ускладнення соціального, економічного та політичного життя, індустріального виробництва, зміна динаміки процесів у всіх сферах діяльності людини зумовили зріст знань і стимулювання розвитку нових засобів задоволення інформаційних потреб, значущих для суспільства. Агропромисловий комплекс (АПК) характеризується складністю та комплексністю завдань, що вирішуються. Для забезпечення мінімізації витрат та оптимізації процесів виробництва сільськогосподарської продукції виникає необхідність використання надбань науково-технічного прогресу - переходу до нових методів інформаційного забезпечення та управління сільським господарством, широкого застосування автоматизованих систем та інформаційних технологій [75, с. 5]. У свою чергу стрімкий розвиток інформаційних технологій набуває характеру глобальної інформаційної революції, що слугує поштовхом до подальшого розвитку суспільства, в якому зсув цінностей відбувається саме в бік інформації. Це призводить до утворення єдиного інформаційного простору, доступ до якого спрощується з розвитком інформаційних технологій (IT), систем телекомунікацій, матеріально-технічної бази.

Інформація є одним з найважливіших стратегічних, управлінських ресурсів, її виробництво та споживання складають необхідну основу ефективного функціонування і розвитку різних сфер суспільного життя, і, перш за все, економіки. Для отримання максимально високого врожаю інформація як сукупність багатьох факторів, таких як особливості оброблюваної культури, погодні умови, стан Грунту, є центральною ланкою. Дані щодо росту та розвитку рослин відіграють роль під час планування, підгодівлі, поливу та інших заходів.

Для отримання якісної інформації перш за все необхідно провести збір даних, що є потенційним джерелом інформації. Термін "дані" походить від латинського "data" - факт. Дані - це результат фіксації, відображення інформації на матеріальному носії [72].

Дані (калька від англ. data) - відомості, отримані шляхом виміру, спостереження, логічних або арифметичних операцій і представлені у формі, придатній для постійного зберігання, передачі й автоматизованої обробки.

Дані слугують лише вихідним матеріалом, аналізуючи який, можна отримати доброякісну продукцію. Проте слід розрізняти дані як сукупність будь-яких відомостей, та інформацію як частину тих чи інших відомостей, корисних за певних умов.

Поняття "інформація" має багато тлумачень і визначень. Так, у Законі України "Про інформацію" закріплено право громадян на інформацію, закладено правові основи інформаційної діяльності. Інформацію визначено як "документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі, навколишньому природному середовищі". У різних теоріях та концепціях інформація визначається з різних сторін, бо саме через багатогранність це поняття краще за все тлумачити лише в контексті явищ або процесів, що розглядаються. Зупинимось на такому визначенні інформації, яке певною мірою відповідає сутності дисципліни, що вивчається:

Інформація (від латин.) - це сукупність різноманітних знань, сигналів, відомостей, що є об'єктом збереження, передачі та перетворення.

Залежно від часу запиту і критеріїв охоплення всі види інформації можна класифікувати таким чином:

  • - ретроспективні, поточні і перспективні (йдеться про потребу в раніше опрацьованих даних щодо аналізу досягнутого, актуалізації проблем, над якими працює споживач, і використання розробок у майбутньому);
  • - нормативні, фактичні, додаткові, що є необхідними в плануванні, техніко-економічному обгрунтуванні тощо;
  • - тематичні, галузеві, бібліографічні, картографічні, аналітичні, довідкові, концептуальні тощо.

Кожен вид має якісно-кількісні характеристики (актуальність, новизна, надійність, обсяг), вартісні виміри, життєвий цикл. Атрибути та аспекти, характерні для інформації, визначають В. Гужва, В. Д'яконов [29], П. Рагулін [53], В. Ситник [56], В. Фігурнов [74], розмежовуючи означене поняття. Властивості, характерні в управлінській сфері сільського господарства, мають такий вигляд:

  • 1) інформація достовірна, якщо вона не спотворює істинного стану справ;
  • 2) інформація повна, якщо її достатньо для розуміння і прийняття рішень;
  • 3) інформація чітка й зрозуміла, якщо вона виражена мовою, якою спілкуються ті, для кого вона призначена;
  • 4) цінність, якість інформації - це міра розширення, розвитку тезауруса під час прийняття та інтерпретації повідомлення, міра зниження стану невизначеності економічного суб'єкта, міра просування до мети;
  • 5) адекватність інформації - певний рівень відповідності, що створюється за допомогою отриманої інформації, образу реального об'єкта, процесу, явища тощо [56, 67].

Для сучасного АПК інформація має виняткове значення, адже будь-яка діяльність цього об'єкта базується на знаннях конкретної ситуації та життєвого циклу інформації, що складається на ринку товарів, послуг, робочої сили, засобів виробництва, грошей тощо. Фахівці-агрономи, які пов'язані з конкретним управлінням, не можуть обходитись без вірогідної інформації (релевантної інформації, від англ. relevant - те, що стосується даної справи) при виробленні й прийнятті тих чи інших рішень [67, с. 9].

Недостовірні дані мають негативний вплив на прийняття рішень, наприклад, щодо планування вирощування культури. Це в свою чергу може призвести до значного зменшення валового продукту.

Визначимо антипод інформації.

Дезінформацією (фр. des - префікс, що означає знищення чи вилучення чого-небудь), називається один із способів маніпулювання інформацією, як, наприклад, введення кого-небудь в оману шляхом надання неповної інформації, перекручування контексту, частини інформації тощо.

За визначенням В. Ситника, "дані стають інформацією тільки після аналізу, а сам процес перетворення даних називається інформаційним процесом" [56, с. 7].

Інформаційні процеси (англ. Information processes) - це будь-які дії, що виконуються з даними, через які дані перетворюються з одного виду в інший.

Серед різноманітних інформаційних процесів виділяють три основні типи: збереження, опрацювання, передача інформації. Вони завжди присутні в інших, більш складних інформаційних процесах. Перелічимо їх:

  • - збір неопрацьованих даних;
  • - переміщення інформації від одного джерела до іншого, комунікації;
  • - обробка, перетворення інформації з однієї форми в іншу;
  • - збереження обробленої інформації;
  • - пошук, процес доступу до даних, що зберігаються;
  • - формування даних чи інформації у вигляді, зручному для користувача.

На основі вищевикладеного наведемо логічну схему перетворення сукупності даних в інформацію (див. рисі), де показано місце інформаційних технологій, що відображають процес автоматизації.

Логічна схема перетворення даних в інформацію

Рис. 1. Логічна схема перетворення даних в інформацію

Агроном проводиться аналіз заданих умов.

За місцем виникнення інформація поділяється на внутрішню та зовнішню.

Зовнішня - великий масив відомостей, що характеризують державні, економічні, соціальні, суспільні й екологічні фактори, що впливають на процес оцінки, й зокрема визначають стан сільськогосподарського виробництва. Дана інформація є універсальною, оскільки сукупність накопичених даних може використовуватись агрономом при плануванні та вирощуванні сільськогосподарських культур. Однак її систематизація, аналіз і формування висновків, що використовуються при проведенні конкретних розрахунків, визначається не тільки видом об'єкта, який оцінюється, але й іншими умовами завдання, щодо оцінки ефективності виробництва.

Внутрішньою називається інформація, яка виникає всередині об'єкта (сільськогосподарське підприємство, господарство, ферма тощо). Інформація про продукцію характеризує її якісні та кількісні показники щодо процесів виробництва: дані про хід агротехнологічного виробництва, варіювання врожайності на ділянці, енергоносії тощо.

Залежно від функцій, що здійснює агроном, зовнішня інформація поділяється за сферами на такі підвиди: законодавча, наукова, зовнішня, метеорологічна, економічна інформація.

Законодавча інформація - постанови, розпорядження, накази, інші керівні й нормативні документи, що стосуються питань сільськогосподарського виробництва й виробничо-господарської діяльності, організації праці та основ земельного законодавства.

Наукова інформація - це інформація, що надає можливість постійного розширення наукових знань, що відображає передовий сільськогосподарський досвід, світові агротехнології.

Зовнішня статистична інформація - звітні дані (щодо розмірів посівних та зібраних площ, валових зборів та урожайності основних аграрних культур, плодово-ягідних та виноградних насаджень тощо).

Метеорологічна інформація, що включає в себе відомості про метеорологічні умови у конкретному районі (на конкретній території) на певний момент або період часу: температура, вологість, тиск, електричний стан атмосфери, сонячна активність, хмарність, опади, вітер тощо. Включає три основні види інформації - фактичну, прогностичну й довідкову [1].

Економічна інформація в контексті інформації про суспільні процеси сільськогосподарського виробництва, розподілу, обміну та використання матеріальних благ, дані сфери економіки, що через систему натуральних, трудових і вартісних показників відображають планову, а також фактичну виробничо-господарську діяльність та причинний взаємозв'язок між керівним і керованим об'єктами.

До внутрішніх видів інформації віднесемо: аналітичну, планову, нормативно-довідкову, звітну, інформацію про трудові ресурси.

Аналітична інформація - аналіз вихідних матеріалів: дані оперативного обліку для прогнозування та одержання високих урожаїв; дані виробничих дослідів та наукових досліджень щодо одержання нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур. Наприклад, групуванням господарств з приблизно однаковими природними умовами, за рівнем урожайності сільськогосподарських культур, собівартістю продукції та іншими показниками можна виявити невикористані резерви виробництва продукції, точніше обгрунтувати ці показники на плановий період.

Планова інформація пов'язана з описом, плануванням, організацією виробництва сільськогосподарських культур, агротехнологічних процесів, систем сівозмін, внесення добрив і застосування засобів захисту рослин.

Нормативно-довідкова інформація - відомості щодо діючих та проектованих нормативних показників, класифікаторів, загальних відомостей про ділянку, с.-г. техніку, види робіт, дані рослинництва: про культури, типи Грунту, добрив тощо.

Інформація про трудові ресурси - забезпечення кадрами, навчання персоналу та підвищення рівня кваліфікації.

Звітна інформація - це відомості про фактичний стан різних сторін виробничо-господарської діяльності господарства.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші