Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Етика та Естетика arrow Прикладна етика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Моральнісна культура особистості

Ключовою ланкою професійної етики є моральнісна культура, якій відводиться особливе місце в структурі внутрішнього світу людини. Це пов'язано з її активним, діяльним характером. Така спрямованість чітко вирізняється як притаманна саме даному типу духовної культури.

Моральнісну культуру особистості можна визначити як сукупність суспільно визнаних моральних норм, принципів і ідеалів, а також способів їх втілення в моральнісних аспектах діяльності людей. До змісту моральнісної культури входить ряд взаємопов'язаних компонентів, які умовно можна об'єднати в такі три групи.

По-перше, це об'єктивні моральні цінності - настанови, норми, орієнтації, які дозволяють оцінити об'єктивну відповідність чи невідповідність вчинків людей інтересам розвитку суспільства.

По-друге, це суб'єктивні моральні цінності, тобто моральні ідеали, принципи, норми і правила суспільства, етичні теорії, а також буденна моральна свідомість.

По-третє, це багатоманітна сфера моральних аспектів діяльності людей.

Всі ці групи принципово важливі для характеристики рівня моральної культури суспільства і особи.

Відповідальність особи

Моральні цінності стають реальним фундаментом у формуванні моральної відповідальності на базі професійної свідомості. Сутність останньої полягає не тільки в осмисленні таких загальних понять як відповідальність, обов'язок, повинність, моральний вибір і т. д., але й у виборі і встановленні субординації моральних цінностей, перетворенні теоретичних етичних напрацювань в адаптовану для потреб конкретної сфери професійної діяльності специфічної, практично нової інформації і нових варіантів її використання.

Фундаментом формування відповідальності виступають цінності, які визначаються такою функціональною природою:

  • а) орієнтир для життя людини, для формування її морального кредо;
  • б) втілення в поведінці людини цінностей, які задіяні як в етичному, так і в правовому нормотворенні, забезпечуючи таким чином діалектичний взаємозв'язок морального і правового регулювання духовного життя;
  • в) володіння цінностями з більшим творчим потенціалом у підтриманні соціальної стабільності, громадянської злагоди і порядку, виконання ними функцій своєрідних механізмів соціального контролю з опорою на моральні фактори, свідомість, самосвідомість і самоконтроль особистості.

Конкретність професійної етики

Моральні порухи у сфері професійної діяльності результативні тільки тоді, коли вони підкріплені професійними знаннями, вміннями і навиками. Для ефективної і високопродуктивної праці необхідний цілий ряд професійно-моральних якостей. їх обґрунтуванням займаються відповідні розділи професійної етики, що отримали статус самостійних наукових дисциплін (етика вчителя, лікаря, соціолога, дипломата та ін.). Зараз підкреслимо, що поняття професіоналізму не повинно розумітись вузько утилітарно, оскільки воно включає широкий соціально-моральнісний зміст. Будь-яка професія пов'язана зі своїми, притаманними тільки їй умовами праці, які накладають свій відбиток на моральні якості, психологію людей.

Конкретність професійної моралі можна розглядати у часовому і прикладному планах. Історично і соціально вона пов'язана з конкретною епохою, є явищем свого часу, відображенням відповідних суспільних відносин. Мораль не зводиться до правил етикету, які є лише зовнішніми ознаками професії. Мораль - це не суб'єктивна конструкція свідомості чи набір умовностей, вираз суспільної необхідності, яка породжена специфікою професійної функції працівників будь-якої сфери, реальними суперечностями трудового процесу.

Професійна мораль як елемент суспільної свідомості виявляється на різних рівнях: чи у вигляді комплексу вимог (розрізнених чи слабко впорядкованих), чи нормативної системи. Між ними немає чіткої межі, за своєї якісної своєрідності ці форми професійної моралі не виключають повністю одна одну, хоча в різні моменти кожна з них займає переважне становище. Окреслені рівні морально-етичної регуляції професійної діяльності співіснують, взаємодіють, зберігають специфічні і набувають нових особливостей.

Конкретність не означає відриву професійної моралі від загальної. Пануючі в суспільстві моральні вимоги зберігають свій визначальний характер. Через професійну етику вони конкретизуються стосовно конкретних її сфер, напрямів, соціальних груп, співвідносячись із фактичним становищем своїх носіїв у суспільстві, їх функціями та інтересами. Повний аналіз моральних проблем професійної діяльності можливий тільки з урахуванням їх взаємозв'язків з пануючою в суспільстві мораллю. Розглядати їх ізольовано - означає допускати метафізичний розрив, протиставляти окреме загальному.

Головні критерії пануючої в суспільстві моралі, критерії оцінки моральної поведінки є основою будь-якої професійної етики. Це особливо чітко виявляється в гострих конфліктних ситуаціях, коли для їх вирішення потрібне звернення до загальної моралі, оскільки професійні вимоги виявляються взаємовиключними.

Загальна і професійна мораль - не ізольовані пласти єдиного цілого, а два взаємопроникаючі і життєдайні потоки ідей, принципів і норм. Загальна мораль трансформується в професійній діяльності через притаманні їй моральні повчання, веління і не протистоїть їй як щось відокремлене. Завдяки такому взаємозв'язку вплив загальних моральних настанов на поведінку людей посилюється, стає мобільнішим, спеціалізується, здобуває додаткового стимулу.

Таким чином, особливість професійної моралі полягає не в протистоянні її загальним моральним вимогам, а в можливості реалізації загальних моральних вимог з урахуванням специфіки певної трудової діяльності. Проте професійну мораль не варто сприймати лише як просту деталізацію загальних моральних принципів; це призведе тільки до заперечення її специфіки. Професійна мораль має свій предмет, свої особливості. Основними для кожної професії і груп близьких спеціальностей можна вважати такі показники:

  • o суспільне значення моралі для виконання професійного обов'язку;
  • o питома вага певних аспектів і моральних вимог, які мають особливе значення для даної професії;
  • o конкретне виконання моральних вимог і існування особливих правил, звичаїв, звичок.

Останні закріплюються у свідомості носіїв певної професії, відтворюються і передаються з покоління в покоління. Це виявляється як по відношенню до колег, до себе, об'єктів своєї трудової діяльності, так і до інших соціально-професійних груп і суспільства в цілому.

Специфічні особливості, звичайно ж, не звільняють членів професійного колективу, працівників тієї чи іншої спеціальності від дотримання встановлених у суспільстві принципів моральності. Загальне в професійній моралі персоніфікується, змінюється в кожному конкретному виді трудової діяльності, своєрідно відбивається у професійному середовищі.

Нормативність - визначальна риса професійної етики. Розвиток професійних норм ішов від конкретного до абстрактного. Спочатку їх значення було конкретним, воно ідентифікувалося з певною реальною дією, предметом. Потім поступово, в результаті довгої еволюції смислове наповнення таких норм набувало загального власне морального змісту.

Особливістю професійної етики є те, що в ній нормативність здобуває максимально конкретного смислу. Класичні етичні проблеми сенсу життя, призначення людини, сутності добра і зла, змісту морального обов'язку, обґрунтовані нею певні моральні принципи і норми отримують у професійній етиці конкретизацію стосовно до того чи іншого виду трудової діяльності.

Норми і правила професійної етики виступають як теоретичний розвиток і доповнення моральної свідомості суспільства. Крім того, в ній робляться спроби філософськи і науково вирішити ті ж проблеми, які стихійно з'являються у буденній свідомості в певних історичних умовах.

Для правильного осмислення цих проблем важливо співвідносити їх з конкретними запитами особистості, враховувати, в якому відношенні вони перебувають до історичних потреб і тенденцій розвитку людства. Таким чином, тут тісно поєднуються питання науковості, конкретності і нормативності професійної етики.

Сила нормативності моралі різна залежно від соціальної спрямованості професій, їх віку, міри інтелектуалізації і інших особливостей. Є професії, котрі несуть в собі колективістський моральний відбиток. І є професії, що мають індивідуальний, обслуговуючий характер. Одна справа професії зі сталими традиціями, психологією та ін. Інші професії порівняно молоді, у яких немає тривалої історії, міцних моральних норм. В одних професійна діяльність поєднує риси кількох видів праці і відповідна мораль несе комплексний характер, в інших - не настільки видимо засвідчуються моральна свідомість та її вияви в поведінці представників цих професій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші