Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Інвестування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Макроекономічні показники розвитку інвестиційного ринку

Кошти інвесторів гарантують безпеку і розвиток будь-якої держави, тобто здійснення інвестиційної діяльності в державі є фактором її інвестиційної та економічної безпеки.

Вивчення зарубіжного досвіду з питань інвестиційної безпеки країни дає змогу визначити показники, які характеризують активність інвестиційної діяльності. Аналіз цих показників дозволив поділити їх на три групи — загальні, макроекономічні показники та показники оцінки інвестиційного ринку, які сукупно становлять систему оцінки інвестиційної привабливості України.

До групи загальних належать показники, які стосуються конкурентоспроможності держави та її рейтингу на міжнародному інвестиційному ринку. Традиційно здійснення оцінки інвестиційної привабливості пов'язане з розрахунком інтегрального показника та відповідного ранжування країн шляхом встановлення їх інвестиційного рейтингу на підставі аналізу факторів політичного, економічного, соціально-культурного, інституціонального середовища, ресурсів та інфраструктури.

Найвідоміші з рейтингів: індекс журналу "Institutional Investor", рейтинг агентства "Euromoney" та "Business Environment Risk Index" (BERI). Індекс журналу "Institutional Investor" оцінює насамперед кредитоспроможність країни і складається експертами 100 провідних міжнародних банків. Рейтинг "Euromoney" базується на вивченні таких груп індикаторів: 1) ринкових — 40 %; 2) кредитних — 20; 3) політико-економічних — 40 %.

За рейтингом BERI оцінюються політична стабільність, ставлення до іноземних інвестицій, девальвація, платіжний баланс, темпи економічного зростання, витрати на заробітну плату, продуктивність праці, інфраструктура, умови коротко-та довгострокового кредитування та ін.

Іноземні інвестори орієнтуються на оцінки численних консалтингових фірм, які постійно відстежують інвестиційний клімат у багатьох країнах світу, у тому числі в Україні. Однак оцінки закордонних експертів без участі українських недостатньо правдиві, а можливо, й упереджені. На жаль, національна система моніторингу інвестиційного клімату ще тільки робить перші кроки. Механізм становлення інвестиційного рейтингу України розробляється декількома компаніями та науковими центрами. Так, кількісну оцінку соціально-політичного ризику інвестицій в економіку України зроблено фірмою "Калина" (інтегральна оцінка дорівнює 6,24—6,31 бала за десятибальною багатофакторною (7 факторів) шкалою, де 10 — найгірший інвестиційний клімат). Досить серйозну роботу з моніторингу інвестиційного клімату в Україні проводить фірма "SOCIS Gallup International". її оцінка базується на експертних дослідженнях, які здійснюються Центром досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України разом із Соціологічною службою в Україні "SOCIS Gallup" .

Міжнародні фінансові організації (Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк реконструкції та розвитку (СБРР), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)) мають власні методики визначення конкурентоспроможності суспільства та інвестиційної привабливості держави. Фінансові інститути використовують отримані результати під час надання кредитів та інвестицій.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) оголосила про включення України до системи індексів "IFC". Подія має значення для долі українського фондового ринку і вітчизняної економіки в цілому. В Україні склався не досить сприятливий інвестиційний клімат. Недосконалість інвестиційного законодавства, непослідовність державних органів у проведенні економічних реформ, корумпованість і криміналізація влади на всіх рівнях, нестабільність політичної ситуації — внаслідок дій цих факторів Україна набула репутації зони ризикованого інвестування. Поки країна не буде включена в усі індекси "IFC" (систему двох наступних індексів МФК), доти вона буде недоотримувати інвестиції у свій фондовий ринок.

До групи макроекономічних показників при оцінці інвестиційної привабливості можливе включення понад 40 показників. Відповідно до Системи національних рахунків включені такі основні макроекономічні показники: дефіцит державного бюджету, обслуговування та погашення державного боргу, обсяг валового внутрішнього продукту (ВВП), обсяг експорту та імпорту товарів і послуг.

До групи показників оцінки інвестиційного ринку належать такі показники, як норма (рівень) інвестицій (обсяг інвестицій у відсотках до ВВП); загальний обсяг інвестицій у вартісному вираженні; рівень приватних інвестицій; рівень заощаджень населення; динаміка чистих інвестицій; співвідношення валових інвестицій та амортизаційних відрахувань; темпи зростання доходів і заощаджень населення; динаміка частки інвестицій в основний капітал; перевищення темпів зростання доходів над інвестиціями в економіку. Ці показники ґрунтуються на певному досвіді та мають рекомендовані обсяги, які відповідають національним особливостям кожної держави.

Для підйому економіки необхідно підвищити частку інвестицій у ВВП як мінімум до 25—ЗО %. Лише за таких умов можна створити можливості для функціонування розширеного відтворення. У країнах, що швидко розвиваються, частка інвестицій у ВВП сягає 40 %, як, наприклад, у Китаї, який з 1979 р. щорічно забезпечує в середньому 10 % приросту ВВП.

Серед світових лідерів за обсягами внутрішніх валових інвестицій — країни Південно-Східної Азії, стрімке економічне зростання яких стало результатом встановлення в цих країнах сприятливого інвестиційного клімату. "За рахунок цього фактора вдалося швидко пройти трансформаційний етап переходу від командно-адміністративної системи господарювання до ринкової також країнам — сателітам колишнього СРСР (Польщі, Чехії, Угорщині)"*1.

*1: {Безчесний Л., Онишко С. Тенденції на світовому ринку капіталів та його вплив на інвестиційну діяльність в Україні // Економіка України. — 2001. — № 3. — С. 11.}

Існуюча в державі та серед підприємців тенденція щодо залучення великих обсягів іноземних інвестицій не є однозначно позитивною. Іноземні інвестиції, навіть за умови їх ефективного використання, не повинні становити великої частки в загальному обсязі інвестицій. Світовий досвід свідчить, що обсяг прямих іноземних інвестицій не повинен перевищувати 6 % від ВВП.

У світі існує правило: обсяг іноземних інвестицій ніколи не має перевищувати обсягів вітчизняних. Найзначніші інвестиційні проекти впроваджуються на двосторонній основі при органічному поєднанні вітчизняного й іноземного капіталів. З досвіду постсоціалістичних європейських країн відомо, що іноземні інвестиції найактивніше надходять не туди, де бракує капіталу, а в місця, де вже інтенсивно здійснюються капіталовкладення, тобто відбувається їх "притягування" до внутрішніх. Зовнішні кошти спрямовуються туди, де вже практично доведено реалізацію економічних реформ, насамперед за рахунок власних джерел.

До цього слід додати, що іноземні інвестиції в економіку тієї чи іншої країни залежать від уже сформованих економічних і соціальних умов. Розглядаючи проблеми іноземних інвестицій, необхідно мати на увазі, що західні інвестори жорстко орієнтуються на життєвий цикл бізнесу. Вони передбачають і оцінюють певну послідовність діяльності в організації бізнесу. На першому етапі відбувається освоєння ринку, яке базується на організації торгівлі певним товаром або товарами, а потім поповнюється організацією складського господарства та післяпродажного обслуговування. І тільки після того, як ці проблеми знайшли позитивне вирішення, створюється спочатку складальне виробництво, а при позитивних результатах реалізації товарів — повномасштабне виробництво товарів на базі підприємств-виробників. Така стратегія забезпечувала і забезпечує успіх великих компаній.

Внутрішній та іноземний інвестори згідно з чинним законодавством України є рівноправними і не мають проблеми протистояння. Накопичений попит ринку на інвестиційний ресурс в Україні безмежний. Треба лише пам'ятати, що іноземні інвестиції неможливі без інвестицій внутрішніх. Жоден інвестор не прийде до країни, де капітал власних громадян працює у "тіньовому" обігу чи зберігається поза національною банківською системою.

На сьогодні роль внутрішнього інвестора має бути домінуючою. Заощадження громадян — це головний внутрішній інвестиційний ресурс. На думку фахівців, "індикатором інвестиційної активності є національні заощадження та капіталовкладення, а не іноземні інвестиції". Відомо, що в наших найближчих сусідів — поляків — інвестиції населення в банківську систему перевищують 15 млрд. дол. і е найважливішим інвестиційним ресурсом.

Переорієнтація потреб у коштах на перебудову економічної системи, по-перше, з кредитних на інвестиційні, по-друге, з іноземних на вітчизняні, дасть поштовх економічному відтворенню України.

Однією з найголовніших причин зменшення інвестиційної активності підприємств є загальне скорочення власних фінансових ресурсів, що стало результатом інфляційних процесів, падіння рівня виробництва, і, як наслідок, зростання частки збиткових підприємств.

У табл. 2.1 зведено показники, які використовуються при оцінці інвестиційної привабливості України.

Таблиця 2.1. Показники інвестиційної привабливості України

Показник

Рекомендоване значення

Індекс журналу "Institutional Investor"

Рейтинг агентства "Euromoney"

Рейтинг привабливості "Central European Economic Review"

Індекс економічної свободи ("Wall Street Journal")

Дефіцит державного бюджету

2,6 %

Обслуговування та погашення державного боргу, у % до ВВП

Не більше 60

Обсяг ВВП

Повинен зростати

Обсяг експорту та імпорту товарів і послуг

Позитивне сальдо

Норма (рівень) інвестицій (обсяг інвестицій у % до ВВП)

15—20

Рівень приватних інвестицій

Не менше 60 %

Рівень заощаджень населення

Повинен зростати

Динаміка частки інвестицій в основний капітал

Повинна зростати

Частка прямих іноземних інвестицій, у % до ВВП

Не більше 6

У ситуації нестабільності процес інвестування не піддається достатньому прогнозуванню, нерівномірність інвестиційних вкладень робить планування та прогнозування нереальними. Нині негативний вплив на інвестиційну активність має економічна ситуація взагалі, тобто фінансовий стан підприємств, погіршення їх ліквідності, надмірний податковий тиск, який скорочує обсяг оборотних коштів, недостатність податкових пільг для підприємств малого та середнього бізнесу і для нових підприємств. Однак значні зміни в інвестиційній сфері ще не відбулися. Окремі заходи не можуть докорінно поліпшити інвестиційного клімату і стимулювати одночасно всі сфери та галузі економіки.

. Кінцевий результат оцінки привабливості країни повинен дати відповідь на питання для зовнішнього інвестора: вкладати кошти у підприємства цієї країни чи не вкладати? Якщо на підставі отриманих даних може даватися позитивна відповідь, наступним кроком повинно стати визначення привабливості на мезоекономічному рівні, якщо ні — потенційний інвестор оцінює можливості іншої країни.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси