Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Адвокатура
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Обов'язкова участь захисника (ст. 52 КПК).

Участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:

  • - щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
  • - щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
  • - щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;
  • - щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;
  • - щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;

щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.

Запросити захисника до участі в окремій процесуальній дії має право і сам підозрюваний, обвинувачений. Якщо потреби у проведенні невідкладних процесуальних дій за участю захисника немає і коли неможливе прибуття захисника, обраного підозрюваним, обвинуваченим, протягом двадцяти чотирьох годин, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому залучити іншого захисника.

Під час проведення окремої процесуальної дії захисник має ті ж самі права й обов'язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження.

Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрічатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення процесуальної дії або обговорення її результатів.

Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов'язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.

Відмова від захисника або його заміна (ст. 54 КПК).

Підозрюваний, обвинувачений мас право відмовитися від захисника або замінити його.

Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.

Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.

З тексту прокоментованих норм нового КПК випливає, що існує усвідомленість необхідності посилення ролі адвоката як професіонала, який діє в інтересах дотримання законності у кримінальному провадженні. Звідси і прогресивні процесуальні новели стосовно статусу та діяльності адвоката у сфері кримінального провадження.

Нерідко в народі можна почути таке судження: злочинець скоїв страшне лихо, а ми йому за це - адвоката, та ще й за державні кошти. Захищайся, будь ласка, викручуйся... Сьогодні, коли парламент, не дуже поцікавившись думкою пересічних громадян, похапцем прийняв Закон "Про безоплатну правову допомогу", таке судження в народі лише посилено. Позицію пересічного громадянина можна і зрозуміти, і пояснити. Зростання кількості тяжких злочинів, зухвалість злочинців, безпорадність та нерідко і безпорядність правоохоронних органів і не завжди зрозуміла та виправдана поблажливість судців, природно, сприяють виникненню саме такої, загалом адекватної позиції. А тут ще й адвокат, який перетворює жорстокого рецидивіста мало не в жертву! Як тут не гніватися?

Для адекватного сприйняття пересічними людьми ролі захисника у кримінальному процесі історії знадобилися століття. Усвідомлення народами цього питання відбувалося поступово. Усіма демократичними засобами, в тому числі і з використанням судових трибун, де роз'яснювалась необхідність захисту підозрюваного, обвинувачуваного та підсудного не тільки і не стільки, в інтересах останніх, скільки в інтересах усього суспільства. Воно має бути впевненим у тому, що обвинувальний вирок суду, якщо він мав місце, винесено справді винному з урахуванням кваліфікованого захисту і правової допомоги адвоката.

Сильна і незалежна адвокатура потрібна судочинству не менше, ніж сильна опозиція владі. Відсутність сильної демократичної опозиції - це прямий шлях до тоталітаризму, диктатури. Відсутність сильної і незалежної адвокатури - це невідворотний шлях до беззаконня, свавілля каральних відомств і терору щодо власного населення. Народові, що пережив радянську дійсність, жорстокі репресії і загибель мільйонів безневинних, - це добре відомо. Саме за тих часів адвокат був повністю відсторонений від участі на попередньому слідстві і скутий ідеологічним ланцюгом при виступі в ролі адвоката-захисника в суді.

То були обставини, коли кожне необережне висловлювання чи неправильне його тлумачення могло стати для адвоката останнім. Саме народ України, який відчув на собі всю жорстокість судочинства сталінського періоду, має зрозуміти, що конституційне право і реальна можливість скористатися послугами вільного від будь-якого державного тиску, незалежного адвоката - це величезна перемога гуманізму та демократії.

Адвокатові, що взяв на себе обов'язки захисника у кримінальній справі, за будь-яких обставин доведеться зіткнутися з питаннями, що так чи інакше стосуються конституційних прав його підзахисного.

Повсякденна практика свідчить, що саме згадані права людини та громадянина виявляються об'єктом посягань з боку працівників правоохоронних органів. Саме ці порушення є головним інструментом витягування "потрібних" свідчень та доказів.

Вивчення під час ознайомлення з матеріалами справи обставин затримання, утримання під вартою, дотримання закону при здійсненні цього заходу дасть адвокатові змогу відчути навіть такі нюанси, про які замовчує і сам підзахисний.

З іншого боку, Конституція України вказує на шляхи захисту порушених прав. Стаття 55 КУ проголошує, що права і свободи людини захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суці рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Кожен має право, - проголошується у ст. 56 Конституції України, - на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди" завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується усіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Визначаючи завдання кримінального судочинства, ст. 2 чинного КПК України - "Завдання кримінального провадження" встановлює: "Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура".

Теза диспозиції щодо винуватості особи передбачає варіанти:

  • а) кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності;
  • б) в міру своєї вини;
  • в) жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений
  • г) жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу;
  • д) до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура

Аналогічна норма попереднього КПК передбачала такі поняття, як: а) винний, але не за тією юридичною кваліфікацією, тобто у скоєні менш тяжкого злочину; б) існують обставини, що виключають відповідальність за скоєння цього злочину; в) існують обставини, що пом'якшують відповідальність; г) існують обставини, що виключають відповідальність цієї особи за станом здоров'я.

Новий КПК регулює ці категорії в окремих нормах.

Отже, кілька слів, виділених у диспозиції згаданої норми КПК, становлять сутність і полі варіантність напрямів роботи адвоката у кримінальному процесі. Багаторічні спостереження дають нам право стверджувати, що лише наявність адвоката дає підстави відвернути загрозу покарання невинуватої особи майже в 40 справах із 100, та ще й зі значними труднощами.

Тут уже не йдеться про роль захисника у повсякденному переборюванні постійної схильності слідчих органів та судів до обмеження прав підозрюваних, обвинувачуваних та підсудних.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші