Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Про нас
Правила користування
Політика конфіденційності
Угода користувача
Політика Cookies
Контакти
 
Головна arrow Маркетинг arrow Поведінка споживача
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Консьюмеризм

Сутність консьюмеризму і основні права споживачів

Споживач, який вважає, що з ним обійшлися недобросовісно, може відновити справедливість кількома способами: звернутися з листом до керівництва підприємства-виробника чи продавця, в засоби масової інформації, до місцевих органів виконавчої влади, подати позов до суду. Такі права споживачів законодавчо закріплені в багатьох країнах світу, що стало результатом конс'юмеристського руху.

Конс'юмеризм (англ. consumer — споживач) — організований громадський рух громадян та діяльність державних органів управління, що спрямовані на захист прав споживачів.

Суб'єктами конс'юмеристської діяльності є:

  • 1) громадські об'єднання споживачів;
  • 2) органи державної влади;
  • 3) підприємства.

Останнім часом до поняття конс'юмеризм починає входити боротьба з над споживанням. В суспільстві масового споживання перестає бути провідною основна функція споживання — підтримка життєдіяльності Споживання стає шкідливою залежністю, ознакою належності до престижних соціальних груп. Ідея про можливість досягнення соціальної переваги через споживання переконує споживача у тому, що потреба задовольняється процесом купівлі, а не товаром, який купується. Звідси закуповується значно більше товарів, ніж потрібно, для отримання задоволення від власне акту купівлі Проте такий феномен постіндустріальної економіки, для якого властиве значне підвищення якості життя, вступає у протиріччя з обмеженими ресурсами планети і стає глобальною проблемою людства.

Перший, закріплений документально, спонтанний протест споживачів, стався у 1775 р. в США (штат Массачусетс), в результаті продавці зіпсованої їжі були засуджені до ганебного стовпа. Проте цілеспрямований, організований рух споживачів за свої права розпочався лише на рубежі XIX і XX століть. У цей час проблема захисту споживачів набула в США загальнонаціонального масштабу і отримала правові засади. Таким чином, конс'юмеристський рух виник у США.

У 1890 році в Нью-Йорку була заснована Національна Ліга покупців (перша в світі конс'юмеристська організація). Ця організація започаткувала форму атестації товарів — лейбли (англ. label — ярлик, етикетка прикріплені до товару), які видавались підприємствам-виробникам якісних товарів. Такі підприємства вносилась у так званий "Білий список".

У 1905 р. Президент США Теодор Рузвельт направив у Конгрес послання: "Я рекомендую прийняти закон, який би стосувався торгівлі між штатами щодо неправильно маркованих та фальсифікованих продовольчих товарів, напоїв, лікарських засобів. Такий закон захищав би інтереси чесних промисловців і комерсантів, а також сприяв би охороні здоров'я споживачів. Торгівля неякісними та фальсифікованими харчовими товарами, шкідливими для здоров'я або такими, що вводять покупця в оману, повинна бути заборонена".

У 1936 р. в США створено Союз споживачів. Він відомий завдяки журналу "Consumer Reports)), в якому проводиться порівняння конкуруючих товарів. Основним завданням організації є інформування споживачів про товари і результати їх лабораторних досліджень.

В кінці 60-х років XX століття виник напрямок, пов'язаний з ім'ям юриста Ральфа Нейдера і названий "новим конс'юмеризмом". Для нього є характерним використання методів політичної боротьби: ініціюється прийняття законів на користь споживачів, публікуються викривальні матеріали у засобах масової інформації, організовуються демонстрації, бойкоти недоброякісних товарів, подаються позови до суду проти монополій, поширюється практика надання юридичної допомоги споживачам.

У 70-х роках Ральф Нейдер заснував кілька груп, найзначніша з них — "Громадський діяч" — налічує 50 тисяч членів.

Однак далі, у 1980-і pp., в результаті інтенсивного державного регулювання сфери захисту прав споживачів відбувається спад активності конс'юмеризму. У цей же час в США завдання захисту прав споживачів переймає на себе екологічний рух, оскільки для населення боротьба із забрудненням навколишнього середовища і зниженням екологічного ризику означає появу корисних продуктів харчування та безпечних споживчих товарів. Діяльність конс'юмеристських організацій змушує виробників не тільки давати більш правдиву інформацію про товари та обслуговування, а і пропонувати екологічні програми розвитку підприємств і товарів.

В даний час споживчі організації в США — потужний чинник у регулюванні якості товарів. Загалом історія американського конс'юмеризму складається з наступних етапів:

  • 1) боротьба з недоброякісною продукцією;
  • 2) антимонопольна боротьба, контроль за продуктами харчування і ліками;
  • 3) боротьба з нечесній торговій практикою, недостовірної рекламою та маркуванням;
  • 4) захист навколишнього середовища, боротьба з недостовірною інформацією про вплив продуктів на здоров'я, регулювання реклами для дітей.

Знаковим для світового конс'юмеристського руху стало 15 березня 1962 року. У цей день Президент США Джон Ф. Кеннеді звернувся з посланням до Конгресу США "Спеціальне повідомлення щодо захисту інтересів споживача". Зокрема у ньому сказано: "Споживачі — це всі ми. Це найбільший економічний прошарок, який впливає на будь-яке приватне або державне економічне рішення. Але це єдиний голос, якого часто не чути". У зверненні Джон Ф. Кеннеді проголосив чотири основних права споживачів:

  • • право на безпеку;
  • • право на інформованість;
  • • право на вибір;
  • • право бути вислуханим.
  • 1) Право споживачів на безпеку. Споживачі мають право на захист від небезпечних для здоров'я і життя товарів. В Україні є перелік товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації через необхідність дотримання стандартів безпеки. Він затверджується Урядом. Проблема безпеки споживачів пов'язана з репутацією виробника. Проявом реалізації права споживачів на безпеку є, наприклад, повернення куплених автомобілів за ініціативою виробника. Так, концерн "Toyota" призупинив відвантаження нового автомобіля та відкликав вже куплені автомобілі з причини виявлення дефектів в системі гальмування. Відома також практика відкликання напоїв. Випадки відкликання напоїв були у компаній "Coca-Cola", "Pepsi", "7 UP". Рекорд в обсязі відкликання був поставлений компанією "Perrier", яка за рік вилучила з продажу 160 млн пляшок води загальною вартістю 248,6 млн. дол, після того як американські вчені виявили у товарі сліди бензолу.
  • 2) Право споживачів на інформованість. Споживачі мають право на захист від недостовірної інформації та реклами. Це право реалізується при розміщенні повної і правдивої інформації про властивості товару у повному обсязі, в місці і формі, зручних для сприйняття споживачем. Наприклад, міжнародна екологічна організація "Грінпіс" провела дослідження продуктів харчування 450 виробників на наявність в них генетично модифікованих інгредієнтів. За результатами досліджень були оприлюднені списки підприємств, які використовують такі інгредієнти та не повідомляють про це споживачів. Крім маркування, права споживачів на інформованість можуть порушуватися у рекламі Наприклад, свідомо помилковою визнана телевізійна реклама кулінарного жиру "Рама", яка прирівнювала його до вершкового маслу "Вологодське" і демонструвала його споживання дітьми. Також до фактів порушення прав споживачів на інформованість відносяться рекламування зниження ціни на товар, при цьому не повідомляється про зменшення в мілкості упакування. Права споживачів на інформованість пов'язані з їх правом на вибір, оскільки достовірна інформація необхідна для обґрунтування вибору з низки товарних альтернатив.
  • 3) Право споживачів на вибір. Споживачі мають право на гарантований вільний доступ до всіх товарів. Задоволеність споживача передбачає можливість оцінювання всіх товарних альтернатив. Консьюмерісти стверджують, що великі підприємства намагаються обмежити вибір споживачів, утруднюючи вихід на ринок інших виробників. Великі підприємства захоплюють інформаційний простір, кращі місця на полицях магазинів, пропонують знижки. Антимонопольне регулювання полягає у спробі захистити конкурентів потенційних монополістів для забезпечення адекватного споживчого вибору і конкурентних цін.
  • 4) Право споживачів бути вислуханим. Споживачі мають право висловлювати незадоволеність купленим товаром і на пред'явлення претензій. Є три можливих варіанти висловлення такої незадоволеності:
    • — відмова від подальших покупок;
    • — повідомлення про незадоволеність товаром знайомим;
    • — офіційне звернення для заміни товару чи відшкодування збитку.

Багато підприємств-виробників розміщують свої телефони на маркуванні товарів. Наприклад, компанія Microsoft перед початком продажі нової версії операційної системи Windows збільшила штат інженерів ліній технічної підтримки на 1000 осіб. Для того щоб точніше знати вимоги споживачів, оперативно виявляти недоліки компанією Microsoft був створений Office Advisory Council (консультативна рада по Office). До неї увійшло близько мільйона користувачів Microsoft Office, які брали безпосередню участь у процесі розробки його нової версії

Нині права споживачів у США захищають такі громадські організації:

  • • Дослідження споживачів (Consumers Research);
  • • Споживачі за світову торгівлю (Consumers for World Trade);
  • • Рада з розвитку споживчої політики (Council for the Advancement of Consumer Policy);
  • • Пильний споживач (Consumer Alert);
  • • Асоціація товарної безпеки (the Product Safety Association);
  • • Група досліджень здоров'я громадян (Citizen Health Research Group);
  • • Центр науки для громадських Інтересів (Center for Science in the Public Interest);
  • • Публічний громадянин (Public Citizen).

В процесі еволюції конс'юмеризм отримав глобальні масштаби. Організації споживачів існують в багатьох країнах світу. У 1960 р. була створена Міжнародна організація союзів споживачів (International Organization of Consumers Unions), що почала забезпечувати міжнародне співробітництво та координацію організацій споживачів різних країн. Крім цього, спілки споживачів багатьох країн об'єднані у Всесвітню організацію союзів споживачів.

Крім того, у 1960 році групою національних споживчих організацій, що визнали, що міжнародна співпраця дозволить кожній з них кращим чином виконувати поставлені перед ними завдання була заснована "Конс'юмерз Інтернешнл".

Міжнародна організація "Конс'юмерз Інтернешнл" (Consumers International — CI) є міжнародною незалежною, неприбутковою організацією, що не користується підтримкою жодної політичної сили або приватної компанії Вона підтримує, поєднує та представляє споживчі організації зі всього світу (220 організацій із 115 країн). Метою організації є захист і сприяння розвитку прав споживачів у всьому світові через сприяння діяльності національних споживчих груп і проведення кампаній на міжнародному рівні Невдовзі організація швидко завоювала репутацію виразника інтересів міжнародного споживчого руху в таких питаннях, як безпека товарів та продуктів харчування, охорона здоров'я та права пацієнтів, екологія та відповідальне споживання, а також регулювання міжнародної торгівлі та суспільних послуг.

Всесвітній день захисту прав споживачів вперше відмічався 15 березня 1983 року на честь виступу Президента США Джон Ф. Кеннеді в Конгресі США. Його відзначають проведенням інформаційних кампаній, прес-конференцій, громадських заходів, семінарів, публікацією нових споживчих видань. Часто заходи, проведені у цей день стають основою для створення робочих груп та об'єднань, що продовжують працювати і після його закінчення. В цей день піднімаються питання безпеки та якості продуктів харчування, лікарських засобів, побутових приладів. Привертається увага громадськості до неетичних практик ведення бізнесу, використання небезпечних технологій та виробничих процесів, підіймаються питання необхідності внесення змін в існуюче законодавство.

Два роки поспіль, в результаті активної роботи споживчих організацій, зокрема "Конс'юмерз Інтернешнл", 9 квітня 1985 року Генеральна Асамблея ООН прийняла "Керівні принципи ООН щодо захисту прав споживачів". Вони закріплюють вісім прав споживачів на міжнародному рівні та складають основу для зміцнення національних систем захисту споживачів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>