Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Історія arrow Історія України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Договір Олега з греками

У рік 6420 (912). Послав Олег мужів своїх налагодити мир і укласти договір межи Греками і Руссю. І послав він, мовлячи:

"Згідно з другою угодою, що відбулася при тих же цесарях, Льві й Олександрові, ми, (мужі) від народу руського - Карл, Інгельд, Фарлоф, Вермуд, Рулав, Гуди, Руальд, Карн, Фрелав, Руар, Актеву, Труан, Лідул, Фост, Стемид,- послані від Олега, великого князя руського, і всіх, що є під рукою його, світлих бояр, до вас, Льва і Олександра, і Костянтина, великих за волею божою самодержців, цесарів грецьких, для збереження і на засвідчення дружби, яка од багатьох літ була межи християнами і руссю, за бажанням наших князів і за (Тхнім) велінням, і від усіх, що є під рукою його, (Олега), сущих русів. Наша світлість, більше від інших за волею божою хотячи зберегти і засвідчити таку дружбу, яка бувала межи християнами і руссю, багато разів насправді прагнули не лише просто на словах, а на письмі і з клятвою твердою, клявшись оружжям своїм, дружбу таку засвідчити і утвердити по вірі і по закону нашому.

Літописруський.-С. 20; Історія України в документах і матеріалах,- Т. 1- С. 37-39.

Повстання древлян і вбивство князя Ігоря

У рік 6453 (945). Сказала дружина Ігореві: "Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми - голі. Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми".

і послухав Ігор, пішов у Деревляни по данину, І добув він (собі ще) до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город (Київ).

Та коли він повертався назад, він роздумав (і) сказав дружині своїй: "Ідите ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще". І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна.

Коли ж почули древляни, що він знов іде, порадилися древляни з князем своїм Малом і сказали: "Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить".

І послали вони до нього (мужів своїх), кажучи: "Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину". І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши насупроти з города іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його; бо їх було мало. І похований був ігор, і єсть могила коло Іскоростеня-города в Деревлянах і до сьогодні.

Літопис руський.- С. ЗО.

Хрещення Русі (988 р.)

І коли (Володимир) прибув, повелів він поскидати кумирів - тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому (узвозу) на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити (його) палицями. І це (діяли йому) не яко древу, що відчуває, а на знеславлення біса. Коли спокушав він сим образом людей-хай одплату прийме від людей! "Велик ти єси, господи, дивні діла твої!". Учора шановний людьми, а сьогодні знеславлений!

І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. J, приволікши його, вкинули його в Дніпро, і приставив Володимир (до нього людей), сказавши: "Якщо де пристане він, то ви одпихайте його від берега, до поки пороги пройде. Тоді облиште його". І вони вчинили звелене. Коли пустили (його) і пройшов він крізь пороги, викинув його вітер на рінь, яку й до сьогодні зовуть Перунова рінь.

Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: "Якщо не з'явиться хто завтра на ріці - багатий, чи убогий, чи старець, чи раб,- то мені той противником буде", і, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили:

"Якби се недобре було, князь і бояри сього б не прийняли". А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними й корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли еони у воду і стояли - ті до шиї, а другі до грудей. Діти ж (не відходили) од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили (у воді), а попи, стоячи, молитви творили.

І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається, а диявол тужив, говорячи: "Горе мені, бо проганяють мене звідси! Тут бо думав я житво мати, бо тут немає вчення апостольського, не знають (тут) люди бога. І радів я з служіння їх, тому що служили вони мені: І ось побіждає мене невіглас оцей, а не апостол і мученик, і вже не буду я царствувати у землях сих".

Люди ж охрестившись, ішли кожен у доми свої. А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам І люди його, і, глянувши на небо, сказав: "Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, господи, узнати тебе, істинного бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. (А) мені поможи, господи, проти врага-диявола, щоб надіючись на тебе і на твою силу, одолів я підступи його".

І це сказавши, повелів він робити церкви і ставити (їх) на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву святого Василія (Великого) на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. І почав він ставити по городах церкви, і попів (настановляти), і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах, і, пославши (мужів своїх), став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне.

Літопис руський.-С. 66; Історія України в документах і матеріалах.-Т. 1.-С.51.

З'їзд князів у Любечі в справі міжкнязівських взаємин (1097 р.)

У рік 6605 (1097) прибули Святополк (Ізяславич), і Володимир (Всеволодович), і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися (в городі) Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: "Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з'єднаймося в одне серце і обережімо Руськую землю. Кожен хай держить отчину свою: Святополк - Київ Ізяславів; Володимир - Всеволодів (уділ); Давид і Олег, і Ярослав - Святославів (уділ); (іншим хай будуть) городи, які їм роздав Всеволод; Давидові - Володимир: двом Ростиславичам: Перемишль - Володареві, а Теребовль- Василькові". І на цім вони цілували хреста: "А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест". І сказали вони всі:

"Хай буде проти нього хрест чесний і вся земля Руськая". І, поцілувавшись, пішли вони до себе.

Літопис руський-С. 146.

Героїчна боротьба киян проти татаро-монгольських завойовників (1240 р.)

В лето 6748. Приде Батый Киеву в силе тяжьце, многомь множьством силы своей, и окружи град и остолпи сила Татарськая, и бысть град во обьдержаньи велице. И бе Батый у города и отроци его обьседяху град, и не бе слышати от гласа скрипания телег его, множества ревения вель-блуд его, и рьжания от гласа стад конь его. И бе исполнена земля руская ратных. Яша же в них Татарина, именемь Товрул, и т исповеда им всю силу их; се бяху братья его силныи воеводы: Урдюй, Байдар, Бирюй, Кайдан, Бечак, н Меньгу, и Кююкь иже вратися уведав смерть канову и бысть каномь, не от роду же его, но бе воевода его перьвый, се Бедяй богатур и Бурунъдяй багатырь, иже взял Болгарьскую землю и Суждаль-скую; инех бес числа воевод, их же не исписахом зде. Постави же Баты порокы городу, подъле врат Лядьскых, ту бо беаху пришли дебри; пороком же беспрестани бьющим день и нощь, выбиша стены, и возиидоша горожани на избыть стены и ту беаше видити лом копейны и щет скепа-ние, стрелы омрачиша свет побеженым; и Дмитрови ранену бывшу, взи-идоша Татаре на стены и седоша того дне и нощи. Гражане же создаша пакы другий град, около святое богородице. Наутрея же придоша на не, и бысть брань межи ими велика; людем же узбегшим на церковь и на комары церковныя, и с товары своими, от тягости повалишася с ними стены церковныя, и прият бысть град сице воими. Дмитрея же изведоша язвена и не убиша его, мужьства ради его.

В то же время ехал бяше Данил во Угры королеви, и еще бо бяшеть не слышал прихода поганых Татар на Кыев. Батыю же вземшю град Кыев и слышавшу ему о Даниле, яко в Угрех єсть, пои де сам Володимерю и приде к городу Колодяжьну, и постави порока 12 и не може разбита стены, и начат перемолъвливати люди; они же, послушавше злого с(ъ)вета его, передашася и сами избити быша. И приде Каменцю, Изяславлю, взят я; видив же Кремянець и град Данилов, яко невозможно прияти ему и отъиде от них; и приде к Володимерю, и взя и копьемь и изби и не щадя, такоже и град Гапичь, иныи грады многы, им же несть числа. Дмитрови, Кыевьскому тысяцкому Данилову; рекщу Батыееи: "не мози стря-пати в земле сей долго, время ти есть на Угры уже пойти; аще ли встря-паеши, земля ти есть силна оберуться на тя и не пустять тебе в землю свою"; про то же рече ему, види бо землю гибнущу Рускую от нечестива-го. Батый де послуша с(ъ)вета Дмитрова, иде во Угры...

Історія України в документах іматеріалах - С. 170.

Список використаної літератури

  • 1. Аркас М. Історія України-Руси. - К.: Наукова думка, 1990.
  • 2. Богданов А. Княгиня Ольга // Вопросы истории.- М., 2005. - №2.
  • 3. Видейко М. Трипільська цивілізація. - 2-е вид. - К.,2004.
  • 4. Грушевський М. Історія України - Руси. В11т. 12 кн. - К.: Наукова думка 1991 - 1998.
  • 5. Власто А. Запровадження християнства у слов'ян: Вступ до середиьовіч-ної історії слов'янства.- К.,2004
  • 6. Довідник з Історії України / За ред. 1. Підкови і Р. Шуста. - К.: Генеза, 200!.
  • 7. Істория Києва: В 3-хт. - К.: Наукова думка, 1963 - 1984.
  • 8. Історія України в особах. - IX - XVIII ст. - К.: Україна, 1993.
  • 9. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь: "Україна крізь віки". - К.: Альтернативи, 1998.
  • 10. Повість минулих літ: Літописні оповіді. - К., 2005.
  • 11. Петровський В.В., Радченко Л .О., Семененко В.І. Історія України: Не-упереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі.- X., 2007.
  • 12. Субтельний О. Україна: історія.- К., 1991 р.
  • 13. Толочко О.П. Київська Русь: "Україна крізь віки". - К.:Альтернативи, 1998.
  • 14. Інтернет джерела.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші