Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Основи фізіології та гігієни харчування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Асиміляція їжі організмом. Особливості засвоєння нутрієнтів

Всмоктування - активний фізіологічний процес проникнення перетравлених харчових речовин з порожнини шлунково-кишкового тракту через мембрани в кров, лімфу і міжклітинний простір, а з них у внутрішнє середовище організму. Завдяки цьому процесу здійснюється надходження харчових речовин з їжі до організму.

У порожнині рота всмоктування незначне, оскільки їжа там не затримується, але деякі речовини (лікарські препарати, ефірні олії та ін.) всмоктуються в ротовій порожнині і дуже швидко потрапляють у кровоносну систему, минаючи кишечник і печінку.

У шлунку всмоктуються деякі амінокислоти, небагато глюкози, вода з розчиненими в ній мінеральними солями і досить істотно всмоктується алкоголь.

У тонкому кишечнику відбувається основне всмоктування продуктів гідролізу білків, жирів і вуглеводів у кровоносну систему. Білки всмоктуються у вигляді амінокислот, вуглеводи - у вигляді моносахаридів, жири - у вигляді гліцерину і жирних кислот.

Речовини, що всмокталися в шлунку, тонкому і товстому кишечнику, спочатку надходять по портальних венах у печінку, а потім у загальне кров'яне русло.

Всмоктування залежить від величини всмоктувальної поверхні. Особливо вона велика в тонкій кишці і створюється за рахунок складок, ворсинок і мікроворсинок. Кожна ворсинка - це мікроорган, що містить м'язові скорочувальні елементи, кровоносні і лімфатичні мікросудини та нервові закінчення.

Велику роль у всмоктуванні відіграють скорочення ворсинок, що натще скорочуються слабко, а за наявності в кишці хімуса - до 6 скорочень за хвилину. Екстрактивні речовини їжі, глюкоза, пептиди, деякі амінокислоти підсилюють скорочення ворсинок. Кислий вміст шлунка сприяє утворенню в тонкій кишці спеціального гормону, що стимулює через кров'яне русло скорочення ворсинок.

У товстому кишечнику всмоктування відбувається меншою мірою, ніж у тонкому. У ньому всмоктуються третина води, розчинені у ній мінеральні солі та частково білки, що не перетравилися у верхніх відділах кишечнику, або утворилися мікрофлорою кишечнику.

Механізми всмоктування

Для всмоктування мікромолекул використовуються такі види транспортних механізмів:

  • o пасивний транспорт, що включає в себе дифузію, фільтрацію й осмос;
  • o полегшена дифузія;
  • o активний транспорт.

Активний транспорт здійснюється за участю переносника і вимагає витрати енергії (рис. 2.8).

Продукти розщеплення вуглеводів, білків та деякі мінеральні речовини всмоктуються безпосередньо у кров.

Водорозчинні вітаміни всмоктуються з тонкого кишечнику в кров, де утворюють комплекси з відповідними білками і в такому стані транспортуються до різних тканин організму.

Жиророзчинні вітаміни транспортуються спочатку у лімфу жовчними кислотами, а з лімфи надходять у кров.

Водорозчинні вітаміни та мінеральні речовини:

  • o Fе, Zn, Сu та інші всмоктуються з тонкого кишечнику в кров, де утворюють комплекси з білками-носіями, наприклад металотіонеїну, і в такому вигляді транспортуються до різних тканин.
  • o Са, Мg всмоктуються у кров у комплексі з жовчними кислотами та у присутності вітаміну Б.

Продукти перетравлення ліпідів:

  • o розчинні у воді (гліцерин, фосфорна кислота, холін та інші) легко всмоктуються у кров;
  • o нерозчинні у воді - жирні кислоти, холестерин транспортуються спочатку у лімфу у вигляді комплексів з жовчними кислотами, потім потрапляють у кров.

На процеси асиміляції їжі організмом впливають такі чинники: ендогенні:

  • o функціональна (секреторна) здатність залоз та м'язів шлунково-кишкового тракту;
  • o стан порожнинного, пристінкового і внутрішньоклітинного травлення;

Процеси всмоктування харчових речовин

Рис. 2.8. Процеси всмоктування харчових речовин

♦ активність та продукція кишкових гормонів і ферментів, вплив на неї ендогенних активаторів та інгібіторів (нервово-рефлекторних та гуморальних);

екзогенні:

♦ кількісна та якісна адекватність їжі; оптимальні співвідношення нутрієнтів, загальна кількість їжі;

♦ режим надходження їжі (кратність приймання, розподіл їжі по прийомах, послідовність вживання та ін.);

♦ оформлення страв, сервірування столу та мікроклімат, приємні умови;

♦ способи кулінарної обробки харчових продуктів;

♦ умови жування їжі, агрегатний стан, реологічні характеристики їжі (в'язкість, міцність, еластичність, щільність, розчинність);

♦ умови зовнішньої діяльності людини (фізичної та розумової);

♦ шкідливі та сприятливі чинники, що ззовні впливають на організм (на виробництві, у побуті );

♦ стан епідемічної безпеки їжі - епідемічна бездоганність.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші