Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Спільна виховна діяльність школи, сім'ї та громадськості

Роль сім'ї у розвитку особистості

Сім'я є незамінним, глибоко специфічним соціальним інститутом розвитку особистості. Протягом усього життя вона є найважливішим компонентом мікросередовища, а для дитини, особливо в перші роки її життя, вплив сім'ї домінує над усіма іншими впливами, значною мірою визначаючи її життєвий шлях у майбутньому. Саме в сім'ї закладаються основи ціннісно-мотиваційної сфери особистості, формується її характер.

Батьки є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують організм дитини, розвивають її мовлення, мислення, волю та почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, виховують любов до знань, допитливість, спостережливість, працьовитість. Особливо велику роль відіграє сім'я в емоційному вихованні.

Необхідно, щоб у сім'ї панувала атмосфера взаємної довіри, дружби, доброзичливості, витриманості. Важливо, щоб була єдність вимог до дитини з боку батька й матері, всіх старших членів сім'ї. Батьки завжди мають бути готовими прийти на допомогу дитині, якщо вона цього потребує, запобігти її помилковим крокам, не дати розвинутись поганим рисам характеру. Сімейний колектив виховує дітей усім змістом свого життя, духом солідарності батьків, правильним розподілом обов'язків, розумним задоволенням інтересів, запитів і потреб кожного члена сім'ї.

Співробітництво школи і сім'ї у вихованні дітей

Досягнення єдності педагогічних вимог сім'ї та школи покладено на педагогічний колектив. Для цього використовують різноманітні форми співробітництва: індивідуальні, групові, колективні.

Індивідуальні форми роботи дозволяють встановити особистий контакт вчителя з усіма батьками, з'ясувати сутність педагогічної позиції сім'ї, тактовно допомогти батькам зрозуміти і виправити помилки, якщо вони є, або використати, зробити надбанням усіх кращий досвід сімейного виховання, або вжити рішучих заходів щодо оздоровлення виховної ситуації в сім'ї.

Найбільш поширеними формами індивідуальної роботи з батьками є бесіди і консультації в школі або при відвідуванні учителем сім'ї учня. Як діяти вчителю, якщо виникла потреба зустрітися з батьками?

  • • Ніколи не вживайте вираз "викликати батьків до школи"! Завжди запрошуйте їх на розмову, і обов'язково — заздалегідь. Не практикуйте ситуацію: "Щоб завтра ж батьки були тут!" — адже розмова зопалу завжди дає зворотний ефект. Доти, поки зустріч вчителя і батьків буде для дитини покаранням, розраховувати на повноцінне співробітництво не варто.
  • • Запрошуючи батьків до школи, запитайте себе: чого я хочу досягти? Якщо просто виговоритися, засудити дії дитини або виховні методи батьків, то краще утриматися від такого кроку. Спробуйте знайти конструктивне рішення, адже це полегшить насамперед вашу роботу.
  • • Під час розмови в присутності дитини пам'ятайте: якою б винуватою вона не була, батьки завжди (принаймні на людях) повинні бути адвокатами своїх дітей.
  • • Не покладайтеся на слухи. Говоріть лише про точно відомі факти.
  • • Пропонуючи можливі способи розв'язання проблеми, не провокуйте дорослих на насильство, цим ви лише налаштуєте дітей проти себе.
  • • Закінчуючи зустріч з батьками, запитайте себе: чи виправдалися мої сподівання від цієї зустрічі? З яким почуттям батьки ідуть додому? Як подивиться на мене учень завтра?

Класний керівник провадить і групову роботу. До групи підбирають батьків зі схожих родин. Це можуть бути неповні сім'ї, сім'ї, де батькам бракує певних педагогічних знань, родини із стійкими сімейними конфліктами, сім'ї, батьки в яких дуже суворі й надмірно вимогливі, або такі, де немає єдиних вимог з боку батька й матері, тощо. З такими родинами учитель розробляє конкретну програму ліквідації прорахунків у вихованні.

Велику роль у розв'язанні спільних завдань навчання і виховання відіграють батьківські комітети школи і класу. Обирають їх на відповідних батьківських зборах, і працюють вони у тісному контакті з класними керівниками.

Класні і загальні батьківські збори є основною формою колективної роботи з батьками. Добре підготовлені і проведені батьківські збори сприяють створенню єдиного колективу педагогів і батьків, мобілізації його на розв'язання конкретних проблем життя і виховання дітей у сім'ї.

Дотримання простих правил може сприяти налагодженню конструктивних взаємин з батьками:

• Ніколи не дорікайте батькам, що вони не відвідують класні збори, це не сприяє їхньому бажанню зустрічатися з вами частіше.

Завжди щиро радійте їхній появі в класі.

  • • Обов'язково називайте батьків по імені й по батькові, не звертайтеся "мати Сидоренка Колі". Інакше може скластися враження, що батьки цікавлять вас тільки в цій ролі.
  • • На зборах намагайтеся говорити про проблему, а не про конкретну дитину. А от хвалити слід персонально й обов'язково всіх учнів. Знайдіть декілька теплих слів для кожної дитини.
  • • Дуже добре, якщо ви проаналізуєте, чого досягай школярі з часу вашої останньої зустрічі з батьками, а в чому їм так і не вдалося досягти прогресу. Визначення проблем має бути конструктивним: є проблема; для її розв'язання слід зробити те і те; зі свого боку я постараюся, а ви з свого спробуйте...
  • • Коли батькам пропонується посильна і конкретна модель дій, це стимулює їхню співпрацю. Покрокові цілеспрямовані дії завжди дають позитивні результати, підвищують зацікавленість батьків. Вони частіше звертаються до вчителя за порадою, а він, у свою чергу, одержує можливість спостерігати за розвитком дитини в сім'ї.
  • • За необхідності попросіть батьків про допомогу, докладно поясніть, чому ви не можете обійтися без них, розгляньте інші варіанти розв'язання проблеми.

Істотну роль у налагодженні партнерської взаємодії школи і сім'ї відіграють батьківські комітети школи та класу. Їх обирають на відповідних батьківських зборах і працюють вони у тісному контакті з класними керівниками. До шкільного батьківського комітету обирають представників батьківських колективів усіх класів. Голова цього комітету входить до складу педагогічної ради школи.

Корисно запрошувати батьків на уроки, залучати їх до підготовки і проведення ранків, політінформацій, виховних годин тощо. Все це сприяє кращому взаєморозумінню між вчителями і батьками, дітьми і дорослими, формує єдину спільну шкільно-сімейну систему впливу на дитину.

Виконання батьками громадських доручень з виховання дітей у школі або за місцем проживання — найбільш перспективна форма підвищення педагогічної культури батьків, озброєння їх педагогічними знаннями і досвідом. Саме таку допомогу школі особливо цінують діти і підлітки, вона сприяє зближенню учнів з батьками і на цій основі — успішному розв'язанню багатьох складних питань виховання. Класному керівникові необхідно знати можливості і бажання батьків у цьому плані і повсякчас заохочувати їх до громадської роботи з дітьми і підлітками.

Крім названих форм взаємодії педагогічного і батьківського колективів, у школах широко практикують конференції з обміну досвідом сімейного виховання, дні відкритих дверей, усні журнали, вечори запитань та відповідей, відкриті уроки для батьків.

Важливою формою організації педагогічної освіти батьків є народні університети, які діють при школах, клубах і Будинках культури. Завдання їх полягає в тому, щоб дати слухачам систематичні педагогічні і загальнонаукові знання. Поряд з університетами функціонують педагогічні лекторії, школи молодих батьків, наставників тощо. До читання лекцій запрошують педагогів і психологів, керівників шкіл, кращих учителів, медичних працівників, юристів, громадських діячів. У школах створюють консультпункти, де батьки можуть одержати кваліфіковану консультацію з питань, які їх хвилюють.

Практикуються й такі форми, як педагогічні семінари для батьківського активу, гуртки з вивчення окремих проблем педагогіки та дитячої психології, школи матерів, тематичні батьківські збори, вечори запитань і відповідей, педагогічні вечори для молодих батьків і матерів, батьківські конференції, педагогічні читання для батьків, обговорення статей на актуальні теми сімейного і суспільного виховання, передачі по радіо і телебаченню.

Застосовуючи різні форми і засоби педагогічної пропаганди, необхідно знайомити батьків з новою літературою, присвяченою проблемам сімейного виховання, залучати батьків до обміну кращим досвідом виховної роботи, демонструвати кінофільми на педагогічні теми, влаштовувати виставки учнівських робіт, тематичні виставки-консультації ("Одяг дітей різного віку", "Що читати дітям" та ін..).

Всі згадані форми потрібні для активізації педагогічного всеобучу, мета якого — подолати педагогічну та психологічну неграмотність значної частини батьків, сприяти виробленню умінь та навичок сімейного виховання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші