Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологічне управління
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Практичні рекомендації щодо екологічних цілей та завдань

До них належать такі:

зменшення відходів та раціональне використання ресурсів, застереження щодо виснаження їх;

зменшення або недопущення скидів, викидів забруднювальних речовин у навколишнє середовище;

проектування продукції таким чином, щоб мінімізувати її негативний вплив на навколишнє середовище під час виготовлення, використання та утилізації;

контроль за впливом на навколишнє середовище сировини та матеріалів;

мінімізація будь-яких значних несприятливих впливів нових розробок чи проектів на навколишнє середовище;

сприяння екологічній обізнаності й свідомості працівників та громадськості.

Рівень досягнення цілей, як правило, може бути оцінений за допомогою показників екологічних характеристик;

кількості викидів, таких як С02;

кількості відходів на одиницю готової продукції;

ефективності використання сировини, матеріалів та енергії;

кількості екологічно небезпечних ситуацій (наприклад, різке перевищення нормативів гранично допустимих значень параметрів);

кількості екологічно небезпечних аварій (наприклад, непередбачені викиди);

частки (у відсотках) рециркуляції відходів;

частки (у відсотках) рециркуляції матеріалів, що використовуються для пакування;

кількості кілометрів пробігу транспортних засобів на одиницю продукції;

кількості конкретних забруднювальних речовин (наприклад, NOx, SO;,
СО, НС, Pb, CFCs);

частки інвестицій, призначених для охорони навколишнього середовища;

кількості поданих позовів;

площі територій, залишених для збереження живої природи.

6. Програма екологічного управління

У межах загального планування діяльності організації слід розробити програму екологічного управління, яка б охоплювала всі екологічні ціліорганізації. Щоб забезпечити найбільшу ефективність екологічного управління, планування процесу управління має входити до стратегічного плану організації. Програма екологічного управління повинна містити календарні графіки, встановлювати обсяги ресурсів та розподіл зобов'язань щодо
досягнення екологічних цілей та завдань організації.

Програма екологічного управління встановлює перелік конкретних дій, упорядкований згідно з їх пріоритетом для організації. Ці дії можуть стосуватися окремих процесів, проектів, продукції, послуг, виробничих ДІЛЬНИЦЬ чи обладнання в межах певної ділянки.

Програма екологічного управління допомагає організації поліпшити екологічні характеристики. Вона повинна бути динамічною і регулярно переглядатися, щоб відображати зміни в цілях та завданнях організації. Під час розгляду програми екологічного управління слід дати відповідь на такі запитання:

Що являє собою встановлений організацією процес розробки програми екологічного управління?

Чи залучаються до процесу розробки програми у сфері екологічного управління всі відповідальні сторони?

Чи впроваджено процес періодичного аналізу програми?

Яким чином у цій програмі відображено завдання щодо раціонального використання ресурсів, відповідальності, нормування часу та встановлення пріоритетів?

Наскільки програма екологічного управління узгоджена з екологічною політикою та діяльністю із загального планування?

Як здійснюються моніторинг та перегляд програми екологічного управління? Практичні рекомендації щодо програми екологічного управління
Приклад процесу розробки програми екологічного управління має такий вигляд:

Впровадження і функціонування


1. Загальні положення

Необхідні організації можливості та засоби забезпечення повинні постійно модифікуватися й розвиватися з урахуванням змін вимог зацікавлених сторін, динаміки розвитку умов господарської діяльності та процесу постійного вдосконалення. Для досягнення своїх екологічних цілей організація має сконцентрувати зусилля на побудові нерозривного ланцюга з персоналу, систем, стратегії, ресурсів та структури.

У багатьох організаціях впровадження системи екологічного управління може здійснюватися поетапно, з урахуванням ступеня усвідомлення екологічних вимог та аспектів, очікувань зацікавлених сторін і переваг, а також наявності ресурсів.

2. Забезпечення можливостей для впровадження

Людські, матеріальні та фінансові ресурси. Слід визначити людські, матеріальні (наприклад, виробничі приміщення, обладнання) та фінансові ресурси, необхідні для реалізації екологічної політики організації та досягнення її цілей. Щоб розподілити ресурси, організація може розробити методики виявлення вигід та (або) переваг, а також обліку витрат, пов'язаних з екологічною або суміжною діяльністю. До цих витрат можуть бути віднесені витрати, пов'язані, наприклад, із контролем забруднення, поводженням із відходами.

Під час розгляду необхідних людських, матеріальних та фінансових ресурсів слід дати відповідь на такі запитання:

Яким чином організація встановлює та розподіляє людські, матеріальні та фінансові ресурси, що необхідні для досягнення її екологічних цілей та завдань, у тому числі передбачених новими проектами?

Як організація простежує витрати та вигоди, пов'язані з екологічною діяльністю?

Практичні рекомендації щодо людських, матеріальнихта фінансових ресурсів

Ресурсна база та організаційна структура можуть накладати певні обмеження на процес впровадження системи екологічного управління. Для подолання цих обмежень організація повинна в усіх можливих випадках розглядати стратегічні напрямки кооперації з такими суб'єктами господарювання:

великими організаціями-замовниками — для обміну технологіями та ноу-хау;

іншими підприємствами-партнерами чи близько розташованими — для визначення та розв'язання спільних питань, обміну ноу-хау, сприяння технічному розвиткові, спільного використання виробничих засобів, встановлення методів аналізу ефективності системи екологічного управління, колективного найму консультантів; центрами з метрології та стандартизації, асоціаціями виробників, підприємців, торговими палатами — для реалізації програм підготовки та підвищення поінформованості персоналу;

вищими навчальними закладами і дослідними центрами — для підтримки виробництва та інновацій.

Координація та інтеграція елементів системи екологічного управління. Для ефективного вирішення екологічних проблем елементи системи екологічного управління мають розроблятися чи переглядатися так, щоб забезпечувалися їхні зв'язки та інтеграція з елементами існуючих систем управління.

До елементів системи екологічного управління, яким вигідна інтеграція, належать:

політика організації в різних сферах;

розподіл ресурсів;

оперативне управління та документування;

система інформаційного забезпечення;

підготовка та підвищення кваліфікації;

організаційна структура та структура підзвітності;

системи оцінювання й стимулювання;

системи вимірювання й моніторингу;

облік та звітність.

Під час розгляду механізмів координації та інтеграції слід дати відповідь на такі запитання:

Яким чином система екологічного управління інтегрована в процес загального управління діяльністю організації?

Що являє собою процес збалансування і вирішення суперечностей між екологічними та іншими господарськими цілями й пріоритетами?

Відповідальність. Відповідальність за загальну ефективність системи екологічного управління повинна покладатися на представників вищого керівництва або на функціональні підрозділи з достатніми повноваженнями, компетентністю та ресурсами.

Керівники-розпорядники мають чітко визначати обов'язки відповідного персоналу, відповідати і звітуватися за ефективне впровадження системи екологічного управління та за екологічні характеристики. Працівники всіх рівнів зобов'язані звітувати та нести відповідальність за екологічні характеристики в межах покладених на них обов'язків.

Під час розгляду форм відповідальності слід дати відповідь на такі запитання:

1. Що являє собою відповідальність персоналу, який управляє, виконує й перевіряє види робіт, що впливають на навколишнє середовище, перевіряє, чи визначені ці роботи та документовані?

Який існує зв'язок між відповідальністю за забезпечення екологічних характеристик організації та індивідуальною діяльністю посадових осіб; чи здійснюється його перевірка?

У який спосіб управлінський персонал:

отримує достатню підготовку, матеріальні чи людські ресурси для впровадження елементів системи;

ініціює заходи щодо забезпечення відповідності екологічній політиці;
передбачає, встановлює та реєструє екологічні проблеми;
ініціює й дає рекомендації чи готові рішення щодо екологічних проблем;
перевіряє реальне впровадження таких рішень;

здійснює контроль за подальшими коригувальними діями щодо поліпшення, з екологічного погляду, незадовільного стану навколишнього середовища;

отримує належну підготовку для дій в аварійних ситуаціях;
правильно оцінює розуміння наслідків невідповідності;
набуває розуміння важливості відповідальності, покладеної на нього; підтримує ініціативу і сприяє її виконанню?

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші