Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія політичних та економічних вчень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економічні погляди К. Родбертуса. Ф. Лассаль і його економічна програма

Карл Йоган Родбертус (1805-1875) - німецький соціаліст. Закінчив Геттінгенський університет у 1827 р., був членом парламенту, а також певний час міністром. З часом досліджував соціально економічні та політичні проблеми. Написав праці: "До пізнання нашого державно-економічного стану" (1842), "Соціальні листи до Кірхмана" (1850- 1851). Після його смерті було опубліковано працю "Капітал" (1884). У своїх працях Родбертус проповідує соціалістичні ідеї. На відміну від марксистського, соціалізм за Робертусом, мирно співіснує з німецькою монархією. Він виступає проти політичних дій пролетаріату і підтримує суто економічну форму боротьби. Пропонує здійснювати економічні реформи суспільства через зрівняльний розподіл. Захищає інтереси дрібної буржуазії. За Робертусом, еволюція капіталістичного способу виробництва буде відбуватись через перетворення капіталістичної власності на трудову.

Вартість усіх "господарських благ" він визначає працею, виділяє такі категорії вартості, як "речі придатні для вжитку", "блага" та "споживні цінності". "Споживної цінності", за Робертусом, набувають ті речі, у яких є потреба. "Блага" - це речі, що мають споживну цінність, а вартість благ, на думку Робертуса, визначається лише працею.

Заслугою Родбертуса є те, що він визнає порівнювання цінностей, тобто, він обгрунтував визначення мінової цінності і самої цінності. Єдиною мірою цінності є праця. Виходячи з трудової теорії вартості, прибуток і земельну ренту Родбертус визнає нетрудовими доходами. Він об'єднує їх в загальну категорію "рента взагалі" і визначає її рівноцінною категорії додаткової вартості.

У працях Родбертуса розроблено теорію абсолютної ренти. Він пояснював, що у сільському господарстві вартість і додаткова вартість створюються меншим капіталом, ніж у промисловості, тому що тут немає сировини. Суть існування абсолютної ренти він пояснює тим, що ренту приносять усі ділянки землі. На відміну від Маркса, Родбертус заперечував існування диференціальної ренти. Основою утворення земельної ренти, Родбертус називає приватну власність на землю, яка є нетрудовим доходом власника землі. Заслуговує уваги також теорія розподілу Родбертуса. Розглядаючи суспільство як цілісний соціальний організм, він доводить про необхідність справедливого розподілу суспільного продукту. Він наголошує, що лише робітник створює всі блага у суспільстві, а власники землі і капіталу отримують ці блага у вигляді процента і ренти.

Великою заслугою Родбертуса є те, що він виділяє дві сторони у розподілі багатства - економічну і соціальну. Економічна дає змогу власникам землі і капіталу привласнювати частину суспільного продукту, а соціальна забирає у робітника частину створеного ним продукту, що порушує справедливий розподіл. Виходячи із таких досліджень, Родбертус пропонує ліквідувати приватну власність, що допоможе ліквідувати нетрудові доходи і несправедливість розподілу у суспільстві.

Фердинанд Лассаль (1825-1864) - німецький соціаліст, учень К.Маркса. Його основні праці: "Система надбаних прав" (1861), "Програма робітників" (1862), "Наука і робітники" (1862), "Про суть конституції" (1862). У 1862 році створив "Загальний союз німецьких робітників".

Будучи послідовником К. Маркса, проповідував соціалістичні ідеї, критикував уряд і буржуазію, виступав захисником трудящих та засуджував їх важке життя, яке, на його думку, залежало від дії так званого залізного закону заробітної плати. Суть закону полягає в тому, що робітник одержує лише мінімум засобів існування, а не повний продукт праці.

Лассаль пропонував створення робітничих асоціацій, робітників перетворити на підприємців, які в асоціаціях одночасно були б і робітниками, і підприємцями. Тим самим було б ліквідовано різницю між заробітною платою і прибутком, а винагорода робітника, збільшилася б до повного продукту праці. На його думку, це шлях до мирного знищення експлуатації. На створення таких асоціацій капітал повинна виділити держава.

Отже, Лассаль протиставляє соціалізм капіталізму, а виробничі асоціації розглядає як перехідну форму до соціалістичного ладу, у якому праця буде спільною, а доходи розподілятимуться відповідно до трудового внеску кожного працівника.

Рушійною силою економічного прогресу Ф. Лассаль вважав розум, а джерелом права - державу, при цьому регулятором суспільних відносин виступає право. Суспільні зміни в державі можна досягти зміною законодавства, маніфестаціями, а не шляхом революції, як стверджували марксисти. Лассаль прагнув до того, щоб ініціатива розв'язання соціальних питань стала результатом науки та злагоди.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші