Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки. Політична економія. Мікроекономіка. Макроекономіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економічні потреби: сутність, структура

Потреба - це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності. Засоби задоволення потреб називаються благами. Економічні потреби - це потреби в економічних благах. [1, с.44].

Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економічних відносин. "Потреби, - писав И. Шумпетер, - є одночасно і причиною і спрямовуючим началом економічної поведінки суб'єкта господарювання, являють собою його рушійні сили" [2, с. 69].

Найважливішою ознакою потреб, у тому числі економічних, є їхній динамічний мінливий характер. Загальні властивості усього різноманіття економічних потреб є основою їх класифікації [3, с. 46-47].

Для економічної науки важливим є питання про визначення системи потреб, тобто такої субординованої їх сукупності, яка являє собою стійку цілісність і гармонійно пов'язана із системою всього суспільного виробництва, невід'ємною частиною якого вона є сама.

У підході до питання про визначення системи потреб слід, перш за все, визначитись з методологічними принципами, що мають бути покладені в основу такого визначення. Серед таких принципів: 1) системність; 2) необхідність розгляду сукупності потреб з урахуванням їх генезису; 3) діалектичний зв'язок потреб з діяльністю людини [4, с. 56-57].

З огляду на означені вище методологічні принципи можна вважати прийнятною таку систему потреб, яка складається з елементів, що відповідають основним сферам людської діяльності. Це потреби економічні, соціальні, політичні і духовно-культурні. Кожен елемент цієї системи включає власну підсистему потреб. Скажімо, духовно-культурні потреби включають національні потреби, потреби культурні, релігійні і т. ін. Свою внутрішню будову мають й інші елементи цієї системи потреб. Проте найважливішим елементом цієї загальної системи потреб є економічні потреби. Саме їх задоволення стає передумовою задоволення соціальних, політичних і духовних потреб людини.

Примітки

  • 1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. - С.44.
  • 2. Шумпетер Й. Теория экономического развития: Пер. с нем. - М. : Прогресс, 1982. - С. 69.
  • 3. Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації, яка представлена в таблиці [1, с.46-47].

Таблиця. Класифікація потреб_

Критерії класифікації

Види потреб

Потреби

За характером виникнення

Первинні (базові), пов'язані з самим існуванням людини Вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації

їжа, одяг, безпека, житло

Модний одяг, комфортне житло, інформація

За способами задоволення

Матеріальні Нематеріальні

Потреби в матеріальних благах Духовні потреби

За нагальністю задоволення

Першочергові Другорядні

Предмети першої необхідності Предмети розкоші

За можливостями задоволення

Насичені, (вгамовні) Ненасичені (невгамовні)

Мають чітку межу і можливість повного задоволення Не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення

За участю у відтворювальному процесі

Виробничі Невиробничі

Потреби у засобах виробництва Потреби у споживчих благах

За суб'єктами вияву

Особисті

Колективні, групові Суспільні

Виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда Потреби групи людей, колективу Потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому

За кількісною визначеністю та мірою реалізації

Абсолютні Дійсні

Платоспроможні Фактичні

Перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку Формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду Визначаються платоспроможним попитом

Задовольняються наявними товарами та послугами

У зазначеному підручнику (с.45) наведено моделі ієрархії людських потреб Ф. Герцберга, А. Маслоу, К Алдерфера.

Як зазначають автори підручника, незважаючи на певні відмінності, всі три моделі виокремлюють потреби порівняно нижчого порядку (первинні) та потреби вищого порядку (вторинні). Згідно з наведеною ієрархією потреб вищі запити людини не виступають на перший план доти, доки не будуть задоволені найзагальніші. Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, які стають рушійною силою свідомої діяльності.

Моделі ієрархії людських потреб

Рис. 2. Моделі ієрархії людських потреб

4. Системність вимагає розгляду сукупності потреб як певної підсистеми в складній системі суспільного виробництва. При цьому сама система потреб повинна являти собою внутрішню цілісність із своїми компонентами (підсистемами) і внутрішніми закономірностями розвитку. Генетичний підхід або принцип вимагає розгляду сукупності потреб як системи, яка у своїх внутрішніх зв'язках відображає процес їх історичного становлення. Важливим принципом розробки системи потреб є урахування їх зв'язку з діяльністю людини. Це дає змогу отримати певне стале підґрунтя для формування дійсно наукової системи потреб, адже вони нерозривно пов'язані з процесом суспільного виробництва (Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 480 с). "

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші