Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Міжнародна економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економічні ефекти міжнародної інтеграції

Спроби пояснення наслідків інтеграційних процесів, їх переваг і ризиків, відображають численні теоретичні концепції міжнародної економічної інтеграції, розроблені представниками різних течій економічної думки.

Зокрема теорія „ другого кращого " англійського економіста, лауреата Нобелівської премії з економіки Дж. Міда акцентувала увагу на перевагах політики свободи торгівлі, яка чинить виключно позитивний вплив на міжнародний добробут, тоді як інтеграційна альтернатива торговельної політики може супроводжуватися як позитивними, так і негативними впливами.

На існування „позитивної інтеграції" та „негативної інтеграції", пов'язаних зі скасуванням одних і необхідністю додаткових інших інструментів міжнародної економічної політики, звернув увагу лауреат Нобелівської премії з економіки, голландський економіст Я.Тінберген.

Теорія домінуючих неекономічних чинників (Л. Кеохане, П. Робсон, М.Дюватріон) виходила з того, що у мотивації створення інтеграційних об'єднань домінують позаекономічні фактори, а вступ до інтеграційного об'єднання розглядала як членство в „елітному клубі", яке є справою національного престижу. Відтак інтеграційні угруповання передусім дозволяють країнам покращити свій міжнародний імідж, підвищити міжнародну безпеку.

Згідно з теорією подолання „ фактора обмеженості" (П. Робсон, А. Рюгман) країни інтегруються задля одержання додаткових джерел сировини, інших виробничих ресурсів. Позитивним ефектом інтеграції стає збільшення масштабів і підвищення технологічного рівня виробництва, диференціація продукції.

Неокейснсіанська (дирижистська) концепція інтеграції (А. Філіп, Р. Купер та ін.) виходила з того, що позитивним наслідком інтеграції є можливість сполучити національні програми економічної політики з перевагами, які надає тісне економічне співробітництво, однак ціною такої оптимізації може стати втрата частини державних важелів управління національною економікою, які відійдуть до наддержавних інституцій.

Серед множини теоретичних концепцій інтеграції найбільш популярною у поясненні її ефектів стала теорія митних союзів канадського економіста Дж. Вайнера („Проблеми митних союзів", 1950). Вона ґрунтується на порівнянні станів суспільного добробуту країн до і після створення ними митного союзу. Згідно з висновками вченого, створення митного союзу чинить вплив на торговельні потоки і розподіл ресурсів, викликаючи два види ефектів - статичні і динамічні, впливи яких можуть бути як позитивними, так і негативними.

Статичні ефекти - це короткострокові економічні наслідки, які проявляються відразу після створення митного союзу як його безпосередній результат, динамічні ефекти є довгостроковими економічними наслідками, які проявляються в результаті функціонування митного союзу.

Виникнення статичних ефектів пов'язане з тим, що економічна інтеграція поєднує елементи політики свободи торгівлі для країн-членів з політикою протекціонізму відносно третіх країн. Лібералізація торгівлі в межах митного союзу дозволяє забезпечити реалізацію порівняльних переваг і оптимізувати міждержавний розподіл ресурсів за рахунок збільшення виробництва найефективніших постачальників. Цей ефект є ефектом створення торгівлі, яка зростає внаслідок ліквідації митних тарифів.

Водночас відбувається дискримінація торговельних партнерів, які не увійшли до митного союзу. Країни-члени інтеграційного об'єднання починають віддавати перевагу товарам партнерів по митному союзу, навіть якщо імпорт з третіх країн є дешевшим. Переорієнтація торговельних потоків, котра веде до втрати ефективності, є ефектом відхилення торгівлі.

Розглянемо механізм виникнення ефектів створення і відхилення торгівлі, скориставшись відомою нам з аналізу наслідків запровадження мита моделлю (рис. 3.3).

Припустимо, що світова економіка представлена трьома малими країнами (А, В, С) , які виробляють деякий стандартизований товар. Внутрішні ціни його виробництва співвідносяться наступним чином: Рв > РЄ > РА , тобто найнижчою є ціна в країні А, найвищою - в країні В . Графічна модель на рис. 13.2 представляє ринок цього товару в країні В, криві Ов, є відповідно кривими внутрішнього попиту і пропонування. Відносні ціни товарів обумовлюють спрямування експортно-імпортних потоків: країна А стає експортером товару, країна В - його імпортером. Країна С як торговельний партнер не розглядається, оскільки програє у ціновій конкуренції країні А .

Відкриваючи економіку для торгівлі з країною А , країна В між тим за

Ефект створення торгівлі

Рис. 13.2. Ефект створення торгівлі

проваджує митний захист для національних виробників ), в результаті якого ціна товару в країні В стає рівною Рв = РА + Т. Виникають відомі нам ефекти перерозподілу вигод (фіскальний і перерозподільний) та ефекти втрат (захисний і споживчий), надлишок споживачів країни В зменшується на величину площ секторів а + Ь + С + І.

Створення митного союзу між країнами А і В зі скасуванням країною В митного тарифу (X Т) дозволяє знизити ціну товару на внутрішньому ринку до рівня РА. Внаслідок зниження ціни обсяг попиту зростає (Оу —> ()3) , зростає обсяг імпорту (Z1 —> Z2), відновлюється частина надлишку споживачів країни В (а + Ь + С + І) , котра втрачалася в умовах митного захисту. Щоправда, чистий приріст добробуту країни становлять лише ефект захисту (Ь ) і споживчий ефект (І). Два інших ефекти - фіскальний (С) і ефект перерозподілу (а) - відображають трансферт добробуту від національних виробників і держави на користь споживачів країни В .

Отже, приріст обсягу імпорту внаслідок утворення митного союзу і скасування внутрішнього митного тарифу, що супроводжується чистим приростом економічного добробуту, є ефектом створення торгівлі. Водночас збільшення експорту країни А слугує джерелом підвищення її економічного добробуту. В результаті зростання масштабів торгівлі відбувається підвищення рівня економічного добробуту у міжнародній економіці в цілому.

Тепер змоделюємо іншу ситуацію (рис. 13.3). Припустимо, що митний союз утворюють країни В і С, до якого країна А не входить. До утворення митного союзу споживачі країни В , як і у попередньому прикладі, купували товар країни А, а національні виробники перебували під захистом мита. Після створення митного союзу більш привабливим, порівняно з товаром країни А , стосовно якої (як третьої країни) діє митний захист, виявля

Ефект відхилення торгівлі

Рис. 13.3. Ефект відхилення торгівлі

ється товар країни С . Незважаючи на те, що країна А є відносно ефективнішим виробником, країні В вигідніше купувати дешевший товар у країни с.

В результаті скасування внутрішнього митного тарифу (X Т) і зниження ціни товару до Рс виникає ефект створення торгівлі. Однак порівняно з попереднім прикладом його величина є значно меншою: обсяг попиту зростає в меншій мірі (0),* —> )5), меншим є приріст обсягу імпорту ^1 —> Z2), надлишок споживачів країни В збільшується лише на величину сі' + V + є' + і', а чистий приріст добробуту країни дорівнює сумі площ V + сі'. Водночас, припинивши торгівлю з країною А , країна В несе прямі втрати надходжень від мита, величина яких відповідає площі сектора с (фіскальному ефекту). Отже, зменшення приросту обсягу імпорту і чистої вигоди країни внаслідок переорієнтації торговельного потоку на менш ефективного партнера по митному союзу, що супроводжується втратою державою доходу від стягнення мита, є ефектом відхилення торгівлі.

Оскільки ефект створення торгівлі підвищує добробут її учасників, а ефект відхилення торгівлі знижує його, то результуючий вплив залежить від їх співвідношення: якщо с < V + сі', то економічний добробут країн-учасниць інтеграційного об'єднання підвищується, якщо с > V + сі' - добробут знижується. Економічний добробут країни А , яка опинилася поза міжнародною торгівлею, однозначно знижується, оскільки у неї немає можливості реалізувати порівняльні переваги. У представленій на рис. 13.3 графічній моделі ефект відхилення торгівлі не перекривається ефектом створення торгівлі (с > Ь' + сі') , відтак має місце втрата добробуту. Однак практично ефект відхилення торгівлі здебільшого виявляється меншим, ніж ефект створення торгівлі, а інтеграція призводить до підвищення економічного добробуту.

Окрім ефектів створення торгівлі та її відхилення до статичних ефектів інтеграції також відносять скорочення адміністративних витрат, пов'язаних зі здійсненням торговельних операцій, та поліпшення умов торгівлі з третіми країнами. Внаслідок скасування в інтеграційному об'єднанні торговельних бар'єрів, спрощення процедур митного оформлення зменшується або зникає потреба у складній системі контролю за рухом товарів і послуг, що перетинають взаємні кордони країн-членів, що дозволяє скоротити адміністративні витрати на утримання митних та прикордонних органів. Крім того кожен учасник інтеграційного об'єднання завдяки членству в ньому може посилити свої ринкові позиції у міжнародній економіці, що призводить до поліпшення умов торгівлі з третіми країнами.

Спроба практичного визначення величин ефектів створення й відхилення торгівлі на прикладі Європейського союзу була здійснена у 1970-х рр. американським економістом Б. Баласою. Методика вимірювання ґрунтувалася на визначенні еластичності попиту на імпорт за доходом (ВНП), збільшення показника якої розглядалося як ефект створення торгівлі. Порівняння еластичності попиту країн ЄС на імпорт до створення інтеграційного угрупування з тим же показником після утворення ЄС за даними 7 галузей виявило значний ефект створення торгівлі. До утворення ЄС 1% приросту ВНП спричиняв збільшення торгівлі між країнами на 2,4%, після створення ЄС - на 2,7%, тобто загальний приріст торгівлі становив 12,5%. В окремих галузях він становив 20-50%. Еластичність попиту на імпорт з країн, які не увійшли до ЄС, практично не змінилася, відтак в цілому можна було вважати, що ефект відхилення торгівлі не проявився, хоча в окремих галузях (харчовій та хімічній промисловості) він мав місце [1, 377; 5, с. 257].

Численні дослідження західних економістів (Р. Ліпсі, К. Ланкастера, С.Купера, Б. Мессела, X. Джонсона, Дж. Ванека, М. Кемпа, X. Вана, У. Кор-дена, Т.Скітовського та ін.), сконцентровані на різноманітних чинниках, котрі могли викликати статичні ефекти інтеграції і вплинути на економічний добробут країн-учасниць, дозволили з'ясувати найбільш вагомі чинники та закономірності їх впливу.

Чинниками, котрі визначають величини та співвідношення статичних ефектів інтеграції, виступають:

  • - рівень митних тарифів - чим вищим був рівень митного захисту країн до інтеграції, тим більшою є імовірність, що зі скасуванням тарифів ефект створення торгівлі буде більшим, ніж ефект відхилення; і навпаки за нижчого до інтеграційного рівня тарифів;
  • - рівень спільних митних тарифів відносно третіх країн - чим нижчим є цей рівень, тим меншою є імовірність переважання ефекту відхилення торгівлі над ефектом створення; і навпаки за вищого рівня спільного тарифу;
  • - число країн, що інтегруються та розмір ринку - чим більшим є число учасників інтеграційного об'єднання та розмір їх ринків, тим вищою є імовірність переважання ефекту створення торгівлі над ефектом відхилення;
  • - відповідність рівнів економічного розвитку країн-учасниць та ступінь розвитку конкуренції між ними - чим ближчими є рівні економічного розвитку країн, що інтегруються, і сильнішою конкуренція між ними, тим вищою є імовірність переважання ефекту створення торгівлі над ефектом відхилення;
  • - розвиток торговельних зв'язків - чим більшим був обсяг торгівлі між країнами-учасницями до створення інтеграційного об'єднання, тим вищою є імовірність переважання ефекту створення торгівлі над ефектом відхилення;
  • - величина транспортних та трансакційних витрат - чим нижчими є транспортні та трансакційні витрати, тим вищою є імовірність переважання ефекту створення торгівлі над ефектом відхилення.

Крім статичних ефектів, країни, що входять до митного союзу, отримують ряд динамічних переваг, які проявляються в процесі розвитку інтеграції у довгостроковому періоді.

До позитивних динамічних ефектів міжнародної економічної інтеграції належать:

  • - розширення ринку збуту для виробників країн-учасниць внаслідок усунення обмежень щодо доступу на ринки країн-партнерів;
  • - збільшення можливостей використання переваг ефекту масштабу, який не міг бути досягнутий у рамках національних економік;
  • - посилення конкуренції, що стимулює впровадження нових технологій, підвищення якості продукції, розробку нових її видів, зниження витрат виробництва та цін;
  • - розширення взаємного доступу до технологій і ресурсів, збільшення інвестицій у перспективні галузі, що визначають науково-технічний прогрес, та наукові дослідження і розробки;
  • - збільшення притоку іноземних інвестицій;
  • - розвиток інфраструктури (транспорт, телекомунікації, постачання енергії та ін.);
  • - зниження ризиків підприємницької діяльності;
  • - розширення можливостей спільного вирішення соціально-економічних проблем.

У довгостроковому періоді не виключається імовірність виникнення й негативних ефектів інтеграції - односторонніх переваг для більш розвинених країн-партнерів, підвищення цін внаслідок олігополістичних змов ТНК країн-учасниць, проявів спадного ефекту масштабу (втрат на масштабі). Однак в цілому позитивні ефекти інтеграції, як статичні, так і динамічні, перевищують негативні.

Вимірювання динамічних ефектів є значно складнішим. Однак вже перші спроби їх визначення і агрегування зі статичними ефектами показали, що до 1972 р. ВВП перших шести країн ЄС був на 2,2% більшим порівняно з ситуацією відсутності об'єднання, а до 1981 р. - майже на 6% вищим, ніж міг би бути без інтеграції [5, с. 258]. Між тим дослідники не виключають, що подібні динамічні ефекти могли б виникнути і у разі багатостороннього зниження тарифів, без регіональної інтеграції.

Висновки

Міжнародна економічна інтеграція представляє собою процес взаємного пристосування і об'єднання національних економік різних країн у єдину господарську систему.

В основі інтеграційних процесів лежить комплекс чинників — об'єктивних і суб'єктивних, економічних і неекономічних.

Інтеграційний процес у своєму розвитку проходить декілька послідовних етапів, яким відповідають певні форми інтеграції.

Зона преференційної торгівлі передбачає зниження тарифів всередині угрупування.

Зона вільної торгівлі означає скасування усіх бар'єрів у взаємній торгівлі країн-членів за збереження обмежень у торгівлі з третіми країнами.

Митний союз є формою здійснення колективного протекціонізму і передбачає запровадження спільного митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн.

Спільний ринок означає поширення свободи торгівлі не лише на ринки товарів, а й на ринки факторів виробництва.

Економічний союз є найбільш розвиненою формою інтеграції, яка передбачає проведення спільної економічної політики та запровадження єдиної валюти.

Міжнародні економічні об'єднання країн можуть формуватися за двома базовими схемами — функціональною (знизу — вгору) та інституціональною (згори — донизу).

Міжнародна економічна інтеграція викликає ряд статичних і динамічних ефектів, які можуть бути як позитивними, так і негативними. їх пояснює теорія митних союзів.

Статичні ефекти інтеграції — це її короткострокові економічні наслідки, які проявляються відразу після створення митного союзу як його безпосередній результат. До них належить ефекти створення і відхилення торгівлі, а також ефекти скорочення адміністративних витрат, пов'язаних зі здійсненням торговельних операцій, та поліпшення умов торгівлі з третіми країнами.

Динамічні ефекти інтеграції є її довгостроковими економічними наслідками, які проявляються в результаті функціонування митного союзу. До найважливіших позитивних ефектів належить розширення внутрішнього ринку, посилення конкуренції, що стимулює впровадження нових технологій, підвищення якості продукції, розробку нових її видів, зниження витрат виробництва та цін.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші