Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Гроші та кредит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Центральні банки, їх функції та операції

В умовах ринкової економіки центральні банки, зазвичай, є установами юридично незалежними від виконавчих органів влади, їх головне призначення — забезпечення стійкості національної грошової одиниці й регулювання та координація діяльності грошово-кредитної сфери. У своїй діяльності центральні банки мають керуватися лише державними інтересами та чинним законодавством.

Можна виділити такі основні функції, притаманні центральному банку:

  • — грошово-кредитне регулювання економіки;
  • — емісійна функція;
  • — "банк банків" і банкір уряду;
  • — банківський нагляд.

Національний банк України відповідно до своїх функцій здійснює операції:

  • — надає комерційним банкам кредити;
  • — веде рахунки банків-кореспондентів, здійснює розрахунково-касове обслуговування комерційних банків;
  • — купує та продає цінні папери, що випускає держава;
  • — надає кредити банкам під заставу цінних паперів;
  • — купує та продає іноземну валюту;
  • — проводить операції з резервними фондами грошових знаків;
  • — організує інкасацію та перевезення грошових знаків й інших цінностей;
  • — інші.

Комерційні банки та класифікаційні ознаки їх видів

Комерційні банки — це кредитні установи, які здійснюють кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок коштів клієнтів, касове і розрахункове обслуговування, виконання валютних й інших банківських операцій.

Комерційні банки класифікуються:

  • — за формами власності (державні, приватні, кооперативні та змішані);
  • — залежно від кола здійснюваних операцій (універсальні, спеціалізовані);
  • — за організаційно-правовою формою діяльності (пайові, акціонерні товариства);
  • — за територією діяльності (регіональні, міжрегіональні, загальнонаціональні, міжнародні);
  • — за приналежністю до країн (національні, іноземні, спільні);
  • — за розміром статутного фонду (малі, середні, великі).

Банківські операції — це операції, спрямовані на розв'язання завдань банків, тобто ті, що відображають банківську діяльність і, зазвичай, пов'язані з рухом особливого товару — грошей.

Можна виділити чотири групи банківських операцій: пасивні, активні, банківські послуги, інші операції.

Пасивні операції — це операції, за допомогою яких утворюються банківські ресурси. Активні операції — операції, які проводять банки з метою прибуткового використання і розміщення коштів, залучених у процесі пасивних операцій (операції з цінними паперами та кредитні операції).

Банківські послуги здійснює банк за дорученням клієнта, за його рахунок, і, зазвичай, від його імені. Тобто банк є агентом свого клієнта (звідси назва цих послуг — агентські). За виконання цих послуг банк отримує комісійну винагороду, розмір якої визначає угода між банком і клієнтом. Найтиповішим є розподіл банківських послуг на традиційні (послуги, пов'язані з виконанням розрахунково-касових, кредитних, валютних, депозитних операцій тощо) і нетрадиційні (гарантійні, посередницькі, трастові, консультаційні тощо). До інших операцій комерційних банків належать:

  • — операції з векселями;
  • — факторингові;
  • — лізингові;
  • — консорціуми!;
  • — фондові;
  • — валютні;
  • — фінансування капітальних вкладень;
  • — міжбанківські та ін.

Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути

Крім банків, існує безліч різноманітних кредитних установ, сукупність яких утворює парабанківську систему. До її складу входять:

  • — спеціалізовані кредитно-фінансові інститути (СКФІ). діяльність яких орієнтується на обслуговування певних типів клієнтури (нерідко на пільгових умовах) або поширюється на сфери кредитування, що є ризикованими для приватних банків (сільське господарство, будівництво, мале підприємництво);
  • — поштово-ощадні установи, котрі акумулюють дрібні заощадження широких верств населення через поштові відділення і використовують ці кошти для кредитування інших кредитно-фінансових установ і держави.

У світовій практиці до парабанків належать:

  • 1. Інвестиційні компанії, фонди (випускають і продають власні цінні папери, переважно дрібним індивідуальним інвесторам, а на отримані кошти купують цінні папери підприємств і банків, забезпечуючи акціонерам дохід у вигляді дивідендів за акціями інвестиційних компаній).
  • 2. Лізингові компанії (купують предмети довгочасного кредитування (машини, обладнання, транспортні засоби тощо) і надають їх у довгострокову оренду (на 5—8 років і більше) фірмі-орендареві, яка поступово сплачує лізинговій компанії вартість взятого в оренду майна).
  • 3. Факторингові компанії (купують дебіторську заборгованість клієнтів, пов'язану з постачанням товарів або наданням послуг).
  • 4. Страхові компанії (утворюються для відшкодування можливих збитків унаслідок стихійного лиха, інших несприятливих умов; страхові компанії володіють достатньо значними та стійкими грошовими ресурсами, які вкладають у довгострокові цінні папери з фіксованими строками (в облігації промислових компаній).
  • 5. Пенсійні фонди (утворюються для забезпечення населення коштами на період після виходу на пенсію (виплати пенсій); володіють значними сумами грошових коштів, котрі вкладають в акції й облігації різних підприємств).
  • 6. Фінансові компанії (спеціалізуються на кредитуванні продажу споживчих товарів на виплат, а також надають комерційні кредити).
  • 7. Ломбарди (надають кредити під заставу рухомого майна, зазвичай, це короткострокові — до трьох місяців — кредити на споживчі цілі).
  • 8. Інші (трастові компанії, кредитні товариства і под.).
 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші