Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхова справа
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні

Страховий нагляд за діяльністю суб'єктів страхових відносин у кожній країні забезпечує відповідна система органів з нагляду за страховою діяльністю. Так, у Росії створена Федеральна служба з нагляду за страховою діяльністю, у Латвії — Державна страхова інспекція, у Франції — Комісія з контролю за страхуванням, в Італії — Державний інститут контролю за діяльністю страхових компаній, у Нідерландах — Палата страхових справ тощо.

Зазначимо, що в Україні до 2000 р. з боку держави наглядом і контролем у страхуванні займався Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю (Укретрахнагляд), який був створений згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1993 р. з метою забезпечення реалізації державної страхової політики. Комітет підпорядковувався Кабінету Міністрів України.

З 2000 р. і до прийняття нової редакції Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 р. регулюванням страхової діяльності займався Департамент фінансових установ та ринків, який було створено при Міністерстві фінансів України. Структурні підрозділи Департаменту займались загальним регулюванням, законодавчим забезпеченням, ліцензуванням і контролем за небан-ківськими фінансовими установами, кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, інвестиційними компаніями, страховими організаціями.

З прийняттям нової редакції Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 р. державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється уповноваженим органом та його органами на місцях.

Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюють з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків і захисту інтересів страхувальників.

Уповноважений орган забезпечує проведення державної політики у сфері страхування. У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства, у визначеному порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень уповноважений орган організовує виконання актів законодавства та систематично контролює їхню реалізацію.

Основними завданнями уповноваженого органу у сфері страхування є:

  • 1) розроблення основних напрямів розвитку страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;
  • 2) проведення заходів щодо забезпечення розвитку страхової справи та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю;
  • 3) регулювання в межах своїх повноважень взаємовідносин страховиків зі страхувальниками, а також страхових брокерів зі страхувальниками і страховиками;
  • 4) проведення роботи з удосконалення методів фінансової діяльності страховиків;
  • 5) участь у міжнародному співробітництві з питань страхування і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні.

Уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань виконує такі основні функції (рис. 6.1):

  • — веде Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) та Державний реєстр страхових та перестрахових брокерів;
  • — видає ліцензії страховикам на здійснення страхової діяльності та проводить перевірки їх відповідності виданій ліцензії;
  • — видає свідоцтва про включення страхових та перестрахових брокерів до Державного реєстру страхових та перестрахових брокерів та проводить перевірки щодо додержання ними законодавства про посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні та достовірності їхньої звітності;
  • — проводить перевірки щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їхньої звітності;
  • — у межах своєї компетенції методично забезпечує роботу страховиків та страхових посередників;
  • — розробляє рекомендації для захисту фінансових інтересів страховиків, страхових посередників і страхувальників;
  • — узагальнює практику страхової діяльності та посередницької діяльності на страховому ринку, розробляє і подає у визначеному порядку пропозиції відносно розвитку й удосконалення законодавства України про страхову та посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні;
  • — у межах своєї компетенції приймає нормативно-правові акти з питань страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;
  • — проводить аналіз додержання законодавства об'єднаннями страховиків і страхових посередників;
  • — контролює платоспроможність страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;
  • — забезпечує проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, підвищення ефективності державного страхового нагляду;
  • — визначає правила формування, обліку і розміщення страхових резервів та показники звітності;
  • — розробляє пропозиції щодо впровадження єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і звітності, а також форм статистичної звітності для страховиків і страхових посередників;
  • — аналізує стан і тенденції розвитку страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;
  • — у визначеному законодавством порядку проводить і координує навчання, підготовку та перепідготовку кадрів і встановлює кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять діяльність на страховому ринку, організовує наради, семінари, конференції з питань страхової діяльності;
  • — бере участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, вивчає, узагальнює, поширює світовий досвід, організовує виконання міжнародних договорів України з цих питань;
  • — роз'яснює порядок застосування законодавства про страхову діяльність і посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні, проводить через засоби масової інформації інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;
  • — здійснює організаційно-методичне забезпечення проведення актуарних розрахунків;
  • — розглядає звернення громадян, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до його компетенції.

Основні групи функції уповноваженого органу з нагляду за страховою діяльністю в Україні

Законом України "Про страхування" (2001) визначено основні права уповноваженого органу, відповідно до яких він має право:

  • — одержувати у визначеному порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансове становище та пояснення щодо звітних даних, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій і громадян — інформацію, потрібну для виконання покладених на нього завдань;
  • - отримувати від страхових брокерів визначену звітність про їхню діяльність та інформацію про укладені договори, а також пояснення щодо цих даних;
  • — видавати приписи страховим брокерам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішення про вилучення страхового брокера з Державного реєстру страхових брокерів;
  • —- одержувати у визначеному порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;
  • — створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків та страхових брокерів;
  • — контролювати достовірність та повноту інформації, що надається учасниками страхового ринку, призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;
  • — одержувати безоплатно від органів виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
  • — при виявленні порушень страховиками вимог законодавства України про страхову діяльність видавати їм приписи про їх усунення, а у разі невиконання приписів зупиняти або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та вилучення з Державного реєстру фінансових установ. Спори про відкликання ліцензії розглядає суд або Арбітражний суд;
  • — звертатися до Арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених чинним законодавством.

Посадові особи уповноваженого органу в разі розголошення в будь-якій формі відомостей, що є комерційною таємницею страховика, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Після 26 квітня 2003 р. спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері страхування є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, яка діє відповідно до Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 р.

Крім спеціального органу державного контролю, Постановою Кабінету Міністрів України в 1996 р. було створено Експертну раду з питань страхування при Кабінеті Міністрів України.

Функціонування Експертної ради дозволяє розглядати питання та вирішувати проблеми страхування вже на стадії розробки законів, а не після їх прийняття, тобто реально впливати на захист інтересів страховиків та інших суб'єктів страхового ринку.

Державно-правове регулювання діяльності на страховому ринку України здійснюють також органи законодавчої, виконавчої та судової влади.

У зв'язку з демонополізацією страхування в Україні органи державної влади й управління не здійснюють безпосереднього керівництва страховою діяльністю. До їхньої компетенції входить створення правового середовища для страхового ринку шляхом прийняття та видання законів, постанов, інструкцій та інших нормативних актів, а також здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства у сфері страхування. До таких органів належать: Кабінет Міністрів України, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Міністерство фінансів України.

До системи органів регулювання входять ще: Національний банк України, який здійснює валютне регулювання, Державна податкова адміністрація України — податкове регулювання, Антимонопольний комітет — антидемпінгове та антимонопольне регулювання, Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва — регуляторна політика, Фонд державного майна України — управління частками державного майна, Господарський суд — розгляд спірних питань у страхуванні.

Відповідно до Закону України "Про страхування" (2001), інститутами-регуляторами, що здійснюють інституційно-правове регулювання на страховому ринку, визнані Ліга страхових організацій України, Моторне (транспортне) страхове бюро України, Авіаційне страхове бюро, Морське страхове бюро. Національний ядерний страховий пул.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші