Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Вікова психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розвиток предметної діяльності

Перехід від періоду немовляти до раннього дитинства пов'язаний з розвитком нового ставлення до світу предметів - вони починають виступати для дитини не просто об'єктами, зручними для маніпулювання, а і як речі, що мають певне призначення і певний спосіб використання, тобто в тій функції, яка закріплена за ними суспільним досвідом. Основні інтереси дитини переносяться в сферу оволодіння все новими і новими діями з предметами, а дорослий набуває ролі наставника, співробітника і помічника. Протягом всього періоду здійснюється перехід до предметної діяльності. Специфіка предметної діяльності полягає в тому, що дитині вперше відкриваються функції предметів: призначення речей є їхніми прихованими властивостями. Функції предметів не можуть бути виявлені шляхом простого маніпулювання. Дитина може багато разів відкривати і закривати дверці шафи, стукати ложкою об підлогу, але ні на крок не просунеться в пізнанні функцій предметів.

Тільки дорослий здатний в тій чи іншій формі розкрити дитині, для чого призначений той чи інший предмет. Засвоєння призначення предметів дитиною є специфічно людським, воно принципово відрізняється від тих форм наслідування, які спостерігаються у тварин. Завдяки дорослому дитина відразу входить до світу постійних предметів. Вона засвоює постійне призначення предметів, закріплене за ними суспільством і в цілому не змінюється залежно від ситуації.

На перших ступенях розвитку предметної діяльності дія і предмет жорстко пов'язані між собою: дитина здатна виконувати засвоєну дію тільки з тим предметом, який для цього призначений. Поступово відбувається відокремлення дії від предмету, в результаті якого діти раннього віку набувають можливості виконувати дію і з невідповідними до їх віку предметами чи використовувати предмет не за прямим призначенням.

Таким чином, зв'язок дії з предметом проходить три фази розвитку. На першій з предметом можуть виконуватися будь-які відомі дитині дії. На другій фазі предмет використовується тільки за прямим призначенням. Нарешті, на третій фазі відбувається нібито повернення до старого, вільного використання предмета, але на зовсім іншому рівні: дитина знає основну функцію предмета.

У зв'язку з оволодінням предметною діяльністю змінюється характер орієнтування дитини в нових для неї ситуаціях, при зустрічі з новими предметами. Якщо в період маніпулювання дитина, одержавши незнайомий предмет, діє з ним всіма відомими їй способами, то пізніше її орієнтування спрямоване на з'ясування того, для чого цей предмет слугує, як його можна застосувати. Орієнтування типу "що таке?" змінюється орієнтуванням типу "що з цим можна робити?".

Способи використання різних предметів відрізняються між собою. В одних випадках для застосування предмета досить виконати елементарну дію, в інших - складну, що вимагає врахування властивостей предмету і його зв'язку з іншими предметами. Дія, яка ставить більші вимоги до психіки, більше сприяє психічному розвитку. Серед дій, якими оволодіває дитина в ранньому дитинстві, особливо значущими для її психічного розвитку є співвідносні та знаряддєві дії. Співвідносними є дії, мета яких полягає в приведенні двох чи кількох предметів (або їх частин) у певні просторові взаємовідношення. Це, зокрема, складання пірамідок, використання всіляких збірно-розбірних іграшок тощо.

Співвідносні дії вимагають урахування властивостей предметів - підбору предметів відповідно до їх форми і розміру, розміщення їх в певному порядку. Ці дії повинні регулюватися тим результатом, який потрібно одержати (зібрати пірамідку), але дитина не в змозі самостійно досягти його, та вона спочатку і не прагне до цього. Дорослий дає дитині зразок дії, звертає її увагу на помилки, вчить добиватися правильного результату. В кінцевому рахунку дитина оволодіває дією. Але вона може виконуватися різними способами. В одних випадках - запам'ятовування способу виконання дій, в інших - метод спроб і помилок, в третіх - дії за певним порядком.

Знаряддєві дії - це дії, в яких один предмет - знаряддя - використовується при впливі на інші предмети. Застосування навіть найпростіших ручних знарядь не тільки збільшує природні сили людини, але й дає їй можливість виконувати різноманітні дії, які взагалі недоступні неозброєній руці. Знаряддя є нібито штучними органами людини, які вона ставить між собою і природою.

Дитина оволодіває знаряддєвими діями в ході навчання при систематичному керівництві дорослого, який показує дію, спрямовує руку дитини, звертає її увагу на результат. Засвоєння знаряддєвих дій проходить кілька етапів. На першому етапі знаряддя фактично є для дитини тільки продовженням її власної руки і вона намагається діяти ним, як рукою. Дія дитини на цьому етапі є не знаряддєвою, а ручною.

Наступний етап характеризується тим, що дитина починає орієнтуватися на зв'язок знаряддя з предметом, на який спрямовується дія, але виконує її успішно тільки від випадку до випадку, намагаючись повторити рухи, які ведуть до успіху. І тільки на третьому етапі відбувається достатнє пристосування руки до властивостей знаряддя - виникає знаряддєва дія.

Важливим у знаряддєвих діях є те, що дитина засвоює принцип використання знарядь, що є одним із основних принципів діяльності людини. Це дає дитині змогу в деяких ситуаціях переходити до самостійного використання предметів як простих знарядь.

Виконуючи правила користування предметами, дитина входить до світу постійних речей: предмети виступають для неї як речі, що мають певне призначення і певний спосіб використання. Предмет набуває для неї певного функціонального значення - постійного значення, закріпленого за ним суспільством.

Результати досліджень свідчать про те, що діти раннього віку міцно засвоюють суспільні способи використання речей і порушувати правила користування предметом не хочуть. Разом з тим використання поліфункціональних предметів дає позитивне новоутворення у психічному розвитку дитини: поліфункціональні предмети виступають для дитини як засіб оволодіння заміщеннями. Останні звільняють дитину від консервативності у функціональному призначенні предмета в світі постійних речей - вона починає набувати свободу дій з предметами.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші